1-е до коринтянРозділ 9 |
1 |
2 Коли я не апо́стол для інших, то для вас я апостол, — ви бо печа́ть мого апо́стольства в Господі. |
3 Оце оборона моя перед тими, хто судить мене. |
4 Чи ми права не маємо їсти та пити? |
5 Чи ми права не маємо водити з собою сестру́, дружи́ну, як і інші апо́столи, і Господні брати, і Ки́фа? |
6 Хіба я один і Варна́ва не маємо права, щоб не працювати? |
7 Хто коштом своїм коли служить у ві́йську? Або хто виноградника садить, — і не їсть з його плоду? Або хто ота́ру пасе, — і не їсть молока від ота́ри? |
8 Чи я тільки по-лю́дському це говорю́? Хіба ж і Зако́н не говорить цього? |
9 Бо в Зако́ні Мойсеєвім писано: „Не в'яжи рота волові, що молотить“. Хіба за волів Бог турбується? |
10 Чи говорить Він зо́всім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати ора́ч, а моло́тник — молотити з надією мати частку в своїм сподіва́нні. |
11 Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо́ ми ваше тілесне? |
12 Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили́ цього права, та все те́рпимо, аби перешкоди якої Христовій Єва́нгелії ми не вчинили. |
13 Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтаре́ві, із вівтаря́ мають частку? |
14 Так і Госпо́дь наказав проповідникам Єва́нгелії жити з Єва́нгелії. |
15 Але з того нічого не вжив я. А цього́ не писав я для того, щоб для мене так було́. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто зні́вечив хвалу мою! |
16 |
17 Тож коли це роблю́ добровільно, я маю нагоро́ду; коли ж недобровільно, то виконую службу дору́чену. |
18 Яка ж нагорода мені? — Та, що, благові́стячи, я безкори́сливо проповідував Христову Єва́нгелію, не використо́вуючи особистих прав щодо благові́стя. |
19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. |
20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзако́нних — був, як підзако́нний, хоч сам підзако́нним не бувши, щоб придбати підзако́нних. |
21 Для тих, хто без Зако́ну, — я був беззако́нний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних. |
22 Для слаби́х, — як слаби́й, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких. |
23 А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником. |
24 |
25 І кожен змагу́н від усього стримується; вони ж — щоб тлінний прийняти вінок, але ми — щоб нетлінний. |
26 Тож біжу́ я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи́. |
27 Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати само́му негі́дним. |
Первое послание апостола Павла христианам в КоринфеГлава 9 |
1 |
2 Если для других я — не апостол, для вас-то уж точно апостол, ведь сами вы в вашем единении с Господом и есть свидетельство моего апостольства. |
3 |
4 Не имеем ли мы права есть и пить? |
5 Нет ли у нас и права всегда иметь рядом с собой жену-христианку, как то делают остальные апостолы, и братья Господа, и Кифа? |
6 Только ли Варнава и я не вправе перестать зарабатывать на жизнь? |
7 |
8 Сужу об этом не только по человеческим представлениям. Разве не то же самое говорит Закон Моисеев? |
9 Ведь в нем написано: « |
10 Не о нас ли прежде всего заботится Бог? Конечно, так: ради нас всё это и было сказано, потому что и пашущий должен пахать, и молотящий — молотить с надеждой получить свою часть урожая. |
11 Будет ли это слишком много, если, посеяв вам духовное, мы пожнем у вас блага земные? |
12 Если у других есть право на вашу поддержку, то не большее ли у нас? |
13 Вы и сами знаете, что священнодействующие питаются от храма, что служащие при жертвеннике получают свою долю от жертвенных приношений? |
14 Так и Господь установил, чтобы возвещающие Благую Весть от нее и жили. |
15 |
16 Я не считаю себя вправе хвалиться тем, что возвещаю Благую Весть, ведь я обязан это делать, и горе мне, если я эту Весть не проповедую. |
17 Если бы я делал это по собственной воле, то имел бы право на вознаграждение, но раз не по своей воле действую, значит, только исполняю возложенную на меня обязанность. |
18 В чем же тогда моя награда? В том как раз, что я могу возвещать Благую Весть безвозмездно, поступаясь своим законным правом проповедующего Евангелие. |
19 |
20 Для иудеев я был как иудей, чтобы приобрести иудеев; для тех, кто под Законом, — как находящийся под Законом (хотя я сам и не под Законом), чтобы приобрести тех, кто под Законом; |
21 для язычников, не знающих Закона, — как не знающий его (хотя живу я не без закона Божьего, ибо предан закону Христа), чтобы приобрести не знающих Закона. |
22 Для слабых стал я слабым, чтобы приобрести слабых. Для всех я сделался всем, чтобы любой ценой спасти некоторых. |
23 Всё это я делаю ради Благой Вести, чтобы быть сопричастным ее благословениям. |
24 |
25 Всякий состязающийся обязывает себя к строгому воздержанию. Но делают они это, чтобы получить в награду венок земной и тленный, мы же хотим стяжать себе венец неувядаемый. |
26 Потому бегу я не как тот, кто не видит цели; и веду свой кулачный бой не так, чтобы попусту бить воздух. |
27 Нет, подобно атлету, я не щажу свое собственное тело и его порабощаю, чтобы, возвестив Благую Весть другим, самому не оказаться отвергнутым. |
1-е до коринтянРозділ 9 |
Первое послание апостола Павла христианам в КоринфеГлава 9 |
1 |
1 |
2 Коли я не апо́стол для інших, то для вас я апостол, — ви бо печа́ть мого апо́стольства в Господі. |
2 Если для других я — не апостол, для вас-то уж точно апостол, ведь сами вы в вашем единении с Господом и есть свидетельство моего апостольства. |
3 Оце оборона моя перед тими, хто судить мене. |
3 |
4 Чи ми права не маємо їсти та пити? |
4 Не имеем ли мы права есть и пить? |
5 Чи ми права не маємо водити з собою сестру́, дружи́ну, як і інші апо́столи, і Господні брати, і Ки́фа? |
5 Нет ли у нас и права всегда иметь рядом с собой жену-христианку, как то делают остальные апостолы, и братья Господа, и Кифа? |
6 Хіба я один і Варна́ва не маємо права, щоб не працювати? |
6 Только ли Варнава и я не вправе перестать зарабатывать на жизнь? |
7 Хто коштом своїм коли служить у ві́йську? Або хто виноградника садить, — і не їсть з його плоду? Або хто ота́ру пасе, — і не їсть молока від ота́ри? |
7 |
8 Чи я тільки по-лю́дському це говорю́? Хіба ж і Зако́н не говорить цього? |
8 Сужу об этом не только по человеческим представлениям. Разве не то же самое говорит Закон Моисеев? |
9 Бо в Зако́ні Мойсеєвім писано: „Не в'яжи рота волові, що молотить“. Хіба за волів Бог турбується? |
9 Ведь в нем написано: « |
10 Чи говорить Він зо́всім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати ора́ч, а моло́тник — молотити з надією мати частку в своїм сподіва́нні. |
10 Не о нас ли прежде всего заботится Бог? Конечно, так: ради нас всё это и было сказано, потому что и пашущий должен пахать, и молотящий — молотить с надеждой получить свою часть урожая. |
11 Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо́ ми ваше тілесне? |
11 Будет ли это слишком много, если, посеяв вам духовное, мы пожнем у вас блага земные? |
12 Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили́ цього права, та все те́рпимо, аби перешкоди якої Христовій Єва́нгелії ми не вчинили. |
12 Если у других есть право на вашу поддержку, то не большее ли у нас? |
13 Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтаре́ві, із вівтаря́ мають частку? |
13 Вы и сами знаете, что священнодействующие питаются от храма, что служащие при жертвеннике получают свою долю от жертвенных приношений? |
14 Так і Госпо́дь наказав проповідникам Єва́нгелії жити з Єва́нгелії. |
14 Так и Господь установил, чтобы возвещающие Благую Весть от нее и жили. |
15 Але з того нічого не вжив я. А цього́ не писав я для того, щоб для мене так було́. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто зні́вечив хвалу мою! |
15 |
16 |
16 Я не считаю себя вправе хвалиться тем, что возвещаю Благую Весть, ведь я обязан это делать, и горе мне, если я эту Весть не проповедую. |
17 Тож коли це роблю́ добровільно, я маю нагоро́ду; коли ж недобровільно, то виконую службу дору́чену. |
17 Если бы я делал это по собственной воле, то имел бы право на вознаграждение, но раз не по своей воле действую, значит, только исполняю возложенную на меня обязанность. |
18 Яка ж нагорода мені? — Та, що, благові́стячи, я безкори́сливо проповідував Христову Єва́нгелію, не використо́вуючи особистих прав щодо благові́стя. |
18 В чем же тогда моя награда? В том как раз, что я могу возвещать Благую Весть безвозмездно, поступаясь своим законным правом проповедующего Евангелие. |
19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. |
19 |
20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзако́нних — був, як підзако́нний, хоч сам підзако́нним не бувши, щоб придбати підзако́нних. |
20 Для иудеев я был как иудей, чтобы приобрести иудеев; для тех, кто под Законом, — как находящийся под Законом (хотя я сам и не под Законом), чтобы приобрести тех, кто под Законом; |
21 Для тих, хто без Зако́ну, — я був беззако́нний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних. |
21 для язычников, не знающих Закона, — как не знающий его (хотя живу я не без закона Божьего, ибо предан закону Христа), чтобы приобрести не знающих Закона. |
22 Для слаби́х, — як слаби́й, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких. |
22 Для слабых стал я слабым, чтобы приобрести слабых. Для всех я сделался всем, чтобы любой ценой спасти некоторых. |
23 А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником. |
23 Всё это я делаю ради Благой Вести, чтобы быть сопричастным ее благословениям. |
24 |
24 |
25 І кожен змагу́н від усього стримується; вони ж — щоб тлінний прийняти вінок, але ми — щоб нетлінний. |
25 Всякий состязающийся обязывает себя к строгому воздержанию. Но делают они это, чтобы получить в награду венок земной и тленный, мы же хотим стяжать себе венец неувядаемый. |
26 Тож біжу́ я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи́. |
26 Потому бегу я не как тот, кто не видит цели; и веду свой кулачный бой не так, чтобы попусту бить воздух. |
27 Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати само́му негі́дним. |
27 Нет, подобно атлету, я не щажу свое собственное тело и его порабощаю, чтобы, возвестив Благую Весть другим, самому не оказаться отвергнутым. |