2-а хронiки

Розділ 32

1 По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.

2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,

3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:

10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?

11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.

12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?

13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?

15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“

16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.

17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“

18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.

19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.

20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.

22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.

23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!

24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.

25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.

26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,

28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.

29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.

30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.

32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

歷代志下

第32章

1 立定這些事[the establishment thereof]以後,亞述王西拿基立來侵入猶大,圍困一切堅固城,想要攻破佔據。

2 希西家見西拿基立來,定意要攻打耶路撒冷,

3 就與首領和勇士商議,塞住城外的泉源;他們就都幫助他。

4 於是有許多人聚集,塞了一切泉源,並通流國中的小河,說:「亞述王來,為何讓他得著許多水呢?」

5 希西家力圖自強,就修築所有拆毀的城牆,高與城樓相齊;在城外又築一城,堅固大衛城的米羅,製造了許多標槍[darts]、盾牌;

6 設立軍長管理百姓,將他們招聚在城門的街上[street],用話安慰[comfortably]他們,說:

7 「你們當剛強壯膽,不要因亞述王和跟隨他的大軍恐懼、驚慌;因為與我們同在的,比與他們同在的更大。

8 與他們同在的是肉臂,與我們同在的是耶和華─我們的神,他必幫助我們,為我們爭戰。」百姓就靠猶大王希西家的話,安然無懼了。

9 此後,亞述王西拿基立,(和他的全軍攻打拉吉,)就差遣臣僕到耶路撒冷見猶大王希西家和一切在耶路撒冷的猶大人,說:

10 「亞述王西拿基立如此說:『你們倚靠甚麼,還在耶路撒冷受困呢?

11 希西家對你們說「耶和華─我們的神必救我們脫離亞述王的手」,這不是誘惑你們,使你們受飢渴而死嗎?

12 這希西家豈不是廢去他的眾高邱和他的[his high places and his]祭壇,吩咐猶大與耶路撒冷的人說「你們當在一個壇前敬拜,在其上燒香」嗎?

13 我與我列祖向列邦所行的,你們豈不知道嗎?列邦的眾神何嘗能救自己的國脫離我手呢?

14 我列祖所滅[utterly]的國,那些神中誰能救自己的民脫離我手,難道你們的神能救你們脫離我手嗎?

15 所以你們不要叫希西家這樣欺哄迷惑[deceive]你們,也不要信他;因為沒有一邦一國[any nation or kingdom]的神能救自己的民脫離我手和我列祖的手,何況你們的神更不能救你們脫離我的手。』」

16 西拿基立的臣僕還有別的話毀謗耶和華神和他僕人希西家。

17 西拿基立也寫信譏誚[rail]毀謗耶和華─以色列的神說:「列邦的眾神既不能救他的民脫離我手,希西家的神也不能救他的民脫離我手了。」

18 亞述王的臣僕用猶太言語向耶路撒冷城上的民大聲呼叫,要驚嚇他們,擾亂他們,以便取城。

19 他們論耶路撒冷的神,如同論世上人手所造的眾神一樣。

20 希西家王和亞摩斯的兒子先知以賽亞因此禱告,向天呼求。

21 耶和華就差遣一個天使[angel]進入亞述王營中,把所有大能的勇士和官長、將帥盡都滅了。亞述王滿面含羞地回到本國,進了他神的廟中,有他親生的兒子在那裏用刀殺了他。

22 這樣,耶和華救希西家和耶路撒冷的居民脫離亞述王西拿基立的手,也脫離一切仇敵的手,又賜他們四境平安。

23 有許多人到耶路撒冷,將供物獻與耶和華,又將寶物送給猶大王希西家。此後,希西家在列邦人的眼中看為尊大。

24 當那些日子[In those days],希西家病得要死,就禱告耶和華;耶和華應允他,賜他一個兆頭。

25 希西家卻沒有照他所蒙的恩報答耶和華;因他心裏驕傲,所以忿怒要臨到他和猶大並耶路撒冷。

26 然而[Notwithstanding]希西家和耶路撒冷的居民覺得心裏驕傲,就一同謙卑[humbled],以致耶和華的忿怒在希西家的日子沒有臨到他們。

27 希西家大有尊榮資財,建造府庫,收藏金銀、寶石、香料、盾牌,和各樣的寶器,

28 又建造倉房,收藏五穀、新酒,和油,又為各類牲畜蓋棚立圈;

29 並且建立城邑,還有許多的羊群牛群,因為神賜他極多的財產。

30 這希西家也塞住基訓的上源,引水直下,流在大衛城的西邊。希西家所行的事盡都亨通。

31 唯有一件事,就是巴比倫王差遣使臣[ambassadors]來見希西家,查問[enquire]國中所現的奇事;這件事神離開他,要試驗他,好知道他心內如何。

32 希西家其餘的事和他的善行都[behold]寫在亞摩斯的兒子先知以賽亞的異象[vision]書上和猶大、以色列的諸王記上。

33 希西家與他列祖同睡,葬在大衛子孫的高陵上;他死的時候,猶大眾人[all]和耶路撒冷的居民都尊敬他。他兒子瑪拿西接續他作王。

2-а хронiки

Розділ 32

歷代志下

第32章

1 По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.

1 立定這些事[the establishment thereof]以後,亞述王西拿基立來侵入猶大,圍困一切堅固城,想要攻破佔據。

2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,

2 希西家見西拿基立來,定意要攻打耶路撒冷,

3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

3 就與首領和勇士商議,塞住城外的泉源;他們就都幫助他。

4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

4 於是有許多人聚集,塞了一切泉源,並通流國中的小河,說:「亞述王來,為何讓他得著許多水呢?」

5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

5 希西家力圖自強,就修築所有拆毀的城牆,高與城樓相齊;在城外又築一城,堅固大衛城的米羅,製造了許多標槍[darts]、盾牌;

6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

6 設立軍長管理百姓,將他們招聚在城門的街上[street],用話安慰[comfortably]他們,說:

7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

7 「你們當剛強壯膽,不要因亞述王和跟隨他的大軍恐懼、驚慌;因為與我們同在的,比與他們同在的更大。

8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

8 與他們同在的是肉臂,與我們同在的是耶和華─我們的神,他必幫助我們,為我們爭戰。」百姓就靠猶大王希西家的話,安然無懼了。

9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:

9 此後,亞述王西拿基立,(和他的全軍攻打拉吉,)就差遣臣僕到耶路撒冷見猶大王希西家和一切在耶路撒冷的猶大人,說:

10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?

10 「亞述王西拿基立如此說:『你們倚靠甚麼,還在耶路撒冷受困呢?

11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.

11 希西家對你們說「耶和華─我們的神必救我們脫離亞述王的手」,這不是誘惑你們,使你們受飢渴而死嗎?

12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?

12 這希西家豈不是廢去他的眾高邱和他的[his high places and his]祭壇,吩咐猶大與耶路撒冷的人說「你們當在一個壇前敬拜,在其上燒香」嗎?

13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

13 我與我列祖向列邦所行的,你們豈不知道嗎?列邦的眾神何嘗能救自己的國脫離我手呢?

14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?

14 我列祖所滅[utterly]的國,那些神中誰能救自己的民脫離我手,難道你們的神能救你們脫離我手嗎?

15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“

15 所以你們不要叫希西家這樣欺哄迷惑[deceive]你們,也不要信他;因為沒有一邦一國[any nation or kingdom]的神能救自己的民脫離我手和我列祖的手,何況你們的神更不能救你們脫離我的手。』」

16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.

16 西拿基立的臣僕還有別的話毀謗耶和華神和他僕人希西家。

17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“

17 西拿基立也寫信譏誚[rail]毀謗耶和華─以色列的神說:「列邦的眾神既不能救他的民脫離我手,希西家的神也不能救他的民脫離我手了。」

18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.

18 亞述王的臣僕用猶太言語向耶路撒冷城上的民大聲呼叫,要驚嚇他們,擾亂他們,以便取城。

19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.

19 他們論耶路撒冷的神,如同論世上人手所造的眾神一樣。

20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

20 希西家王和亞摩斯的兒子先知以賽亞因此禱告,向天呼求。

21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.

21 耶和華就差遣一個天使[angel]進入亞述王營中,把所有大能的勇士和官長、將帥盡都滅了。亞述王滿面含羞地回到本國,進了他神的廟中,有他親生的兒子在那裏用刀殺了他。

22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.

22 這樣,耶和華救希西家和耶路撒冷的居民脫離亞述王西拿基立的手,也脫離一切仇敵的手,又賜他們四境平安。

23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!

23 有許多人到耶路撒冷,將供物獻與耶和華,又將寶物送給猶大王希西家。此後,希西家在列邦人的眼中看為尊大。

24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.

24 當那些日子[In those days],希西家病得要死,就禱告耶和華;耶和華應允他,賜他一個兆頭。

25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.

25 希西家卻沒有照他所蒙的恩報答耶和華;因他心裏驕傲,所以忿怒要臨到他和猶大並耶路撒冷。

26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

26 然而[Notwithstanding]希西家和耶路撒冷的居民覺得心裏驕傲,就一同謙卑[humbled],以致耶和華的忿怒在希西家的日子沒有臨到他們。

27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,

27 希西家大有尊榮資財,建造府庫,收藏金銀、寶石、香料、盾牌,和各樣的寶器,

28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.

28 又建造倉房,收藏五穀、新酒,和油,又為各類牲畜蓋棚立圈;

29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.

29 並且建立城邑,還有許多的羊群牛群,因為神賜他極多的財產。

30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

30 這希西家也塞住基訓的上源,引水直下,流在大衛城的西邊。希西家所行的事盡都亨通。

31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.

31 唯有一件事,就是巴比倫王差遣使臣[ambassadors]來見希西家,查問[enquire]國中所現的奇事;這件事神離開他,要試驗他,好知道他心內如何。

32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

32 希西家其餘的事和他的善行都[behold]寫在亞摩斯的兒子先知以賽亞的異象[vision]書上和猶大、以色列的諸王記上。

33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

33 希西家與他列祖同睡,葬在大衛子孫的高陵上;他死的時候,猶大眾人[all]和耶路撒冷的居民都尊敬他。他兒子瑪拿西接續他作王。