1-а Самуїлова

Розділ 5

1 А филисти́мляни взяли́ Божого ковчега, і прине́сли його з Евен-Гаезеру до Ашдо́ду.

2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на.

3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце.

4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому.

5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня.

6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його.

7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“

8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.

9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки.

10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“

11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́.

12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба!

Первая книга царств

Глава 5

1 Захватив ковчег Божий, филистимляне привезли его из Эвен-Эзера в Ашдод.

2 Филистимляне взяли ковчег Божий, принесли его в капище Дагона и поставили рядом с изваянием Дагона.

3 Наутро жители города увидели: Дагон лежит на земле лицом вниз, перед ковчегом ГОСПОДНИМ! Они взяли и поставили Дагона на место.

4 Встав утром следующего дня, они увидели: Дагон снова лежит на земле лицом вниз перед ковчегом ГОСПОДНИМ, а голова его и кисти обеих рук отломлены и лежат на пороге, так что осталось от Дагона лишь тело.

5 Потому жрецы Дагона и все, кто приходит в капище Дагона в Ашдоде, и по сей день не наступают на его порог.

6 Сурово наказал ГОСПОДЬ жителей Ашдода и его окрестностей — наслал на них разорение и поразил нарывами.

7 Увидев это, жители Ашдода решили: «Не должен более ковчег Бога Израилева оставаться у нас — сурово наказал Он и нас, и бога нашего Дагона».

8 Они созвали к себе всех филистимских правителей и спросили: «Что делать нам с ковчегом Бога Израилева?» Те ответили: «Отправьте ковчег Бога Израилева в Гат». Так они и поступили с ковчегом Бога Израилева.

9 После того как перенесли ковчег в Гат, ГОСПОДЬ сурово наказал и этот город: у всех жителей, от мала до велика, появились нарывы.

10 Тогда ковчег Божий отправили в Экрон, и едва ковчег Божий прибыл в этот город, как все жители завопили: «На погибель городу и нашему народу привезли к нам ковчег Бога Израилева!»

11 Они созвали к себе всех филистимских правителей и предложили: «Отошлите ковчег Бога Израилева, пусть возвращается на свое место! А не то погубит он нас и народ наш». Смертельный ужас объял весь город от тяжкой Божьей кары:

12 у тех, кто не умер, появились нарывы, и вопль города доходил до небес.

1-а Самуїлова

Розділ 5

Первая книга царств

Глава 5

1 А филисти́мляни взяли́ Божого ковчега, і прине́сли його з Евен-Гаезеру до Ашдо́ду.

1 Захватив ковчег Божий, филистимляне привезли его из Эвен-Эзера в Ашдод.

2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на.

2 Филистимляне взяли ковчег Божий, принесли его в капище Дагона и поставили рядом с изваянием Дагона.

3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце.

3 Наутро жители города увидели: Дагон лежит на земле лицом вниз, перед ковчегом ГОСПОДНИМ! Они взяли и поставили Дагона на место.

4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому.

4 Встав утром следующего дня, они увидели: Дагон снова лежит на земле лицом вниз перед ковчегом ГОСПОДНИМ, а голова его и кисти обеих рук отломлены и лежат на пороге, так что осталось от Дагона лишь тело.

5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня.

5 Потому жрецы Дагона и все, кто приходит в капище Дагона в Ашдоде, и по сей день не наступают на его порог.

6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його.

6 Сурово наказал ГОСПОДЬ жителей Ашдода и его окрестностей — наслал на них разорение и поразил нарывами.

7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“

7 Увидев это, жители Ашдода решили: «Не должен более ковчег Бога Израилева оставаться у нас — сурово наказал Он и нас, и бога нашего Дагона».

8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.

8 Они созвали к себе всех филистимских правителей и спросили: «Что делать нам с ковчегом Бога Израилева?» Те ответили: «Отправьте ковчег Бога Израилева в Гат». Так они и поступили с ковчегом Бога Израилева.

9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки.

9 После того как перенесли ковчег в Гат, ГОСПОДЬ сурово наказал и этот город: у всех жителей, от мала до велика, появились нарывы.

10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“

10 Тогда ковчег Божий отправили в Экрон, и едва ковчег Божий прибыл в этот город, как все жители завопили: «На погибель городу и нашему народу привезли к нам ковчег Бога Израилева!»

11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́.

11 Они созвали к себе всех филистимских правителей и предложили: «Отошлите ковчег Бога Израилева, пусть возвращается на свое место! А не то погубит он нас и народ наш». Смертельный ужас объял весь город от тяжкой Божьей кары:

12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба!

12 у тех, кто не умер, появились нарывы, и вопль города доходил до небес.