Вiд Iвана

Розділ 9

1 А коли Він прохо́див, побачив чоловіка, що сліпим був з наро́дження.

2 І спитали Його учні Його, говорячи: „Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?“

3 Ісус відповів: „Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.

4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надхо́дить он ніч, коли жоден нічо́го не зможе виконувати.

5 Доки Я в світі, — Я Світло для світу“.

6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з сли́ни грязи́во зробив, і очі сліпому пома́зав грязи́вом,

7 і до нього промовив: „Піди, умийся в ставку́ Сілоа́м“ (визначає це „По́сланий“). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видю́щим.

8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: „Чи ж не той це, що сидів та просив?“

9 Говорили одні, що це він, а інші казали: „Ні, — подібний до нього“. А він відказав: „Це я!“

10 І питали його: „Як же очі відкрились тобі?“

11 А той опові́да́в: „Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязи́во зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: „Піди в Сілоа́м та й умийся“. Я ж пішов та й умився, — і став бачити“.

12 І сказали до нього: „Де Він?“ Відказує той: „Я не знаю“.

13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.

14 А була то субота, як грязи́во Ісус учинив і відкрив йому очі.

15 І знов запитали його й фарисеї, я́к видющим він став. А він розповів їм: „Грязи́во поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу“.

16 Тоді деякі з фарисеїв казали: „Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не де́ржить“. А інші казали: „Як же чу́да такі може грішна люди́на чинити?“ І незгода між ними була́.

17 Тому зно́ву говорять сліпому: „Що́ ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?“ А той відказав: „Він Пророк!“

18 Юдеї проте́ йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батькі́в того прозрілого.

19 І запитали їх, кажучи: „Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?“

20 А батьки його відповіли́ та сказали: „Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.

21 Але я́к тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе“.

22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змо́вились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

23 Ось тому говорили батьки його: „Він дорослий, — його поспитайте“.

24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: „Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік“.

25 Але він відповів: „Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!“

26 І спитали його: „Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?“

27 Відповів він до них: „Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що́ бажаєте зно́ву почути? Може й ви Його учнями хочете стати?“

28 А вони його вилаяли та й сказали: „То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо“.

30 Відповів чоловік і сказав їм: „То́ ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!

31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.

32 Відвіку не чу́вано, щоб хто очі відкрив був сліпому з наро́дження.

33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити“.

34 Вони відповіли́ та й сказали йому: „Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?“ І геть його вигнали.

35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: „Чи віруєш ти в Сина Божого?“

36 Відповів той, говорячи: „Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?“

37 Промовив до нього Ісус: „І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!“

38 А він відказав: „Я вірую, Господи!“ І вклонився Йому.

39 І промовив Ісус: „На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видю́щі щоб стали незрячі“.

40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: „Чи ж і ми невидю́щі?“

41 Відказав їм Ісус: „Якби ви невидю́щі були, то не мали б гріха́; а тепер ви говорите: „Бачимо“, — то й ваш гріх зостається при вас!

Евангелие от Иоанна

Глава 9

1 И проходя, Он увидел человека слепого от рождения.

2 И спросили Его ученики Его, говоря: Равви, кто согрешил: он или родители его, что слепым родился?

3 Ответил Иисус: ни он не согрешил, ни родители его, но это для того, чтобы явлены были дела Божии на нем.

4 Нам надо делать дела Пославшего Меня, доколе есть день: приходит ночь, когда никто не может делать.

5 Пока Я в мире, Я свет миру.

6 Сказав это, Он плюнул на землю, сделал смесь из слюны и помазал ему смесью глаза,

7 и сказал ему: иди, умойся в водоёме Силоам (что значит в переводе: Посланный). Он пошел и умылся, и пришел зрячим.

8 Тут соседи и видевшие его раньше, потому что был он нищий, стали говорить: не тот ли это, кто здесь сидит и просит милостыню?

9 Одни говорили: это он; другие говорили: нет, но похож на него. Он говорил: это я.

10 Сказали ему тогда: как же открылись твои глаза?

11 Он ответил: Человек, называемый Иисус, сделал смесь и помазал мне глаза и сказал мне: иди в Силоам и умойся. Пошел я и, умывшись, прозрел.

12 И сказали ему: где Он? Он говорит: не знаю.

13 Ведут его к фарисеям, этого бывшего слепца.

14 А была суббота в тот день, когда сделал смесь Иисус и открыл ему глаза.

15 Снова начали спрашивать его фарисеи, как он прозрел. Он же сказал им: смесь положил Он мне на глаза, и умылся я, и вижу.

16 Сказали тогда некоторые из фарисеев: не от Бога Этот Человек, потому что субботы не соблюдает. Другие же говорили: как может человек грешный творить такие знамения? И было между ними разделение.

17 Тогда снова говорят слепому: что скажешь о Нем ты, Он ведь открыл тебе глаза? И тот сказал: Он пророк.

18 Не поверили тогда Иудеи о нем, что он был слеп и прозрел, пока не призвали родителей самого прозревшего

19 и не спросили их: ваш это сын, о котором вы говорите, что он родился слепым? Как же он теперь видит?

20 И ответили родители его и сказали: мы знаем, что это наш сын, и что он родился слепым;

21 а как он теперь видит, не знаем, или кто открыл ему глаза, мы не знаем; его спросите, он взрослый, сам о себе скажет.

22 Это сказали родители его, оттого что боялись Иудеев; ибо Иудеи уже согласились между собой: если кто исповедает Его Христом, да будет отлучен от синагоги.

23 Поэтому родители его сказали: он взрослый, его спросите.

24 Итак, призвали человека вторично, того, кто был слеп, и сказали ему: воздай славу Богу; мы знаем, что Человек Тот грешник.

25 Он же ответил: грешник ли Он, я не знаю; одно знаю, что слеп был и теперь вижу.

26 Сказали ему: что Он сделал тебе? Как открыл тебе глаза?

27 Он ответил им: я уже сказал вам, и вы не услышали. Почему снова хотите слушать? Не хотите ли и вы сделаться Его учениками?

28 И обругали они его и сказали: ты ученик Того, а мы Моисеевы ученики.

29 Мы знаем, что Моисею говорил Бог, а об Этом мы не знаем, откуда Он.

30 Ответил человек и сказал им: это и удивительно, что вы не знаете, откуда Он, а Он открыл мне глаза.

31 Мы знаем, что грешников Бог не слушает: но если кто боится Бога и волю Его творит, того слушает.

32 От века не было слышно, чтобы кто открыл глаза слепорожденному.

33 Если бы не был Он от Бога, не мог бы творить ничего.

34 Ответили они и сказали ему: в грехах ты весь родился, и ты учишь нас? И выгнали его вон.

35 Услышал Иисус, что выгнали его вон, и, найдя его, сказал: веруешь ты в Сына Человеческого?

36 Тот ответил и сказал: а кто Он, Господи, чтобы я уверовал в Него?

37 Сказал ему Иисус: и видел ты Его, и Говорящий с тобою — это Он.

38 И он сказал: верую, Господи, и поклонился Ему.

39 И сказал Иисус: на суд пришел Я в мир сей, чтобы невидящие видели, и видящие стали слепы.

40 Услышали это те из фарисеев, которые были с Ним, и сказали Ему: неужели и мы слепы?

41 Сказал им Иисус: если бы вы были слепы, не имели бы греха. Ныне же вы говорите: «мы видим». Грех ваш пребывает.

Вiд Iвана

Розділ 9

Евангелие от Иоанна

Глава 9

1 А коли Він прохо́див, побачив чоловіка, що сліпим був з наро́дження.

1 И проходя, Он увидел человека слепого от рождения.

2 І спитали Його учні Його, говорячи: „Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?“

2 И спросили Его ученики Его, говоря: Равви, кто согрешил: он или родители его, что слепым родился?

3 Ісус відповів: „Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.

3 Ответил Иисус: ни он не согрешил, ни родители его, но это для того, чтобы явлены были дела Божии на нем.

4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надхо́дить он ніч, коли жоден нічо́го не зможе виконувати.

4 Нам надо делать дела Пославшего Меня, доколе есть день: приходит ночь, когда никто не может делать.

5 Доки Я в світі, — Я Світло для світу“.

5 Пока Я в мире, Я свет миру.

6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з сли́ни грязи́во зробив, і очі сліпому пома́зав грязи́вом,

6 Сказав это, Он плюнул на землю, сделал смесь из слюны и помазал ему смесью глаза,

7 і до нього промовив: „Піди, умийся в ставку́ Сілоа́м“ (визначає це „По́сланий“). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видю́щим.

7 и сказал ему: иди, умойся в водоёме Силоам (что значит в переводе: Посланный). Он пошел и умылся, и пришел зрячим.

8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: „Чи ж не той це, що сидів та просив?“

8 Тут соседи и видевшие его раньше, потому что был он нищий, стали говорить: не тот ли это, кто здесь сидит и просит милостыню?

9 Говорили одні, що це він, а інші казали: „Ні, — подібний до нього“. А він відказав: „Це я!“

9 Одни говорили: это он; другие говорили: нет, но похож на него. Он говорил: это я.

10 І питали його: „Як же очі відкрились тобі?“

10 Сказали ему тогда: как же открылись твои глаза?

11 А той опові́да́в: „Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязи́во зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: „Піди в Сілоа́м та й умийся“. Я ж пішов та й умився, — і став бачити“.

11 Он ответил: Человек, называемый Иисус, сделал смесь и помазал мне глаза и сказал мне: иди в Силоам и умойся. Пошел я и, умывшись, прозрел.

12 І сказали до нього: „Де Він?“ Відказує той: „Я не знаю“.

12 И сказали ему: где Он? Он говорит: не знаю.

13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.

13 Ведут его к фарисеям, этого бывшего слепца.

14 А була то субота, як грязи́во Ісус учинив і відкрив йому очі.

14 А была суббота в тот день, когда сделал смесь Иисус и открыл ему глаза.

15 І знов запитали його й фарисеї, я́к видющим він став. А він розповів їм: „Грязи́во поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу“.

15 Снова начали спрашивать его фарисеи, как он прозрел. Он же сказал им: смесь положил Он мне на глаза, и умылся я, и вижу.

16 Тоді деякі з фарисеїв казали: „Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не де́ржить“. А інші казали: „Як же чу́да такі може грішна люди́на чинити?“ І незгода між ними була́.

16 Сказали тогда некоторые из фарисеев: не от Бога Этот Человек, потому что субботы не соблюдает. Другие же говорили: как может человек грешный творить такие знамения? И было между ними разделение.

17 Тому зно́ву говорять сліпому: „Що́ ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?“ А той відказав: „Він Пророк!“

17 Тогда снова говорят слепому: что скажешь о Нем ты, Он ведь открыл тебе глаза? И тот сказал: Он пророк.

18 Юдеї проте́ йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батькі́в того прозрілого.

18 Не поверили тогда Иудеи о нем, что он был слеп и прозрел, пока не призвали родителей самого прозревшего

19 І запитали їх, кажучи: „Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?“

19 и не спросили их: ваш это сын, о котором вы говорите, что он родился слепым? Как же он теперь видит?

20 А батьки його відповіли́ та сказали: „Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.

20 И ответили родители его и сказали: мы знаем, что это наш сын, и что он родился слепым;

21 Але я́к тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе“.

21 а как он теперь видит, не знаем, или кто открыл ему глаза, мы не знаем; его спросите, он взрослый, сам о себе скажет.

22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змо́вились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

22 Это сказали родители его, оттого что боялись Иудеев; ибо Иудеи уже согласились между собой: если кто исповедает Его Христом, да будет отлучен от синагоги.

23 Ось тому говорили батьки його: „Він дорослий, — його поспитайте“.

23 Поэтому родители его сказали: он взрослый, его спросите.

24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: „Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік“.

24 Итак, призвали человека вторично, того, кто был слеп, и сказали ему: воздай славу Богу; мы знаем, что Человек Тот грешник.

25 Але він відповів: „Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!“

25 Он же ответил: грешник ли Он, я не знаю; одно знаю, что слеп был и теперь вижу.

26 І спитали його: „Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?“

26 Сказали ему: что Он сделал тебе? Как открыл тебе глаза?

27 Відповів він до них: „Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що́ бажаєте зно́ву почути? Може й ви Його учнями хочете стати?“

27 Он ответил им: я уже сказал вам, и вы не услышали. Почему снова хотите слушать? Не хотите ли и вы сделаться Его учениками?

28 А вони його вилаяли та й сказали: „То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

28 И обругали они его и сказали: ты ученик Того, а мы Моисеевы ученики.

29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо“.

29 Мы знаем, что Моисею говорил Бог, а об Этом мы не знаем, откуда Он.

30 Відповів чоловік і сказав їм: „То́ ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!

30 Ответил человек и сказал им: это и удивительно, что вы не знаете, откуда Он, а Он открыл мне глаза.

31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.

31 Мы знаем, что грешников Бог не слушает: но если кто боится Бога и волю Его творит, того слушает.

32 Відвіку не чу́вано, щоб хто очі відкрив був сліпому з наро́дження.

32 От века не было слышно, чтобы кто открыл глаза слепорожденному.

33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити“.

33 Если бы не был Он от Бога, не мог бы творить ничего.

34 Вони відповіли́ та й сказали йому: „Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?“ І геть його вигнали.

34 Ответили они и сказали ему: в грехах ты весь родился, и ты учишь нас? И выгнали его вон.

35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: „Чи віруєш ти в Сина Божого?“

35 Услышал Иисус, что выгнали его вон, и, найдя его, сказал: веруешь ты в Сына Человеческого?

36 Відповів той, говорячи: „Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?“

36 Тот ответил и сказал: а кто Он, Господи, чтобы я уверовал в Него?

37 Промовив до нього Ісус: „І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!“

37 Сказал ему Иисус: и видел ты Его, и Говорящий с тобою — это Он.

38 А він відказав: „Я вірую, Господи!“ І вклонився Йому.

38 И он сказал: верую, Господи, и поклонился Ему.

39 І промовив Ісус: „На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видю́щі щоб стали незрячі“.

39 И сказал Иисус: на суд пришел Я в мир сей, чтобы невидящие видели, и видящие стали слепы.

40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: „Чи ж і ми невидю́щі?“

40 Услышали это те из фарисеев, которые были с Ним, и сказали Ему: неужели и мы слепы?

41 Відказав їм Ісус: „Якби ви невидю́щі були, то не мали б гріха́; а тепер ви говорите: „Бачимо“, — то й ваш гріх зостається при вас!

41 Сказал им Иисус: если бы вы были слепы, не имели бы греха. Ныне же вы говорите: «мы видим». Грех ваш пребывает.