Єремiя

Розділ 49

1 На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?

2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.

3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом!

4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“

5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти!

6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“.

7 На Едома. „Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!

9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть.

10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його!

11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!

12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу!

13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!

14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей!

16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.

18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський.

19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“.

23 На Дамаск. „Засоро́мивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспоко́ї тривожнім вони, як те море, що не може вспоко́їтись.

24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю.

25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї!

26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“

28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. „Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кеда́р, і нехай попусто́шать війська́ синів сходу!

29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль!

30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас!

31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть.

32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь.

33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“

34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царюва́ння Седекії, Юдиного царя, таке:

35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу!

36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му.

37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх!

38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь.

39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“.

Пророк Иеремия

Глава 49

1 Об аммонитянах.
Так говорит Вечный:
– Разве нет у Исраила сыновей? Разве нет у него наследника?Почему же Гадом завладел Молох, . и народ его живёт в городах Гада?

2 Но настанут дни, – возвещает Вечный, –когда по Моей воле прозвучит боевой клич под аммонитской столицей Рабба.Она превратится в груду развалин, и окрестные селения сгорят дотла.Тогда Исраил прогонит тех, кто прогнал его, – возвещает Вечный. –

3 Плачь, Хешбон, так как разрушен Гай! Голосите, жители Раббы!Оденьтесь в рубище, рыдайте и ходите вдоль стен,потому что Молох уходит в плен со своими священнослужителями и знатью.

4 Что ты хвастаешься долинами? Что ты кичишься плодородными долинами? Дочь-отступница, ты уповаешь на сокровища, говоря: «Кто против меня выступит?»

5 Я нагоню на тебя страх со всех сторон, – возвещает Владыка Вечный, Повелитель Сил, –всех вас разгонят, и никто не соберёт бегущих.

6 Но после этого Я верну аммонитянам благополучие, – возвещает Вечный.

7 Об Эдоме.
Так говорит Вечный, Повелитель Сил:
– Разве нет больше мудрости в Темане, . и нет рассудка у разумных, что их мудрость оскудела?

8 Повернитесь, бегите и скройтесь в глубоких пещерах, жители Дедана, .так как Я наведу на Есава бедствие, когда придёт время его наказать.

9 Если придут к тебе собиратели винограда, разве не оставят они нескольких виноградин на лозе?И если ночью явятся воры, разве они не украдут лишь столько, сколько им нужно?

10 А Я донага оберу Есава, открою его тайные места, и он не сможет укрыться.Его дети, сородичи и соседи погибнут, и не станет его.

11 Оставь своих сирот, Я защищу их; твои вдовы могут надеяться на Меня.

12 Так говорит Вечный: – Если даже те, кто не заслужил пить из чаши, должны будут испить из неё, то уйдёшь ли ты безнаказанным? Не уйдёшь безнаказанным: непременно выпьешь до дна.

13 Клянусь Самим Собой, – возвещает Вечный, – что ужасом, посмешищем, запустением и проклятием станет Боцра, . а все её города придут в вечное запустение.

14 Я слышал весть от Вечного, что посланник отправлен к народам сказать:«Сходитесь, чтобы напасть на него! Поднимайтесь на битву!»

15 – Я сделаю тебя малым среди народов, презренным среди людей.

16 Страх, что ты внушаешь, и гордость сердца твоего обманули тебя,тебя, живущего среди расщелин скал, владетеля вершин холмов.Хоть ты и вьёшь себе гнездо высоко, как орёл, но и оттуда Я низвергну тебя, – возвещает Вечный. –

17 Ужасом станет Эдом; каждый, кто пройдёт мимо, ужаснётся и поиздевается над всеми его ранами.

18 Как были низвергнуты Содом и Гоморра с окрестными городами, возвещает Вечный, –так никто не будет жить и там, ни один человек не поселится.

19 Словно лев, который выходит из иорданской чащи на роскошные пастбища,Я в мгновение ока изгоню Эдом из его земель и поставлю над ним того, кого изберу.Кто подобен Мне? Кто спросит с Меня? Какой правитель может противостоять Мне?

20 Выслушайте же замысел Вечного об Эдоме и Его намерения о жителях Темана:молодняк отар будет угнан прочь, и пастбища их Он погубит.

21 От шума их падения вздрогнет земля; их крик будет слышен у Тростникового моря. .

22 Он, как орёл, поднимется и налетит, простирая свои крылья над Боцрой.В тот день сердца воинов Эдома затрепещут, словно сердце роженицы.

23 О Дамаске.
– Пали духом Хамат и Арпад, услышав плохие вести;мечутся от страха, волнуются, словно море, и покоя себе не находят.

24 Дамаск обессилел, повернулся, чтобы бежать, охватил его страх;пронзили его муки и боль, боль, как у женщины в родах.

25 Разве не брошен прославленный город, город Моей радости?

26 Итак, его юноши падут на улицах от меча; все его воины умолкнут в тот день, – возвещает Вечный, Повелитель Сил. –

27 Я зажгу огонь на стенах Дамаска; он пожрёт крепости Бен-Адада. .

28 О Кедаре и царствах Хацора, . куда вторгся Навуходоносор, царь Вавилона.
Так говорит Вечный:
– Вставайте, идите против Кедара! Губите народ Востока!

29 Их шатры и стада отберут у них; их завесы, и всё добро, и верблюды будут отняты.Им будут кричать: «Ужас со всех сторон!»

30 Бегите скорее! Селитесь в глубоких пещерах, жители Хацора, – возвещает Вечный. –Царь Вавилона Навуходоносор принял о вас решение и обдумал свой замысел о вас.

31 Вставайте, идите против беспечного народа, который живёт беззаботно, – возвещает Вечный, –у которого нет ни дверей, ни засовов, против народа, который живёт отдельно.

32 Их верблюды станут чужой добычей, и множество их стад будет расхищено.Я развею по всем ветрам тех, кто стрижёт волосы на висках, и со всех сторон пошлю на них гибель, – возвещает Вечный. –

33 Хацор превратится в логово шакалов, запустеет навеки,и никто не будет в нём жить, ни один человек не поселится.

34 Слово Вечного, которое было к пророку Иеремии о Еламе в начале правления иудейского царя Цедекии. .

35 Так говорит Вечный, Повелитель Сил:
– Я сломаю лук Елама, опору его могущества.

36 Я пошлю на Елам четыре ветра с четырёх краёв небес;Я развею его по четырём ветрам, и не будет такого народа, к которому не пошли бы изгнанники-еламиты.

37 Я разобью Елам перед его неприятелями, перед теми, кто желает его смерти;Я нашлю на него беду и даже Мой пылающий гнев, – возвещает Вечный. –Я буду преследовать их мечом, пока не истреблю их окончательно.

38 Я поставлю в Еламе Свой престол и погублю его царя и вельмож, – возвещает Вечный. –

39 Но в будущем Я верну Еламу благополучие, – возвещает Вечный.

Єремiя

Розділ 49

Пророк Иеремия

Глава 49

1 На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?

1 Об аммонитянах.
Так говорит Вечный:
– Разве нет у Исраила сыновей? Разве нет у него наследника?Почему же Гадом завладел Молох, . и народ его живёт в городах Гада?

2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.

2 Но настанут дни, – возвещает Вечный, –когда по Моей воле прозвучит боевой клич под аммонитской столицей Рабба.Она превратится в груду развалин, и окрестные селения сгорят дотла.Тогда Исраил прогонит тех, кто прогнал его, – возвещает Вечный. –

3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом!

3 Плачь, Хешбон, так как разрушен Гай! Голосите, жители Раббы!Оденьтесь в рубище, рыдайте и ходите вдоль стен,потому что Молох уходит в плен со своими священнослужителями и знатью.

4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“

4 Что ты хвастаешься долинами? Что ты кичишься плодородными долинами? Дочь-отступница, ты уповаешь на сокровища, говоря: «Кто против меня выступит?»

5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти!

5 Я нагоню на тебя страх со всех сторон, – возвещает Владыка Вечный, Повелитель Сил, –всех вас разгонят, и никто не соберёт бегущих.

6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“.

6 Но после этого Я верну аммонитянам благополучие, – возвещает Вечный.

7 На Едома. „Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

7 Об Эдоме.
Так говорит Вечный, Повелитель Сил:
– Разве нет больше мудрости в Темане, . и нет рассудка у разумных, что их мудрость оскудела?

8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!

8 Повернитесь, бегите и скройтесь в глубоких пещерах, жители Дедана, .так как Я наведу на Есава бедствие, когда придёт время его наказать.

9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть.

9 Если придут к тебе собиратели винограда, разве не оставят они нескольких виноградин на лозе?И если ночью явятся воры, разве они не украдут лишь столько, сколько им нужно?

10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його!

10 А Я донага оберу Есава, открою его тайные места, и он не сможет укрыться.Его дети, сородичи и соседи погибнут, и не станет его.

11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!

11 Оставь своих сирот, Я защищу их; твои вдовы могут надеяться на Меня.

12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу!

12 Так говорит Вечный: – Если даже те, кто не заслужил пить из чаши, должны будут испить из неё, то уйдёшь ли ты безнаказанным? Не уйдёшь безнаказанным: непременно выпьешь до дна.

13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!

13 Клянусь Самим Собой, – возвещает Вечный, – что ужасом, посмешищем, запустением и проклятием станет Боцра, . а все её города придут в вечное запустение.

14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

14 Я слышал весть от Вечного, что посланник отправлен к народам сказать:«Сходитесь, чтобы напасть на него! Поднимайтесь на битву!»

15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей!

15 – Я сделаю тебя малым среди народов, презренным среди людей.

16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

16 Страх, что ты внушаешь, и гордость сердца твоего обманули тебя,тебя, живущего среди расщелин скал, владетеля вершин холмов.Хоть ты и вьёшь себе гнездо высоко, как орёл, но и оттуда Я низвергну тебя, – возвещает Вечный. –

17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.

17 Ужасом станет Эдом; каждый, кто пройдёт мимо, ужаснётся и поиздевается над всеми его ранами.

18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський.

18 Как были низвергнуты Содом и Гоморра с окрестными городами, возвещает Вечный, –так никто не будет жить и там, ни один человек не поселится.

19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

19 Словно лев, который выходит из иорданской чащи на роскошные пастбища,Я в мгновение ока изгоню Эдом из его земель и поставлю над ним того, кого изберу.Кто подобен Мне? Кто спросит с Меня? Какой правитель может противостоять Мне?

20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

20 Выслушайте же замысел Вечного об Эдоме и Его намерения о жителях Темана:молодняк отар будет угнан прочь, и пастбища их Он погубит.

21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

21 От шума их падения вздрогнет земля; их крик будет слышен у Тростникового моря. .

22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“.

22 Он, как орёл, поднимется и налетит, простирая свои крылья над Боцрой.В тот день сердца воинов Эдома затрепещут, словно сердце роженицы.

23 На Дамаск. „Засоро́мивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспоко́ї тривожнім вони, як те море, що не може вспоко́їтись.

23 О Дамаске.
– Пали духом Хамат и Арпад, услышав плохие вести;мечутся от страха, волнуются, словно море, и покоя себе не находят.

24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю.

24 Дамаск обессилел, повернулся, чтобы бежать, охватил его страх;пронзили его муки и боль, боль, как у женщины в родах.

25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї!

25 Разве не брошен прославленный город, город Моей радости?

26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

26 Итак, его юноши падут на улицах от меча; все его воины умолкнут в тот день, – возвещает Вечный, Повелитель Сил. –

27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“

27 Я зажгу огонь на стенах Дамаска; он пожрёт крепости Бен-Адада. .

28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. „Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кеда́р, і нехай попусто́шать війська́ синів сходу!

28 О Кедаре и царствах Хацора, . куда вторгся Навуходоносор, царь Вавилона.
Так говорит Вечный:
– Вставайте, идите против Кедара! Губите народ Востока!

29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль!

29 Их шатры и стада отберут у них; их завесы, и всё добро, и верблюды будут отняты.Им будут кричать: «Ужас со всех сторон!»

30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас!

30 Бегите скорее! Селитесь в глубоких пещерах, жители Хацора, – возвещает Вечный. –Царь Вавилона Навуходоносор принял о вас решение и обдумал свой замысел о вас.

31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть.

31 Вставайте, идите против беспечного народа, который живёт беззаботно, – возвещает Вечный, –у которого нет ни дверей, ни засовов, против народа, который живёт отдельно.

32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь.

32 Их верблюды станут чужой добычей, и множество их стад будет расхищено.Я развею по всем ветрам тех, кто стрижёт волосы на висках, и со всех сторон пошлю на них гибель, – возвещает Вечный. –

33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“

33 Хацор превратится в логово шакалов, запустеет навеки,и никто не будет в нём жить, ни один человек не поселится.

34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царюва́ння Седекії, Юдиного царя, таке:

34 Слово Вечного, которое было к пророку Иеремии о Еламе в начале правления иудейского царя Цедекии. .

35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу!

35 Так говорит Вечный, Повелитель Сил:
– Я сломаю лук Елама, опору его могущества.

36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му.

36 Я пошлю на Елам четыре ветра с четырёх краёв небес;Я развею его по четырём ветрам, и не будет такого народа, к которому не пошли бы изгнанники-еламиты.

37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх!

37 Я разобью Елам перед его неприятелями, перед теми, кто желает его смерти;Я нашлю на него беду и даже Мой пылающий гнев, – возвещает Вечный. –Я буду преследовать их мечом, пока не истреблю их окончательно.

38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь.

38 Я поставлю в Еламе Свой престол и погублю его царя и вельмож, – возвещает Вечный. –

39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“.

39 Но в будущем Я верну Еламу благополучие, – возвещает Вечный.