ЄремiяРозділ 49 |
1 |
2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь. |
3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом! |
4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“ |
5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти! |
6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“. |
7 |
8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його! |
9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть. |
10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його! |
11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть! |
12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу! |
13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі! |
14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій, |
15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей! |
16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь. |
17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить. |
18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський. |
19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть? |
20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них! |
21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос. |
22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“. |
23 |
24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю. |
25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї! |
26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот. |
27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“ |
28 |
29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль! |
30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас! |
31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть. |
32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь. |
33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“ |
34 |
35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу! |
36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му. |
37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх! |
38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь. |
39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“. |
耶利米書第49章 |
1 耶和華以亞捫之事告衆、曰、以色列族豈無嗣子、崇事密君者、奚可強據伽得之地、而處其邑。 |
2 故耶和華曰、時日將至、我必使戰鬬之聲、聞於亞捫族之喇巴邑、城垣變爲瓦礫、居民盡遭焚燬、以色列族、昔爲敵所虜、後轉虜其敵。 |
3 埃邑傾圮、希實本人號呼、喇巴衆女、俱衣衰絰、躑躅於藩籬間、不勝哭泣、蓋密君見攘、其祭司牧伯俱爲俘囚。 |
4 違逆之女、居於膏腴之谷、詡詡然以爲已得貨財、無人犯我四境、然爾不可矜誇。 |
5 萬有之主耶和華曰、我自四周、使爾駭懼、驅逐爾曹、爾衆流亡、無人撫集。 |
6 耶和華又曰、厥後我將返亞捫人之俘囚。 |
7 萬有之主耶和華、以以東之事告衆、曰、在提慢豈無哲士賢人、豈無智慧、豈無智謀、 |
8 底但居民、咸當逃遁、匿於曠野、蓋我降災於以掃、已屆其期。 |
9 如摘葡萄、必有所遺、如盜賊夜至、必饜其所欲而後已。 |
10 敵至以掃、盡窺其所藏、悉取其所有、子孫戚屬、以及比鄰、俱被攘奪、歸於烏有、我使之然。 |
11 凡爾孤子、我保全之、嫠婦恃我、我庇祐之。 |
12 耶和華又曰、不當遭罰者、已飲苦杯、則爾豈能免苦杯之罰乎。 |
13 耶和華又曰、我指己而誓、破斯喇必變荒蕪、諸邑傾圮、爲人駭異、譏剌咒詛。 |
14 我耶和華告先知、遣使至列邦、使彼咸集、與破斯喇戰。 |
15 破斯喇歟、我使爾卑微、爲列邦所藐視。 |
16 爾居山巖、險隘危迫之地、心志倨傲、至於自迷、爾巢雖高、譬彼神鷹、我耶和華必使爾降爲卑。 |
17 以東必荒蕪、人過其地、見大災已降、則爲之驚異而作怨聲。 |
18 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑傾圮、無人居處、以東亦必若是。 |
19 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧、侍於我側我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芊綿。 |
20 我耶和華已定厥志、欲攻以東、降罰提慢、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。 |
21 彼傾圮而呼、聲聞紅海、震動大地。 |
22 其敵將至、若鷹展翮、翱翔於破斯喇、當斯之時、以東之武士喪膽、若婦將娩、 |
23 以大馬色之事、播告於衆、曰、哈末亞八已聞凶耗、恐懼喪膽、不勝戰慄、若海濤之未定。 |
24 大馬色人失志、欲旋師而遁、恐懼憂愁、若婦將娩、 |
25 斯邑也、昔爲人所揄揚、所欣喜、今則棄之如遺。 |
26 萬有之主耶和華曰、當斯之時、壯者仆於逵衢、武士已遭殲滅。 |
27 必火大馬色城垣、毀便哈達宮殿。 |
28 巴比倫王尼布甲尼撒將伐基達夏朔諸國、耶和華以其事告衆、曰、爾曹當起、咸往基達、東方之衆、爲爾所困。 |
29 虜其牛羊、奪其帷幕、獲其器皿、載於駱駝、取爲己有、播告於衆、隨在驚惶。 |
30 耶和華曰、巴比倫王尼布甲尼撒、謀欲害爾、故夏朔居民遁逃、宜疾匿於曠野。 |
31 耶和華曰、彼民也、門不設楗、安居無虞、不與衆雜處、爾當攻之、 |
32 其駱駝羣畜、爾可得之、薙髮之四周者、我必散之於四方、使之遍罹禍患。 |
33 夏朔將變荒蕪、無人居處、爲野犬之藪穴、歴代如此。 |
34 西底家始爲王於猶大、耶和華以以攔事、告先知耶利米曰、 |
35 萬有之主耶和華曰、以攔善射過人、我將折之、 |
36 我必使四周之風擊以攔人、散於四方、無國不至。 |
37 耶和華又曰、我旣震怒、必降災於以攔使之懼敵、亡於鋒刃、翦滅殆盡。 |
38 耶和華又曰、我必威加以攔滅其王公。 |
39 末期旣屆、我必返以攔人俘囚、我耶和華已言之矣。 |
ЄремiяРозділ 49 |
耶利米書第49章 |
1 |
1 耶和華以亞捫之事告衆、曰、以色列族豈無嗣子、崇事密君者、奚可強據伽得之地、而處其邑。 |
2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь. |
2 故耶和華曰、時日將至、我必使戰鬬之聲、聞於亞捫族之喇巴邑、城垣變爲瓦礫、居民盡遭焚燬、以色列族、昔爲敵所虜、後轉虜其敵。 |
3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом! |
3 埃邑傾圮、希實本人號呼、喇巴衆女、俱衣衰絰、躑躅於藩籬間、不勝哭泣、蓋密君見攘、其祭司牧伯俱爲俘囚。 |
4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“ |
4 違逆之女、居於膏腴之谷、詡詡然以爲已得貨財、無人犯我四境、然爾不可矜誇。 |
5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти! |
5 萬有之主耶和華曰、我自四周、使爾駭懼、驅逐爾曹、爾衆流亡、無人撫集。 |
6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“. |
6 耶和華又曰、厥後我將返亞捫人之俘囚。 |
7 |
7 萬有之主耶和華、以以東之事告衆、曰、在提慢豈無哲士賢人、豈無智慧、豈無智謀、 |
8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його! |
8 底但居民、咸當逃遁、匿於曠野、蓋我降災於以掃、已屆其期。 |
9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть. |
9 如摘葡萄、必有所遺、如盜賊夜至、必饜其所欲而後已。 |
10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його! |
10 敵至以掃、盡窺其所藏、悉取其所有、子孫戚屬、以及比鄰、俱被攘奪、歸於烏有、我使之然。 |
11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть! |
11 凡爾孤子、我保全之、嫠婦恃我、我庇祐之。 |
12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу! |
12 耶和華又曰、不當遭罰者、已飲苦杯、則爾豈能免苦杯之罰乎。 |
13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі! |
13 耶和華又曰、我指己而誓、破斯喇必變荒蕪、諸邑傾圮、爲人駭異、譏剌咒詛。 |
14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій, |
14 我耶和華告先知、遣使至列邦、使彼咸集、與破斯喇戰。 |
15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей! |
15 破斯喇歟、我使爾卑微、爲列邦所藐視。 |
16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь. |
16 爾居山巖、險隘危迫之地、心志倨傲、至於自迷、爾巢雖高、譬彼神鷹、我耶和華必使爾降爲卑。 |
17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить. |
17 以東必荒蕪、人過其地、見大災已降、則爲之驚異而作怨聲。 |
18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський. |
18 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑傾圮、無人居處、以東亦必若是。 |
19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть? |
19 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧、侍於我側我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芊綿。 |
20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них! |
20 我耶和華已定厥志、欲攻以東、降罰提慢、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。 |
21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос. |
21 彼傾圮而呼、聲聞紅海、震動大地。 |
22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“. |
22 其敵將至、若鷹展翮、翱翔於破斯喇、當斯之時、以東之武士喪膽、若婦將娩、 |
23 |
23 以大馬色之事、播告於衆、曰、哈末亞八已聞凶耗、恐懼喪膽、不勝戰慄、若海濤之未定。 |
24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю. |
24 大馬色人失志、欲旋師而遁、恐懼憂愁、若婦將娩、 |
25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї! |
25 斯邑也、昔爲人所揄揚、所欣喜、今則棄之如遺。 |
26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот. |
26 萬有之主耶和華曰、當斯之時、壯者仆於逵衢、武士已遭殲滅。 |
27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“ |
27 必火大馬色城垣、毀便哈達宮殿。 |
28 |
28 巴比倫王尼布甲尼撒將伐基達夏朔諸國、耶和華以其事告衆、曰、爾曹當起、咸往基達、東方之衆、爲爾所困。 |
29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль! |
29 虜其牛羊、奪其帷幕、獲其器皿、載於駱駝、取爲己有、播告於衆、隨在驚惶。 |
30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас! |
30 耶和華曰、巴比倫王尼布甲尼撒、謀欲害爾、故夏朔居民遁逃、宜疾匿於曠野。 |
31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть. |
31 耶和華曰、彼民也、門不設楗、安居無虞、不與衆雜處、爾當攻之、 |
32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь. |
32 其駱駝羣畜、爾可得之、薙髮之四周者、我必散之於四方、使之遍罹禍患。 |
33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“ |
33 夏朔將變荒蕪、無人居處、爲野犬之藪穴、歴代如此。 |
34 |
34 西底家始爲王於猶大、耶和華以以攔事、告先知耶利米曰、 |
35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу! |
35 萬有之主耶和華曰、以攔善射過人、我將折之、 |
36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му. |
36 我必使四周之風擊以攔人、散於四方、無國不至。 |
37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх! |
37 耶和華又曰、我旣震怒、必降災於以攔使之懼敵、亡於鋒刃、翦滅殆盡。 |
38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь. |
38 耶和華又曰、我必威加以攔滅其王公。 |
39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“. |
39 末期旣屆、我必返以攔人俘囚、我耶和華已言之矣。 |