Вихід

Розділ 10

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,

2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“

3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!

4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.

5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.

7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“

8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“

9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.

10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.

12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.

13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!

14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!

15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!

16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!

17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“

18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.

19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.

20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“

22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.

23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.

24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“

25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.

26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.

27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“

29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“

出埃及記

第10章

1 耶和諭摩西曰、爾當覲法老、法老與羣臣、剛愎厥心、我姑聽之〔我姑聽之句或曰我使之然後做此〕、以顯我異蹟於其間。

2 俾爾以我所行於埃及之異蹟、告爾子孫、則知我誠耶和華。〇

3 摩西亞倫覲法老曰、希伯來族之上帝耶和華諭云、爾欲待何時、始自卑乎、當釋我民、以役事我。

4 倘不釋我民、明白我使蝗至爾境內。

5 周遍於地、幾無隙土、其未壞於雹者、必爲蝗所食、以及園中植木、無不盡焉。

6 爾之宮幃、臣民之第宅、蝗充斥之、自爾祖爾父至於今日、皆未嘗見也。摩西退。〇

7 羣臣奏法老曰、似此累我伊於何底、宜釋斯族、役事其上帝耶和華、豈不知埃及、已將危亡乎。

8 法老乃召摩西亞倫曰、爾往、役事爾之上帝耶和華、但欲往者爲誰。

9 摩西曰、自老迄幼、由子及女、爰至牛羊、無不俱往、以守節禮、奉事耶和華。

10 曰、我知爾衷懷不善、如耶和華庇爾則可、但我不釋爾之幼稚同往、

11 我如爾祈、惟長者往、役事耶和華、餘弗與、遂驅二人出。〇

12 耶和華諭摩西曰、手指埃及招蝗遍集、未壞於雹之田蔬、悉爲所食。

13 摩西以杖指埃及、耶和華令風從東來、永朝永夕、明晨、蝗隨風至。

14 蝗至埃及、棲於四境、自古迄今、至於後世、殆亦未有若此之甚。

15 蝗遍通國、覆蔽全地、田蔬園木、未壞於雹者、悉爲所食、樹葉田蔬、靡有孑遺。〇

16 法老速召摩西亞倫曰、我獲罪於爾之上帝耶和華、亦獲罪於爾。

17 今姑宥我、禱爾上帝耶和華、免此大災。

18 二人退、禱耶和華。

19 耶和華令西風驟起悉驅其蝗、投之紅海、埃及境內不遺一蝗。

20 法老剛愎厥心、不釋以色列族、耶和華姑聽之。〇

21 耶和華諭摩西曰、以手指天、使埃及晦冥、暗中摸索。

22 摩西指天、遍埃及地杳冥幽暗、至於三日。

23 三日間、人不得相見、弗能出戶、惟以色列族宅有輝光。〇

24 法老召摩西曰、爾可攜子女往、役事耶和華、止留牛羊。

25 摩西曰、必給我犧牲、燔而祭我之上帝耶和華。

26 亦牽羣畜、弗遺一蹄、我必以此役事我之上帝耶和華。未臨其地、所以奉事耶和華者、尚不知以何物。〇

27 法老剛愎厥心、不釋以色列族、耶和華姑聽之。

28 法老曰、爾且退、自後毋覿我面、覿面之日、我必置爾於死地。

29 摩西曰、可如爾言、我不復覲爾矣。

Вихід

Розділ 10

出埃及記

第10章

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,

1 耶和諭摩西曰、爾當覲法老、法老與羣臣、剛愎厥心、我姑聽之〔我姑聽之句或曰我使之然後做此〕、以顯我異蹟於其間。

2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“

2 俾爾以我所行於埃及之異蹟、告爾子孫、則知我誠耶和華。〇

3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!

3 摩西亞倫覲法老曰、希伯來族之上帝耶和華諭云、爾欲待何時、始自卑乎、當釋我民、以役事我。

4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.

4 倘不釋我民、明白我使蝗至爾境內。

5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

5 周遍於地、幾無隙土、其未壞於雹者、必爲蝗所食、以及園中植木、無不盡焉。

6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.

6 爾之宮幃、臣民之第宅、蝗充斥之、自爾祖爾父至於今日、皆未嘗見也。摩西退。〇

7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“

7 羣臣奏法老曰、似此累我伊於何底、宜釋斯族、役事其上帝耶和華、豈不知埃及、已將危亡乎。

8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“

8 法老乃召摩西亞倫曰、爾往、役事爾之上帝耶和華、但欲往者爲誰。

9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.

9 摩西曰、自老迄幼、由子及女、爰至牛羊、無不俱往、以守節禮、奉事耶和華。

10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

10 曰、我知爾衷懷不善、如耶和華庇爾則可、但我不釋爾之幼稚同往、

11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.

11 我如爾祈、惟長者往、役事耶和華、餘弗與、遂驅二人出。〇

12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.

12 耶和華諭摩西曰、手指埃及招蝗遍集、未壞於雹之田蔬、悉爲所食。

13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!

13 摩西以杖指埃及、耶和華令風從東來、永朝永夕、明晨、蝗隨風至。

14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!

14 蝗至埃及、棲於四境、自古迄今、至於後世、殆亦未有若此之甚。

15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!

15 蝗遍通國、覆蔽全地、田蔬園木、未壞於雹者、悉爲所食、樹葉田蔬、靡有孑遺。〇

16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!

16 法老速召摩西亞倫曰、我獲罪於爾之上帝耶和華、亦獲罪於爾。

17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“

17 今姑宥我、禱爾上帝耶和華、免此大災。

18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.

18 二人退、禱耶和華。

19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.

19 耶和華令西風驟起悉驅其蝗、投之紅海、埃及境內不遺一蝗。

20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

20 法老剛愎厥心、不釋以色列族、耶和華姑聽之。〇

21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“

21 耶和華諭摩西曰、以手指天、使埃及晦冥、暗中摸索。

22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.

22 摩西指天、遍埃及地杳冥幽暗、至於三日。

23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.

23 三日間、人不得相見、弗能出戶、惟以色列族宅有輝光。〇

24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“

24 法老召摩西曰、爾可攜子女往、役事耶和華、止留牛羊。

25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.

25 摩西曰、必給我犧牲、燔而祭我之上帝耶和華。

26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.

26 亦牽羣畜、弗遺一蹄、我必以此役事我之上帝耶和華。未臨其地、所以奉事耶和華者、尚不知以何物。〇

27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

27 法老剛愎厥心、不釋以色列族、耶和華姑聽之。

28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“

28 法老曰、爾且退、自後毋覿我面、覿面之日、我必置爾於死地。

29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“

29 摩西曰、可如爾言、我不復覲爾矣。