Даниїл

Розділ 1

1 За третього року царюва́ння Йояки́ма, Юдиного царя, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його́.

2 І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога.

3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду,

4 юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

5 І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям.

6 І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія.

7 А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо.

8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися.

9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів.

10 І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“.

11 І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

12 „Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити.

13 І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“.

14 І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день.

15 А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу.

16 І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́.

17 А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах.

18 А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове.

19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям.

20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.

21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра.

Пророк Даниял

Глава 1

1 В третьем году правления Иоакима, . царя Иудеи (в 605 г. до н. э.), Навуходоносор, . царь Вавилона, пришёл под Иерусалим и осадил его.

2 И Владыка отдал Иоакима, царя Иудеи, и часть утвари из храма Всевышнего в его руки. Навуходоносор увёл пленников в Вавилонию и положил утварь в храме своего бога, в сокровищницу.

3 Затем царь Вавилона приказал Ашпеназу, главе своих придворных, привести несколько исраильтян из царской и других знатных семей –

4 юношей без физических изъянов, красивых, способных к обучению разным наукам, образованных, понятливых и годных к службе при царском дворе. Он должен был научить их языку и литературе вавилонян.

5 Царь дал распоряжение ежедневно кормить их и поить вином с царского стола. Они должны были три года учиться, а после – поступить на царскую службу.

6 Среди них было несколько юношей из рода Иуды: . Даниял, . Ханания, Мисаил и Азария.

7 Глава придворных дал им новые имена: Даниялу – имя Валтасисар, Ханании – Шадрах, Мисаилу – Мисах, а Азарии – Аведнего.

8 Но Даниял решил не осквернять себя царской едой и вином и просил у главы придворных разрешения не оскверняться ими.

9 Всевышний даровал Даниялу расположение и милость главы придворных,

10 и тот сказал: – Я боюсь господина моего царя, который сам назначил вам еду и вино. Вдруг он увидит, что вы выглядите хуже ваших сверстников. Тогда царь отрубит мне голову из-за вас.

11 Но Даниял попросил стража, которого глава придворных приставил к Даниялу, Ханании, Мисаилу и Азарии:

12 – Прошу, испытай своих рабов в течение десяти дней: не давай нам ничего есть, кроме овощей, и пить не давай ничего, кроме воды.

13 А потом сравни наш вид с видом юношей, которые едят царскую еду, и сам реши, как поступить со своими рабами.

14 Он согласился и испытывал их десять дней.

15 После десяти дней они выглядели здоровее и упитаннее тех юношей, что ели царскую пищу.

16 Тогда страж стал забирать у них изысканную еду и вино, которые им доставляли, и давал им вместо этого овощи.

17 Этим четырём юношам Всевышний дал знание и понимание всех видов литературы и учёности. А Даниял мог ещё и толковать всякие видения и сны.

18 По истечении назначенного царём времени глава придворных представил их Навуходоносору.

19 Царь поговорил с ними и не нашёл равных Даниялу, Ханании, Мисаилу и Азарии; так они поступили на царскую службу.

20 В каждом деле, требующем мудрости и понимания, о чём бы ни спросил их царь, он находил их в десять раз лучше всех чародеев и заклинателей во всём своём царстве.

21 И Даниял оставался на службе до первого года правления царя Кира (538 г. до н. э.).

Даниїл

Розділ 1

Пророк Даниял

Глава 1

1 За третього року царюва́ння Йояки́ма, Юдиного царя, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його́.

1 В третьем году правления Иоакима, . царя Иудеи (в 605 г. до н. э.), Навуходоносор, . царь Вавилона, пришёл под Иерусалим и осадил его.

2 І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога.

2 И Владыка отдал Иоакима, царя Иудеи, и часть утвари из храма Всевышнего в его руки. Навуходоносор увёл пленников в Вавилонию и положил утварь в храме своего бога, в сокровищницу.

3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду,

3 Затем царь Вавилона приказал Ашпеназу, главе своих придворных, привести несколько исраильтян из царской и других знатных семей –

4 юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

4 юношей без физических изъянов, красивых, способных к обучению разным наукам, образованных, понятливых и годных к службе при царском дворе. Он должен был научить их языку и литературе вавилонян.

5 І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям.

5 Царь дал распоряжение ежедневно кормить их и поить вином с царского стола. Они должны были три года учиться, а после – поступить на царскую службу.

6 І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія.

6 Среди них было несколько юношей из рода Иуды: . Даниял, . Ханания, Мисаил и Азария.

7 А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо.

7 Глава придворных дал им новые имена: Даниялу – имя Валтасисар, Ханании – Шадрах, Мисаилу – Мисах, а Азарии – Аведнего.

8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися.

8 Но Даниял решил не осквернять себя царской едой и вином и просил у главы придворных разрешения не оскверняться ими.

9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів.

9 Всевышний даровал Даниялу расположение и милость главы придворных,

10 І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“.

10 и тот сказал: – Я боюсь господина моего царя, который сам назначил вам еду и вино. Вдруг он увидит, что вы выглядите хуже ваших сверстников. Тогда царь отрубит мне голову из-за вас.

11 І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

11 Но Даниял попросил стража, которого глава придворных приставил к Даниялу, Ханании, Мисаилу и Азарии:

12 „Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити.

12 – Прошу, испытай своих рабов в течение десяти дней: не давай нам ничего есть, кроме овощей, и пить не давай ничего, кроме воды.

13 І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“.

13 А потом сравни наш вид с видом юношей, которые едят царскую еду, и сам реши, как поступить со своими рабами.

14 І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день.

14 Он согласился и испытывал их десять дней.

15 А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу.

15 После десяти дней они выглядели здоровее и упитаннее тех юношей, что ели царскую пищу.

16 І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́.

16 Тогда страж стал забирать у них изысканную еду и вино, которые им доставляли, и давал им вместо этого овощи.

17 А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах.

17 Этим четырём юношам Всевышний дал знание и понимание всех видов литературы и учёности. А Даниял мог ещё и толковать всякие видения и сны.

18 А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове.

18 По истечении назначенного царём времени глава придворных представил их Навуходоносору.

19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям.

19 Царь поговорил с ними и не нашёл равных Даниялу, Ханании, Мисаилу и Азарии; так они поступили на царскую службу.

20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.

20 В каждом деле, требующем мудрости и понимания, о чём бы ни спросил их царь, он находил их в десять раз лучше всех чародеев и заклинателей во всём своём царстве.

21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра.

21 И Даниял оставался на службе до первого года правления царя Кира (538 г. до н. э.).