Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 23

1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!

2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!

3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.

4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!

5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.

6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.

7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,

8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.

9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,

10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.

11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.

12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.

13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!

14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.

15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!

16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.

17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“

18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?

19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.

20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!

21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.

22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.

23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?

24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.

25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“

26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?

27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.

28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.

29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?

30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.

31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!

32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.

33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.

34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!

35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“

36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.

37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“

38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,

39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.

40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!

Книга пророка Иеремии

Глава 23

1 Таково слово ГОСПОДНЕ: «Горе пастырям, что губят и рассеивают овец Моего стада!»

2 Потому так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля, о пастырях, что пасут народ Его: «Это вы рассеяли овец Моих и разогнали всё стадо. Не смотрели вы за ним. Потому теперь Я взыщу с вас за злодеяния ваши, — сие есть слово ГОСПОДА. —

3 Соберу Я остаток стада Моего из всех стран, в которые изгнал их, и верну на родные пажити, и станут они плодовитыми и многочисленными.

4 Я поставлю над ними пастырей, которые будут пасти их. Не будут более овцы Мои пребывать в страхе и ужасе, и ни одна из них не пропадет», — говорит ГОСПОДЬ.

5 «Придет время, — таково слово ГОСПОДНЕ, — когда Я возведу из рода царя Давида Росток праведности. Будет царь этот править мудро, творить правый суд на земле.

6 В дни его спасена будет Иудея, и народ Израиля будет жить в безопасности. Вот имя, которым его назовут: „ГОСПОДЬ — праведность наша“».

7 «Придет время, — говорит ГОСПОДЬ, — когда не станут более говорить: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомков Израиля из Египта“,

8 но скажут: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомство народа Израиля и привел его из земли северной и из всех земель, в которые изгнал их“. И будет народ Израиля жить на своей земле».

9 О пророках. Сердце мое разбито, всем телом своим я дрожу; я — словно пьяный, как от вина охмелевший, из-за ГОСПОДА, из-за слов Его святых.

10 «Потому что прелюбодеи заполнили землю — скорбит она от проклятья, степные пастбища выгорели. Идут они порочным путем, власть их неправедна.

11 Развратны пророк и священник, даже в Храме Моем вижу их злодеяния, — говорит ГОСПОДЬ. —

12 Потому скользким станет их путь, подобным зыбкой тропе во мраке, на которой будут теснить их — они будут падать, Я обрушу на них бедствия в час Моего возмездия, — таково слово ГОСПОДНЕ. —

13 Видел Я безрассудство самарийских пророков: именем Ваала пророчествовали они и народ Мой, Израиль, с пути истинного сбивали.

14 Вижу Я и отвратительные поступки иерусалимских пророков: они прелюбодействуют, живут во лжи, потворствуют нечестивым, вот никто и не прекращает творить злодеяний. Стали все они для Меня как Содом, а жители Иерусалима — как Гоморра».

15 Потому так говорит о пророках ГОСПОДЬ Воинств: «Полынью накормлю их, напою водой отравленной, ведь от иерусалимских пророков нечестие распространилось по всей земле».

16 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: «Не слушайте слов пророков этих, не внимайте их пророчествам, потому что они обманывают вас, передавая вам не слова ГОСПОДНИ, а свои собственные виденья.

17 Тем, кто отвергает Мои слова, они твердят: „Всё у вас будет благополучно!“, а тем, кто поступает по упрямству сердца своего, говорят: „Беда вас не постигнет“».

18 Но кто из них был на совете ГОСПОДА, кто видел и слышал Его слово, кто прислушался к слову Его и внял ему?

19 Вот разразилась ГОСПОДНЯ буря во всей ярости, вихрь бушующий поднялся, падет он на головы нечестивых.

20 Не стихнет гнев ГОСПОДЕНЬ, пока не исполнит и не совершит Он замысла сердца Своего. В конце времен вы постигнете это ясно.

21 «Я не посылал этих пророков, они пришли по своей воле, Я не обращался к ним, но они пророчествовали.

22 Будь они на совете Моем, возвестили бы слова Мои народу Моему, от греховного пути его отвратили и от злых его дел.

23 Неужели Я — Бог для вас только вблизи, — вопрошает ГОСПОДЬ, — а когда вдали от вас, Я уже не Бог Всемогущий?

24 Может ли человек укрыться в каком-нибудь потаенном месте, так что Я его не увижу? — говорит ГОСПОДЬ. — Не Мной ли полны небеса и земля? — вопрошает ГОСПОДЬ. —

25 Слышал Я, что говорили пророки, лживо вещающие от Моего имени: „Сон видел я, сон видел я!“

26 Сколько еще будут они вынашивать обман в своих сердцах, пророки, изрекающие ложь и собственные коварные замыслы?

27 Надеются они, что сновидениями своими, которые они пересказывают друг другу, заставят народ Мой забыть имя Мое; такое было уже: их праотцы забыли имя Мое ради Ваала.

28 Пророк, что видит сны, пусть и рассказывает сны, но тот, у кого на устах Мое слово, пусть верно передает его. Что общего между зерном и мякиной? — говорит ГОСПОДЬ. —

29 Огню подобно слово Мое, — говорит ГОСПОДЬ. — Оно как молот, сокрушающий скалы.

30 Потому Я порицаю этих пророков, — говорит ГОСПОДЬ, — за то, что крадут они друг у друга слова Мои.

31 Я порицаю этих пророков за то, — говорит ГОСПОДЬ, — что болтают языком своим и заявляют: „Так говорит ГОСПОДЬ“.

32 Я порицаю всех тех, кто свои лживые сны выдает за пророчества, — говорит ГОСПОДЬ, — и вводит народ Мой в заблуждение своим обманом и безрассудством, тогда как Я не посылал их и не повелевал им пророчествовать. Нет от них никакой пользы народу этому», — говорит ГОСПОДЬ.

33 «Если спросит тебя народ этот, или пророк, или священник: „Какое пророчество, какое тяжкое бремя дано тебе ГОСПОДОМ?“, отвечай им так: „Вы и есть это бремя, и Я вас низвергну“, — таково слово ГОСПОДА. —

34 А с того из пророков, священников и народа, кто лживо скажет: „Это наше пророчество от ГОСПОДА“, Я взыщу вместе со всем его семейством.

35 Спрашивайте друг у друга: „Что ответил ГОСПОДЬ и что Он сказал?“

36 Но о пророчестве Господа, о бремени ГОСПОДА более не упоминайте, потому что каждый свое собственное слово выдает за откровение, а слова Бога Живого, ГОСПОДА Воинств, Бога нашего искажает.

37 Просто спрашивайте пророка: „Что ответил ГОСПОДЬ, что Он сказал тебе?“

38 А на ваше утверждение, что „это пророчество ГОСПОДНЕ“, ГОСПОДЬ говорит так: „За то, что вы по-прежнему утверждаете, что у вас есть пророчество от ГОСПОДА, хотя Я посылал к вам того, кто сказал вам: „Не говорите более: „Это пророчество ГОСПОДНЕ“, —

39 за это Я забуду вас и удалю от Себя — и вас самих и тот город, что дал Я вам и отцам вашим.

40 Обреку Я вас на вечное поругание, на вечный позор, которые никогда не забудутся“».

Єремiя Розділ 23	Книга пророка Иеремии Глава 23
1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!	1 Таково слово ГОСПОДНЕ: «Горе пастырям, что губят и рассеивают овец Моего стада!»
2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!	2 Потому так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля, о пастырях, что пасут народ Его: «Это вы рассеяли овец Моих и разогнали всё стадо. Не смотрели вы за ним. Потому теперь Я взыщу с вас за злодеяния ваши, — сие есть слово ГОСПОДА. —
3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.	3 Соберу Я остаток стада Моего из всех стран, в которые изгнал их, и верну на родные пажити, и станут они плодовитыми и многочисленными.
4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!	4 Я поставлю над ними пастырей, которые будут пасти их. Не будут более овцы Мои пребывать в страхе и ужасе, и ни одна из них не пропадет», — говорит ГОСПОДЬ.
5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.	5 «Придет время, — таково слово ГОСПОДНЕ, — когда Я возведу из рода царя Давида Росток праведности. Будет царь этот править мудро, творить правый суд на земле.
6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.	6 В дни его спасена будет Иудея, и народ Израиля будет жить в безопасности. Вот имя, которым его назовут: „ГОСПОДЬ — праведность наша“».
7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,	7 «Придет время, — говорит ГОСПОДЬ, — когда не станут более говорить: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомков Израиля из Египта“,
8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.	8 но скажут: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомство народа Израиля и привел его из земли северной и из всех земель, в которые изгнал их“. И будет народ Израиля жить на своей земле».
9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,	9 О пророках. Сердце мое разбито, всем телом своим я дрожу; я — словно пьяный, как от вина охмелевший, из-за ГОСПОДА, из-за слов Его святых.
10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.	10 «Потому что прелюбодеи заполнили землю — скорбит она от проклятья, степные пастбища выгорели. Идут они порочным путем, власть их неправедна.
11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.	11 Развратны пророк и священник, даже в Храме Моем вижу их злодеяния, — говорит ГОСПОДЬ. —
12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.	12 Потому скользким станет их путь, подобным зыбкой тропе во мраке, на которой будут теснить их — они будут падать, Я обрушу на них бедствия в час Моего возмездия, — таково слово ГОСПОДНЕ. —
13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!	13 Видел Я безрассудство самарийских пророков: именем Ваала пророчествовали они и народ Мой, Израиль, с пути истинного сбивали.
14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.	14 Вижу Я и отвратительные поступки иерусалимских пророков: они прелюбодействуют, живут во лжи, потворствуют нечестивым, вот никто и не прекращает творить злодеяний. Стали все они для Меня как Содом, а жители Иерусалима — как Гоморра».
15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!	15 Потому так говорит о пророках ГОСПОДЬ Воинств: «Полынью накормлю их, напою водой отравленной, ведь от иерусалимских пророков нечестие распространилось по всей земле».
16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.	16 Так говорит ГОСПОДЬ Воинств: «Не слушайте слов пророков этих, не внимайте их пророчествам, потому что они обманывают вас, передавая вам не слова ГОСПОДНИ, а свои собственные виденья.
17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“	17 Тем, кто отвергает Мои слова, они твердят: „Всё у вас будет благополучно!“, а тем, кто поступает по упрямству сердца своего, говорят: „Беда вас не постигнет“».
18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?	18 Но кто из них был на совете ГОСПОДА, кто видел и слышал Его слово, кто прислушался к слову Его и внял ему?
19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.	19 Вот разразилась ГОСПОДНЯ буря во всей ярости, вихрь бушующий поднялся, падет он на головы нечестивых.
20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!	20 Не стихнет гнев ГОСПОДЕНЬ, пока не исполнит и не совершит Он замысла сердца Своего. В конце времен вы постигнете это ясно.
21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.	21 «Я не посылал этих пророков, они пришли по своей воле, Я не обращался к ним, но они пророчествовали.
22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.	22 Будь они на совете Моем, возвестили бы слова Мои народу Моему, от греховного пути его отвратили и от злых его дел.
23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?	23 Неужели Я — Бог для вас только вблизи, — вопрошает ГОСПОДЬ, — а когда вдали от вас, Я уже не Бог Всемогущий?
24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.	24 Может ли человек укрыться в каком-нибудь потаенном месте, так что Я его не увижу? — говорит ГОСПОДЬ. — Не Мной ли полны небеса и земля? — вопрошает ГОСПОДЬ. —
25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“	25 Слышал Я, что говорили пророки, лживо вещающие от Моего имени: „Сон видел я, сон видел я!“
26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?	26 Сколько еще будут они вынашивать обман в своих сердцах, пророки, изрекающие ложь и собственные коварные замыслы?
27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.	27 Надеются они, что сновидениями своими, которые они пересказывают друг другу, заставят народ Мой забыть имя Мое; такое было уже: их праотцы забыли имя Мое ради Ваала.
28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.	28 Пророк, что видит сны, пусть и рассказывает сны, но тот, у кого на устах Мое слово, пусть верно передает его. Что общего между зерном и мякиной? — говорит ГОСПОДЬ. —
29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?	29 Огню подобно слово Мое, — говорит ГОСПОДЬ. — Оно как молот, сокрушающий скалы.
30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.	30 Потому Я порицаю этих пророков, — говорит ГОСПОДЬ, — за то, что крадут они друг у друга слова Мои.
31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!	31 Я порицаю этих пророков за то, — говорит ГОСПОДЬ, — что болтают языком своим и заявляют: „Так говорит ГОСПОДЬ“.
32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.	32 Я порицаю всех тех, кто свои лживые сны выдает за пророчества, — говорит ГОСПОДЬ, — и вводит народ Мой в заблуждение своим обманом и безрассудством, тогда как Я не посылал их и не повелевал им пророчествовать. Нет от них никакой пользы народу этому», — говорит ГОСПОДЬ.
33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.	33 «Если спросит тебя народ этот, или пророк, или священник: „Какое пророчество, какое тяжкое бремя дано тебе ГОСПОДОМ?“, отвечай им так: „Вы и есть это бремя, и Я вас низвергну“, — таково слово ГОСПОДА. —
34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!	34 А с того из пророков, священников и народа, кто лживо скажет: „Это наше пророчество от ГОСПОДА“, Я взыщу вместе со всем его семейством.
35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“	35 Спрашивайте друг у друга: „Что ответил ГОСПОДЬ и что Он сказал?“
36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.	36 Но о пророчестве Господа, о бремени ГОСПОДА более не упоминайте, потому что каждый свое собственное слово выдает за откровение, а слова Бога Живого, ГОСПОДА Воинств, Бога нашего искажает.
37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“	37 Просто спрашивайте пророка: „Что ответил ГОСПОДЬ, что Он сказал тебе?“
38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,	38 А на ваше утверждение, что „это пророчество ГОСПОДНЕ“, ГОСПОДЬ говорит так: „За то, что вы по-прежнему утверждаете, что у вас есть пророчество от ГОСПОДА, хотя Я посылал к вам того, кто сказал вам: „Не говорите более: „Это пророчество ГОСПОДНЕ“, —
39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.	39 за это Я забуду вас и удалю от Себя — и вас самих и тот город, что дал Я вам и отцам вашим.
40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!	40 Обреку Я вас на вечное поругание, на вечный позор, которые никогда не забудутся“».

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 23

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Єремiя

Розділ 23

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 23

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Єремiя

Розділ 23

Книга пророка Иеремии

Глава 23

Старий
завіт

Новий
завіт