CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Хр. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-а хронiки

Розділ 32

1 По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.

2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,

3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:

10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?

11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.

12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?

13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?

15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“

16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.

17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“

18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.

19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.

20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.

22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.

23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!

24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.

25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.

26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,

28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.

29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.

30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.

32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

2 Chronicles

Chapter 32

1 AFTER these things and the faithful acts which Hezekiah did, Sennacherib king of Assyria came and invaded Judah and encamped against the fortified cities, and said to their inhabitants, Give me a pledge and come to me.

2 And when Hezekiah saw that Sennacherib king of Assyria and his armies had come to fight against Jerusalem,

3 He took counsel with his princes and his mighty men to conceal the waters of the fountains which were outside the city; and they did help him.

4 So there was gathered a great multitude of the people of Israel together, who concealed all the fountains and the great brooks that ran through the midst of the land, saying, Lest the king of Assyria come and find much water.

5 They also strengthened themselves and built up one wall opposite the other and polluted the canal which David had constructed. And Hezekiah made weapons, shields, and spears in abundance.

6 And he set captains of war over the people, each one over ten, and gathered them together to him in the market place of the city, and spoke to all of them, saying.

7 Be strong and courageous; do not be afraid nor dismayed in the presence of the king of Assyria, nor in the presence of all the armies that have come with him; for there is more with us than with him:

8 With him is an arm of flesh; with us is the LORD our God to help us and to fight our battles. And the people were encouraged with the words of Hezekiah king of Judah.

9 After this Sennacherib king of Assyria sent Rab-shakey together with his servants, and they came to Jerusalem (but he himself was besieging Lachish, and all his commanders with him) to all the people of Judah that were in Jerusalem, saying,

10 Thus says Sennacherib king of Assyria: On whom are you trusting, that you remain in Jerusalem during the siege?

11 Hezekiah is deceiving you that he may give you over to die by famine and by thirst, and moreover he is misleading you, saying, The LORD our God shall deliver us out of the hands of the king of Assyria.

12 Has not the same Hezekiah removed his high places and altars, and commanded Judah and the inhabitants of Jerusalem, saying, You shall worship before one altar and burn incense upon it?

13 Perhaps you know what I and my fathers have done to all the people of other lands? And the gods of nations of those lands were not able to deliver their lands out of my hand.

14 Who is there among all the gods of those nations that my fathers utterly destroyed that was able to deliver his people out of my hand, that the LORD should be able to deliver you out of my hand?

15 Now therefore do not let Hezekiah deceive you nor make you to trust in this, and do not believe him; for your God will not be able to deliver you out of my hand; for all nations and kingdoms have not been able to deliver their cities out of my hand, and out of the hands of my fathers; your God also will not be able to deliver you out of my hand.

16 And his servants spoke these things before the LORD God of Israel and in the presence of his servant Hezekiah.

17 And he wrote letters to revile the LORD God of Israel, and to speak to the people of Israel, saying, As the gods of the nations of these lands were unable to deliver their cities out of my hand, so shall not the God of Hezekiah be able to deliver his city out of my hand.

18 Then they cried with a loud voice in the Jewish language to the people who were seated on the wall of Jerusalem, to frighten them and to trouble them, that they might capture the wall of the city.

19 And they spoke in the name of the gods of the people of the earth and also in the name of the God of Jerusalem, imploring him to reward them according to the work of their hands.

20 Then Hezekiah and Isaiah the son of Amoz, the prophet, prayed because of this, and the LORD heard the voice of their prayer.

21 And the LORD sent an angel from before him, who smote all the mighty men of valour and the kings and the princes who were in the camp of the king of Assyria. So the king of Assyria returned in disgrace to his own land. And when he came into the house of his gods, his sons, who came forth of his own loins, slew him there with the sword.

22 Thus the LORD saved Hezekiah and the inhabitants of Jerusalem from the hands of Sennacherib the king of Assyria and from the hand of all of those who invaded their borders.

23 And many of the children of Israel brought gifts to the LORD to Jerusalem, and gave presents to Hezekiah king of Judah, so that he was exalted before all nations.

24 In those days Hezekiah was sick to death, and he prayed before the LORD and said, Thou hast performed mighty miracles for me and thou hast rewarded me according to the works of my hands.

25 And the sickness of Hezekiah was due to the pride of his heart; therefore the wrath of the LORD came upon him and upon Judah and Jerusalem.

26 But Hezekiah humbled himself for the pride of his heart, both he and the inhabitants of Jerusalem, so that the wrath of the LORD did not come upon them in the days of Hezekiah.

27 And Hezekiah had exceeding great wealth and honor; and he made for himself treasuries for silver and for gold and for precious stones and for spices and for shields and for all manner of pleasant vessels;

28 Storehouses also for the increase of grain and wine and oil; and stalls for all kinds of beasts;

29 And folds for herds and for flocks, and for oxen and other beasts; for the LORD had given him very much substance.

30 This same Hezekiah also buried the outlet for the waters of the upper spring and brought it straight down to the western cistern of the city of David. And Hezekiah prospered in all his works.

31 And he sought the law of the LORD, as it was given in the land, and the LORD knew all that was in his heart.

32 Now the rest of the acts of Hezekiah, and his goodness and his excellent ways, behold, they are written in the prophecy of Isaiah the prophet, the son of Amoz, and in the Book of the Kings of Judah and Israel.

33 And Hezekiah slept with his fathers, and they buried him in the city of David; and all Judah and the inhabitants of Jerusalem did him honor at his death, and they returned to Jerusalem. And Manasseh his son reigned in his stead.

2-а хронiки

Розділ 32

2 Chronicles

Chapter 32

1 По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.

1 AFTER these things and the faithful acts which Hezekiah did, Sennacherib king of Assyria came and invaded Judah and encamped against the fortified cities, and said to their inhabitants, Give me a pledge and come to me.

2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,

2 And when Hezekiah saw that Sennacherib king of Assyria and his armies had come to fight against Jerusalem,

3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

3 He took counsel with his princes and his mighty men to conceal the waters of the fountains which were outside the city; and they did help him.

4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

4 So there was gathered a great multitude of the people of Israel together, who concealed all the fountains and the great brooks that ran through the midst of the land, saying, Lest the king of Assyria come and find much water.

5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

5 They also strengthened themselves and built up one wall opposite the other and polluted the canal which David had constructed. And Hezekiah made weapons, shields, and spears in abundance.

6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

6 And he set captains of war over the people, each one over ten, and gathered them together to him in the market place of the city, and spoke to all of them, saying.

7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

7 Be strong and courageous; do not be afraid nor dismayed in the presence of the king of Assyria, nor in the presence of all the armies that have come with him; for there is more with us than with him:

8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

8 With him is an arm of flesh; with us is the LORD our God to help us and to fight our battles. And the people were encouraged with the words of Hezekiah king of Judah.

9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:

9 After this Sennacherib king of Assyria sent Rab-shakey together with his servants, and they came to Jerusalem (but he himself was besieging Lachish, and all his commanders with him) to all the people of Judah that were in Jerusalem, saying,

10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?

10 Thus says Sennacherib king of Assyria: On whom are you trusting, that you remain in Jerusalem during the siege?

11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.

11 Hezekiah is deceiving you that he may give you over to die by famine and by thirst, and moreover he is misleading you, saying, The LORD our God shall deliver us out of the hands of the king of Assyria.

12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?

12 Has not the same Hezekiah removed his high places and altars, and commanded Judah and the inhabitants of Jerusalem, saying, You shall worship before one altar and burn incense upon it?

13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

13 Perhaps you know what I and my fathers have done to all the people of other lands? And the gods of nations of those lands were not able to deliver their lands out of my hand.

14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?

14 Who is there among all the gods of those nations that my fathers utterly destroyed that was able to deliver his people out of my hand, that the LORD should be able to deliver you out of my hand?

15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“

15 Now therefore do not let Hezekiah deceive you nor make you to trust in this, and do not believe him; for your God will not be able to deliver you out of my hand; for all nations and kingdoms have not been able to deliver their cities out of my hand, and out of the hands of my fathers; your God also will not be able to deliver you out of my hand.

16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.

16 And his servants spoke these things before the LORD God of Israel and in the presence of his servant Hezekiah.

17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“

17 And he wrote letters to revile the LORD God of Israel, and to speak to the people of Israel, saying, As the gods of the nations of these lands were unable to deliver their cities out of my hand, so shall not the God of Hezekiah be able to deliver his city out of my hand.

18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.

18 Then they cried with a loud voice in the Jewish language to the people who were seated on the wall of Jerusalem, to frighten them and to trouble them, that they might capture the wall of the city.

19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.

19 And they spoke in the name of the gods of the people of the earth and also in the name of the God of Jerusalem, imploring him to reward them according to the work of their hands.

20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

20 Then Hezekiah and Isaiah the son of Amoz, the prophet, prayed because of this, and the LORD heard the voice of their prayer.

21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.

21 And the LORD sent an angel from before him, who smote all the mighty men of valour and the kings and the princes who were in the camp of the king of Assyria. So the king of Assyria returned in disgrace to his own land. And when he came into the house of his gods, his sons, who came forth of his own loins, slew him there with the sword.

22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.

22 Thus the LORD saved Hezekiah and the inhabitants of Jerusalem from the hands of Sennacherib the king of Assyria and from the hand of all of those who invaded their borders.

23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!

23 And many of the children of Israel brought gifts to the LORD to Jerusalem, and gave presents to Hezekiah king of Judah, so that he was exalted before all nations.

24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.

24 In those days Hezekiah was sick to death, and he prayed before the LORD and said, Thou hast performed mighty miracles for me and thou hast rewarded me according to the works of my hands.

25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.

25 And the sickness of Hezekiah was due to the pride of his heart; therefore the wrath of the LORD came upon him and upon Judah and Jerusalem.

26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

26 But Hezekiah humbled himself for the pride of his heart, both he and the inhabitants of Jerusalem, so that the wrath of the LORD did not come upon them in the days of Hezekiah.

27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,

27 And Hezekiah had exceeding great wealth and honor; and he made for himself treasuries for silver and for gold and for precious stones and for spices and for shields and for all manner of pleasant vessels;

28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.

28 Storehouses also for the increase of grain and wine and oil; and stalls for all kinds of beasts;

29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.

29 And folds for herds and for flocks, and for oxen and other beasts; for the LORD had given him very much substance.

30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

30 This same Hezekiah also buried the outlet for the waters of the upper spring and brought it straight down to the western cistern of the city of David. And Hezekiah prospered in all his works.

31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.

31 And he sought the law of the LORD, as it was given in the land, and the LORD knew all that was in his heart.

32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

32 Now the rest of the acts of Hezekiah, and his goodness and his excellent ways, behold, they are written in the prophecy of Isaiah the prophet, the son of Amoz, and in the Book of the Kings of Judah and Israel.

33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

33 And Hezekiah slept with his fathers, and they buried him in the city of David; and all Judah and the inhabitants of Jerusalem did him honor at his death, and they returned to Jerusalem. And Manasseh his son reigned in his stead.