2-а хронiкиРозділ 12 |
|
1 |
|
2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, — |
|
3 з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам. |
|
4 І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му. |
|
5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: „Так сказав Госпо́дь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку“! |
|
6 І впокори́лися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: „Справедливий Господь!“ |
|
7 А коли Господь побачив, що вони впокори́лися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: „Упокори́лися вони, — не нищитиму їх, але́ дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусали́м через Шішака. |
|
8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам зе́мним“. |
|
9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був. |
|
10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити́, і склав їх на руки зверхника сторожі́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому. |
|
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, прихо́дили бігуни́, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігуні́в. |
|
12 А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі. |
|
13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока́ й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я́ його матері — аммонітка Наама. |
|
14 І робив він лихе́, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа. |
|
15 А Рехав'амові діла́, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: „Родословні книги“. І точилися ві́йни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні. |
|
16 І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарюва́в його син Авійя. |
Вторая летописьГлава 12 |
|
1 |
|
2 Они нарушили верность Вечному, и вот, Сусаким, . царь Египта, на пятом году правления Реховоама напал на Иерусалим. |
|
3 С тысячью и двумя сотнями колесниц, шестьюдесятью тысячами всадников и бесчисленным множеством пеших воинов из ливийцев, сукхитов и эфиопов, которые пришли с ним из Египта, |
|
4 он завладел всеми укреплёнными городами Иудеи и подошёл к самому Иерусалиму. |
|
5 Пророк Шемая пришёл к Реховоаму и к вождям Иудеи, которые собрались в Иерусалиме из-за страха перед Сусакимом, и сказал им: |
|
6 Вожди Исраила и царь смирились и сказали: |
|
7 Когда Вечный увидел, что они смирились, тогда к Шемае было слово Вечного: |
|
8 Но им придётся покориться ему, чтобы они познали разницу между служением Мне и служением царям чужих земель. |
|
9 Когда Сусаким, царь Египта, пришёл в Иерусалим, он унёс сокровища храма Вечного и сокровища царского дворца. Он забрал всё, включая и золотые щиты, которые сделал Сулейман. |
|
10 Царь Реховоам сделал вместо них щиты из бронзы и вверил их начальникам стражи, что охраняла вход в царский дворец. |
|
11 Всякий раз, когда царь шёл в храм Вечного, стража со щитами шла с ним, а после этого возвращала их в комнату стражи. |
|
12 Так как Реховоам смирил себя, гнев Вечного на него прекратился и не погубил его окончательно. Да и в Иудее было что-то доброе. |
|
13 |
|
14 Он творил зло, потому что не отдал своего сердца тому, чтобы искать Вечного. |
|
15 События царствования Реховоама, от первых до последних, описаны в «Записях пророка Шемаи» и в «Записях провидца Иддо», вошедших в родословия. Между Реховоамом и Иеровоамом всё время шла война. |
|
16 Реховоам упокоился со своими предками и был похоронен в Городе Давуда. И царём вместо него стал его сын Авия. |
2-а хронiкиРозділ 12 |
Вторая летописьГлава 12 |
|
1 |
1 |
|
2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, — |
2 Они нарушили верность Вечному, и вот, Сусаким, . царь Египта, на пятом году правления Реховоама напал на Иерусалим. |
|
3 з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам. |
3 С тысячью и двумя сотнями колесниц, шестьюдесятью тысячами всадников и бесчисленным множеством пеших воинов из ливийцев, сукхитов и эфиопов, которые пришли с ним из Египта, |
|
4 І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му. |
4 он завладел всеми укреплёнными городами Иудеи и подошёл к самому Иерусалиму. |
|
5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: „Так сказав Госпо́дь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку“! |
5 Пророк Шемая пришёл к Реховоаму и к вождям Иудеи, которые собрались в Иерусалиме из-за страха перед Сусакимом, и сказал им: |
|
6 І впокори́лися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: „Справедливий Господь!“ |
6 Вожди Исраила и царь смирились и сказали: |
|
7 А коли Господь побачив, що вони впокори́лися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: „Упокори́лися вони, — не нищитиму їх, але́ дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусали́м через Шішака. |
7 Когда Вечный увидел, что они смирились, тогда к Шемае было слово Вечного: |
|
8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам зе́мним“. |
8 Но им придётся покориться ему, чтобы они познали разницу между служением Мне и служением царям чужих земель. |
|
9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був. |
9 Когда Сусаким, царь Египта, пришёл в Иерусалим, он унёс сокровища храма Вечного и сокровища царского дворца. Он забрал всё, включая и золотые щиты, которые сделал Сулейман. |
|
10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити́, і склав їх на руки зверхника сторожі́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому. |
10 Царь Реховоам сделал вместо них щиты из бронзы и вверил их начальникам стражи, что охраняла вход в царский дворец. |
|
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, прихо́дили бігуни́, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігуні́в. |
11 Всякий раз, когда царь шёл в храм Вечного, стража со щитами шла с ним, а после этого возвращала их в комнату стражи. |
|
12 А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі. |
12 Так как Реховоам смирил себя, гнев Вечного на него прекратился и не погубил его окончательно. Да и в Иудее было что-то доброе. |
|
13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока́ й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я́ його матері — аммонітка Наама. |
13 |
|
14 І робив він лихе́, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа. |
14 Он творил зло, потому что не отдал своего сердца тому, чтобы искать Вечного. |
|
15 А Рехав'амові діла́, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: „Родословні книги“. І точилися ві́йни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні. |
15 События царствования Реховоама, от первых до последних, описаны в «Записях пророка Шемаи» и в «Записях провидца Иддо», вошедших в родословия. Между Реховоамом и Иеровоамом всё время шла война. |
|
16 І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарюва́в його син Авійя. |
16 Реховоам упокоился со своими предками и был похоронен в Городе Давуда. И царём вместо него стал его сын Авия. |