1-а СамуїловаРозділ 5 |
|
1 |
|
2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на. |
|
3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце. |
|
4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому. |
|
5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня. |
|
6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його. |
|
7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“ |
|
8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога. |
|
9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки. |
|
10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“ |
|
11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́. |
|
12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба! |
1-я книга ЦарствГлава 5 |
|
1 |
|
2 И взяли Филистимляне ковчег Божий, и внесли его в храм Дагона, и поставили его подле Дагона. |
|
3 Жители Азота встали рано поутру, и вот, Дагон лежит лицем своим на земле, пред ковчегом Господним. И взяли они Дагона, и опять поставили на свое место. |
|
4 И встали они поутру на следующий день, и вот, опять Дагон лежит лицем своим на земле пред ковчегом Господним, голова Дагонова и обе кисти рук его отсечены на пороге: только туловище Дагона осталось при нем. |
|
5 (Посему даже до сего дня жрецы Дагоновы и все, которые приходят в дом Дагона в Азот, не ступают на порог Дагонов.) |
|
6 |
|
7 Жители Азота, видя сие, сказали: не должен оставаться у нас ковчег Бога Израилева, поелику тяжела рука Его и для нас и для Дагона, бога нашего. |
|
8 |
|
9 |
|
10 И отослали они ковчег Божий в Екрон. Как скоро пришел ковчег Божий в Екрон, возопили жители Екрона, и говорили: принесли к нам ковчег Бога Израилева, чтоб умертвить нас и народ наш. |
|
11 И послали, и собрали всех владельцев Филистимских, и сказали: отпустите ковчег Бога Израилева; пусть он возвратится в свое место, дабы не умертвил он нас и народа нашего, ибо смертельный ужас был на всем городе, рука Божия там была весьма тяжела. |
|
12 Ибо те, кои не умерли, наказаны были желваками, так что вопль города восходил до небес. |
1-а СамуїловаРозділ 5 |
1-я книга ЦарствГлава 5 |
|
1 |
1 |
|
2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на. |
2 И взяли Филистимляне ковчег Божий, и внесли его в храм Дагона, и поставили его подле Дагона. |
|
3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце. |
3 Жители Азота встали рано поутру, и вот, Дагон лежит лицем своим на земле, пред ковчегом Господним. И взяли они Дагона, и опять поставили на свое место. |
|
4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому. |
4 И встали они поутру на следующий день, и вот, опять Дагон лежит лицем своим на земле пред ковчегом Господним, голова Дагонова и обе кисти рук его отсечены на пороге: только туловище Дагона осталось при нем. |
|
5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня. |
5 (Посему даже до сего дня жрецы Дагоновы и все, которые приходят в дом Дагона в Азот, не ступают на порог Дагонов.) |
|
6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його. |
6 |
|
7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“ |
7 Жители Азота, видя сие, сказали: не должен оставаться у нас ковчег Бога Израилева, поелику тяжела рука Его и для нас и для Дагона, бога нашего. |
|
8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога. |
8 |
|
9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки. |
9 |
|
10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“ |
10 И отослали они ковчег Божий в Екрон. Как скоро пришел ковчег Божий в Екрон, возопили жители Екрона, и говорили: принесли к нам ковчег Бога Израилева, чтоб умертвить нас и народ наш. |
|
11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́. |
11 И послали, и собрали всех владельцев Филистимских, и сказали: отпустите ковчег Бога Израилева; пусть он возвратится в свое место, дабы не умертвил он нас и народа нашего, ибо смертельный ужас был на всем городе, рука Божия там была весьма тяжела. |
|
12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба! |
12 Ибо те, кои не умерли, наказаны были желваками, так что вопль города восходил до небес. |