2-а царiвРозділ 20 |
|
1 |
|
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи: |
|
3 „О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та ці́лим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх“. І заплакав Єзекія ревним плаче́м. |
|
4 І сталося, Ісая не вийшов ще з сере́дини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи: |
|
5 „Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я вилікую тебе, — третього дня зі́йдеш ти до Господнього дому! |
|
6 І до днів твоїх Я дода́м п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню́ це місто ради Себе та ради раба Свого Давида“. |
|
7 А Ісая сказав: „Візьміть грудку фіґ“. І взяли́ й поклали на того гнояка́, — і він ви́дужав... |
|
8 І сказав Єзекія до Ісаї: „Який знак, що Господь мене ви́лікує, і що я третього дня зійду́ до Господнього дому?“ |
|
9 І сказав Ісая: „Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, — щоб пішла тінь уперед на десять ступені́в, чи щоб верну́лася на десять ступені́в?“ |
|
10 І сказав Єзекія: „Легко тіні похили́тися вперед на десять ступені́в; ні, — а нехай тінь ве́рнеться назад на десять ступені́в!“ |
|
11 І кли́кнув пророк Ісая до Господа, і Він заверну́в тінь на ступеня́х, де вона спускалася на ступені́ Ахазові, на десять ступені́в... |
|
12 |
|
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбни́цю свою, — і срібло, і золото, і па́хощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знахо́дилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володі́нні своїм. |
|
14 І прийшов пророк Іса́я до царя Єзекії та й сказав до нього: „Що́ говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?“ А Єзекія сказав: „Вони прийшли з далекого кра́ю, з Вавилону“. |
|
15 І той сказав: „Що́ вони бачили в домі твоїм?“ І Єзекія сказав: „Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбни́цях своїх“, |
|
16 I сказав Ісая до Єзекії: „Послухай Господнього слова: |
|
17 Ось прихо́дять дні, і все, що́ в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде ви́несене до Вавилону. Нічого не позоста́неться, говорить Господь! |
|
18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти поро́диш, де́кого заберуть, — і вони будуть є́внухами в палатах вавилонського царя!“ |
|
19 І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“ І подумав собі: „Так, мир та безпека буде за моїх днів!“ |
|
20 А решта діл Єзекії та вся лица́рськість його, і як він зробив ста́ва та водотя́га, і впровадив воду до міста, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
|
21 І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасі́я. |
Четвертая книга царствГлава 20 |
|
1 |
|
2 Ничего не ответил Езекия, отвернулся к стене и взмолился ГОСПОДУ: |
|
3 «ГОСПОДИ, вспомни, как я верен был Тебе и от всего сердца делал то, что в Твоих глазах было праведно». Горько заплакал тут Езекия. |
|
4 Не успел Исайя покинуть дворцовую площадь, как было ему слово ГОСПОДНЕ: |
|
5 «Иди и передай Езекии, правителю Моего народа: „Вот что сказал ГОСПОДЬ, Бог праотца твоего Давида: „Я услышал твою молитву и увидел слезы твои. Исцелю Я тебя, и на третий день ты пойдешь в Храм ГОСПОДЕНЬ. |
|
6 Я продлю жизнь твою еще на пятнадцать лет. И от ассирийского царя спасу тебя и этот город — да, защищу этот город ради Себя Самого и ради слуги Моего Давида““». |
|
7 Тогда Исайя велел: «Принесите лепешку из смокв». Принесли ее, обложили ею нарыв, и Езекия пошел на поправку. |
|
8 |
|
9 «Вот тебе знамение от ГОСПОДА, что Он исполнит обещанное, — ответил Исайя. — Выбирай, спуститься ли тени на десять ступеней или подняться?» |
|
10 Езекия ответил: «Легко тени спуститься на десять ступеней, но как ей подняться на десять ступеней вспять!» |
|
11 Пророк Исайя воззвал к ГОСПОДУ и возвратил тень, что спустилась по лестнице Ахаза, на десять ступеней назад. |
|
12 |
|
13 Езекия с радостью принял их и показал им свою сокровищницу: серебро свое и золото, благовония и драгоценные умащения и все орудия оружейной палаты — словом, всё, что было в его хранилищах. Во всем дворце и царских владениях Езекии не осталось ничего такого, чего бы ни показал он послам. |
|
14 Пришел тогда к царю Езекии пророк Исайя и спросил: «Что говорили эти люди и откуда пришли они к тебе?» На это Езекия ответил: «Они приходили из далекой страны, из Вавилонии». |
|
15 Исайя спросил: «А что они видели в твоем дворце?» На это Езекия ответил: «Всё, что только есть в моем дворце! Я показал им все свои сокровища, какие только мог показать». |
|
16 |
|
17 Близятся дни, когда всё, что только есть в твоем дворце и что накопили предки твои, — всё заберут в Вавилон, ничего здесь не останется! Это говорит ГОСПОДЬ. |
|
18 А потомков твоих, рожденных от тебя, заберут и сделают евнухами для дворца царя вавилонского». |
|
19 На это Езекия ответил Исайе: «Благое слово передал ты мне от ГОСПОДА!» И добавил: «По крайней мере, пока я жив, будет мир и спокойствие». |
|
20 |
|
21 Езекия почил с праотцами своими, после Езекии царем стал сын его Манассия. |
2-а царiвРозділ 20 |
Четвертая книга царствГлава 20 |
|
1 |
1 |
|
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи: |
2 Ничего не ответил Езекия, отвернулся к стене и взмолился ГОСПОДУ: |
|
3 „О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та ці́лим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх“. І заплакав Єзекія ревним плаче́м. |
3 «ГОСПОДИ, вспомни, как я верен был Тебе и от всего сердца делал то, что в Твоих глазах было праведно». Горько заплакал тут Езекия. |
|
4 І сталося, Ісая не вийшов ще з сере́дини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи: |
4 Не успел Исайя покинуть дворцовую площадь, как было ему слово ГОСПОДНЕ: |
|
5 „Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я вилікую тебе, — третього дня зі́йдеш ти до Господнього дому! |
5 «Иди и передай Езекии, правителю Моего народа: „Вот что сказал ГОСПОДЬ, Бог праотца твоего Давида: „Я услышал твою молитву и увидел слезы твои. Исцелю Я тебя, и на третий день ты пойдешь в Храм ГОСПОДЕНЬ. |
|
6 І до днів твоїх Я дода́м п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню́ це місто ради Себе та ради раба Свого Давида“. |
6 Я продлю жизнь твою еще на пятнадцать лет. И от ассирийского царя спасу тебя и этот город — да, защищу этот город ради Себя Самого и ради слуги Моего Давида““». |
|
7 А Ісая сказав: „Візьміть грудку фіґ“. І взяли́ й поклали на того гнояка́, — і він ви́дужав... |
7 Тогда Исайя велел: «Принесите лепешку из смокв». Принесли ее, обложили ею нарыв, и Езекия пошел на поправку. |
|
8 І сказав Єзекія до Ісаї: „Який знак, що Господь мене ви́лікує, і що я третього дня зійду́ до Господнього дому?“ |
8 |
|
9 І сказав Ісая: „Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, — щоб пішла тінь уперед на десять ступені́в, чи щоб верну́лася на десять ступені́в?“ |
9 «Вот тебе знамение от ГОСПОДА, что Он исполнит обещанное, — ответил Исайя. — Выбирай, спуститься ли тени на десять ступеней или подняться?» |
|
10 І сказав Єзекія: „Легко тіні похили́тися вперед на десять ступені́в; ні, — а нехай тінь ве́рнеться назад на десять ступені́в!“ |
10 Езекия ответил: «Легко тени спуститься на десять ступеней, но как ей подняться на десять ступеней вспять!» |
|
11 І кли́кнув пророк Ісая до Господа, і Він заверну́в тінь на ступеня́х, де вона спускалася на ступені́ Ахазові, на десять ступені́в... |
11 Пророк Исайя воззвал к ГОСПОДУ и возвратил тень, что спустилась по лестнице Ахаза, на десять ступеней назад. |
|
12 |
12 |
|
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбни́цю свою, — і срібло, і золото, і па́хощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знахо́дилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володі́нні своїм. |
13 Езекия с радостью принял их и показал им свою сокровищницу: серебро свое и золото, благовония и драгоценные умащения и все орудия оружейной палаты — словом, всё, что было в его хранилищах. Во всем дворце и царских владениях Езекии не осталось ничего такого, чего бы ни показал он послам. |
|
14 І прийшов пророк Іса́я до царя Єзекії та й сказав до нього: „Що́ говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?“ А Єзекія сказав: „Вони прийшли з далекого кра́ю, з Вавилону“. |
14 Пришел тогда к царю Езекии пророк Исайя и спросил: «Что говорили эти люди и откуда пришли они к тебе?» На это Езекия ответил: «Они приходили из далекой страны, из Вавилонии». |
|
15 І той сказав: „Що́ вони бачили в домі твоїм?“ І Єзекія сказав: „Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбни́цях своїх“, |
15 Исайя спросил: «А что они видели в твоем дворце?» На это Езекия ответил: «Всё, что только есть в моем дворце! Я показал им все свои сокровища, какие только мог показать». |
|
16 I сказав Ісая до Єзекії: „Послухай Господнього слова: |
16 |
|
17 Ось прихо́дять дні, і все, що́ в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде ви́несене до Вавилону. Нічого не позоста́неться, говорить Господь! |
17 Близятся дни, когда всё, что только есть в твоем дворце и что накопили предки твои, — всё заберут в Вавилон, ничего здесь не останется! Это говорит ГОСПОДЬ. |
|
18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти поро́диш, де́кого заберуть, — і вони будуть є́внухами в палатах вавилонського царя!“ |
18 А потомков твоих, рожденных от тебя, заберут и сделают евнухами для дворца царя вавилонского». |
|
19 І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“ І подумав собі: „Так, мир та безпека буде за моїх днів!“ |
19 На это Езекия ответил Исайе: «Благое слово передал ты мне от ГОСПОДА!» И добавил: «По крайней мере, пока я жив, будет мир и спокойствие». |
|
20 А решта діл Єзекії та вся лица́рськість його, і як він зробив ста́ва та водотя́га, і впровадив воду до міста, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
20 |
|
21 І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасі́я. |
21 Езекия почил с праотцами своими, после Езекии царем стал сын его Манассия. |