Захарiя

Розділ 1

1 Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

7 Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

12 І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

撒迦利亞書

第1章

1 大利烏王二年八月、耶和華命易多孫比哩家子先知撒加利亞曰、

2 昔爾列祖、我耶和華嘗震怒之矣、

3 當告斯民云、萬有之主耶和華曰、爾歸誠於我、我必復加眷顧、我萬有之主耶和華已言之矣、

4 爾勿效祖所爲、古先知告之曰、萬有之主耶和華云、棄惡勿作、彼不聽從、

5 爾之列祖、於今安在、古之先知、豈得永存、

6 昔我使我僕先知傅命、言必降災、斯災已及爾祖、彼遂悛悔、自謂萬有之主耶和華所立之旨、欲降以災、罰我所爲、今及我躬矣、

7 大利烏王二年十一月、卽西拔月二十四日、耶和華降旨於易多孫比哩家子先知撒加利亞、

8 撒加利亞曰、我於夤夜、見有貌若人、乘赤馬、立於山麓、岡拈樹下、其後有乘赤黃白馬者、

9 我曰主、此何意歟、與我言之、天使曰、我將以斯意、明示乎爾、

10 立於岡拈樹間者曰、此乃耶和華所遣、遍歷塵寰。

11 乘馬者謂立於岡拈樹間、耶和華之使者、曰、我遍歷塵寰、見天下安佚無虞。

12 耶和華之使者曰、萬有之主耶和華歟、歷七十年、爾怒耶路撒冷與猶大諸邑、毫無矜憫、伊於何底、

13 耶和華以善言、慰藉與我言之使者、

14 與我言之使者、告我曰、爾當布告衆庶、萬有之主耶和華曰、我爲耶路撒冷、以及郇邑、熱中不已、

15 昔我微怒斯民、異邦安佚之人、加我民以患難、我深爲不悅、

16 故我耶和華復臨耶路撒冷、而矜憫之、以繩量度、建我殿於其中、我萬有之主耶和華已言之矣、

17 當復告衆云、萬有之主耶和華曰、我耶和華必復慰藉郇邑、眷顧耶路撒冷、使我諸邑、靡不亨通、永無涯涘、

Захарiя

Розділ 1

撒迦利亞書

第1章

1 Восьмого місяця другого року Да́рія було́ Господнє слово до пророка Заха́рія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

1 大利烏王二年八月、耶和華命易多孫比哩家子先知撒加利亞曰、

2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом.

2 昔爾列祖、我耶和華嘗震怒之矣、

3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот.

3 當告斯民云、萬有之主耶和華曰、爾歸誠於我、我必復加眷顧、我萬有之主耶和華已言之矣、

4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь.

4 爾勿效祖所爲、古先知告之曰、萬有之主耶和華云、棄惡勿作、彼不聽從、

5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть?

5 爾之列祖、於今安在、古之先知、豈得永存、

6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.

6 昔我使我僕先知傅命、言必降災、斯災已及爾祖、彼遂悛悔、自謂萬有之主耶和華所立之旨、欲降以災、罰我所爲、今及我躬矣、

7 Двадцятого й четвертого дня, одина́дцятого місяця, — це місяць шеват, — за другого року Да́рія було слово Господнє до пророка Заха́рія, сина Берехії сина Іддового, таке:

7 大利烏王二年十一月、卽西拔月二十四日、耶和華降旨於易多孫比哩家子先知撒加利亞、

8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі.

8 撒加利亞曰、我於夤夜、見有貌若人、乘赤馬、立於山麓、岡拈樹下、其後有乘赤黃白馬者、

9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“.

9 我曰主、此何意歟、與我言之、天使曰、我將以斯意、明示乎爾、

10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“.

10 立於岡拈樹間者曰、此乃耶和華所遣、遍歷塵寰。

11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“.

11 乘馬者謂立於岡拈樹間、耶和華之使者、曰、我遍歷塵寰、見天下安佚無虞。

12 І відповів ангол Господній та й сказав: „Го́споди Савао́те, аж до́ки Ти не змилосе́рдишся над Єрусалимом та над Юдиними міста́ми, на які Ти гніваєшся оце сімдеся́т літ?“

12 耶和華之使者曰、萬有之主耶和華歟、歷七十年、爾怒耶路撒冷與猶大諸邑、毫無矜憫、伊於何底、

13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

13 耶和華以善言、慰藉與我言之使者、

14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

14 與我言之使者、告我曰、爾當布告衆庶、萬有之主耶和華曰、我爲耶路撒冷、以及郇邑、熱中不已、

15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому.

15 昔我微怒斯民、異邦安佚之人、加我民以患難、我深爲不悅、

16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом.

16 故我耶和華復臨耶路撒冷、而矜憫之、以繩量度、建我殿於其中、我萬有之主耶和華已言之矣、

17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“

17 當復告衆云、萬有之主耶和華曰、我耶和華必復慰藉郇邑、眷顧耶路撒冷、使我諸邑、靡不亨通、永無涯涘、