2-а Самуїлова

Розділ 17

1 І сказав Ахіто́фел до Авесалома: „Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.

2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.

3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“.

4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х.

5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“.

6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“.

7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“.

8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом.

9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом,

10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним.

11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю.

12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го.

13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“.

14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.

15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так.

16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“.

17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.

18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди.

19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано.

20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму.

21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“.

22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну.

23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька...

24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.

25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.

26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї.

27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму

28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна,

29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“.

2-я книга Царств

Глава 17

1 И сказал Ахитофел Авессалому: изберу я двенадцать тысяч человек и встав, погонюсь вслед Давида.

2 И нападу на него тогда, как он утомился и опустил руки, и устрашу его, и разбежится весь народ, который с ним, и поражу царя одного.

3 И возвращу весь народ к тебе. Ибо возвращение всех зависит от одного человека, которого ты ищешь, и весь народ будет тогда в покое.

4 И понравилось слово сие Авессалому и всем старейшинам Израилевым.

5 Впрочем, сказал Авессалом: позови и Хушая Архитянина; послушаем, что и он скажет.

6 И пришел Хушай к Авессалому, и сказал ему Авессалом: вот что говорит Ахитофел, делать ли нам по слову его, или нет? скажи ты.

7 И сказал Хушай Авессалому: не хорош совет, который дал Ахитофел на сей раз.

8 И сказал Хушай: ты знаешь отца твоего и мужей его, что они весьма сильны: они же огорчены в душе своей, как медведь, лишенный детей на поле, притом же отец твой - муж брани, и не станет ночевать вместе с народом.

9 Вот он теперь скрывается в каком-либо рве, или в каком-либо другом месте. И если из вас падет несколько в начале, то кто ни услышит, скажет: поражен народ, который на стороне Авессалома.

10 Тогда и храбрый, у которого сердце подобно сердцу льва, совершенно ослабеет. Ибо весь Израиль знает, что отец твой мужествен, и что люди храбрые те, кои находятся с ним.

11 Но я советую, чтоб собрался к тебе весь Израиль, от Дана до Вирсавии, в таком множестве, как песок при море, и чтоб ты сам пошел на сражение.

12 Тогда мы пойдем на него, в каком бы месте он ни находился, и нападем на него, как роса падает на землю, и не останется у него из всех людей, которые с ним, ни одного.

13 И если он уйдет в город, то все Израильтяне обложат город тот веревками и мы стащим его в реку, так что не найдется там ни камешка.

14 И сказал Авессалом и все Израильтяне: совет Хушая Архитянина лучше совета Ахитофелова; ибо Господь повелел разрушить совет Ахитофелов для того, чтоб Господу навести зло на Авессалома.

15 И сказал Хушай Цадоку и Авиафару священникам: так и так советовал Ахитофел Авессалому и старейшинам Израилевым, и так и так советовал я.

16 Итак пошлите скорее, и известите Давида, и скажите: не ночуй сию ночь по сю сторону пустыни, а иди далее, чтобы не погиб царь и весь народ, который с ним.

17 Ионафан и Ахимаац находились тогда у Ен-Рогела, и пошла служанка, и передала им весть, а они пошли и известили царя Давида, ибо они не могли показаться и придти в город.

18 Впрочем один отрок увидел их, и донес Авессалому. Но оба они пошли скоро, и вошли в дом одного человека в Бахуриме, и у него на дворе колодезь, и они опустились туда.

19 И взяла женщина и разослала покрывало над колодезем и рассыпала на оном крупу, так что ничего неприметно было.

20 Когда же пришли рабы Авессаломовы к женщине в дом, и сказали: где Ахимаац и Иоанафан? то женщина сказала им: они пошли за реку; и они искали, и не нашли, и возвратились в Иерусалим.

21 После того, как они ушли, те вышли из колодезя, и пошли, известили царя Давида, и сказали Давиду: встаньте и перейдите скорее воды сии, ибо такой совет касательно вас дал Ахитофел.

22 И встал Давид и весь народ, бывший с ним, и перешли Иордан до света утреннего, так что не осталось ни одного, который бы не перешел Иордана.

23 Ахитофел же, видя, что не сделалось по его совету, оседлал осла, встал и отправился в дом свой, в город свой, и, сделав распоряжение о доме своем, удавился и умер, и погребен во гробе отца своего.

24 Когда Давид пришел в Маханаим, Авессалом перешел Иордан, сам и все Израильтяне с ним.

25 Амасу поставил Авессалом вместо Иоава военачальником. Амаса же был сын одного человека, по имени Ифры, Израильтянина, который жил с Авигалью, дочерью Нахаша, сестрою Церуии, матери Иоава.

26 И расположился станом Израиль и Авессалом в земле Галаадской.

27 Когда пришел Давид в Маханаим, тогда Шови, сын Нахашев, из Раббы сынов Аммоновых, и Махир, сын Аммиилов, из Лодевара и Варзиллай Галаадитянин из Роглима,

28 Привезли постелей и блюд, и сосудов глиняных, и пшеницы, и ячменя, и муки, и сушеных зерен, и бобов, и чечевицы, также сушеных,

29 И меду, и молока и овец, и коровьего сыру в пищу Давиду и народу, который с ним; ибо говорили они: народ сей голоден, устал и терпит жажду в пустыне.

2-а Самуїлова

Розділ 17

2-я книга Царств

Глава 17

1 І сказав Ахіто́фел до Авесалома: „Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.

1 И сказал Ахитофел Авессалому: изберу я двенадцать тысяч человек и встав, погонюсь вслед Давида.

2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.

2 И нападу на него тогда, как он утомился и опустил руки, и устрашу его, и разбежится весь народ, который с ним, и поражу царя одного.

3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“.

3 И возвращу весь народ к тебе. Ибо возвращение всех зависит от одного человека, которого ты ищешь, и весь народ будет тогда в покое.

4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х.

4 И понравилось слово сие Авессалому и всем старейшинам Израилевым.

5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“.

5 Впрочем, сказал Авессалом: позови и Хушая Архитянина; послушаем, что и он скажет.

6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“.

6 И пришел Хушай к Авессалому, и сказал ему Авессалом: вот что говорит Ахитофел, делать ли нам по слову его, или нет? скажи ты.

7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“.

7 И сказал Хушай Авессалому: не хорош совет, который дал Ахитофел на сей раз.

8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом.

8 И сказал Хушай: ты знаешь отца твоего и мужей его, что они весьма сильны: они же огорчены в душе своей, как медведь, лишенный детей на поле, притом же отец твой - муж брани, и не станет ночевать вместе с народом.

9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом,

9 Вот он теперь скрывается в каком-либо рве, или в каком-либо другом месте. И если из вас падет несколько в начале, то кто ни услышит, скажет: поражен народ, который на стороне Авессалома.

10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним.

10 Тогда и храбрый, у которого сердце подобно сердцу льва, совершенно ослабеет. Ибо весь Израиль знает, что отец твой мужествен, и что люди храбрые те, кои находятся с ним.

11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю.

11 Но я советую, чтоб собрался к тебе весь Израиль, от Дана до Вирсавии, в таком множестве, как песок при море, и чтоб ты сам пошел на сражение.

12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го.

12 Тогда мы пойдем на него, в каком бы месте он ни находился, и нападем на него, как роса падает на землю, и не останется у него из всех людей, которые с ним, ни одного.

13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“.

13 И если он уйдет в город, то все Израильтяне обложат город тот веревками и мы стащим его в реку, так что не найдется там ни камешка.

14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.

14 И сказал Авессалом и все Израильтяне: совет Хушая Архитянина лучше совета Ахитофелова; ибо Господь повелел разрушить совет Ахитофелов для того, чтоб Господу навести зло на Авессалома.

15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так.

15 И сказал Хушай Цадоку и Авиафару священникам: так и так советовал Ахитофел Авессалому и старейшинам Израилевым, и так и так советовал я.

16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“.

16 Итак пошлите скорее, и известите Давида, и скажите: не ночуй сию ночь по сю сторону пустыни, а иди далее, чтобы не погиб царь и весь народ, который с ним.

17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.

17 Ионафан и Ахимаац находились тогда у Ен-Рогела, и пошла служанка, и передала им весть, а они пошли и известили царя Давида, ибо они не могли показаться и придти в город.

18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди.

18 Впрочем один отрок увидел их, и донес Авессалому. Но оба они пошли скоро, и вошли в дом одного человека в Бахуриме, и у него на дворе колодезь, и они опустились туда.

19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано.

19 И взяла женщина и разослала покрывало над колодезем и рассыпала на оном крупу, так что ничего неприметно было.

20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму.

20 Когда же пришли рабы Авессаломовы к женщине в дом, и сказали: где Ахимаац и Иоанафан? то женщина сказала им: они пошли за реку; и они искали, и не нашли, и возвратились в Иерусалим.

21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“.

21 После того, как они ушли, те вышли из колодезя, и пошли, известили царя Давида, и сказали Давиду: встаньте и перейдите скорее воды сии, ибо такой совет касательно вас дал Ахитофел.

22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну.

22 И встал Давид и весь народ, бывший с ним, и перешли Иордан до света утреннего, так что не осталось ни одного, который бы не перешел Иордана.

23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька...

23 Ахитофел же, видя, что не сделалось по его совету, оседлал осла, встал и отправился в дом свой, в город свой, и, сделав распоряжение о доме своем, удавился и умер, и погребен во гробе отца своего.

24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.

24 Когда Давид пришел в Маханаим, Авессалом перешел Иордан, сам и все Израильтяне с ним.

25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.

25 Амасу поставил Авессалом вместо Иоава военачальником. Амаса же был сын одного человека, по имени Ифры, Израильтянина, который жил с Авигалью, дочерью Нахаша, сестрою Церуии, матери Иоава.

26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї.

26 И расположился станом Израиль и Авессалом в земле Галаадской.

27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму

27 Когда пришел Давид в Маханаим, тогда Шови, сын Нахашев, из Раббы сынов Аммоновых, и Махир, сын Аммиилов, из Лодевара и Варзиллай Галаадитянин из Роглима,

28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна,

28 Привезли постелей и блюд, и сосудов глиняных, и пшеницы, и ячменя, и муки, и сушеных зерен, и бобов, и чечевицы, также сушеных,

29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“.

29 И меду, и молока и овец, и коровьего сыру в пищу Давиду и народу, который с ним; ибо говорили они: народ сей голоден, устал и терпит жажду в пустыне.