Єремiя

Розділ 42

1 І підійшли всі військо́ві зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь наро́д від мало́го й аж до великого,

2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.

3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“.

4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“.

5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“.

7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого,

9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице:

10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!

12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі.

13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,

14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“,

15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там,

16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте...

17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них.

18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця.

19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!

20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.

21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.

22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“.

Пророк Иеремия

Глава 42

1 Все полководцы вместе с Иохананом, сыном Кареаха, и Иезанией, . сыном Гошаи, и весь народ, от малого до великого, подошли

2 к пророку Иеремии и сказали ему: – Просим тебя, выслушай нашу просьбу и помолись Вечному, твоему Богу, за всех этих уцелевших. Ведь ты сам видишь, как нас, некогда многочисленных, осталось мало.

3 Помолись, чтобы Вечный, твой Бог, сказал, куда нам идти и что делать.

4 – Хорошо, – ответил пророк Иеремия. – Я помолюсь Вечному, вашему Богу, как вы просили, и всё, что скажет мне Вечный, я перескажу вам, ничего не утаив.

5 А они сказали Иеремии: – Пусть Вечный будет истинным и верным свидетелем против нас, если мы не сделаем всего, что Вечный, твой Бог, посылает тебя сказать нам.

6 Будь то нам во благо или во зло – мы будем послушны Вечному, нашему Богу, к Которому мы посылаем тебя, чтобы нам обрести благо за то, что мы будем слушаться Вечного, нашего Бога.

7 Спустя десять дней к Иеремии было слово Вечного.

8 Он созвал Иоханана, сына Кареаха, всех полководцев, которые были при нём, и весь народ, от малого до великого.

9 Он сказал им: – Так говорит Вечный, Бог Исраила, к Которому вы посылали меня со своей просьбой:

10 «Если вы останетесь в этой стране, Я буду созидать вас, а не разрушать; Я насажу вас, а не искореню, – ведь Я скорблю о зле, которое Я вам причинил.

11 Не бойтесь царя Вавилона, которого вы страшитесь. Не бойтесь его, – возвещает Вечный, – потому что Я с вами, и Я спасу вас и избавлю от него.

12 Я помилую вас, и он явит вам милость и вернёт вас в вашу землю».

13 Но если вы скажете: «Мы не останемся в этой стране» – и ослушаетесь Вечного, вашего Бога,

14 если вы скажете: «Нет, мы уйдём и будем жить в Египте, где не увидим войны, не услышим зова рога и не будем голодать»,

15 то слушайте слово Вечного, вы, остаток Иудеи. Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: «Если вы решите идти в Египет и пойдёте, чтобы поселиться там,

16 то меч, которого вы боитесь, настигнет вас там, а голод, которого вы боитесь, устремится за вами в Египет, и там вы умрёте.

17 Так будет: все, кто решит идти в Египет, чтобы поселиться там, умрут от меча, голода и мора; никто из них не уцелеет и не спасётся от беды, которую Я на них нашлю».

18 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: «Как Мой гнев и негодование обрушились на тех, кто жил в Иерусалиме, так Мой гнев обрушится и на вас, когда вы войдёте в Египет. Вы будете проклятием и ужасом, порицанием и презрением, и вы никогда больше не увидите этой страны».

19 Вечный говорит вам, остаток Иудеи: «Не ходите в Египет». Будьте уверены в том, что сегодня я вас предупредил:

20 вы совершили страшную ошибку, когда вы сами послали меня к Вечному, нашему Богу, сказав: «Помолись о нас Вечному, нашему Богу, и перескажи нам всё, что Вечный, наш Бог, скажет, и мы это исполним».

21 Сегодня я всё пересказал вам, но вы всё-таки ослушались Вечного, вашего Бога, во всём, что Он послал меня сказать вам.

22 Так знайте же: вы умрёте от меча, голода и мора в том краю, куда вы хотите идти, чтобы поселиться.

Єремiя

Розділ 42

Пророк Иеремия

Глава 42

1 І підійшли всі військо́ві зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь наро́д від мало́го й аж до великого,

1 Все полководцы вместе с Иохананом, сыном Кареаха, и Иезанией, . сыном Гошаи, и весь народ, от малого до великого, подошли

2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.

2 к пророку Иеремии и сказали ему: – Просим тебя, выслушай нашу просьбу и помолись Вечному, твоему Богу, за всех этих уцелевших. Ведь ты сам видишь, как нас, некогда многочисленных, осталось мало.

3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“.

3 Помолись, чтобы Вечный, твой Бог, сказал, куда нам идти и что делать.

4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“.

4 – Хорошо, – ответил пророк Иеремия. – Я помолюсь Вечному, вашему Богу, как вы просили, и всё, что скажет мне Вечный, я перескажу вам, ничего не утаив.

5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

5 А они сказали Иеремии: – Пусть Вечный будет истинным и верным свидетелем против нас, если мы не сделаем всего, что Вечный, твой Бог, посылает тебя сказать нам.

6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“.

6 Будь то нам во благо или во зло – мы будем послушны Вечному, нашему Богу, к Которому мы посылаем тебя, чтобы нам обрести благо за то, что мы будем слушаться Вечного, нашего Бога.

7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

7 Спустя десять дней к Иеремии было слово Вечного.

8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого,

8 Он созвал Иоханана, сына Кареаха, всех полководцев, которые были при нём, и весь народ, от малого до великого.

9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице:

9 Он сказал им: – Так говорит Вечный, Бог Исраила, к Которому вы посылали меня со своей просьбой:

10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

10 «Если вы останетесь в этой стране, Я буду созидать вас, а не разрушать; Я насажу вас, а не искореню, – ведь Я скорблю о зле, которое Я вам причинил.

11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!

11 Не бойтесь царя Вавилона, которого вы страшитесь. Не бойтесь его, – возвещает Вечный, – потому что Я с вами, и Я спасу вас и избавлю от него.

12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі.

12 Я помилую вас, и он явит вам милость и вернёт вас в вашу землю».

13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,

13 Но если вы скажете: «Мы не останемся в этой стране» – и ослушаетесь Вечного, вашего Бога,

14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“,

14 если вы скажете: «Нет, мы уйдём и будем жить в Египте, где не увидим войны, не услышим зова рога и не будем голодать»,

15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там,

15 то слушайте слово Вечного, вы, остаток Иудеи. Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: «Если вы решите идти в Египет и пойдёте, чтобы поселиться там,

16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте...

16 то меч, которого вы боитесь, настигнет вас там, а голод, которого вы боитесь, устремится за вами в Египет, и там вы умрёте.

17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них.

17 Так будет: все, кто решит идти в Египет, чтобы поселиться там, умрут от меча, голода и мора; никто из них не уцелеет и не спасётся от беды, которую Я на них нашлю».

18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця.

18 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: «Как Мой гнев и негодование обрушились на тех, кто жил в Иерусалиме, так Мой гнев обрушится и на вас, когда вы войдёте в Египет. Вы будете проклятием и ужасом, порицанием и презрением, и вы никогда больше не увидите этой страны».

19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!

19 Вечный говорит вам, остаток Иудеи: «Не ходите в Египет». Будьте уверены в том, что сегодня я вас предупредил:

20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.

20 вы совершили страшную ошибку, когда вы сами послали меня к Вечному, нашему Богу, сказав: «Помолись о нас Вечному, нашему Богу, и перескажи нам всё, что Вечный, наш Бог, скажет, и мы это исполним».

21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.

21 Сегодня я всё пересказал вам, но вы всё-таки ослушались Вечного, вашего Бога, во всём, что Он послал меня сказать вам.

22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“.

22 Так знайте же: вы умрёте от меча, голода и мора в том краю, куда вы хотите идти, чтобы поселиться.