РутРозділ 1 |
|
1 |
|
2 А ім'я́ тому чоловікові Елімеле́х, а ім'я́ жінці його Ноомі́; і ім'я́ двох синів його — Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля́, та й залишилися. |
|
3 І помер Елімелех, муж Ноомі́, і зоста́лася вона та два їхні си́ни. |
|
4 І взяли вони собі за жіно́к моаві́тянок, — ім'я́ одній Орпа́, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ. |
|
5 І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох ді́тях своїх та по чоловікові своєму. |
|
6 І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Госпо́дь згадав про наро́д Свій, даючи їм хліба. |
|
7 І вийшла вона з того місця, де була́ там, та оби́дві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного кра́ю. |
|
8 І сказала Ноомі́ до двох своїх невісток: „Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною. |
|
9 Нехай Господь дасть вам, — і ви зна́йдете відпочинок кожна в домі свого мужа!“ І вона поцілувала їх, а вони підняли́ свій голос та плакали. |
|
10 І вони сказали до неї: „Ні, — з тобою ми ве́рнемось до народу твого!“ |
|
11 А Ноомі́ сказала: „Вертайтеся, до́чки мої, — чого ви пі́дете зо мною? Чи я маю ще в утро́бі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків? |
|
12 Верніться, до́чки мої, ідіть, бо я занадто стара́, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів, — |
|
13 чи ж ви чекали б їх, аж поки повироста́ють? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, до́чки мої, бо мені значно гірше, як вам, — бо Господня рука знайшла мене“. |
|
14 І підняли́ вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекру́ху, а Рут пригорну́лася до неї. |
|
15 І сказала Ноомі: „Ось зови́ця твоя вернулася до наро́ду свого та до богів своїх, — вернися й ти за зови́цею своєю!“ |
|
16 А Рут відказала: „Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди пі́деш ти, туди піду́ й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Наро́д твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог. |
|
17 Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою“. |
|
18 І побачила Ноомі́, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її. |
|
19 І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони вхо́дили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: „Чи це Ноомі́?“ |
|
20 А вона сказала їм: „Не кличте мене: Ноомі́, — кличте мене: Мара́, бо велику гірко́ту зробив мені Всемогу́тній. |
|
21 Я замо́жною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі́, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?“ |
|
22 І вернулася Ноомі́ та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячме́ню. |
路得記第1章 |
|
1 當士師治以色列族時、歲饑、猶大之伯利恒人、攜妻及二子、往摩押地居焉。 |
|
2 其人名以利米力、妻名拿阿米、二子名馬倫基連、俱自猶大伯利恒之以法大、往摩押而居。 |
|
3 以利米力死、遺拿阿米與其二子。 |
|
4 二子娶摩押女、一名阿巴、一名路得、居彼十年。 |
|
5 後馬倫基連亦死、遺拿阿米、無夫無子。 |
|
6 在摩押聞耶和華垂顧其民、賜之以糧、則攜二媳、欲自摩押歸。 |
|
7 婦離其所、欲歸猶大、二媳從焉。 |
|
8 拿阿米告二媳曰、爾待逝者與我甚厚、願耶和華亦厚待爾曹、盍歸母家。 |
|
9 再嫁之時、願耶和華賜爾安處。拿阿米吻之、二媳大聲號泣、 |
|
10 曰、爾歸故國、我與爾偕。 |
|
11 拿阿米曰、吾女盍歸、與我偕亦何裨、我豈能再生子、爲爾夫乎。 |
|
12 我女盍歸、我年已邁、不再適人、如我茲夜、尚望有夫、猶能誕育、 |
|
13 爾豈可待其長、而不嫁他人乎、我女毋若是、我與爾較更爲艱苦、蓋耶和華降以禍災。 |
|
14 二媳復大聲號泣、阿巴吻其姑而別、路得恒從之。 |
|
15 拿阿米曰、爾之妯娌、已歸故國奉其上帝、汝盍同歸。 |
|
16 路得曰、勿使我離爾、不與爾偕、汝所往我亦往、汝所居我亦居、汝民亦爲我民、汝上帝亦爲我上帝、 |
|
17 汝所沒之處、我亦死於彼、葬於彼、我惟至死則可相離、我不若是、願耶和華降罰。 |
|
18 拿阿米見路得已堅厥志、欲與之偕、則止而不勸。 |
|
19 二人往伯利恒、旣至闔城聳動、曰、此非拿阿米乎。 |
|
20 曰、毋稱我拿阿米(拿阿米譯卽樂)、乃稱我馬喇（馬喇譯卽苦)、蓋至能者困苦我也。 |
|
21 我富足而出、耶和華使我匱乏而歸、至能之耶和華旣責我害我、曷稱我拿阿米哉。 |
|
22 拿阿米攜摩押女路得自摩押歸伯利恒、時値麰麥始稔。 |
РутРозділ 1 |
路得記第1章 |
|
1 |
1 當士師治以色列族時、歲饑、猶大之伯利恒人、攜妻及二子、往摩押地居焉。 |
|
2 А ім'я́ тому чоловікові Елімеле́х, а ім'я́ жінці його Ноомі́; і ім'я́ двох синів його — Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля́, та й залишилися. |
2 其人名以利米力、妻名拿阿米、二子名馬倫基連、俱自猶大伯利恒之以法大、往摩押而居。 |
|
3 І помер Елімелех, муж Ноомі́, і зоста́лася вона та два їхні си́ни. |
3 以利米力死、遺拿阿米與其二子。 |
|
4 І взяли вони собі за жіно́к моаві́тянок, — ім'я́ одній Орпа́, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ. |
4 二子娶摩押女、一名阿巴、一名路得、居彼十年。 |
|
5 І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох ді́тях своїх та по чоловікові своєму. |
5 後馬倫基連亦死、遺拿阿米、無夫無子。 |
|
6 І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Госпо́дь згадав про наро́д Свій, даючи їм хліба. |
6 在摩押聞耶和華垂顧其民、賜之以糧、則攜二媳、欲自摩押歸。 |
|
7 І вийшла вона з того місця, де була́ там, та оби́дві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного кра́ю. |
7 婦離其所、欲歸猶大、二媳從焉。 |
|
8 І сказала Ноомі́ до двох своїх невісток: „Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною. |
8 拿阿米告二媳曰、爾待逝者與我甚厚、願耶和華亦厚待爾曹、盍歸母家。 |
|
9 Нехай Господь дасть вам, — і ви зна́йдете відпочинок кожна в домі свого мужа!“ І вона поцілувала їх, а вони підняли́ свій голос та плакали. |
9 再嫁之時、願耶和華賜爾安處。拿阿米吻之、二媳大聲號泣、 |
|
10 І вони сказали до неї: „Ні, — з тобою ми ве́рнемось до народу твого!“ |
10 曰、爾歸故國、我與爾偕。 |
|
11 А Ноомі́ сказала: „Вертайтеся, до́чки мої, — чого ви пі́дете зо мною? Чи я маю ще в утро́бі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків? |
11 拿阿米曰、吾女盍歸、與我偕亦何裨、我豈能再生子、爲爾夫乎。 |
|
12 Верніться, до́чки мої, ідіть, бо я занадто стара́, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів, — |
12 我女盍歸、我年已邁、不再適人、如我茲夜、尚望有夫、猶能誕育、 |
|
13 чи ж ви чекали б їх, аж поки повироста́ють? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, до́чки мої, бо мені значно гірше, як вам, — бо Господня рука знайшла мене“. |
13 爾豈可待其長、而不嫁他人乎、我女毋若是、我與爾較更爲艱苦、蓋耶和華降以禍災。 |
|
14 І підняли́ вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекру́ху, а Рут пригорну́лася до неї. |
14 二媳復大聲號泣、阿巴吻其姑而別、路得恒從之。 |
|
15 І сказала Ноомі: „Ось зови́ця твоя вернулася до наро́ду свого та до богів своїх, — вернися й ти за зови́цею своєю!“ |
15 拿阿米曰、爾之妯娌、已歸故國奉其上帝、汝盍同歸。 |
|
16 А Рут відказала: „Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди пі́деш ти, туди піду́ й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Наро́д твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог. |
16 路得曰、勿使我離爾、不與爾偕、汝所往我亦往、汝所居我亦居、汝民亦爲我民、汝上帝亦爲我上帝、 |
|
17 Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою“. |
17 汝所沒之處、我亦死於彼、葬於彼、我惟至死則可相離、我不若是、願耶和華降罰。 |
|
18 І побачила Ноомі́, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її. |
18 拿阿米見路得已堅厥志、欲與之偕、則止而不勸。 |
|
19 І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони вхо́дили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: „Чи це Ноомі́?“ |
19 二人往伯利恒、旣至闔城聳動、曰、此非拿阿米乎。 |
|
20 А вона сказала їм: „Не кличте мене: Ноомі́, — кличте мене: Мара́, бо велику гірко́ту зробив мені Всемогу́тній. |
20 曰、毋稱我拿阿米(拿阿米譯卽樂)、乃稱我馬喇（馬喇譯卽苦)、蓋至能者困苦我也。 |
|
21 Я замо́жною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі́, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?“ |
21 我富足而出、耶和華使我匱乏而歸、至能之耶和華旣責我害我、曷稱我拿阿米哉。 |
|
22 І вернулася Ноомі́ та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячме́ню. |
22 拿阿米攜摩押女路得自摩押歸伯利恒、時値麰麥始稔。 |