Рут

Розділ 3

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

路得記

第3章

1 路得的婆婆拿俄米對她說:「[My]女兒啊,我不當為妳找個安身之處,使妳享福嗎?

2 現在[now]難道波阿斯不是我們的親族、妳不曾與波阿斯的使女常在一處嗎[is not Boaz of our kindred, with whose maidens thou wast?]看哪[Behold],他今夜在場上簸大麥。

3 所以[therefore],妳要沐浴抹膏,換上衣服,下到場上;卻不要使那人認出妳來,直等[until]他吃喝完了。

4 到他睡的時候,妳看準他睡的地方,就進去掀開他腳上的被,躺臥在那裏;他必告訴妳所當作的事。」

5 路得對拿俄米[unto her]說:「凡妳所[sayest]的,我[All]必行[will do]。」

6 路得就下到場上,照她婆婆所吩咐她的而行。

7 波阿斯吃喝完了,心裏歡暢,就去睡在麥堆盡邊[end];路得便輕輕[softy]地來,掀開他腳上的被,[her][and]躺臥在那裏。

8 到了夜半,那人忽然驚醒,翻過身來;不料有女子躺在他的腳下。

9 他就說:「妳是誰?」[she]回答說:「我是你的婢女路得。求你用你的衣襟遮蓋你婢女[thine handmaid];因為你是我一個至近的親屬。」

10 波阿斯說:「[my]女兒啊,願妳蒙耶和華賜福;妳末後的恩比起初[beginning]更大,因為少年人無論貧富,妳都沒有跟從。

11 [my]女兒啊,現在不要懼怕;凡妳所[requirest]的,我必照著行。我本城的人都知道妳是個賢德的女子。

12 如今[now],我實在是妳一個至近的親屬;只是還有一個人比我更近。

13 妳今夜在這裏住宿,明早他若肯為妳盡親屬的本分,就由他吧。倘若不肯,我指著永生的耶和華起誓,我必為妳[do]本分。你只管躺到天亮。」

14 路得便在他腳下躺到天快亮;人彼此不能辨認的時候,[she]就起來了。波阿斯說:「不可使人知道有女子到場上來」。

15 波阿斯又[Also he]說:「拿妳所披的帕子來,將它捏住[Bring the vail that thou hast upon thee, and hold it]。」她捏住[held]的時候[when],波阿斯就撮了六簸箕大麥,幫她扛在肩上;她便進城去了。

16 路得回到婆婆那裏,婆婆說:「我女兒[my daughter]啊,妳是誰[who art thou]?」路得就將那人向她所行的述說了一遍。

17 路得[she]說:「這六簸箕大麥是他給了我的[These six measures of barley gave he me]因他[for he]對我說:『不可[not]空手回去見妳的婆婆。』」

18 婆婆便[Then]說:「[my]女兒啊,妳只管安坐等候,看這事怎樣成就;因為那人必不享休息[will not be in rest]直到他今日辦成這事[until he have finished the thing this day]。」

Рут

Розділ 3

路得記

第3章

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

1 路得的婆婆拿俄米對她說:「[My]女兒啊,我不當為妳找個安身之處,使妳享福嗎?

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

2 現在[now]難道波阿斯不是我們的親族、妳不曾與波阿斯的使女常在一處嗎[is not Boaz of our kindred, with whose maidens thou wast?]看哪[Behold],他今夜在場上簸大麥。

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

3 所以[therefore],妳要沐浴抹膏,換上衣服,下到場上;卻不要使那人認出妳來,直等[until]他吃喝完了。

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

4 到他睡的時候,妳看準他睡的地方,就進去掀開他腳上的被,躺臥在那裏;他必告訴妳所當作的事。」

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

5 路得對拿俄米[unto her]說:「凡妳所[sayest]的,我[All]必行[will do]。」

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

6 路得就下到場上,照她婆婆所吩咐她的而行。

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

7 波阿斯吃喝完了,心裏歡暢,就去睡在麥堆盡邊[end];路得便輕輕[softy]地來,掀開他腳上的被,[her][and]躺臥在那裏。

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

8 到了夜半,那人忽然驚醒,翻過身來;不料有女子躺在他的腳下。

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

9 他就說:「妳是誰?」[she]回答說:「我是你的婢女路得。求你用你的衣襟遮蓋你婢女[thine handmaid];因為你是我一個至近的親屬。」

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

10 波阿斯說:「[my]女兒啊,願妳蒙耶和華賜福;妳末後的恩比起初[beginning]更大,因為少年人無論貧富,妳都沒有跟從。

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

11 [my]女兒啊,現在不要懼怕;凡妳所[requirest]的,我必照著行。我本城的人都知道妳是個賢德的女子。

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

12 如今[now],我實在是妳一個至近的親屬;只是還有一個人比我更近。

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

13 妳今夜在這裏住宿,明早他若肯為妳盡親屬的本分,就由他吧。倘若不肯,我指著永生的耶和華起誓,我必為妳[do]本分。你只管躺到天亮。」

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

14 路得便在他腳下躺到天快亮;人彼此不能辨認的時候,[she]就起來了。波阿斯說:「不可使人知道有女子到場上來」。

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

15 波阿斯又[Also he]說:「拿妳所披的帕子來,將它捏住[Bring the vail that thou hast upon thee, and hold it]。」她捏住[held]的時候[when],波阿斯就撮了六簸箕大麥,幫她扛在肩上;她便進城去了。

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

16 路得回到婆婆那裏,婆婆說:「我女兒[my daughter]啊,妳是誰[who art thou]?」路得就將那人向她所行的述說了一遍。

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

17 路得[she]說:「這六簸箕大麥是他給了我的[These six measures of barley gave he me]因他[for he]對我說:『不可[not]空手回去見妳的婆婆。』」

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

18 婆婆便[Then]說:「[my]女兒啊,妳只管安坐等候,看這事怎樣成就;因為那人必不享休息[will not be in rest]直到他今日辦成這事[until he have finished the thing this day]。」