2-а Самуїлова

Розділ 17

1 І сказав Ахіто́фел до Авесалома: „Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.

2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.

3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“.

4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х.

5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“.

6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“.

7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“.

8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом.

9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом,

10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним.

11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю.

12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го.

13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“.

14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.

15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так.

16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“.

17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.

18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди.

19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано.

20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму.

21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“.

22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну.

23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька...

24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.

25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.

26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї.

27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму

28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна,

29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“.

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 17

1 Und310 Ahitophel sprach559 zu Absalom53: Ich will zwölftausend Mann376 auslesen977 und mich aufmachen6965 und David1732 nachjagen7291 bei der Nacht3915.

2 Und will935 ihn3027 überfallen, weil er matt3023 und laß7504 ist. Wenn ich ihn dann erschrecke2729, daß alles Volk5971, so bei ihm ist, fleucht, will ich den König4428 alleine schlagen5221

3 und376 alles Volk5971 wieder7725 zu dir bringen. Wenn dann jedermann zu dir gebracht ist7725, wie du1245 begehrest, so bleibet alles Volk5971 mit Frieden7965.

4 Das1697 deuchte3474 Absalom53 gut sein5869 und alle Ältesten2205 in Israel3478.

5 Aber Absalom53 sprach559: Lieber, lasset Husai2365, den Arachiten757, auch rufen und hören8085, was er7121 dazu sagt6310.

6 Und da Husai2365 hinein zu6213 Absalom53 kam, sprach559 Absalom53 zu ihm: Solches1697 hat1696 Ahitophel geredet; sage559 du1696, sollen wir‘s tun935 oder nicht?

7 Da sprach559 Husai2365 zu Absalom53: Es ist nicht ein guter2896 Rat6098, den Ahitophel auf diesmal6471 gegeben hat3289.

8 Und Husai2365 sprach559 weiter: Du kennest deinen Vater1 wohl und seine Leute582, daß sie5315 stark1368 sind und zorniges Gemüts, wie ein376 Bär1677, dem die Jungen7909 auf einem Felde7704 geraubt sind; dazu ist dein Vater1 ein Kriegsmann4421 und wird sich3045 nicht säumen3885 mit dem Volk5971.

9 Siehe, er hat8085 sich2244 jetzt vielleicht verkrochen irgend in einer Grube6354, oder sonst an einem Ort4725. Wenn es dann geschähe, daß das erste259 Mal übel geriete, und559 käme8085 ein259 Geschrei und310 spräche: Es ist5307 eine Schlacht4046 geschehen in dem Volk5971, das Absalom53 nachfolget,

10 so würde jedermann verzagt werden, der auch sonst ein Krieger ist4549 und2428 ein Herz3820 hat wie ein Löwe738. Denn es weiß3045 ganz Israel3478, daß dein Vater stark1368 ist4549, und Krieger, die3820 bei ihm sind2428.

11 Aber das rate3289 ich, daß du zu dir versammelst622 ganz Israel3478, von Dan1835 an bis gen Berseba, so viel7230 als der Sand2344 am Meer3220; und deine Person ziehe1980 unter6440 ihnen.

12 So wollen wir5168 ihn überfallen, an welchem Ort4725 wir582 ihn finden4672, und1571 wollen über ihn kommen935, wie der259 Tau2919 auf die Erde127 fällt5307, daß wir an ihm und allen seinen Männern nicht einen259 übrig3498 lassen.

13 Wird er sich aber in eine Stadt5892 versammeln622, so soll das ganze Israel3478 Stricke an5375 dieselbe Stadt5892 werfen und1571 sie in den Bach5158 reißen5498, daß518 man nicht ein2256 Kieselein6872 dran finde4672.

14 Da sprach559 Absalom53 und376 jedermann in Israel3478: Der Rat6098 Husais2365, des Arachiten757, ist6565 besser2896 denn Ahitophels Rat6098. Aber der HErr3068 schickte6680 es also, daß5668 der gute2896 Rat6098 Ahitophels verhindert würde, auf daß der HErr3068 Unglück7451 über Absalom53 brächte935.

15 Und54 Husai2365 sprach559 zu Zadok6659 und Abjathar, den Priestern3548: So und so hat3289 Ahitophel Absalom53 und den Ältesten2205 in Israel3478 geraten3289; ich aber habe so und so geraten.

16 So sendet7971 nun eilend4120 hin und559 lasset David1732 ansagen5046 und sprechet: Bleibe nicht über5674 Nacht3885 auf dem blachen Felde6160 der Wüste4057, sondern mache dich hinüber, daß der König4428 nicht verschlungen werde1104 und alles Volk5971, das bei ihm ist5674.

17 Jonathan3083 aber und5975 Ahimaaz290 stunden bei dem Brunnen Rogel5883, und eine Magd8198 ging935 hin3212 und sagte5046 es ihnen an7200. Sie aber gingen1980 hin und sagten‘s dem Könige4428 David1732 an5046; denn sie durften sich3201 nicht sehen lassen, daß sie in die Stadt5892 kämen.

18 Es sah7200 sie8147 aber ein376 Knabe5288 und sagte5046 es Absalom53 an. Aber die beiden gingen3212 eilend4120 hin und kamen935 in eines Mannes Haus1004 zu Bahurim980; der hatte einen Brunnen875 in seinem Hofe2691, dahinein8033 stiegen3381 sie.

19 Und das1697 Weib802 nahm3947 und breitete6566 eine Decke4539 über des Brunnen875 Loch6440 und breitete7849 Grütze7383 drüber, daß man es nicht merkte3045.

20 Da nun die4325 Knechte5650 Absaloms zum Weibe802 ins Haus1004 kamen, sprachen559 sie: Wo ist Ahimaaz290 und53 Jonathan3083? Das Weib802 sprach559 zu ihnen: Sie gingen935 über5674 das Wässerlein4323. Und da sie suchten1245 und nicht fanden4672, gingen sie wieder7725 gen Jerusalem3389.

21 Und da sie6965 weg waren, stiegen sie aus dem Brunnen875 und gingen3212 hin3212 und sagten‘s David1732, dem Könige4428, an5046 und sprachen559 zu David1732: Machet euch310 auf5927 und gehet eilend4120 über5674 das Wasser4325; denn so und so hat Ahitophel wider euch Rat3289 gegeben.

22 Da machte sich David1732 auf6965 und alles Volk5971, das bei ihm war, und gingen über5674 den Jordan3383, bis licht216 Morgen1242 ward, und fehlete nicht an einem259, der nicht über5674 den Jordan3383 gegangen wäre.

23 Als aber Ahitophel sah7200, daß sein Rat6098 nicht fortgegangen war, sattelte2280 er seinen Esel2543, machte6213 sich2614 auf6965 und zog3212 heim1004 in seine Stadt5892; und beschickte6680 sein Haus1004 und hing sich und starb4191; und ward begraben6912 in seines Vaters1 Grab6913.

24 Und376 David1732 kam935 gen Mahanaim4266. Und Absalom53 zog5674 über den Jordan3383, und alle Männer Israels3478 mit ihm.

25 Und Absalom53 hatte Amasa6021 an Joabs3097 Statt gesetzt7760 über das Heer6635. Es war935 aber Amasa6021 eines Mannes Sohn1121, der hieß8034 Jethra3501, ein376 Israeliter3481, welcher lag bei Abigail26, der Tochter1323 Nahas5176, der Schwester269 Zerujas, Joabs3097 Mutter517.

26 Israel3478 aber und776 Absalom53 lagerten sich2583 in Gilead1568.

27 Da David1732 gen Mahanaim4266 kommen war935, da brachten Sobi7629, der Sohn1121 Nahas5176, von Rabbath der Kinder1121 Ammon5983, und Machir4353, der Sohn1121 Ammiels5988, von Lodabar, und Barsillai1271, ein Giladiter von Roglim7274

28 Bettwerk4904, Becken5592, irden Gefäß3627, Weizen2406, Gerste8184, Mehl7058, Sangen, Bohnen6321, Linsen5742, Grütze.

29 Honig1706, Butter2529, Schafe6629 und Rinderkäse8194 zu David1732 und zu dem Volk5971, das bei ihm war, zu essen398. Denn sie559 gedachten, das Volk5971 wird hungrig7457, müde5889 und durstig6771 sein in der Wüste4057.

2-а Самуїлова

Розділ 17

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 17

1 І сказав Ахіто́фел до Авесалома: „Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.

1 Und310 Ahitophel sprach559 zu Absalom53: Ich will zwölftausend Mann376 auslesen977 und mich aufmachen6965 und David1732 nachjagen7291 bei der Nacht3915.

2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.

2 Und will935 ihn3027 überfallen, weil er matt3023 und laß7504 ist. Wenn ich ihn dann erschrecke2729, daß alles Volk5971, so bei ihm ist, fleucht, will ich den König4428 alleine schlagen5221

3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“.

3 und376 alles Volk5971 wieder7725 zu dir bringen. Wenn dann jedermann zu dir gebracht ist7725, wie du1245 begehrest, so bleibet alles Volk5971 mit Frieden7965.

4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х.

4 Das1697 deuchte3474 Absalom53 gut sein5869 und alle Ältesten2205 in Israel3478.

5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“.

5 Aber Absalom53 sprach559: Lieber, lasset Husai2365, den Arachiten757, auch rufen und hören8085, was er7121 dazu sagt6310.

6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“.

6 Und da Husai2365 hinein zu6213 Absalom53 kam, sprach559 Absalom53 zu ihm: Solches1697 hat1696 Ahitophel geredet; sage559 du1696, sollen wir‘s tun935 oder nicht?

7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“.

7 Da sprach559 Husai2365 zu Absalom53: Es ist nicht ein guter2896 Rat6098, den Ahitophel auf diesmal6471 gegeben hat3289.

8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом.

8 Und Husai2365 sprach559 weiter: Du kennest deinen Vater1 wohl und seine Leute582, daß sie5315 stark1368 sind und zorniges Gemüts, wie ein376 Bär1677, dem die Jungen7909 auf einem Felde7704 geraubt sind; dazu ist dein Vater1 ein Kriegsmann4421 und wird sich3045 nicht säumen3885 mit dem Volk5971.

9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом,

9 Siehe, er hat8085 sich2244 jetzt vielleicht verkrochen irgend in einer Grube6354, oder sonst an einem Ort4725. Wenn es dann geschähe, daß das erste259 Mal übel geriete, und559 käme8085 ein259 Geschrei und310 spräche: Es ist5307 eine Schlacht4046 geschehen in dem Volk5971, das Absalom53 nachfolget,

10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним.

10 so würde jedermann verzagt werden, der auch sonst ein Krieger ist4549 und2428 ein Herz3820 hat wie ein Löwe738. Denn es weiß3045 ganz Israel3478, daß dein Vater stark1368 ist4549, und Krieger, die3820 bei ihm sind2428.

11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю.

11 Aber das rate3289 ich, daß du zu dir versammelst622 ganz Israel3478, von Dan1835 an bis gen Berseba, so viel7230 als der Sand2344 am Meer3220; und deine Person ziehe1980 unter6440 ihnen.

12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го.

12 So wollen wir5168 ihn überfallen, an welchem Ort4725 wir582 ihn finden4672, und1571 wollen über ihn kommen935, wie der259 Tau2919 auf die Erde127 fällt5307, daß wir an ihm und allen seinen Männern nicht einen259 übrig3498 lassen.

13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“.

13 Wird er sich aber in eine Stadt5892 versammeln622, so soll das ganze Israel3478 Stricke an5375 dieselbe Stadt5892 werfen und1571 sie in den Bach5158 reißen5498, daß518 man nicht ein2256 Kieselein6872 dran finde4672.

14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.

14 Da sprach559 Absalom53 und376 jedermann in Israel3478: Der Rat6098 Husais2365, des Arachiten757, ist6565 besser2896 denn Ahitophels Rat6098. Aber der HErr3068 schickte6680 es also, daß5668 der gute2896 Rat6098 Ahitophels verhindert würde, auf daß der HErr3068 Unglück7451 über Absalom53 brächte935.

15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так.

15 Und54 Husai2365 sprach559 zu Zadok6659 und Abjathar, den Priestern3548: So und so hat3289 Ahitophel Absalom53 und den Ältesten2205 in Israel3478 geraten3289; ich aber habe so und so geraten.

16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“.

16 So sendet7971 nun eilend4120 hin und559 lasset David1732 ansagen5046 und sprechet: Bleibe nicht über5674 Nacht3885 auf dem blachen Felde6160 der Wüste4057, sondern mache dich hinüber, daß der König4428 nicht verschlungen werde1104 und alles Volk5971, das bei ihm ist5674.

17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.

17 Jonathan3083 aber und5975 Ahimaaz290 stunden bei dem Brunnen Rogel5883, und eine Magd8198 ging935 hin3212 und sagte5046 es ihnen an7200. Sie aber gingen1980 hin und sagten‘s dem Könige4428 David1732 an5046; denn sie durften sich3201 nicht sehen lassen, daß sie in die Stadt5892 kämen.

18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди.

18 Es sah7200 sie8147 aber ein376 Knabe5288 und sagte5046 es Absalom53 an. Aber die beiden gingen3212 eilend4120 hin und kamen935 in eines Mannes Haus1004 zu Bahurim980; der hatte einen Brunnen875 in seinem Hofe2691, dahinein8033 stiegen3381 sie.

19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано.

19 Und das1697 Weib802 nahm3947 und breitete6566 eine Decke4539 über des Brunnen875 Loch6440 und breitete7849 Grütze7383 drüber, daß man es nicht merkte3045.

20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму.

20 Da nun die4325 Knechte5650 Absaloms zum Weibe802 ins Haus1004 kamen, sprachen559 sie: Wo ist Ahimaaz290 und53 Jonathan3083? Das Weib802 sprach559 zu ihnen: Sie gingen935 über5674 das Wässerlein4323. Und da sie suchten1245 und nicht fanden4672, gingen sie wieder7725 gen Jerusalem3389.

21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“.

21 Und da sie6965 weg waren, stiegen sie aus dem Brunnen875 und gingen3212 hin3212 und sagten‘s David1732, dem Könige4428, an5046 und sprachen559 zu David1732: Machet euch310 auf5927 und gehet eilend4120 über5674 das Wasser4325; denn so und so hat Ahitophel wider euch Rat3289 gegeben.

22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну.

22 Da machte sich David1732 auf6965 und alles Volk5971, das bei ihm war, und gingen über5674 den Jordan3383, bis licht216 Morgen1242 ward, und fehlete nicht an einem259, der nicht über5674 den Jordan3383 gegangen wäre.

23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька...

23 Als aber Ahitophel sah7200, daß sein Rat6098 nicht fortgegangen war, sattelte2280 er seinen Esel2543, machte6213 sich2614 auf6965 und zog3212 heim1004 in seine Stadt5892; und beschickte6680 sein Haus1004 und hing sich und starb4191; und ward begraben6912 in seines Vaters1 Grab6913.

24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.

24 Und376 David1732 kam935 gen Mahanaim4266. Und Absalom53 zog5674 über den Jordan3383, und alle Männer Israels3478 mit ihm.

25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.

25 Und Absalom53 hatte Amasa6021 an Joabs3097 Statt gesetzt7760 über das Heer6635. Es war935 aber Amasa6021 eines Mannes Sohn1121, der hieß8034 Jethra3501, ein376 Israeliter3481, welcher lag bei Abigail26, der Tochter1323 Nahas5176, der Schwester269 Zerujas, Joabs3097 Mutter517.

26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї.

26 Israel3478 aber und776 Absalom53 lagerten sich2583 in Gilead1568.

27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму

27 Da David1732 gen Mahanaim4266 kommen war935, da brachten Sobi7629, der Sohn1121 Nahas5176, von Rabbath der Kinder1121 Ammon5983, und Machir4353, der Sohn1121 Ammiels5988, von Lodabar, und Barsillai1271, ein Giladiter von Roglim7274

28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна,

28 Bettwerk4904, Becken5592, irden Gefäß3627, Weizen2406, Gerste8184, Mehl7058, Sangen, Bohnen6321, Linsen5742, Grütze.

29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“.

29 Honig1706, Butter2529, Schafe6629 und Rinderkäse8194 zu David1732 und zu dem Volk5971, das bei ihm war, zu essen398. Denn sie559 gedachten, das Volk5971 wird hungrig7457, müde5889 und durstig6771 sein in der Wüste4057.