CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-а Самуїлова

Розділ 11

1 І сталося по ро́ку, у час ви́ходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони ви́губили аммоні́тян й облягли Раббу́. А Давид сидів в Єрусалимі.

2 І сталося надвечір, і встав Давид із ло́жа свого, і прохо́джувався на даху́ царсько́го дому. І побачив він із да́ху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродли́ва.

3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: „Таж то Вірсаві́я, Еліямова дочка, жінка хітте́янина Урі́ї!“

4 I послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечи́стости своєї, і вернулася до свого дому.

5 І завагітні́ла та жінка. І послала вона, і доне́сла Давидові й сказала: „Я завагітні́ла!“

6 А Давид послав до Йоава: „Пошли мені хітте́янина Урі́ю“. І Йоав послав Урі́ю до Давида.

7 І прийшов Урі́я до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни́.

8 І сказав Давид до Урії: „Іди до свого дому та обмий свої но́ги“. І вийшов Урі́я з царсько́го дому, а за ним поне́сли гости́нця царсько́го.

9 Та Урія спав при вході до царсько́го дому з усіма слу́гами пана свого́, а до свого дому не пішов.

10 І доне́сли Давидові, говорячи: „Урі́я не пішов до дому свого́“. І сказав Давид до Урії: „Чи ж не з дороги ти прихо́диш? Чому́ ти не пішов до свого дому?“

11 І сказав Урія до Давида: „Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатра́х, а пан мій Йоав та раби мого пана табору́ють на голому полі. А я піду́ до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!“

12 І сказав Давид до Урії: „Позоста́нься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу́ тебе“. І позостава́вся Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

13 I покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покла́стися на ло́жі своїм ра́зом зо слу́гами пана свого, а до дому свого не пішов.

14 І сталося ра́нком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урі́ю.

15 А в листі тому́ він написав так: „Поставте Урію напе́реді найтяжчого бо́ю, і відступі́те від нього, щоб він був уда́рений, і помер“.

16 І сталося, коли Йоав обло́жував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, — і впали дехто з наро́ду, із Давидових слуг, і повмирали, також хітте́янин Урі́я.

18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бо́ю.

19 І наказав він послові, говорячи: „Як покінчи́ш ти оповіда́ти цареві про всі справи того бо́ю,

20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: „Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що бу́дуть кидати на вас з-над муру?

21 Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка ки́нула на нього горі́шнього ка́меня від жо́рен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру?“ То ти скажеш: Помер також хітте́янин Урі́я“.

22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

23 І сказав посол Давидові: „Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в бра́му.

24 А стрільці́ стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царе́вих рабів, а також помер твій раб хітте́янин Урі́я“.

25 І сказав Давид до посла́: „Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в оча́х твоїх ця річ, бо меч пожирає то цьо́го, то то́го. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьо́р його, Йоава!“

26 І прочула Урі́єва жінка, що помер її чоловік Урі́я, і голоси́ла за своїм чоловіком.

27 А як минула жало́ба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породи́ла йому сина. Та в Господніх оча́х була злою та річ, що оце зробив був Давид.

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 11

1 Und7843 da das Jahr8141 um kam8666, zur Zeit6256 wenn die Könige4428 pflegen auszuziehen3318, sandte7971 David1732 Joab3097 und seine Knechte5650 mit ihm und das ganze Israel3478, daß sie6696 die Kinder1121 Ammon5983 verderbeten und belegten Rabba7237, David1732 aber blieb3427 zu Jerusalem3389.

2 Und6256 es1004 begab sich, daß David1732 um den Abend aufstund von seinem Lager4904 und ging1980 auf6965 dem Dach1406 des Königshauses und sah7200 vom Dach1406 ein Weib802 sich waschen7364; und das Weib802 war sehr3966 schöner2896 Gestalt4758.

3 Und David1732 sandte hin und ließ7971 nach dem Weibe802 fragen1875 und sagen559: Ist das nicht Bathseba, die Tochter1323 Eliams463, das Weib802 Urias223, des Hethiters2850?

4 Und David1732 sandte Boten4397 hin und ließ7971 sie3947 holen. Und da sie6942 zu ihm hineinkam, schlief er bei ihr935. Sie aber reinigte sich7901 von ihrer Unreinigkeit2932 und kehrete wieder7725 zu ihrem Hause1004.

5 Und das Weib802 ward schwanger2029 und sandte hin und ließ7971 David1732 verkündigen5046 und sagen559: Ich bin schwanger2030 worden.

6 David1732 aber sandte7971 zu Joab3097: Sende7971 zu mir Uria223, den Hethiter2850. Und Joab3097 sandte7971 Uria223 zu David1732.

7 Und da Uria223 zu ihm kam935, fragte7592 David1732, ob es mit Joab3097 und mit dem Volk5971 und mit dem Streit4421 wohl zustünde.

8 Und David1732 sprach559 zu Uria223: Gehe hinab3381 in dein Haus1004 und wasche7364 deine Füße7272. Und da Uria223 zu des Königs4428 Haus1004 hinausging3318, folgte ihm nach310 des Königs4428 Geschenk4864.

9 Und4428 Uria223 legte sich schlafen7901 vor der Tür6607 des Königshauses, da alle Knechte5650 seines Herrn113 lagen, und1004 ging nicht hinab3381 in sein Haus1004.

10 Da man559 aber David1732 ansagte5046: Uria223 ist935 nicht hinab3381 in sein Haus1004 gegangen, sprach559 David1732 zu ihm: Bist du nicht über Feld1870 herkommen? Warum bist du nicht hinab3381 in dein Haus1004 gegangen?

11 Uria223 aber sprach559 zu David1732: Die3427 Lade727 und Israel3478 und Juda3063 bleiben in6440 Zelten5521, und Joab3097, mein Herr113, und meines Herrn113 Knechte5650 liegen2583 zu Felde7704; und ich589 sollte in mein Haus1004 gehen935, daß ich äße und tränke8354 und bei meinem Weibe802 läge7901? So wahr du398 lebest und deine See LE5315 lebet, ich tue6213 solches1697 nicht.

12 David1732 sprach559 zu Uria223: So bleib heute3117 auch hie, morgen4279 will ich dich3427 lassen7971 gehen. So blieb3427 Uria223 zu Jerusalem3389 des Tages3117 und des andern4283 dazu.

13 Und David1732 lud7121 ihn, daß er vor ihm aß398 und trank8354; und machte ihn trunken7937. Und des Abends6153 ging er aus3318, daß er sich schlafen7901 legte auf6440 sein Lager4904 mit seines Herrn113 Knechten5650; und ging nicht hinab3381 in sein Haus1004.

14 Des Morgens1242 schrieb3789 David1732 einen Brief5612 zu Joab3097 und sandte7971 ihn3027 durch Uria223.

15 Er5221 schrieb3789 aber also in den Brief5612: Stellet Uria223 an den Streit4421, da er am härtesten2389 ist, und559 wendet euch310 hinter4136 ihm ab, daß er erschlagen werde7725 und sterbe4191.

16 Als nun Joab3097 um die Stadt5892 lag8104, stellete er5414 Uria223 an den Ort4725, da er wußte3045, daß streitbare2428 Männer582 waren.

17 Und da die Männer der Stadt5892 herausfielen und stritten3898 wider Joab3097, fielen5307 etliche582 des Volks5971 von3318 den Knechten5650 Davids1732, und Uria223, der Hethiter2850, starb4191 auch.

18 Da sandte Joab3097 hin und ließ7971 David1732 ansagen5046 allen Handel1697 des Streits4421.

19 Und gebot6680 dem Boten4397 und sprach559: Wenn du allen Handel des Streits4421 hast3615 ausgeredet1696 mit1697 dem Könige4428

20 und siehest, daß der König4428 erzürnet und zu dir spricht: Warum habt ihr3045 euch so nahe5066 zur Stadt5892 gemacht mit dem Streit3898? Wisset ihr nicht5927, wie man559 pflegt von der Mauer2346 zu schießen3384?

21 Wer schlug5221 Abimelech40, den Sohn1121 Jerubbeseths3380? Warf7993 nicht ein Weib802 ein Stück6400 von einer Mühle auf ihn von der Mauer2346, daß er starb4191 zu4191 Thebez8405? Warum habt ihr euch so nahe5066 zur Mauer2346 gemacht? so sollst du sagen559: Dein Knecht5650 Uria223, der Hethiter2850, ist auch tot.

22 Der Bote4397 ging935 hin3212 und kam und sagte5046 an David1732 alles, darum ihn Joab3097 gesandt7971 hatte.

23 Und der Bote4397 sprach559 zu David1732: Die Männer nahmen überhand1396 wider uns und fielen zu uns heraus3318 aufs Feld7704 wir582 aber waren an ihnen bis vor die Tür6607 des Tors8179.

24 Und die Schützen3384 schossen von der Mauer2346 auf deine Knechte5650 und töteten4191 etliche von des Königs4428 Knechten5650; dazu ist Uria223, dein Knecht5650, der Hethiter2850, auch tot.

25 David1732 sprach559 zum Boten4397: So2090 sollst2040 du zu Joab3097 sagen559: Laß dir das1697 nicht übel3415 gefallen5869; denn das Schwert2719 frißt jetzt diesen, jetzt jenen. Haltet an mit dem398 Streit4421 wider die Stadt5892, daß du sie2388 zerbrechest, und seid getrost2388!

26 Und da Urias223 Weib802 hörete, daß ihr8085 Mann376 Uria223 tot war4191, trug sie5594 Leid um ihren Hauswirt1167.

27 Da sie aber ausgetrauert60 hatte1697, sandte David1732 hin und ließ7971 sie in5674 sein Haus1004 holen; und sie ward622 sein Weib802 und gebar3205 ihm einen Sohn1121. Aber die Tat6213 gefiel5869 dem HErrn3068 übel3415, die David1732 tat.

2-а Самуїлова

Розділ 11

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 11

1 І сталося по ро́ку, у час ви́ходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони ви́губили аммоні́тян й облягли Раббу́. А Давид сидів в Єрусалимі.

1 Und7843 da das Jahr8141 um kam8666, zur Zeit6256 wenn die Könige4428 pflegen auszuziehen3318, sandte7971 David1732 Joab3097 und seine Knechte5650 mit ihm und das ganze Israel3478, daß sie6696 die Kinder1121 Ammon5983 verderbeten und belegten Rabba7237, David1732 aber blieb3427 zu Jerusalem3389.

2 І сталося надвечір, і встав Давид із ло́жа свого, і прохо́джувався на даху́ царсько́го дому. І побачив він із да́ху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродли́ва.

2 Und6256 es1004 begab sich, daß David1732 um den Abend aufstund von seinem Lager4904 und ging1980 auf6965 dem Dach1406 des Königshauses und sah7200 vom Dach1406 ein Weib802 sich waschen7364; und das Weib802 war sehr3966 schöner2896 Gestalt4758.

3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: „Таж то Вірсаві́я, Еліямова дочка, жінка хітте́янина Урі́ї!“

3 Und David1732 sandte hin und ließ7971 nach dem Weibe802 fragen1875 und sagen559: Ist das nicht Bathseba, die Tochter1323 Eliams463, das Weib802 Urias223, des Hethiters2850?

4 I послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечи́стости своєї, і вернулася до свого дому.

4 Und David1732 sandte Boten4397 hin und ließ7971 sie3947 holen. Und da sie6942 zu ihm hineinkam, schlief er bei ihr935. Sie aber reinigte sich7901 von ihrer Unreinigkeit2932 und kehrete wieder7725 zu ihrem Hause1004.

5 І завагітні́ла та жінка. І послала вона, і доне́сла Давидові й сказала: „Я завагітні́ла!“

5 Und das Weib802 ward schwanger2029 und sandte hin und ließ7971 David1732 verkündigen5046 und sagen559: Ich bin schwanger2030 worden.

6 А Давид послав до Йоава: „Пошли мені хітте́янина Урі́ю“. І Йоав послав Урі́ю до Давида.

6 David1732 aber sandte7971 zu Joab3097: Sende7971 zu mir Uria223, den Hethiter2850. Und Joab3097 sandte7971 Uria223 zu David1732.

7 І прийшов Урі́я до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни́.

7 Und da Uria223 zu ihm kam935, fragte7592 David1732, ob es mit Joab3097 und mit dem Volk5971 und mit dem Streit4421 wohl zustünde.

8 І сказав Давид до Урії: „Іди до свого дому та обмий свої но́ги“. І вийшов Урі́я з царсько́го дому, а за ним поне́сли гости́нця царсько́го.

8 Und David1732 sprach559 zu Uria223: Gehe hinab3381 in dein Haus1004 und wasche7364 deine Füße7272. Und da Uria223 zu des Königs4428 Haus1004 hinausging3318, folgte ihm nach310 des Königs4428 Geschenk4864.

9 Та Урія спав при вході до царсько́го дому з усіма слу́гами пана свого́, а до свого дому не пішов.

9 Und4428 Uria223 legte sich schlafen7901 vor der Tür6607 des Königshauses, da alle Knechte5650 seines Herrn113 lagen, und1004 ging nicht hinab3381 in sein Haus1004.

10 І доне́сли Давидові, говорячи: „Урі́я не пішов до дому свого́“. І сказав Давид до Урії: „Чи ж не з дороги ти прихо́диш? Чому́ ти не пішов до свого дому?“

10 Da man559 aber David1732 ansagte5046: Uria223 ist935 nicht hinab3381 in sein Haus1004 gegangen, sprach559 David1732 zu ihm: Bist du nicht über Feld1870 herkommen? Warum bist du nicht hinab3381 in dein Haus1004 gegangen?

11 І сказав Урія до Давида: „Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатра́х, а пан мій Йоав та раби мого пана табору́ють на голому полі. А я піду́ до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!“

11 Uria223 aber sprach559 zu David1732: Die3427 Lade727 und Israel3478 und Juda3063 bleiben in6440 Zelten5521, und Joab3097, mein Herr113, und meines Herrn113 Knechte5650 liegen2583 zu Felde7704; und ich589 sollte in mein Haus1004 gehen935, daß ich äße und tränke8354 und bei meinem Weibe802 läge7901? So wahr du398 lebest und deine See LE5315 lebet, ich tue6213 solches1697 nicht.

12 І сказав Давид до Урії: „Позоста́нься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу́ тебе“. І позостава́вся Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

12 David1732 sprach559 zu Uria223: So bleib heute3117 auch hie, morgen4279 will ich dich3427 lassen7971 gehen. So blieb3427 Uria223 zu Jerusalem3389 des Tages3117 und des andern4283 dazu.

13 I покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покла́стися на ло́жі своїм ра́зом зо слу́гами пана свого, а до дому свого не пішов.

13 Und David1732 lud7121 ihn, daß er vor ihm aß398 und trank8354; und machte ihn trunken7937. Und des Abends6153 ging er aus3318, daß er sich schlafen7901 legte auf6440 sein Lager4904 mit seines Herrn113 Knechten5650; und ging nicht hinab3381 in sein Haus1004.

14 І сталося ра́нком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урі́ю.

14 Des Morgens1242 schrieb3789 David1732 einen Brief5612 zu Joab3097 und sandte7971 ihn3027 durch Uria223.

15 А в листі тому́ він написав так: „Поставте Урію напе́реді найтяжчого бо́ю, і відступі́те від нього, щоб він був уда́рений, і помер“.

15 Er5221 schrieb3789 aber also in den Brief5612: Stellet Uria223 an den Streit4421, da er am härtesten2389 ist, und559 wendet euch310 hinter4136 ihm ab, daß er erschlagen werde7725 und sterbe4191.

16 І сталося, коли Йоав обло́жував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

16 Als nun Joab3097 um die Stadt5892 lag8104, stellete er5414 Uria223 an den Ort4725, da er wußte3045, daß streitbare2428 Männer582 waren.

17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, — і впали дехто з наро́ду, із Давидових слуг, і повмирали, також хітте́янин Урі́я.

17 Und da die Männer der Stadt5892 herausfielen und stritten3898 wider Joab3097, fielen5307 etliche582 des Volks5971 von3318 den Knechten5650 Davids1732, und Uria223, der Hethiter2850, starb4191 auch.

18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бо́ю.

18 Da sandte Joab3097 hin und ließ7971 David1732 ansagen5046 allen Handel1697 des Streits4421.

19 І наказав він послові, говорячи: „Як покінчи́ш ти оповіда́ти цареві про всі справи того бо́ю,

19 Und gebot6680 dem Boten4397 und sprach559: Wenn du allen Handel des Streits4421 hast3615 ausgeredet1696 mit1697 dem Könige4428

20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: „Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що бу́дуть кидати на вас з-над муру?

20 und siehest, daß der König4428 erzürnet und zu dir spricht: Warum habt ihr3045 euch so nahe5066 zur Stadt5892 gemacht mit dem Streit3898? Wisset ihr nicht5927, wie man559 pflegt von der Mauer2346 zu schießen3384?

21 Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка ки́нула на нього горі́шнього ка́меня від жо́рен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру?“ То ти скажеш: Помер також хітте́янин Урі́я“.

21 Wer schlug5221 Abimelech40, den Sohn1121 Jerubbeseths3380? Warf7993 nicht ein Weib802 ein Stück6400 von einer Mühle auf ihn von der Mauer2346, daß er starb4191 zu4191 Thebez8405? Warum habt ihr euch so nahe5066 zur Mauer2346 gemacht? so sollst du sagen559: Dein Knecht5650 Uria223, der Hethiter2850, ist auch tot.

22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

22 Der Bote4397 ging935 hin3212 und kam und sagte5046 an David1732 alles, darum ihn Joab3097 gesandt7971 hatte.

23 І сказав посол Давидові: „Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в бра́му.

23 Und der Bote4397 sprach559 zu David1732: Die Männer nahmen überhand1396 wider uns und fielen zu uns heraus3318 aufs Feld7704 wir582 aber waren an ihnen bis vor die Tür6607 des Tors8179.

24 А стрільці́ стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царе́вих рабів, а також помер твій раб хітте́янин Урі́я“.

24 Und die Schützen3384 schossen von der Mauer2346 auf deine Knechte5650 und töteten4191 etliche von des Königs4428 Knechten5650; dazu ist Uria223, dein Knecht5650, der Hethiter2850, auch tot.

25 І сказав Давид до посла́: „Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в оча́х твоїх ця річ, бо меч пожирає то цьо́го, то то́го. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьо́р його, Йоава!“

25 David1732 sprach559 zum Boten4397: So2090 sollst2040 du zu Joab3097 sagen559: Laß dir das1697 nicht übel3415 gefallen5869; denn das Schwert2719 frißt jetzt diesen, jetzt jenen. Haltet an mit dem398 Streit4421 wider die Stadt5892, daß du sie2388 zerbrechest, und seid getrost2388!

26 І прочула Урі́єва жінка, що помер її чоловік Урі́я, і голоси́ла за своїм чоловіком.

26 Und da Urias223 Weib802 hörete, daß ihr8085 Mann376 Uria223 tot war4191, trug sie5594 Leid um ihren Hauswirt1167.

27 А як минула жало́ба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породи́ла йому сина. Та в Господніх оча́х була злою та річ, що оце зробив був Давид.

27 Da sie aber ausgetrauert60 hatte1697, sandte David1732 hin und ließ7971 sie in5674 sein Haus1004 holen; und sie ward622 sein Weib802 und gebar3205 ihm einen Sohn1121. Aber die Tat6213 gefiel5869 dem HErrn3068 übel3415, die David1732 tat.