Повторення Закону

Розділ 26

1 І станеться, коли ти вві́йдеш до того кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спа́док, і посядеш його, і осядеш у ньому,

2 то ві́зьмеш із поча́тків усякого пло́ду землі, що збереш із Кра́ю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й пі́деш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробува́ло Ім'я́ Його.

3 І при́йдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому́: „Засвідчую це сьогодні Господе́ві, Богові твоєму, що я ввійшов до краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам“.

4 І ві́зьме священик того коша́ з твоєї руки, і покладе його перед же́ртівником Господа, Бога твого.

5 А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: „Мандрівни́й араме́янин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма́ людьми́, та й став там народом великим, сильним та числе́нним.

6 І чинили нам зло єги́птяни, і гноби́ли нас, і давали нас на роботу тяжку́.

7 І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду́, і труд наш, і у́тиск наш.

8 І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раме́ном ви́тягненим, і стра́хом великим, і ознаками та чудами.

9 І привів нас до цього місця, і дав нам цей край, край, що тече молоком та медом.

10 А тепер оце приніс я поча́ток пло́ду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи“. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого́, і покло́нишся перед лицем Господа, Бога свого́.

11 І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та до́мові твоєму, ти, і Левит, і прихо́дько, що посеред те́бе.

12 А коли ти скінчи́ш десяти́нити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, прихо́дькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наси́тяться,

13 то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: „Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та прихо́дькові, сироті та вдові, за всіма́ Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, — я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.

14 Не їв я з нього в жало́бі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, — я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.

15 Споглянь же з святого ме́шкання Свого, із небе́с, і поблагослови наро́д Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом“.

16 Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та зако́ни, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.

17 Ти сьогодні засві́дчив Господе́ві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити доро́гами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і зако́ни Його, і що будеш слу́хатися голосу Його.

18 А Господь сьогодні засві́дчив тобі, що ти будеш Йому наро́дом ви́браним, як Він наказав був тобі, і що ти вико́нуватимеш усі заповіді Його,

19 і що Він ставить тебе найвищим понад усі наро́ди, яких Господь учинив, на хвалу́, і на ім'я́, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.

Второзаконие

Глава 26

1 Когда ты придёшь в землю, которую Вечный, твой Бог, даёт тебе в наследие, завладеешь ею и поселишься в ней,

2 то возьми все первые плоды, которые ты вырастишь на земле, которую Вечный, твой Бог, даёт тебе, и положи их в корзину. Затем иди на то место, которое Вечный, твой Бог, выберет для поклонения Ему,

3 и скажи священнослужителю, что будет в те дни: «Я объявляю сегодня Вечному, твоему Богу, что я пришёл в землю, которую Вечный клялся нашим предкам дать нам».

4 Священнослужитель возьмёт у тебя корзину и поставит её перед жертвенником Вечного, твоего Бога.

5 Тогда ты объявишь перед Вечным, твоим Богом: «Мой отец был кочующим арамеем, он пришёл в Египет с немногими людьми, жил там и стал великим народом, могучим и многочисленным.

6 Но египтяне плохо обращались с нами и причиняли нам страдания, принуждая к непосильному труду.

7 Тогда мы взмолились Вечному, Богу наших предков, и Вечный услышал наш голос и увидел наше бедствие, непосильный труд и притеснение.

8 Вечный вывел нас из Египта могучей и простёртой рукой, великим ужасом, знамениями и чудесами.

9 Он привёл нас сюда и дал нам эту землю – землю, где течёт молоко и мёд;

10 и вот, теперь я приношу первые плоды с земли, которую Ты, Вечный, дал мне». Поставь корзину перед Вечным, твоим Богом, и склонись перед Ним.

11 Радуйся всему доброму, что Вечный, твой Бог, дал тебе и твоему дому, вместе с левитами и чужеземцами среди вас.

12 Отделив десятину от всего, что ты произвёл в третий год, год десятины, отдай её левиту, чужеземцу, сироте и вдове, чтобы они могли есть в твоих городах и насыщаться.

13 И скажи Вечному, твоему Богу: «Я взял из своего дома священную долю и отдал её левиту, чужеземцу, сироте и вдове, как Ты повелел. Я не уклонился от Твоих повелений и не забыл ни одного из них.

14 Я ничего не ел из священной доли, пребывая в трауре, не брал из неё ничего, будучи нечист, и не давал ничего из неё для мёртвого. Я был послушен Вечному, моему Богу; Я сделал всё, что Ты повелел мне.

15 Посмотри с неба, Своего святого жилища, и благослови Свой народ Исраил и землю, которую Ты дал нам, как клялся нашим предкам, землю, где течёт молоко и мёд».

16 Сегодня Вечный, твой Бог, повелевает тебе следовать этим установлениям и законам, прилежно соблюдать их всем сердцем и всей душой.

17 Сегодня ты объявил, что Вечный – это твой Бог, и что ты будешь ходить Его путями, хранить Его установления, повеления и законы и слушаться Его.

18 А Вечный объявил сегодня, что ты – Его народ, Его драгоценное достояние, как Он и обещал, и что ты должен хранить все Его повеления.

19 Он объявил, что поставит тебя выше всех созданных Им народов, воздаст тебе хвалу, славу и честь, и ты будешь святым народом Вечного, твоего Бога, как Он и обещал.

Повторення Закону

Розділ 26

Второзаконие

Глава 26

1 І станеться, коли ти вві́йдеш до того кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спа́док, і посядеш його, і осядеш у ньому,

1 Когда ты придёшь в землю, которую Вечный, твой Бог, даёт тебе в наследие, завладеешь ею и поселишься в ней,

2 то ві́зьмеш із поча́тків усякого пло́ду землі, що збереш із Кра́ю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й пі́деш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробува́ло Ім'я́ Його.

2 то возьми все первые плоды, которые ты вырастишь на земле, которую Вечный, твой Бог, даёт тебе, и положи их в корзину. Затем иди на то место, которое Вечный, твой Бог, выберет для поклонения Ему,

3 І при́йдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому́: „Засвідчую це сьогодні Господе́ві, Богові твоєму, що я ввійшов до краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам“.

3 и скажи священнослужителю, что будет в те дни: «Я объявляю сегодня Вечному, твоему Богу, что я пришёл в землю, которую Вечный клялся нашим предкам дать нам».

4 І ві́зьме священик того коша́ з твоєї руки, і покладе його перед же́ртівником Господа, Бога твого.

4 Священнослужитель возьмёт у тебя корзину и поставит её перед жертвенником Вечного, твоего Бога.

5 А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: „Мандрівни́й араме́янин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма́ людьми́, та й став там народом великим, сильним та числе́нним.

5 Тогда ты объявишь перед Вечным, твоим Богом: «Мой отец был кочующим арамеем, он пришёл в Египет с немногими людьми, жил там и стал великим народом, могучим и многочисленным.

6 І чинили нам зло єги́птяни, і гноби́ли нас, і давали нас на роботу тяжку́.

6 Но египтяне плохо обращались с нами и причиняли нам страдания, принуждая к непосильному труду.

7 І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду́, і труд наш, і у́тиск наш.

7 Тогда мы взмолились Вечному, Богу наших предков, и Вечный услышал наш голос и увидел наше бедствие, непосильный труд и притеснение.

8 І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раме́ном ви́тягненим, і стра́хом великим, і ознаками та чудами.

8 Вечный вывел нас из Египта могучей и простёртой рукой, великим ужасом, знамениями и чудесами.

9 І привів нас до цього місця, і дав нам цей край, край, що тече молоком та медом.

9 Он привёл нас сюда и дал нам эту землю – землю, где течёт молоко и мёд;

10 А тепер оце приніс я поча́ток пло́ду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи“. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого́, і покло́нишся перед лицем Господа, Бога свого́.

10 и вот, теперь я приношу первые плоды с земли, которую Ты, Вечный, дал мне». Поставь корзину перед Вечным, твоим Богом, и склонись перед Ним.

11 І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та до́мові твоєму, ти, і Левит, і прихо́дько, що посеред те́бе.

11 Радуйся всему доброму, что Вечный, твой Бог, дал тебе и твоему дому, вместе с левитами и чужеземцами среди вас.

12 А коли ти скінчи́ш десяти́нити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, прихо́дькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наси́тяться,

12 Отделив десятину от всего, что ты произвёл в третий год, год десятины, отдай её левиту, чужеземцу, сироте и вдове, чтобы они могли есть в твоих городах и насыщаться.

13 то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: „Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та прихо́дькові, сироті та вдові, за всіма́ Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, — я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.

13 И скажи Вечному, твоему Богу: «Я взял из своего дома священную долю и отдал её левиту, чужеземцу, сироте и вдове, как Ты повелел. Я не уклонился от Твоих повелений и не забыл ни одного из них.

14 Не їв я з нього в жало́бі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, — я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.

14 Я ничего не ел из священной доли, пребывая в трауре, не брал из неё ничего, будучи нечист, и не давал ничего из неё для мёртвого. Я был послушен Вечному, моему Богу; Я сделал всё, что Ты повелел мне.

15 Споглянь же з святого ме́шкання Свого, із небе́с, і поблагослови наро́д Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом“.

15 Посмотри с неба, Своего святого жилища, и благослови Свой народ Исраил и землю, которую Ты дал нам, как клялся нашим предкам, землю, где течёт молоко и мёд».

16 Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та зако́ни, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.

16 Сегодня Вечный, твой Бог, повелевает тебе следовать этим установлениям и законам, прилежно соблюдать их всем сердцем и всей душой.

17 Ти сьогодні засві́дчив Господе́ві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити доро́гами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і зако́ни Його, і що будеш слу́хатися голосу Його.

17 Сегодня ты объявил, что Вечный – это твой Бог, и что ты будешь ходить Его путями, хранить Его установления, повеления и законы и слушаться Его.

18 А Господь сьогодні засві́дчив тобі, що ти будеш Йому наро́дом ви́браним, як Він наказав був тобі, і що ти вико́нуватимеш усі заповіді Його,

18 А Вечный объявил сегодня, что ты – Его народ, Его драгоценное достояние, как Он и обещал, и что ты должен хранить все Его повеления.

19 і що Він ставить тебе найвищим понад усі наро́ди, яких Господь учинив, на хвалу́, і на ім'я́, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.

19 Он объявил, что поставит тебя выше всех созданных Им народов, воздаст тебе хвалу, славу и честь, и ты будешь святым народом Вечного, твоего Бога, как Он и обещал.