До Филимона

Розділ 1

1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.

11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.

Послание апостола Павла Филимону

Глава 1

1 Павел, узник Христа Иисуса, и брат Тимофей, — тебе, Филимон, возлюбленный соратник наш,

2 сестре Апфии, и Архиппу, также доброму сподвижнику нашему, и церкви, что собирается в доме твоем:

3 благодать вам всем и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.

4 Я всегда благодарю Бога моего, постоянно вспоминая о тебе в молитвах своих

5 и слыша о вере твоей и любви к Господу Иисусу и ко всему народу Божьему.

6 Молюсь неустанно, чтобы вера, нас объединяющая, помогла тебе углубить твое понимание всего доброго, что явилось в нашу жизнь со Христом.

7 Ты очень обрадовал и утешил меня своей любовью, ты успокоил ею, брат, души верующих.

8 Хотя во Христе я мог бы смело указать тебе на твой долг,

9 но вместо этого, движимый любовью, прошу я — я, Павел, посланник, а теперь и узник Христа Иисуса, —

10 прошу о духовном сыне моем, об Онисиме, которого обрел я, пребывая в узах.

11 Когда-то от него тебе не было никакой пользы, а теперь он может быть полезен [и] тебе, и мне.

12 Отсылаю его к тебе, а с ним и сердце мое.

13 Я хотел было оставить его у себя, чтобы он вместо тебя послужил мне, пребывающему в узах ради Благой Вести.

14 Но решил не делать этого без твоего согласия, чтобы доброе дело твое было не вынужденным, а добровольным.

15 Может быть, для того и суждено ему было покинуть тебя на время, чтобы вернуться потом навсегда,

16 и не рабом уже вернуться, но более, чем рабом, — братом возлюбленным, особенно дорогим для меня, а еще более для тебя дорогим, и как человек, и как брат в Господе.

17 Если собрат по вере ты мне, прими его, как меня.

18 А если чем обидел он тебя или должен тебе, пусть это будет на мне.

19 Я, Павел, своею рукою пишу, что заплачу я, не заикаясь даже, что и ты должен мне, себя самого должен.

20 Так что сослужи мне, брат, службу в Господе! Успокой мое сердце во Христе!

21 Я пишу тебе, уверенный в твоем послушании, зная, что ты сделаешь даже больше того, о чем прошу.

22 Кстати, позаботься о жилье для меня: надеюсь, что по молитвам вашим скоро буду дарован вам.

23 Приветствуют тебя Эпафрас, тоже узник во Христе Иисусе, как и я,

24 Марк, Аристарх, Димас, Лука — соратники мои.

25 Благодать Господа Иисуса Христа да пребудет с духом вашим!

До Филимона

Розділ 1

Послание апостола Павла Филимону

Глава 1

1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

1 Павел, узник Христа Иисуса, и брат Тимофей, — тебе, Филимон, возлюбленный соратник наш,

2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

2 сестре Апфии, и Архиппу, также доброму сподвижнику нашему, и церкви, что собирается в доме твоем:

3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

3 благодать вам всем и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.

4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

4 Я всегда благодарю Бога моего, постоянно вспоминая о тебе в молитвах своих

5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

5 и слыша о вере твоей и любви к Господу Иисусу и ко всему народу Божьему.

6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

6 Молюсь неустанно, чтобы вера, нас объединяющая, помогла тебе углубить твое понимание всего доброго, что явилось в нашу жизнь со Христом.

7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

7 Ты очень обрадовал и утешил меня своей любовью, ты успокоил ею, брат, души верующих.

8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

8 Хотя во Христе я мог бы смело указать тебе на твой долг,

9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

9 но вместо этого, движимый любовью, прошу я — я, Павел, посланник, а теперь и узник Христа Иисуса, —

10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.

10 прошу о духовном сыне моем, об Онисиме, которого обрел я, пребывая в узах.

11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

11 Когда-то от него тебе не было никакой пользы, а теперь он может быть полезен [и] тебе, и мне.

12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

12 Отсылаю его к тебе, а с ним и сердце мое.

13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

13 Я хотел было оставить его у себя, чтобы он вместо тебя послужил мне, пребывающему в узах ради Благой Вести.

14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

14 Но решил не делать этого без твоего согласия, чтобы доброе дело твое было не вынужденным, а добровольным.

15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

15 Может быть, для того и суждено ему было покинуть тебя на время, чтобы вернуться потом навсегда,

16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

16 и не рабом уже вернуться, но более, чем рабом, — братом возлюбленным, особенно дорогим для меня, а еще более для тебя дорогим, и как человек, и как брат в Господе.

17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

17 Если собрат по вере ты мне, прими его, как меня.

18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

18 А если чем обидел он тебя или должен тебе, пусть это будет на мне.

19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

19 Я, Павел, своею рукою пишу, что заплачу я, не заикаясь даже, что и ты должен мне, себя самого должен.

20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

20 Так что сослужи мне, брат, службу в Господе! Успокой мое сердце во Христе!

21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

21 Я пишу тебе, уверенный в твоем послушании, зная, что ты сделаешь даже больше того, о чем прошу.

22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

22 Кстати, позаботься о жилье для меня: надеюсь, что по молитвам вашим скоро буду дарован вам.

23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

23 Приветствуют тебя Эпафрас, тоже узник во Христе Иисусе, как и я,

24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

24 Марк, Аристарх, Димас, Лука — соратники мои.

25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.

25 Благодать Господа Иисуса Христа да пребудет с духом вашим!