ЄремiяРозділ 42 |
|
1 |
|
2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас. |
|
3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“. |
|
4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“. |
|
5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій. |
|
6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“. |
|
7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії. |
|
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого, |
|
9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице: |
|
10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам. |
|
11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки! |
|
12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі. |
|
13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого, |
|
14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“, |
|
15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там, |
|
16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте... |
|
17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них. |
|
18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця. |
|
19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг! |
|
20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“. |
|
21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас. |
|
22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“. |
JeremiahChapter 42 |
|
1 THEN all the officers of the forces and Johanan the son of Kareah and Jezaniah the son of Hoshaiah and all the people from the young to the old came near. |
|
2 And said to Jeremiah, We beseech you, pray for us before the LORD your God, for we are left but a few of many, as your eyes see us; |
|
3 That the LORD our God may show us the way by which we may go and the thing that we may do. |
|
4 Then Jeremiah the prophet said to them, I have heard you; behold. I will pray before the LORD your God according to your words; and it shall come to pass that whatever the LORD shall answer you. I will declare it to you; I will hide nothing from you. |
|
5 Then they said to Jeremiah, May the LORD be a true and faithful witness between us if we do not do according to the word with which the LORD your God shall send you to us. |
|
6 Whether it be good or whether it be bad, we will obey the voice of the LORD our God to whom we send you; that it may be well with us when we obey the voice of the LORD our God. |
|
7 And it came to pass after ten days that the word of the LORD came to Jeremiah the prophet. |
|
8 Then he called Johanan the son of Kareah and all the officers of the forces that were with him and all the people from the young to the old, |
|
9 And said to them, Thus says the LORD, the God of Israel, to whom you sent me to present your supplication before him: |
|
10 If you will dwell in this land, then I will build you and not pull you down, and I will plant you and not pluck you up; for I will cease from the harm that I have done to you. |
|
11 Be not afraid of the king of Babylon, of whom you are afraid; be not afraid of him, says the LORD, for I am with you to save you, says the LORD; and to deliver you from his hands. |
|
12 And I will show mercy to you, that he may have mercy upon you and cause you to be settled in your own land. |
|
13 But if you say, We will not dwell in this land, because you would not obey the voice of the LORD your God, |
|
14 Saying, Not so; but we will go into the land of Egypt that we may not see war nor hear the sound of the trumpet nor have hunger for bread; and there will we dwell; |
|
15 And now therefore hear the word of the LORD, O remnant of Judah; thus says the LORD of hosts, the God of Israel: If you set your faces to enter into Egypt, and go to live there; |
|
16 Then it shall come to pass that the sword which you fear shall overtake you there in the land of Egypt, and the famine of which you are afraid shall follow close after you there in Egypt; and there you shall die. |
|
17 So shall it be with all the men who set their faces to enter into Egypt to live there; they shall die by sword, by famine, and by pestilence; and none of them shall remain or escape from the evil that I will bring upon them. |
|
18 For thus says the LORD of hosts, the God of Israel: As my anger and my fury have been poured out upon the inhabitants of Jerusalem; so shall my fury be poured out upon you, when you shall enter into Egypt; and you shall be an execration and an astonishment and a curse and a reproach; and you shall see this place no more. |
|
19 The LORD has said concerning you, O remnant of Judah: Do not go to Egypt; know certainly that I have warned you this very day. |
|
20 For you have deceived yourselves when you sent me to the LORD your God, saying, Pray for us before the LORD our God, and whatever the LORD our God shall say to you declare to us and we will do it. |
|
21 And this day I have declared to you; but you have not obeyed the voice of the LORD your God; anything for which he has sent me to you, you have not done. |
|
22 Now therefore know certainly that you shall die by sword, by famine, and by pestilence in the place where you desire to go to live. |
ЄремiяРозділ 42 |
JeremiahChapter 42 |
|
1 |
1 THEN all the officers of the forces and Johanan the son of Kareah and Jezaniah the son of Hoshaiah and all the people from the young to the old came near. |
|
2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас. |
2 And said to Jeremiah, We beseech you, pray for us before the LORD your God, for we are left but a few of many, as your eyes see us; |
|
3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“. |
3 That the LORD our God may show us the way by which we may go and the thing that we may do. |
|
4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“. |
4 Then Jeremiah the prophet said to them, I have heard you; behold. I will pray before the LORD your God according to your words; and it shall come to pass that whatever the LORD shall answer you. I will declare it to you; I will hide nothing from you. |
|
5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій. |
5 Then they said to Jeremiah, May the LORD be a true and faithful witness between us if we do not do according to the word with which the LORD your God shall send you to us. |
|
6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“. |
6 Whether it be good or whether it be bad, we will obey the voice of the LORD our God to whom we send you; that it may be well with us when we obey the voice of the LORD our God. |
|
7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії. |
7 And it came to pass after ten days that the word of the LORD came to Jeremiah the prophet. |
|
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого, |
8 Then he called Johanan the son of Kareah and all the officers of the forces that were with him and all the people from the young to the old, |
|
9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице: |
9 And said to them, Thus says the LORD, the God of Israel, to whom you sent me to present your supplication before him: |
|
10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам. |
10 If you will dwell in this land, then I will build you and not pull you down, and I will plant you and not pluck you up; for I will cease from the harm that I have done to you. |
|
11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки! |
11 Be not afraid of the king of Babylon, of whom you are afraid; be not afraid of him, says the LORD, for I am with you to save you, says the LORD; and to deliver you from his hands. |
|
12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі. |
12 And I will show mercy to you, that he may have mercy upon you and cause you to be settled in your own land. |
|
13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого, |
13 But if you say, We will not dwell in this land, because you would not obey the voice of the LORD your God, |
|
14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“, |
14 Saying, Not so; but we will go into the land of Egypt that we may not see war nor hear the sound of the trumpet nor have hunger for bread; and there will we dwell; |
|
15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там, |
15 And now therefore hear the word of the LORD, O remnant of Judah; thus says the LORD of hosts, the God of Israel: If you set your faces to enter into Egypt, and go to live there; |
|
16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте... |
16 Then it shall come to pass that the sword which you fear shall overtake you there in the land of Egypt, and the famine of which you are afraid shall follow close after you there in Egypt; and there you shall die. |
|
17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них. |
17 So shall it be with all the men who set their faces to enter into Egypt to live there; they shall die by sword, by famine, and by pestilence; and none of them shall remain or escape from the evil that I will bring upon them. |
|
18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця. |
18 For thus says the LORD of hosts, the God of Israel: As my anger and my fury have been poured out upon the inhabitants of Jerusalem; so shall my fury be poured out upon you, when you shall enter into Egypt; and you shall be an execration and an astonishment and a curse and a reproach; and you shall see this place no more. |
|
19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг! |
19 The LORD has said concerning you, O remnant of Judah: Do not go to Egypt; know certainly that I have warned you this very day. |
|
20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“. |
20 For you have deceived yourselves when you sent me to the LORD your God, saying, Pray for us before the LORD our God, and whatever the LORD our God shall say to you declare to us and we will do it. |
|
21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас. |
21 And this day I have declared to you; but you have not obeyed the voice of the LORD your God; anything for which he has sent me to you, you have not done. |
|
22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“. |
22 Now therefore know certainly that you shall die by sword, by famine, and by pestilence in the place where you desire to go to live. |