2-е до коринтян

Розділ 12

1 Не кори́сно хвалитись мені, бо я прийду́ до видінь і об'я́влень Господніх.

2 Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирна́дцять ро́ків тому — чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог — був узятий до третього неба.

3 І чоловіка я знаю такого, — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог, —

4 що до ра́ю був узятий, і чув він слова́ невимо́вні, що не можна люди́ні їх висловити.

5 Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, — хіба тільки своїми не́мочами.

6 Бо коли я захо́чу хвалитись, то безумний не бу́ду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не поду́мав, ніж бачить у мені або чує від мене.

7 А щоб я через пребагато об'я́влень не велича́вся, то да́но мені в тіло колючку, — посланця́ сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не велича́вся.

8 Про нього три ра́зи благав я Господа, щоб він відступився від мене.

9 І сказав Він мені: „До́сить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі“. Отож, краще я буду хвалитись своїми не́мочами, щоб сила Христова вселилася в мене.

10 Тому любо мені перебува́ти в неду́гах, у при́кростях, у бі́дах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слаби́й, тоді я сильни́й.

11 Хва́лячися, я став нерозумний, — до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, — бо ні в чо́му я не залиши́вся позад від найперших апо́столів, хоч я й ніщо.

12 А ознаки апо́стола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаме́нах і чу́дах та в силах.

13 Що бо є, що ним ви пони́зилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягаре́м вам не був? Даруйте мені цю провину!

14 Ось утре́тє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягаре́м, — не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батька́м, але дітям батьки́.

15 Я ж з охотою ви́трачуся й себе ви́трачу за душі ваші, хоч що більше люблю́ вас, то менше я лю́блений.

16 Та нехай буде так, — тягара́ я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.

17 Чи я використо́вував вас через когось із тих, кого́ до вас посилав?

18 Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит ви́користав вас чим? Хіба ми ходили не в одно́му дусі? Хіба не одни́ми стопа́ми?

19 Чи ви зно́ву не ду́маєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!

20 Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хо́чу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, — хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, сва́ри, на́шепти, пихи́, безладдя,

21 щоб зно́ву, коли я прийду́, не прини́зив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечи́стості, і в пере́любі, і в розпусті, що ко́їли їх.

2 Corinthians

Chapter 12

1 It is not expedient4851 for me doubtless1211 to glory.2744 I will come2064 to visions3701 and revelations602 of the Lord.2962

2 I knew1492 a man444 in Christ5547 above4253 fourteen1180 years2094 ago,4253 (whether1535 in the body,4983 I cannot3756 1492 tell;1492 or1535 whether1535 out of the body,4983 I cannot3756 1492 tell:1492 God2316 knows;1492) such5108 an one caught726 up to the third5154 heaven.3772

3 And I knew1492 such5108 a man,444 (whether1535 in the body,4983 or1535 out of the body,4983 I cannot3756 1492 tell:1492 God2316 knows;1492)

4 How that he was caught726 up into1519 paradise,3857 and heard191 unspeakable731 words,4487 which3739 it is not lawful1832 for a man444 to utter.2980

5 Of such5108 an one will I glory:2744 yet1161 of myself1683 I will not glory,2744 but in my3450 infirmities.769

6 For though1437 I would desire2309 to glory,2744 I shall not be a fool;878 for I will say2046 the truth:225 but now I forbear,5339 lest3361 any5100 man should think3049 of me above5228 that which3739 he sees991 me to be, or2228 that he hears191 of me.

7 And lest2443 3361 I should be exalted5229 above measure through the abundance5236 of the revelations,602 there was given1325 to me a thorn4647 in the flesh,4561 the messenger32 of Satan4567 to buffet2852 me, lest2443 3361 I should be exalted5229 above measure.

8 For this5127 thing I sought3870 the Lord2962 thrice,5151 that it might depart868 from me.

9 And he said2046 to me, My grace5485 is sufficient714 for you: for my strength1411 is made5048 perfect5048 in weakness.769 Most2236 gladly2236 therefore3767 will I rather3123 glory2744 in my infirmities,769 that the power1411 of Christ5547 may rest1981 on me.

10 Therefore1352 I take pleasure2106 in infirmities,769 in reproaches,5196 in necessities,318 in persecutions,1375 in distresses4730 for Christ's5547 sake: for when3752 I am1510 weak,770 then5119 am1510 I strong.1415

11 I am become1096 a fool878 in glorying;2744 you have compelled315 me: for I ought3784 to have been commended4921 of you: for in nothing3762 am I behind5302 the very3029 most chief5228 3029 apostles,652 though1499 I be nothing.3762

12 Truly3303 the signs4592 of an apostle652 were worked2716 among1722 you in all3956 patience,5281 in signs,4592 and wonders,5059 and mighty1411 deeds.1411

13 For what5101 is it wherein3757 you were inferior2274 to other3062 churches,1577 except1508 it be that I myself was not burdensome2655 to you? forgive5483 me this5026 wrong.93

14 Behold,2400 the third5154 time I am ready2093 to come2064 to you; and I will not be burdensome2655 to you: for I seek2212 not your's 5216but you: for the children5043 ought3784 not to lay2343 up for the parents,1118 but the parents1118 for the children.5043

15 And I will very2236 gladly2236 spend1159 and be spent1550 for you; though1499 the more4056 abundantly4056 I love25 you, the less2276 I be loved.25

16 But be it so, I did not burden2599 you: nevertheless,235 being5225 crafty,3835 I caught2983 you with guile.1388

17 Did I make4122 a gain4122 of you by any5100 of them whom3739 I sent649 to you?

18 I desired3870 Titus,5103 and with him I sent4882 a brother.80 Did Titus5103 make4122 a gain4122 of you? walked4043 we not in the same846 spirit?4151 walked4043 we not in the same846 steps?2487

19 Again,3825 think1380 you that we excuse626 ourselves to you? we speak2980 before2714 God2316 in Christ:5547 but we do all3956 things, dearly beloved,27 for your5216 edifying.3619

20 For I fear,5399 lest,3381 when I come,2064 I shall not find2147 you such3634 as I would,2309 and that I shall be found2147 to you such3634 as you would2309 not: lest3381 there be debates,2054 contentions,2205 wraths,2372 strifes,2052 backbitings,2636 whisperings,5587 arrogance,5450 tumults:181

21 And lest,3361 when I come2064 again,3825 my God2316 will humble5013 me among4314 you, and that I shall mourn3996 many4183 which3588 have sinned4258 already,4258 and have not repented3340 of the uncleanness167 and fornication4202 and lasciviousness766 which3739 they have committed.4238

2-е до коринтян

Розділ 12

2 Corinthians

Chapter 12

1 Не кори́сно хвалитись мені, бо я прийду́ до видінь і об'я́влень Господніх.

1 It is not expedient4851 for me doubtless1211 to glory.2744 I will come2064 to visions3701 and revelations602 of the Lord.2962

2 Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирна́дцять ро́ків тому — чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог — був узятий до третього неба.

2 I knew1492 a man444 in Christ5547 above4253 fourteen1180 years2094 ago,4253 (whether1535 in the body,4983 I cannot3756 1492 tell;1492 or1535 whether1535 out of the body,4983 I cannot3756 1492 tell:1492 God2316 knows;1492) such5108 an one caught726 up to the third5154 heaven.3772

3 І чоловіка я знаю такого, — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог, —

3 And I knew1492 such5108 a man,444 (whether1535 in the body,4983 or1535 out of the body,4983 I cannot3756 1492 tell:1492 God2316 knows;1492)

4 що до ра́ю був узятий, і чув він слова́ невимо́вні, що не можна люди́ні їх висловити.

4 How that he was caught726 up into1519 paradise,3857 and heard191 unspeakable731 words,4487 which3739 it is not lawful1832 for a man444 to utter.2980

5 Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, — хіба тільки своїми не́мочами.

5 Of such5108 an one will I glory:2744 yet1161 of myself1683 I will not glory,2744 but in my3450 infirmities.769

6 Бо коли я захо́чу хвалитись, то безумний не бу́ду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не поду́мав, ніж бачить у мені або чує від мене.

6 For though1437 I would desire2309 to glory,2744 I shall not be a fool;878 for I will say2046 the truth:225 but now I forbear,5339 lest3361 any5100 man should think3049 of me above5228 that which3739 he sees991 me to be, or2228 that he hears191 of me.

7 А щоб я через пребагато об'я́влень не велича́вся, то да́но мені в тіло колючку, — посланця́ сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не велича́вся.

7 And lest2443 3361 I should be exalted5229 above measure through the abundance5236 of the revelations,602 there was given1325 to me a thorn4647 in the flesh,4561 the messenger32 of Satan4567 to buffet2852 me, lest2443 3361 I should be exalted5229 above measure.

8 Про нього три ра́зи благав я Господа, щоб він відступився від мене.

8 For this5127 thing I sought3870 the Lord2962 thrice,5151 that it might depart868 from me.

9 І сказав Він мені: „До́сить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі“. Отож, краще я буду хвалитись своїми не́мочами, щоб сила Христова вселилася в мене.

9 And he said2046 to me, My grace5485 is sufficient714 for you: for my strength1411 is made5048 perfect5048 in weakness.769 Most2236 gladly2236 therefore3767 will I rather3123 glory2744 in my infirmities,769 that the power1411 of Christ5547 may rest1981 on me.

10 Тому любо мені перебува́ти в неду́гах, у при́кростях, у бі́дах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слаби́й, тоді я сильни́й.

10 Therefore1352 I take pleasure2106 in infirmities,769 in reproaches,5196 in necessities,318 in persecutions,1375 in distresses4730 for Christ's5547 sake: for when3752 I am1510 weak,770 then5119 am1510 I strong.1415

11 Хва́лячися, я став нерозумний, — до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, — бо ні в чо́му я не залиши́вся позад від найперших апо́столів, хоч я й ніщо.

11 I am become1096 a fool878 in glorying;2744 you have compelled315 me: for I ought3784 to have been commended4921 of you: for in nothing3762 am I behind5302 the very3029 most chief5228 3029 apostles,652 though1499 I be nothing.3762

12 А ознаки апо́стола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаме́нах і чу́дах та в силах.

12 Truly3303 the signs4592 of an apostle652 were worked2716 among1722 you in all3956 patience,5281 in signs,4592 and wonders,5059 and mighty1411 deeds.1411

13 Що бо є, що ним ви пони́зилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягаре́м вам не був? Даруйте мені цю провину!

13 For what5101 is it wherein3757 you were inferior2274 to other3062 churches,1577 except1508 it be that I myself was not burdensome2655 to you? forgive5483 me this5026 wrong.93

14 Ось утре́тє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягаре́м, — не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батька́м, але дітям батьки́.

14 Behold,2400 the third5154 time I am ready2093 to come2064 to you; and I will not be burdensome2655 to you: for I seek2212 not your's 5216but you: for the children5043 ought3784 not to lay2343 up for the parents,1118 but the parents1118 for the children.5043

15 Я ж з охотою ви́трачуся й себе ви́трачу за душі ваші, хоч що більше люблю́ вас, то менше я лю́блений.

15 And I will very2236 gladly2236 spend1159 and be spent1550 for you; though1499 the more4056 abundantly4056 I love25 you, the less2276 I be loved.25

16 Та нехай буде так, — тягара́ я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.

16 But be it so, I did not burden2599 you: nevertheless,235 being5225 crafty,3835 I caught2983 you with guile.1388

17 Чи я використо́вував вас через когось із тих, кого́ до вас посилав?

17 Did I make4122 a gain4122 of you by any5100 of them whom3739 I sent649 to you?

18 Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит ви́користав вас чим? Хіба ми ходили не в одно́му дусі? Хіба не одни́ми стопа́ми?

18 I desired3870 Titus,5103 and with him I sent4882 a brother.80 Did Titus5103 make4122 a gain4122 of you? walked4043 we not in the same846 spirit?4151 walked4043 we not in the same846 steps?2487

19 Чи ви зно́ву не ду́маєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!

19 Again,3825 think1380 you that we excuse626 ourselves to you? we speak2980 before2714 God2316 in Christ:5547 but we do all3956 things, dearly beloved,27 for your5216 edifying.3619

20 Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хо́чу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, — хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, сва́ри, на́шепти, пихи́, безладдя,

20 For I fear,5399 lest,3381 when I come,2064 I shall not find2147 you such3634 as I would,2309 and that I shall be found2147 to you such3634 as you would2309 not: lest3381 there be debates,2054 contentions,2205 wraths,2372 strifes,2052 backbitings,2636 whisperings,5587 arrogance,5450 tumults:181

21 щоб зно́ву, коли я прийду́, не прини́зив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечи́стості, і в пере́любі, і в розпусті, що ко́їли їх.

21 And lest,3361 when I come2064 again,3825 my God2316 will humble5013 me among4314 you, and that I shall mourn3996 many4183 which3588 have sinned4258 already,4258 and have not repented3340 of the uncleanness167 and fornication4202 and lasciviousness766 which3739 they have committed.4238