CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Рут. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Рут

Розділ 3

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

Das Buch Rut

Kapitel 3

1 Und Naemi5281, ihre Schwieger, sprach559 zu ihr: Meine Tochter1323, ich will3190 dir Ruhe4494 schaffen1245, daß dir‘s wohlgehe.

2 Nun, der Boas1162, unser Freund, bei des Dirnen5291 du gewesen bist, worfelt2219 diese Nacht3915 Gerste8184 auf seiner Tenne1637.

3 So bade7364 dich5480 und salbe dich und lege7760 dein Kleid8071 an und gehe hinab3381 auf3615 die Tenne1637, daß dich niemand376 kenne3045, bis man ganz gegessen398 und getrunken8354 hat.

4 Wenn er sich7901 dann leget, so merke den Ort4725, da er sich3045 hinlegt; und komm und decke auf1540 zu6213 seinen Füßen4772 und lege dich7901, so wird er dir wohl sagen5046, was du tun935 sollst.

5 Sie559 sprach559 zu ihr: Alles was du mir sagest, will ich tun6213.

6 Sie6680 ging hinab3381 zur Tenne1637 und tat alles, wie ihre Schwieger geboten hatte6213.

7 Und3190 da Boas1162 gegessen398 und getrunken8354 hatte, ward sein Herz3820 guter Dinge; und kam935 und legte sich7901 hinter7097 eine Mandel. Und sie kam935 leise3909 und deckte auf1540 zu seinen Füßen4772 und legte sich7901.

8 Da es nun Mitternacht ward, erschrak2729 der Mann376 und erschütterte; und siehe, ein Weib802 lag7901 zu seinen Füßen4772.

9 Und er sprach559: Wer bist du? Sie559 antwortete: Ich bin Ruth7327, deine Magd519. Breite6566 deinen Flügel3671 über deine Magd519, denn du bist der Erbe1350.

10 Er aber sprach559: Gesegnet1288 seiest du dem HErrn3068, meine Tochter1323! Du hast eine bessere Barmherzigkeit2617 hernach314 getan denn vorhin, daß du nicht1115 bist3190 den Jünglingen970 nachgegangen3212, weder reich6223 noch arm1800.

11 Nun, meine Tochter1323, fürchte3372 dich nicht! Alles, was du559 sagst, will ich dir tun6213; denn die ganze Stadt8179 meines Volks5971 weiß3045, daß du ein tugendsam2428 Weib802 bist.

12 Nun, es ist3426 wahr551, daß ich der Erbe1350 bin; aber es ist einer näher7138 denn ich.

13 Bleib über Nacht3885. Morgen1242, so er1350 dich nimmt1350, wohl2896; gelüstet‘s ihn aber nicht, dich zu nehmen, so will ich2654 dich nehmen, so wahr der HErr3068 lebt2416. Schlaf7901 bis morgen1242.

14 Und sie559 schlief7901 bis morgen1242 zu seinen Füßen4772. Und sie stund auf6965, ehe denn2958 einer den andern7453, kennen5234 mochte; und er gedachte, daß nur niemand inne werde, daß ein376 Weib802 in die Tenne1637 kommen935 sei!

15 Und935 sprach559: Lange her3051 den Mantel4304, den du anhast, und halt ihn zu. Und sie hielt270 ihn zu. Und er maß4058 sechs8337 Maß Gerste8184 und legte7896 es auf sie. Und er kam270 in die Stadt5892.

16 Sie aber kam935 zu ihrer Schwieger, die sprach559: Wie steht es mit dir, meine Tochter1323? Und sie sagte5046 ihr alles, was ihr der Mann376 getan hatte6213,

17 und sprach559: Diese sechs8337 Maß Gerste8184 gab5414 er mir, denn er sprach559: Du sollst nicht leer7387 zu deiner Schwieger kommen935.

18 Sie3427 aber sprach559: Sei stille, meine Tochter1323, bis du erfährest, wo es1697 hinaus will5307; denn518 der Mann376 wird3045 nicht ruhen8252, er bringe es1697 denn heute3117 zu Ende3615.

Рут

Розділ 3

Das Buch Rut

Kapitel 3

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

1 Und Naemi5281, ihre Schwieger, sprach559 zu ihr: Meine Tochter1323, ich will3190 dir Ruhe4494 schaffen1245, daß dir‘s wohlgehe.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

2 Nun, der Boas1162, unser Freund, bei des Dirnen5291 du gewesen bist, worfelt2219 diese Nacht3915 Gerste8184 auf seiner Tenne1637.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

3 So bade7364 dich5480 und salbe dich und lege7760 dein Kleid8071 an und gehe hinab3381 auf3615 die Tenne1637, daß dich niemand376 kenne3045, bis man ganz gegessen398 und getrunken8354 hat.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

4 Wenn er sich7901 dann leget, so merke den Ort4725, da er sich3045 hinlegt; und komm und decke auf1540 zu6213 seinen Füßen4772 und lege dich7901, so wird er dir wohl sagen5046, was du tun935 sollst.

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

5 Sie559 sprach559 zu ihr: Alles was du mir sagest, will ich tun6213.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

6 Sie6680 ging hinab3381 zur Tenne1637 und tat alles, wie ihre Schwieger geboten hatte6213.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

7 Und3190 da Boas1162 gegessen398 und getrunken8354 hatte, ward sein Herz3820 guter Dinge; und kam935 und legte sich7901 hinter7097 eine Mandel. Und sie kam935 leise3909 und deckte auf1540 zu seinen Füßen4772 und legte sich7901.

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

8 Da es nun Mitternacht ward, erschrak2729 der Mann376 und erschütterte; und siehe, ein Weib802 lag7901 zu seinen Füßen4772.

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

9 Und er sprach559: Wer bist du? Sie559 antwortete: Ich bin Ruth7327, deine Magd519. Breite6566 deinen Flügel3671 über deine Magd519, denn du bist der Erbe1350.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

10 Er aber sprach559: Gesegnet1288 seiest du dem HErrn3068, meine Tochter1323! Du hast eine bessere Barmherzigkeit2617 hernach314 getan denn vorhin, daß du nicht1115 bist3190 den Jünglingen970 nachgegangen3212, weder reich6223 noch arm1800.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

11 Nun, meine Tochter1323, fürchte3372 dich nicht! Alles, was du559 sagst, will ich dir tun6213; denn die ganze Stadt8179 meines Volks5971 weiß3045, daß du ein tugendsam2428 Weib802 bist.

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

12 Nun, es ist3426 wahr551, daß ich der Erbe1350 bin; aber es ist einer näher7138 denn ich.

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

13 Bleib über Nacht3885. Morgen1242, so er1350 dich nimmt1350, wohl2896; gelüstet‘s ihn aber nicht, dich zu nehmen, so will ich2654 dich nehmen, so wahr der HErr3068 lebt2416. Schlaf7901 bis morgen1242.

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

14 Und sie559 schlief7901 bis morgen1242 zu seinen Füßen4772. Und sie stund auf6965, ehe denn2958 einer den andern7453, kennen5234 mochte; und er gedachte, daß nur niemand inne werde, daß ein376 Weib802 in die Tenne1637 kommen935 sei!

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

15 Und935 sprach559: Lange her3051 den Mantel4304, den du anhast, und halt ihn zu. Und sie hielt270 ihn zu. Und er maß4058 sechs8337 Maß Gerste8184 und legte7896 es auf sie. Und er kam270 in die Stadt5892.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

16 Sie aber kam935 zu ihrer Schwieger, die sprach559: Wie steht es mit dir, meine Tochter1323? Und sie sagte5046 ihr alles, was ihr der Mann376 getan hatte6213,

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

17 und sprach559: Diese sechs8337 Maß Gerste8184 gab5414 er mir, denn er sprach559: Du sollst nicht leer7387 zu deiner Schwieger kommen935.

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

18 Sie3427 aber sprach559: Sei stille, meine Tochter1323, bis du erfährest, wo es1697 hinaus will5307; denn518 der Mann376 wird3045 nicht ruhen8252, er bringe es1697 denn heute3117 zu Ende3615.