2-е до коринтянРозділ 11 |
|
1 |
|
2 Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою. |
|
3 Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі. |
|
4 Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те! |
|
5 Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів. |
|
6 Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами. |
|
7 Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо? |
|
8 Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив. |
|
9 Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́. |
|
10 Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї. |
|
11 Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові! |
|
12 А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми. |
|
13 Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів. |
|
14 І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла! |
|
15 Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми! |
|
16 Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився! |
|
17 А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́. |
|
18 Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся. |
|
19 Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши. |
|
20 Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є. |
|
21 На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я. |
|
22 Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я! |
|
23 Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті. |
|
24 Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного, |
|
25 тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській; |
|
26 у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, |
|
27 у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́. |
|
28 Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́. |
|
29 Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся? |
|
30 Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся. |
|
31 Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди. |
|
32 У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене. |
|
33 але́ по мурі мене спу́щено в коші́ віко́нцем, — і я з рук його втік! |
2 CorinthiansChapter 11 |
|
1 I WISH you to be patient with me for a while, so that I may speak plainly, and I am sure you will be. |
|
2 For I am zealous for you with the zealousness of God, for I have espoused you to a husband, that I may present you as a pure virgin to Christ. |
|
3 But I am afraid, that just as the serpent through his deceitfulness misled Eve, so your minds should be corrupted from the sincerity that is in Christ. |
|
4 For if he who has come to you preaches another Jesus, whom we have not preached, or if you have received another spirit, which you had not received, or another gospel which you had not accepted, you might well listen to him. |
|
5 For I think that I am not in the least inferior to the most distinguished apostles. |
|
6 But though I am a poor speaker, I am not poor in knowledge; but we have been thoroughly made manifest among you in all things. |
|
7 Probably I have acted foolishly in humbling myself that you might be exalted, because I preached to you the gospel of God freely. |
|
8 I deprived other churches, taking supplies from them, in order to minister to you. |
|
9 And when I came to you and was in need, I did not burden any of you for my wants were supplied by the brethren who came from Mac-e-do'ni-a : I have taken care of myself in every way and I will so continue to keep myself that I will not be a burden to you. |
|
10 As the truth of Christ is in me, no man shall stop me of this boasting in the regions of A-cha'ia. |
|
11 Why? Because I do not love you? God knows I do love you. |
|
12 But what I do, I will continue to do, so as to give no occasion to those who seek an occasion; and that, in whatever they boast, they may not be found equal to us; |
|
13 For they are false apostles, and deceitful workers, posing as apostles of Christ. |
|
14 There is no marvel in this; for if Satan disguises himself as the angel of light, |
|
15 It is no great thing if his ministers also pose as the ministers of righteousness; whose end shall be according to their works. |
|
16 I say again, let no man think me a fool; if otherwise, yet as a fool receive me, that I may boast myself a little. |
|
17 What I now say, I speak not after our LORD, but as it were foolishly, on this occasion of boasting. |
|
18 Because many boast on the things of the flesh, I boast also. |
|
19 For you endure fools readily, knowing that you yourselves are wise. |
|
20 For you endure the man who dominates you, and the man who lives at your expense, and the man who takes from you, and the man who exalts himself over you, and the man who smites you on the face. |
|
21 I speak this as a reproach, as though we were weak. Now I speak foolishly; in whatsoever other men are bold, I venture also. |
|
22 Now if they are Hebrews, so am I. If they are Israelites, so am I. If they are descendants of Abraham, so am I. |
|
23 If they are ministers of Christ, I speak as a fool, I am greater than they; in labor more than they, in wounds more than they, in imprisonments more frequent than they, and in danger of death many times. |
|
24 By the Jews I was scourged five times, each time forty stripes less one. |
|
25 Three times I was beaten with rods, once I was stoned, three times I was in shipwreck, a day and a night I have been adrift in the sea in shipwreck. |
|
26 On many journeys, I have been in perils from rivers, in perils of robbers, in perils from my own kinsmen, in perils from the Gentiles, in perils in the city, in perils in the wilderness, in perils in the sea, in perils from false brethren; |
|
27 In toil and weariness, in sleepless nights, in hunger and thirst, through much fasting, in cold and nakedness. |
|
28 Besides other things, and the many calling on me everyday, I have also the care of all the churches. |
|
29 Who is sick that I do not feel the pain? Who stumbles that does not have my heartfelt sympathy? |
|
30 If I must needs boast, I will boast of my sufferings. |
|
31 The God and Father of our LORD Jesus Christ, who is blessed forever and ever, knows that I do not lie. |
|
32 At Damascus the general of the army of King Aretas placed the city of the Damascenes under guard, in order to seize me: |
|
33 And I was lowered in a basket from a window over the city wall, and thus I escaped from his hands. |
2-е до коринтянРозділ 11 |
2 CorinthiansChapter 11 |
|
1 |
1 I WISH you to be patient with me for a while, so that I may speak plainly, and I am sure you will be. |
|
2 Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою. |
2 For I am zealous for you with the zealousness of God, for I have espoused you to a husband, that I may present you as a pure virgin to Christ. |
|
3 Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі. |
3 But I am afraid, that just as the serpent through his deceitfulness misled Eve, so your minds should be corrupted from the sincerity that is in Christ. |
|
4 Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те! |
4 For if he who has come to you preaches another Jesus, whom we have not preached, or if you have received another spirit, which you had not received, or another gospel which you had not accepted, you might well listen to him. |
|
5 Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів. |
5 For I think that I am not in the least inferior to the most distinguished apostles. |
|
6 Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами. |
6 But though I am a poor speaker, I am not poor in knowledge; but we have been thoroughly made manifest among you in all things. |
|
7 Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо? |
7 Probably I have acted foolishly in humbling myself that you might be exalted, because I preached to you the gospel of God freely. |
|
8 Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив. |
8 I deprived other churches, taking supplies from them, in order to minister to you. |
|
9 Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́. |
9 And when I came to you and was in need, I did not burden any of you for my wants were supplied by the brethren who came from Mac-e-do'ni-a : I have taken care of myself in every way and I will so continue to keep myself that I will not be a burden to you. |
|
10 Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї. |
10 As the truth of Christ is in me, no man shall stop me of this boasting in the regions of A-cha'ia. |
|
11 Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові! |
11 Why? Because I do not love you? God knows I do love you. |
|
12 А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми. |
12 But what I do, I will continue to do, so as to give no occasion to those who seek an occasion; and that, in whatever they boast, they may not be found equal to us; |
|
13 Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів. |
13 For they are false apostles, and deceitful workers, posing as apostles of Christ. |
|
14 І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла! |
14 There is no marvel in this; for if Satan disguises himself as the angel of light, |
|
15 Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми! |
15 It is no great thing if his ministers also pose as the ministers of righteousness; whose end shall be according to their works. |
|
16 Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився! |
16 I say again, let no man think me a fool; if otherwise, yet as a fool receive me, that I may boast myself a little. |
|
17 А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́. |
17 What I now say, I speak not after our LORD, but as it were foolishly, on this occasion of boasting. |
|
18 Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся. |
18 Because many boast on the things of the flesh, I boast also. |
|
19 Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши. |
19 For you endure fools readily, knowing that you yourselves are wise. |
|
20 Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є. |
20 For you endure the man who dominates you, and the man who lives at your expense, and the man who takes from you, and the man who exalts himself over you, and the man who smites you on the face. |
|
21 На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я. |
21 I speak this as a reproach, as though we were weak. Now I speak foolishly; in whatsoever other men are bold, I venture also. |
|
22 Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я! |
22 Now if they are Hebrews, so am I. If they are Israelites, so am I. If they are descendants of Abraham, so am I. |
|
23 Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті. |
23 If they are ministers of Christ, I speak as a fool, I am greater than they; in labor more than they, in wounds more than they, in imprisonments more frequent than they, and in danger of death many times. |
|
24 Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного, |
24 By the Jews I was scourged five times, each time forty stripes less one. |
|
25 тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській; |
25 Three times I was beaten with rods, once I was stoned, three times I was in shipwreck, a day and a night I have been adrift in the sea in shipwreck. |
|
26 у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, |
26 On many journeys, I have been in perils from rivers, in perils of robbers, in perils from my own kinsmen, in perils from the Gentiles, in perils in the city, in perils in the wilderness, in perils in the sea, in perils from false brethren; |
|
27 у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́. |
27 In toil and weariness, in sleepless nights, in hunger and thirst, through much fasting, in cold and nakedness. |
|
28 Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́. |
28 Besides other things, and the many calling on me everyday, I have also the care of all the churches. |
|
29 Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся? |
29 Who is sick that I do not feel the pain? Who stumbles that does not have my heartfelt sympathy? |
|
30 Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся. |
30 If I must needs boast, I will boast of my sufferings. |
|
31 Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди. |
31 The God and Father of our LORD Jesus Christ, who is blessed forever and ever, knows that I do not lie. |
|
32 У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене. |
32 At Damascus the general of the army of King Aretas placed the city of the Damascenes under guard, in order to seize me: |
|
33 але́ по мурі мене спу́щено в коші́ віко́нцем, — і я з рук його втік! |
33 And I was lowered in a basket from a window over the city wall, and thus I escaped from his hands. |