Левит

Розділ 25

1 І Господь промовляв до Мойсея на Сіна́йській горі, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа.

3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,

4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти.

5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі.

6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,

7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу.

8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.

9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю.

10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться.

11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх,

12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́.

13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости.

14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного.

15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.

16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю.

17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш!

18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі.

19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній.

20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої?

21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки.

22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе.

23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене.

24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі.

25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого.

26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його,

27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости.

28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї.

29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його.

30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї.

31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.

32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий.

33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.

34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них.

35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою.

36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою.

37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї.

38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом.

39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, —

40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.

41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він:

42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба.

43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.

44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю.

45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість.

46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко.

47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька,

48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його,

49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений.

50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.

51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі.

52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа.

53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х.

54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,

55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!

Левит

Глава 25

1 Говоря с Моисеем на горе Синай, ГОСПОДЬ велел ему

2 передать сынам Израилевым такие слова: «Когда придете в землю, которую Я вам отдаю, пусть и сама земля та празднует субботы ГОСПОДНИ.

3 Шесть лет засевайте поле свое, обрезайте свои виноградные лозы и собирайте урожай.

4 На седьмой же год должен быть и у земли полный субботний покой, суббота ГОСПОДНЯ: не засевайте поля свои и не обрезайте виноградные лозы.

5 Не жните даже то, что само по себе выросло после жатвы, и не снимайте гроздья с необрезанных лоз. Земле вашей нужен год полного покоя.

6 Но вы сможете питаться тем, что земля вырастит во время своей субботы, — будете есть вы сами, и слуги и служанки ваши, и наемные работники, и пришлые люди, поселившиеся среди вас,

7 а также скот ваш и звери, что водятся в стране вашей, — весь урожай того года послужит всем пищей.

8 Отсчитайте семь таких субботних лет, то есть семь раз по семь лет — сорок девять лет.

9 И тогда в десятый день седьмого месяца, в День очищения, пусть прозвучит у вас громкий трубный звук; протрубите громко по всей земле вашей.

10 Так вам надлежит объявить пятидесятый год священным и даровать свободу на земле вашей всем ее жителям. Юбилейным годом пусть он будет, когда придет каждый на свой земельный участок, каждый возвратится к родству своему.

11 Пятидесятый год пусть будет для вас юбилейным: не сейте и не устраивайте жатвы того, что само по себе выросло на поле, и не занимайтесь уборкой винограда с необрезанных лоз,

12 ибо юбилейный год должен быть для вас священным. Есть вы можете прямо с поля то, что само там выросло.

13 В юбилейный год каждый вновь должен стать обладателем своей семейной собственности.

14 Поэтому, если случится вам продавать что-либо ближнему своему или покупать у него, не извлекайте для себя пользы в ущерб другому.

15 Покупать землю у ближнего своего надлежит с учетом числа лет, прошедших после юбилейного года, да и он должен ее продавать, принимая во внимание остающееся число лет сбора урожаев.

16 Чем больше число лет, тем выше цена; чем меньше, тем ниже: ведь продается количество урожаев.

17 Не обирайте один другого, а бойтесь Бога своего. Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш.

18 Исполняйте установления Мои и неукоснительно соблюдайте Мои заповеди, и будете в безопасности жить на земле, вам дарованной.

19 Земля принесет плод свой, так что и есть будете вдоволь и безопасно жить на ней.

20 Вы можете спросить: „А что мы будем есть весь седьмой год, когда ни сеять не будем, ни собирать урожая?“

21 В шестой год Я ниспошлю вам такие благословения, что земля принесет урожай на целых три года.

22 На восьмой год снова посеете, но всё еще будете жить тем старым урожаем — вплоть до уборки урожая в девятом году.

23 Никакую землю продавать навсегда нельзя — земля ведь Моя, и вы у Меня и гости, и временные жители на ней.

24 И посему по всей земле, которой ныне владеете, вы должны обеспечить право ее выкупа.

25 Если кто-то из вас обеднеет и будет вынужден продать свой земельный участок, тогда его ближайший родственник должен прийти и выкупить проданное бедняком.

26 Однако если нет у него никого, кто может выкупить тот участок, а какое-то время спустя он сам сумеет добыть достаточные средства для выкупа,

27 тогда из них нужно вычесть стоимость земли за те годы, что прошли после продажи, и, заплатив купившему землю оставшуюся разницу, он сможет вернуться на свой участок земли.

28 Если же не смог он найти нужную сумму для выкупа, то проданное останется в руках купившего до юбилейного года. В юбилейный год оно опять перейдет в собственность первого владельца, и тот сможет вернуться и жить на своей земле.

29 А если кто продаст жилой дом в черте города, внутри стен его, он вправе выкупить этот дом свой в течение года со дня продажи. В это время сохраняется за ним такое право.

30 Но если в течение года дом, что в черте города, внутри стен городских, не будет выкуплен, он отойдет покупателю навсегда, в полное владение ему самому и его потомкам, и даже в юбилейный год возвращен не будет.

31 Однако дома в селениях, не обнесенных стеной, считаются частью земельных угодий. Они выкупу подлежат и в юбилейный год должны возвращаться.

32 А вот левиты выкупить свою собственность в их городах всегда имеют право,

33 которым любой из них может воспользоваться; дом, проданный в отведенном для них городе, в юбилейный год вернется прежнему хозяину — левиту. Ведь дома в городах левитов — это и есть их собственность среди сынов Израилевых.

34 Поля же для пастбищ вокруг городов левитов вообще не подлежат продаже, потому что они переданы левитам в вечное владение.

35 Если твой брат израильтянин впадает в бедность и самостоятельно уже не может жить в общине вашей, надлежит тебе поддержать его, как ты поддержал бы человека пришлого, к вам переселившегося, — пусть он живет подле тебя.

36 И не бери с него непомерные проценты, не наживайся на нем. Бойся Бога своего: пусть живет брат твой возле тебя,

37 деньги свои не ссужай ему под проценты и хлеб, который даешь ему в долг, не давай прибыли ради.

38 Я — ГОСПОДЬ, Бог твой, Который вывел тебя из Египта, дабы отдать вам земли Ханаана и стать вашим Богом.

39 Если же твой брат израильтянин впадает в такую бедность, что себя продает тебе за долги, не заставляй его трудиться как раба.

40 Пусть живет он у тебя как наемник либо как переселенец и пусть служит тебе до юбилейного года,

41 когда сможет уйти от тебя вместе с детьми своими, вернуться сможет опять к роду своему, на землю отцов своих.

42 Ведь те, кого Я вывел из Египта, они Мои слуги. Нельзя их продавать, как продают рабов.

43 Не обходись с ним жестоко, бойся Бога своего.

44 А что до раба или рабыни, которые могли бы принадлежать тебе, ты можешь покупать их у народов, что живут вокруг вас.

45 Еще можешь покупать в рабы детей переселенцев, из тех, что живут вместе с вами как люди пришлые, детей из их семейств, рожденных в землях ваших. Они станут вашей собственностью,

46 и вы сможете передавать их по наследству своим детям как собственность. Купленные рабы могут оставаться у вас рабами навеки. Однако что до братьев ваших, сынов Израилевых, никто не вправе властвовать над братом своим и быть жестоким в обращении с ним.

47 Если какой-нибудь поселившийся среди вас человек из другого народа станет богат, а брат твой израильтянин так обеднеет, что за долги продаст себя проживающему среди вас человеку из чужого народа или выходцу из семейства переселенца,

48 то за тем, кто продал себя, всё еще сохраняется право на выкуп, и это должен сделать один из его братьев,

49 дядя его или двоюродный брат; может выкупить его и кто-нибудь из близких родственников, из рода его. Или сам он со временем окажется в состоянии выкупить себя.

50 Ему вместе с тем, кто купил его, следует определить число лет со дня сделки до юбилейного года. Цена за его освобождение должна соответствовать плате наемному работнику за такое же количество лет.

51 Если много еще остается лет до юбилейного года, он должен вернуть большую часть денег из той суммы, что была заплачена за него.

52 А если до юбилейного года уже недалеко, то, посчитав остающиеся годы, он должен возвратить выкуп за себя в размере, соответствующем числу этих лет.

53 У того, кто купил его, он должен быть на положении работника, нанятого на год. И вы не должны допускать того, чтобы его хозяин обращался с ним безжалостно.

54 Если тот человек так или иначе не будет выкуплен, то свободу он должен обрести в юбилейный год — он и его дети вместе с ним.

55 Ведь все сыны Израилевы как слуги принадлежат Мне, Мои они слуги, коих вывел Я из Египта; Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш.

Левит

Розділ 25

Левит

Глава 25

1 І Господь промовляв до Мойсея на Сіна́йській горі, говорячи:

1 Говоря с Моисеем на горе Синай, ГОСПОДЬ велел ему

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа.

2 передать сынам Израилевым такие слова: «Когда придете в землю, которую Я вам отдаю, пусть и сама земля та празднует субботы ГОСПОДНИ.

3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,

3 Шесть лет засевайте поле свое, обрезайте свои виноградные лозы и собирайте урожай.

4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти.

4 На седьмой же год должен быть и у земли полный субботний покой, суббота ГОСПОДНЯ: не засевайте поля свои и не обрезайте виноградные лозы.

5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі.

5 Не жните даже то, что само по себе выросло после жатвы, и не снимайте гроздья с необрезанных лоз. Земле вашей нужен год полного покоя.

6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,

6 Но вы сможете питаться тем, что земля вырастит во время своей субботы, — будете есть вы сами, и слуги и служанки ваши, и наемные работники, и пришлые люди, поселившиеся среди вас,

7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу.

7 а также скот ваш и звери, что водятся в стране вашей, — весь урожай того года послужит всем пищей.

8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.

8 Отсчитайте семь таких субботних лет, то есть семь раз по семь лет — сорок девять лет.

9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю.

9 И тогда в десятый день седьмого месяца, в День очищения, пусть прозвучит у вас громкий трубный звук; протрубите громко по всей земле вашей.

10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться.

10 Так вам надлежит объявить пятидесятый год священным и даровать свободу на земле вашей всем ее жителям. Юбилейным годом пусть он будет, когда придет каждый на свой земельный участок, каждый возвратится к родству своему.

11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх,

11 Пятидесятый год пусть будет для вас юбилейным: не сейте и не устраивайте жатвы того, что само по себе выросло на поле, и не занимайтесь уборкой винограда с необрезанных лоз,

12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́.

12 ибо юбилейный год должен быть для вас священным. Есть вы можете прямо с поля то, что само там выросло.

13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости.

13 В юбилейный год каждый вновь должен стать обладателем своей семейной собственности.

14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного.

14 Поэтому, если случится вам продавать что-либо ближнему своему или покупать у него, не извлекайте для себя пользы в ущерб другому.

15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.

15 Покупать землю у ближнего своего надлежит с учетом числа лет, прошедших после юбилейного года, да и он должен ее продавать, принимая во внимание остающееся число лет сбора урожаев.

16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю.

16 Чем больше число лет, тем выше цена; чем меньше, тем ниже: ведь продается количество урожаев.

17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш!

17 Не обирайте один другого, а бойтесь Бога своего. Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш.

18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі.

18 Исполняйте установления Мои и неукоснительно соблюдайте Мои заповеди, и будете в безопасности жить на земле, вам дарованной.

19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній.

19 Земля принесет плод свой, так что и есть будете вдоволь и безопасно жить на ней.

20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої?

20 Вы можете спросить: „А что мы будем есть весь седьмой год, когда ни сеять не будем, ни собирать урожая?“

21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки.

21 В шестой год Я ниспошлю вам такие благословения, что земля принесет урожай на целых три года.

22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе.

22 На восьмой год снова посеете, но всё еще будете жить тем старым урожаем — вплоть до уборки урожая в девятом году.

23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене.

23 Никакую землю продавать навсегда нельзя — земля ведь Моя, и вы у Меня и гости, и временные жители на ней.

24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі.

24 И посему по всей земле, которой ныне владеете, вы должны обеспечить право ее выкупа.

25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого.

25 Если кто-то из вас обеднеет и будет вынужден продать свой земельный участок, тогда его ближайший родственник должен прийти и выкупить проданное бедняком.

26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його,

26 Однако если нет у него никого, кто может выкупить тот участок, а какое-то время спустя он сам сумеет добыть достаточные средства для выкупа,

27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости.

27 тогда из них нужно вычесть стоимость земли за те годы, что прошли после продажи, и, заплатив купившему землю оставшуюся разницу, он сможет вернуться на свой участок земли.

28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї.

28 Если же не смог он найти нужную сумму для выкупа, то проданное останется в руках купившего до юбилейного года. В юбилейный год оно опять перейдет в собственность первого владельца, и тот сможет вернуться и жить на своей земле.

29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його.

29 А если кто продаст жилой дом в черте города, внутри стен его, он вправе выкупить этот дом свой в течение года со дня продажи. В это время сохраняется за ним такое право.

30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї.

30 Но если в течение года дом, что в черте города, внутри стен городских, не будет выкуплен, он отойдет покупателю навсегда, в полное владение ему самому и его потомкам, и даже в юбилейный год возвращен не будет.

31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.

31 Однако дома в селениях, не обнесенных стеной, считаются частью земельных угодий. Они выкупу подлежат и в юбилейный год должны возвращаться.

32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий.

32 А вот левиты выкупить свою собственность в их городах всегда имеют право,

33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.

33 которым любой из них может воспользоваться; дом, проданный в отведенном для них городе, в юбилейный год вернется прежнему хозяину — левиту. Ведь дома в городах левитов — это и есть их собственность среди сынов Израилевых.

34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них.

34 Поля же для пастбищ вокруг городов левитов вообще не подлежат продаже, потому что они переданы левитам в вечное владение.

35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою.

35 Если твой брат израильтянин впадает в бедность и самостоятельно уже не может жить в общине вашей, надлежит тебе поддержать его, как ты поддержал бы человека пришлого, к вам переселившегося, — пусть он живет подле тебя.

36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою.

36 И не бери с него непомерные проценты, не наживайся на нем. Бойся Бога своего: пусть живет брат твой возле тебя,

37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї.

37 деньги свои не ссужай ему под проценты и хлеб, который даешь ему в долг, не давай прибыли ради.

38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом.

38 Я — ГОСПОДЬ, Бог твой, Который вывел тебя из Египта, дабы отдать вам земли Ханаана и стать вашим Богом.

39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, —

39 Если же твой брат израильтянин впадает в такую бедность, что себя продает тебе за долги, не заставляй его трудиться как раба.

40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.

40 Пусть живет он у тебя как наемник либо как переселенец и пусть служит тебе до юбилейного года,

41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він:

41 когда сможет уйти от тебя вместе с детьми своими, вернуться сможет опять к роду своему, на землю отцов своих.

42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба.

42 Ведь те, кого Я вывел из Египта, они Мои слуги. Нельзя их продавать, как продают рабов.

43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.

43 Не обходись с ним жестоко, бойся Бога своего.

44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю.

44 А что до раба или рабыни, которые могли бы принадлежать тебе, ты можешь покупать их у народов, что живут вокруг вас.

45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість.

45 Еще можешь покупать в рабы детей переселенцев, из тех, что живут вместе с вами как люди пришлые, детей из их семейств, рожденных в землях ваших. Они станут вашей собственностью,

46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко.

46 и вы сможете передавать их по наследству своим детям как собственность. Купленные рабы могут оставаться у вас рабами навеки. Однако что до братьев ваших, сынов Израилевых, никто не вправе властвовать над братом своим и быть жестоким в обращении с ним.

47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька,

47 Если какой-нибудь поселившийся среди вас человек из другого народа станет богат, а брат твой израильтянин так обеднеет, что за долги продаст себя проживающему среди вас человеку из чужого народа или выходцу из семейства переселенца,

48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його,

48 то за тем, кто продал себя, всё еще сохраняется право на выкуп, и это должен сделать один из его братьев,

49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений.

49 дядя его или двоюродный брат; может выкупить его и кто-нибудь из близких родственников, из рода его. Или сам он со временем окажется в состоянии выкупить себя.

50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.

50 Ему вместе с тем, кто купил его, следует определить число лет со дня сделки до юбилейного года. Цена за его освобождение должна соответствовать плате наемному работнику за такое же количество лет.

51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі.

51 Если много еще остается лет до юбилейного года, он должен вернуть большую часть денег из той суммы, что была заплачена за него.

52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа.

52 А если до юбилейного года уже недалеко, то, посчитав остающиеся годы, он должен возвратить выкуп за себя в размере, соответствующем числу этих лет.

53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х.

53 У того, кто купил его, он должен быть на положении работника, нанятого на год. И вы не должны допускать того, чтобы его хозяин обращался с ним безжалостно.

54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,

54 Если тот человек так или иначе не будет выкуплен, то свободу он должен обрести в юбилейный год — он и его дети вместе с ним.

55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!

55 Ведь все сыны Израилевы как слуги принадлежат Мне, Мои они слуги, коих вывел Я из Египта; Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш.