CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нав. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Iсус Навин

Розділ 9

1 І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йорда́ну, на горі та на поді́ллі, та на всім бе́резі Великого моря навпроти Лива́ну: хітте́янин, і аморе́янин, ханаане́янин, періззе́янин, хівве́янин і євусе́янин,

2 то вони зібралися ра́зом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.

3 А ме́шканці Ґів'ону почули, що́ Ісус зробив Єрихо́нові та Аєві,

4 то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпе́чились живністю на дорогу, — і взяли́ повити́рані мішки для ослів своїх, і бурдюки́ для вина повити́рані, і потріскані, і пов'я́зані,

5 і взуття повитиране та пола́тане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, заплісні́лий.

6 І пішли вони до Ісуса, до табо́ру в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: „Ми прийшли з далекого кра́ю, а ви тепер складіть з нами умову“.

7 І сказали Ізраїлеві мужі до хівве́ян: „Може ви сидите́ побли́зу нас, то я́к ми складемо з вами умову?“

8 І сказали вони до Ісуса: „Ми твої раби“. А Ісус сказав до них: „Хто́ ви та звідки прихо́дите?“

9 І вони сказали йому: „З дуже далекого кра́ю прийшли твої раби до Йме́ння Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що́ Він зробив був в Єгипті,

10 і все, що́ Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, — Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.

11 І сказали до нас наші старші́ та всі ме́шканці нашого кра́ю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.

12 Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого ви́ходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став заплісні́лий.

13 А ці бурдюки́ вина, що понапо́внювали ми нові, ось поде́рлися! А ось одежа наша та взуття́ наше повитира́лося від цієї дуже далекої дороги“.

14 І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.

15 І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.

16 І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі́ вони до нього, і сидять вони поміж ними.

17 І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули́ до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.

18 І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли́ були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.

19 І сказали всі начальники до всієї громади: „Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.

20 Оце зробімо їм, — позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за прися́гу, що ми присягнули їм“.

21 І сказали до них начальники: „Нехай вони живуть“. І стали вони рубати дро́ва та носи́ти воду для всієї громади, як говорили їм начальники.

22 І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: „Чому́ ви обмани́ли нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите́ серед нас?

23 А тепер ви прокля́ті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі́ дров, і носії́ води для дому Бога мого“.

24 А вони відповіли Ісусові та й сказали: „Бо справді ви́явлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей край, і ви́губити всіх ме́шканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.

25 А тепер ми оце в руці твоїй: я́к добре, і я́к справедливо в оча́х твоїх учинити нам, учини“.

26 І він зробив їм так, — і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.

27 І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.

Das Buch Josua

Kapitel 9

1 Da nun das8085 höreten alle Könige4428, die jenseit5676 des Jordans3383 waren auf den Gebirgen und in den Gründen8219 und an allen Anfurten2348 des großen1419 Meers3220, auch die neben dem Berge2022 Libanon3844 waren, nämlich die Hethiter2850, Amoriter567, Kanaaniter3669, Pheresiter6522, Heviter2340 und Jebusiter2983,

2 sammelten6908 sie sich einträchtiglich zuhauf3162, daß6310 sie wider Josua3091 und wider Israel3478 stritten3898.

3 Aber die Bürger zu8085 Gibeon1391, da sie3427 höreten, was Josua3091 mit Jericho3405 und Ai5857 getan hatte6213, erdachten sie eine List;

4 gingen3212 hin und6213 schickten eine Botschaft und nahmen3947 alte1087 Säcke8242 auf ihre Esel2543

5 und alte1087 zerrissene, geflickte2921 Weinschläuche und alte1087 geflickte Schuhe5275 an ihre Füße7272 und zogen alte Kleider8008 an, und altes Brot3899, das sie6718 mit sich nahmen, war hart3001 und schimmlig5350.

6 Und376 gingen3212 zu Josua3091 ins Lager4264 gen Gilgal1537 und sprachen559 zu ihm und zum ganzen Israel3478: Wir kommen935 aus3772 fernen7350 Landen776, so machet nun einen Bund1285 mit uns.

7 Da sprach559 das ganze Israel3478 zu dem Heviter2340: Vielleicht194 möchtest3427 du unter7130 uns wohnend werden; wie könnte ich dann einen376 Bund1285 mit dir machen3772?

8 Sie aber sprachen559 zu Josua3091: Wir sind deine Knechte5650. Josua3091 sprach559 zu ihnen: Wer seid ihr und von wannen kommt935 ihr?

9 Sie sprachen559: Deine Knechte5650 sind935 aus sehr3966 fernen7350 Landen776 kommen um des Namens8034 willen des HErrn3068, deines Gottes430; denn wir haben sein Gerücht8089 gehöret und alles, was er in Ägypten4714 getan6213 hat8085,

10 und alles, was er den zweien Königen4428 der Amoriter567 jenseit5676 des Jordans3383 getan6213 hat, Sihon5511, dem Könige4428 zu Hesbon2809, und Og5747, dem Könige4428 zu Basan1316, der zu Astharoth6252 wohnete.

11 Darum sprachen559 unsere Ältesten2205 und559 alle Einwohner3427 unsers Landes776: Nehmet Speise6720 mit euch3027 auf3947 die Reise1870 und559 gehet hin3212 ihnen entgegen7125 und sprechet zu ihnen: Wir sind eure Knechte5650. So machet nun einen Bund1285 mit uns.

12 Dies unser Brot3899, das wir2525 aus3318 unsern Häusern1004 zu unserer Speise nahmen6679, war noch3117 frisch, da wir auszogen zu euch3212; nun aber, siehe, es ist hart3001 und schimmlig5350;

13 und diese Weinschläuche4997 fülleten wir neu2319, und siehe, sie sind4390 zerrissen1234; und diese unsere Kleider8008 und Schuhe5275 sind alt1086 worden über der sehr3966 langen7230 Reise1870.

14 Da nahmen3947 die Hauptleute582 ihre Speise6718 an und fragten7592 den Mund6310 des HErrn3068 nicht.

15 Und Josua3091 machte6213 Frieden7965 mit ihnen5712 und richtete3772 einen Bund1285 mit ihnen auf, daß sie leben2421 bleiben sollten. Und die Obersten5387 der Gemeine schwuren7650 ihnen.

16 Aber über7097 drei7969 Tage3117, nachdem310 sie mit ihnen einen Bund1285 gemacht3772 hatten3427, kam8085 es vor sie, daß jene nahe bei7138 ihnen wären und würden unter7130 ihnen wohnen.

17 Denn da die Kinder1121 Israel3478 fortzogen, kamen935 sie5265 des dritten7992 Tages3117 zu ihren Städten5892, die hießen Gibeon1391, Kaphira3716, Beeroth881 und5892 Kiriath-Jearim7157.

18 Und1121 schlugen5221 sie nicht, darum daß ihnen5712 die Obersten5387 der Gemeine geschworen7650 hatten bei dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478. Da aber3885 die ganze Gemeine wider die Obersten5387 murrete,

19 sprachen559 alle Obersten5387 der ganzen5712 Gemeine: Wir haben7650 ihnen geschworen bei dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478; darum können3201 wir sie nicht antasten5060.

20 Aber das wollen wir tun: Lasset2421 sie leben, daß nicht ein Zorn7110 über uns komme um des Eides7621 willen, den wir ihnen getan6213 haben7650.

21 Und6086 die4325 Obersten5387 sprachen1696 zu ihnen: Lasset2421 sie leben, daß sie Holzhauer2404 und Wasserträger7579 seien der ganzen5712 Gemeine, wie ihnen die Obersten5387 gesagt559 haben.

22 Da rief7121 ihnen Josua3091 und redete1696 mit ihnen und sprach559: Warum habt ihr3427 uns betrogen7411 und gesagt559, ihr seid sehr3966 ferne7350 von uns, so ihr doch unter7130 uns wohnet?

23 Darum sollt ihr verflucht779 sein, daß unter euch nicht aufhören3772 Knechte5650, die Holz6086 hauen2404 und Wasser4325 tragen7579 zum Hause1004 meines Gottes430.

24 Sie5046 antworteten6030 Josua3091 und sprachen559: Es ist deinen Knechten5650 angesagt5046, daß der HErr3068, dein GOtt430, Mose4872, seinem Knechte5650, geboten6680 habe, daß er euch5315 das1697 ganze Land776 geben5414 und vor6440 euch her alle Einwohner3427 des Landes776 vertilgen8045 wolle. Da fürchteten3372 wir unsers Lebens vor6440 euch sehr3966 und haben solches getan6213.

25 Nun aber, siehe2009, wir sind in deinen Händen3027; was dich5869 gut2896 und recht3477 dünket, uns zu tun6213, das tue6213.

26 Und er tat6213 ihnen also und errettete sie2026 von der Kinder1121 Israel3478 Hand3027, daß sie sie nicht5337 erwürgeten.

27 Also machte5414 sie Josua3091 desselben Tages3117 zu Holzhauern2404 und6086 Wasserträgern7579 der Gemeine und zum Altar4196 des HErrn3068 bis auf diesen Tag3117 an dem Ort4725, den er erwählen977 würde.

Iсус Навин

Розділ 9

Das Buch Josua

Kapitel 9

1 І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йорда́ну, на горі та на поді́ллі, та на всім бе́резі Великого моря навпроти Лива́ну: хітте́янин, і аморе́янин, ханаане́янин, періззе́янин, хівве́янин і євусе́янин,

1 Da nun das8085 höreten alle Könige4428, die jenseit5676 des Jordans3383 waren auf den Gebirgen und in den Gründen8219 und an allen Anfurten2348 des großen1419 Meers3220, auch die neben dem Berge2022 Libanon3844 waren, nämlich die Hethiter2850, Amoriter567, Kanaaniter3669, Pheresiter6522, Heviter2340 und Jebusiter2983,

2 то вони зібралися ра́зом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.

2 sammelten6908 sie sich einträchtiglich zuhauf3162, daß6310 sie wider Josua3091 und wider Israel3478 stritten3898.

3 А ме́шканці Ґів'ону почули, що́ Ісус зробив Єрихо́нові та Аєві,

3 Aber die Bürger zu8085 Gibeon1391, da sie3427 höreten, was Josua3091 mit Jericho3405 und Ai5857 getan hatte6213, erdachten sie eine List;

4 то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпе́чились живністю на дорогу, — і взяли́ повити́рані мішки для ослів своїх, і бурдюки́ для вина повити́рані, і потріскані, і пов'я́зані,

4 gingen3212 hin und6213 schickten eine Botschaft und nahmen3947 alte1087 Säcke8242 auf ihre Esel2543

5 і взуття повитиране та пола́тане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, заплісні́лий.

5 und alte1087 zerrissene, geflickte2921 Weinschläuche und alte1087 geflickte Schuhe5275 an ihre Füße7272 und zogen alte Kleider8008 an, und altes Brot3899, das sie6718 mit sich nahmen, war hart3001 und schimmlig5350.

6 І пішли вони до Ісуса, до табо́ру в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: „Ми прийшли з далекого кра́ю, а ви тепер складіть з нами умову“.

6 Und376 gingen3212 zu Josua3091 ins Lager4264 gen Gilgal1537 und sprachen559 zu ihm und zum ganzen Israel3478: Wir kommen935 aus3772 fernen7350 Landen776, so machet nun einen Bund1285 mit uns.

7 І сказали Ізраїлеві мужі до хівве́ян: „Може ви сидите́ побли́зу нас, то я́к ми складемо з вами умову?“

7 Da sprach559 das ganze Israel3478 zu dem Heviter2340: Vielleicht194 möchtest3427 du unter7130 uns wohnend werden; wie könnte ich dann einen376 Bund1285 mit dir machen3772?

8 І сказали вони до Ісуса: „Ми твої раби“. А Ісус сказав до них: „Хто́ ви та звідки прихо́дите?“

8 Sie aber sprachen559 zu Josua3091: Wir sind deine Knechte5650. Josua3091 sprach559 zu ihnen: Wer seid ihr und von wannen kommt935 ihr?

9 І вони сказали йому: „З дуже далекого кра́ю прийшли твої раби до Йме́ння Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що́ Він зробив був в Єгипті,

9 Sie sprachen559: Deine Knechte5650 sind935 aus sehr3966 fernen7350 Landen776 kommen um des Namens8034 willen des HErrn3068, deines Gottes430; denn wir haben sein Gerücht8089 gehöret und alles, was er in Ägypten4714 getan6213 hat8085,

10 і все, що́ Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, — Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.

10 und alles, was er den zweien Königen4428 der Amoriter567 jenseit5676 des Jordans3383 getan6213 hat, Sihon5511, dem Könige4428 zu Hesbon2809, und Og5747, dem Könige4428 zu Basan1316, der zu Astharoth6252 wohnete.

11 І сказали до нас наші старші́ та всі ме́шканці нашого кра́ю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.

11 Darum sprachen559 unsere Ältesten2205 und559 alle Einwohner3427 unsers Landes776: Nehmet Speise6720 mit euch3027 auf3947 die Reise1870 und559 gehet hin3212 ihnen entgegen7125 und sprechet zu ihnen: Wir sind eure Knechte5650. So machet nun einen Bund1285 mit uns.

12 Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого ви́ходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став заплісні́лий.

12 Dies unser Brot3899, das wir2525 aus3318 unsern Häusern1004 zu unserer Speise nahmen6679, war noch3117 frisch, da wir auszogen zu euch3212; nun aber, siehe, es ist hart3001 und schimmlig5350;

13 А ці бурдюки́ вина, що понапо́внювали ми нові, ось поде́рлися! А ось одежа наша та взуття́ наше повитира́лося від цієї дуже далекої дороги“.

13 und diese Weinschläuche4997 fülleten wir neu2319, und siehe, sie sind4390 zerrissen1234; und diese unsere Kleider8008 und Schuhe5275 sind alt1086 worden über der sehr3966 langen7230 Reise1870.

14 І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.

14 Da nahmen3947 die Hauptleute582 ihre Speise6718 an und fragten7592 den Mund6310 des HErrn3068 nicht.

15 І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.

15 Und Josua3091 machte6213 Frieden7965 mit ihnen5712 und richtete3772 einen Bund1285 mit ihnen auf, daß sie leben2421 bleiben sollten. Und die Obersten5387 der Gemeine schwuren7650 ihnen.

16 І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі́ вони до нього, і сидять вони поміж ними.

16 Aber über7097 drei7969 Tage3117, nachdem310 sie mit ihnen einen Bund1285 gemacht3772 hatten3427, kam8085 es vor sie, daß jene nahe bei7138 ihnen wären und würden unter7130 ihnen wohnen.

17 І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули́ до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.

17 Denn da die Kinder1121 Israel3478 fortzogen, kamen935 sie5265 des dritten7992 Tages3117 zu ihren Städten5892, die hießen Gibeon1391, Kaphira3716, Beeroth881 und5892 Kiriath-Jearim7157.

18 І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли́ були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.

18 Und1121 schlugen5221 sie nicht, darum daß ihnen5712 die Obersten5387 der Gemeine geschworen7650 hatten bei dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478. Da aber3885 die ganze Gemeine wider die Obersten5387 murrete,

19 І сказали всі начальники до всієї громади: „Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.

19 sprachen559 alle Obersten5387 der ganzen5712 Gemeine: Wir haben7650 ihnen geschworen bei dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478; darum können3201 wir sie nicht antasten5060.

20 Оце зробімо їм, — позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за прися́гу, що ми присягнули їм“.

20 Aber das wollen wir tun: Lasset2421 sie leben, daß nicht ein Zorn7110 über uns komme um des Eides7621 willen, den wir ihnen getan6213 haben7650.

21 І сказали до них начальники: „Нехай вони живуть“. І стали вони рубати дро́ва та носи́ти воду для всієї громади, як говорили їм начальники.

21 Und6086 die4325 Obersten5387 sprachen1696 zu ihnen: Lasset2421 sie leben, daß sie Holzhauer2404 und Wasserträger7579 seien der ganzen5712 Gemeine, wie ihnen die Obersten5387 gesagt559 haben.

22 І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: „Чому́ ви обмани́ли нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите́ серед нас?

22 Da rief7121 ihnen Josua3091 und redete1696 mit ihnen und sprach559: Warum habt ihr3427 uns betrogen7411 und gesagt559, ihr seid sehr3966 ferne7350 von uns, so ihr doch unter7130 uns wohnet?

23 А тепер ви прокля́ті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі́ дров, і носії́ води для дому Бога мого“.

23 Darum sollt ihr verflucht779 sein, daß unter euch nicht aufhören3772 Knechte5650, die Holz6086 hauen2404 und Wasser4325 tragen7579 zum Hause1004 meines Gottes430.

24 А вони відповіли Ісусові та й сказали: „Бо справді ви́явлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей край, і ви́губити всіх ме́шканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.

24 Sie5046 antworteten6030 Josua3091 und sprachen559: Es ist deinen Knechten5650 angesagt5046, daß der HErr3068, dein GOtt430, Mose4872, seinem Knechte5650, geboten6680 habe, daß er euch5315 das1697 ganze Land776 geben5414 und vor6440 euch her alle Einwohner3427 des Landes776 vertilgen8045 wolle. Da fürchteten3372 wir unsers Lebens vor6440 euch sehr3966 und haben solches getan6213.

25 А тепер ми оце в руці твоїй: я́к добре, і я́к справедливо в оча́х твоїх учинити нам, учини“.

25 Nun aber, siehe2009, wir sind in deinen Händen3027; was dich5869 gut2896 und recht3477 dünket, uns zu tun6213, das tue6213.

26 І він зробив їм так, — і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.

26 Und er tat6213 ihnen also und errettete sie2026 von der Kinder1121 Israel3478 Hand3027, daß sie sie nicht5337 erwürgeten.

27 І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.

27 Also machte5414 sie Josua3091 desselben Tages3117 zu Holzhauern2404 und6086 Wasserträgern7579 der Gemeine und zum Altar4196 des HErrn3068 bis auf diesen Tag3117 an dem Ort4725, den er erwählen977 würde.