Книга СуддiвРозділ 14 |
|
1 |
|
2 І пішов він, і розповів своєму ба́тькові та своїй матері, та й сказав: „Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочо́к, а тепер візьміть її мені за жінку“. |
|
3 І сказав йому батько його та мати його: „Чи ж нема жінки серед дочо́к братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филисти́млян?“ І сказав Самсон до свого батька: „Візьми її мені, бо вона люба оча́м моїм“. |
|
4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав за́чіпки з филисти́млянами. А того ча́су филисти́мляни панували над Ізраїлем. |
|
5 I зійшов Самсо́н і батько його та мати його до Тімни́, і прийшли аж до тімненських виноградників, — аж ось навпроти нього ричи́ть левчу́к. |
|
6 І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що́ зробив. |
|
7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улю́блена в Самсонових оча́х. |
|
8 А по ча́сі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити па́дло лева, — аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед. |
|
9 І він ви́шкріб його на свою до́лоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкрі́б із тіла лева. |
|
10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсо́н справив там прийняття́, бо так роблять юнаки́. |
|
11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружкі́в, і були з ним. |
|
12 І сказав їм Самсон: „Нехай но я загадаю вам за́гадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття́, і відгадаєте, то я дам вам тридцять лляни́х сорочо́к та тридцять змін одежі. |
|
13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляни́х сорочо́к та тридцять змін одежі“. І вони сказали йому: „Зага́дуй за́гадку свою, а ми послухаємо її“. |
|
14 І він сказав їм: „З їдячого вийшло їсти́вне, а з сильного вийшло солодке“. І не могли вони розгадати за три дні. |
|
15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: „Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту за́гадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого ба́тька. Чи ви нас покликали, щоб посісти має́ток наш, чи ні?“ |
|
16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: „Ти певне нена́видиш мене й не любиш мене. Ти загадав за́гадку синам мого народу, а мені не розгадав“. А він їй сказав: „Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?“ |
|
17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було́ прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докуча́ла йому. А вона розгадала ту за́гадку синам свого народу. |
|
18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: „Що солодше від меду, і що сильніше від лева?“ А він їм відказав: „Якби ви не орали моєю телицею, то ви за́гадки не відгадали б моєї“. |
|
19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали за́гадку. І запали́вся гнів його, і він пішов до дому батька свого. |
|
20 А Самсонова жінка досталася дружко́ві його, що приятелюва́в із ним. |
Книга судейГлава 14 |
|
1 |
|
2 Он вернулся домой и сказал родителям: «Видел я в Тимне женщину, филистимлянку. Возьмите мне ее в жены!» |
|
3 Родители отвечали ему: «Разве нет женщин среди твоих сородичей, во всем твоем народе? Зачем тебе брать себе в жены женщину из необрезанных филистимлян?» Но Самсон уговаривал отца: «Возьми мне ее, она полюбилась мне». |
|
4 Не знали родители, что было это ГОСПОДОМ уготовано, чтобы появился повод для столкновения с филистимлянами. (А филистимляне в это время господствовали над Израилем.) |
|
5 |
|
6 И сошел тогда дух ГОСПОДЕНЬ на Самсона, и он голыми руками разорвал льва, словно козленка, но родителям ничего не сказал об этом. |
|
7 Пришел он к той женщине в Тимну, поговорил с ней, и она полюбилась ему еще больше. |
|
8 Через некоторое время Самсон вернулся, чтобы забрать ее, и по пути свернул в сторону, посмотреть на труп убитого им льва. В нем оказался пчелиный рой, был там и мед. |
|
9 Он достал меда, набрал его в пригоршни и по пути ел. Он принес меда и родителям, угостил их, чтобы и они поели, но не сказал, что достал мед из львиного трупа. |
|
10 |
|
11 Филистимляне, встретив его, привели к нему на пир тридцать человек быть дружками. |
|
12 Самсон сказал им: «Загадаю я вам загадку. Семь дней будет длиться пир, и если за это время вы разгадаете ее, то я дам вам тридцать льняных рубашек и тридцать верхних одежд. |
|
13 А если не разгадаете — вы дадите мне тридцать льняных рубашек и тридцать верхних одежд». Они сказали: «Загадывай, а мы послушаем!» |
|
14 Он загадал: |
|
15 |
|
16 Тогда жена пришла в слезах к Самсону и сказала: «Наверное, опротивела я тебе, не любишь ты меня! Загадал ты моим соплеменникам загадку, а ответа мне не говоришь!» Он отвечал ей: «Я и отцу с матерью не сказал ответа — как же скажу тебе?» |
|
17 А она плакала все семь дней пира. На седьмой день он уступил ее просьбам — уж так она умоляла его, — открыл ей отгадку, а она передала ее своим соплеменникам. |
|
18 И на седьмой день, до захода солнца, жители селения дали ответ: |
|
19 |
|
20 А жену Самсона отдали одному из тех, кто был его дружком на свадьбе. |
Книга СуддiвРозділ 14 |
Книга судейГлава 14 |
|
1 |
1 |
|
2 І пішов він, і розповів своєму ба́тькові та своїй матері, та й сказав: „Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочо́к, а тепер візьміть її мені за жінку“. |
2 Он вернулся домой и сказал родителям: «Видел я в Тимне женщину, филистимлянку. Возьмите мне ее в жены!» |
|
3 І сказав йому батько його та мати його: „Чи ж нема жінки серед дочо́к братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филисти́млян?“ І сказав Самсон до свого батька: „Візьми її мені, бо вона люба оча́м моїм“. |
3 Родители отвечали ему: «Разве нет женщин среди твоих сородичей, во всем твоем народе? Зачем тебе брать себе в жены женщину из необрезанных филистимлян?» Но Самсон уговаривал отца: «Возьми мне ее, она полюбилась мне». |
|
4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав за́чіпки з филисти́млянами. А того ча́су филисти́мляни панували над Ізраїлем. |
4 Не знали родители, что было это ГОСПОДОМ уготовано, чтобы появился повод для столкновения с филистимлянами. (А филистимляне в это время господствовали над Израилем.) |
|
5 I зійшов Самсо́н і батько його та мати його до Тімни́, і прийшли аж до тімненських виноградників, — аж ось навпроти нього ричи́ть левчу́к. |
5 |
|
6 І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що́ зробив. |
6 И сошел тогда дух ГОСПОДЕНЬ на Самсона, и он голыми руками разорвал льва, словно козленка, но родителям ничего не сказал об этом. |
|
7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улю́блена в Самсонових оча́х. |
7 Пришел он к той женщине в Тимну, поговорил с ней, и она полюбилась ему еще больше. |
|
8 А по ча́сі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити па́дло лева, — аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед. |
8 Через некоторое время Самсон вернулся, чтобы забрать ее, и по пути свернул в сторону, посмотреть на труп убитого им льва. В нем оказался пчелиный рой, был там и мед. |
|
9 І він ви́шкріб його на свою до́лоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкрі́б із тіла лева. |
9 Он достал меда, набрал его в пригоршни и по пути ел. Он принес меда и родителям, угостил их, чтобы и они поели, но не сказал, что достал мед из львиного трупа. |
|
10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсо́н справив там прийняття́, бо так роблять юнаки́. |
10 |
|
11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружкі́в, і були з ним. |
11 Филистимляне, встретив его, привели к нему на пир тридцать человек быть дружками. |
|
12 І сказав їм Самсон: „Нехай но я загадаю вам за́гадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття́, і відгадаєте, то я дам вам тридцять лляни́х сорочо́к та тридцять змін одежі. |
12 Самсон сказал им: «Загадаю я вам загадку. Семь дней будет длиться пир, и если за это время вы разгадаете ее, то я дам вам тридцать льняных рубашек и тридцать верхних одежд. |
|
13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляни́х сорочо́к та тридцять змін одежі“. І вони сказали йому: „Зага́дуй за́гадку свою, а ми послухаємо її“. |
13 А если не разгадаете — вы дадите мне тридцать льняных рубашек и тридцать верхних одежд». Они сказали: «Загадывай, а мы послушаем!» |
|
14 І він сказав їм: „З їдячого вийшло їсти́вне, а з сильного вийшло солодке“. І не могли вони розгадати за три дні. |
14 Он загадал: |
|
15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: „Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту за́гадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого ба́тька. Чи ви нас покликали, щоб посісти має́ток наш, чи ні?“ |
15 |
|
16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: „Ти певне нена́видиш мене й не любиш мене. Ти загадав за́гадку синам мого народу, а мені не розгадав“. А він їй сказав: „Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?“ |
16 Тогда жена пришла в слезах к Самсону и сказала: «Наверное, опротивела я тебе, не любишь ты меня! Загадал ты моим соплеменникам загадку, а ответа мне не говоришь!» Он отвечал ей: «Я и отцу с матерью не сказал ответа — как же скажу тебе?» |
|
17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було́ прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докуча́ла йому. А вона розгадала ту за́гадку синам свого народу. |
17 А она плакала все семь дней пира. На седьмой день он уступил ее просьбам — уж так она умоляла его, — открыл ей отгадку, а она передала ее своим соплеменникам. |
|
18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: „Що солодше від меду, і що сильніше від лева?“ А він їм відказав: „Якби ви не орали моєю телицею, то ви за́гадки не відгадали б моєї“. |
18 И на седьмой день, до захода солнца, жители селения дали ответ: |
|
19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали за́гадку. І запали́вся гнів його, і він пішов до дому батька свого. |
19 |
|
20 А Самсонова жінка досталася дружко́ві його, що приятелюва́в із ним. |
20 А жену Самсона отдали одному из тех, кто был его дружком на свадьбе. |