2-а хронiкиРозділ 35 |
1 |
2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому. |
3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві. |
4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона. |
5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів. |
6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“. |
7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого. |
8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі. |
9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень. |
10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя. |
11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру. |
12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою. |
13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу. |
14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам. |
15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм. |
16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії. |
17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день. |
18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму. |
19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха. |
20 |
21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“ |
22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо. |
23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“... |
24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії. |
25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“. |
26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні, |
27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. |
2-я книга ПаралипоменонГлава 35 |
1 |
2 Он поставил священников на места их, и убеждал их совершить служение в доме Господа; |
3 И сказал левитам - наставникам всех Израильтян, посвященных Господу: поставьте святый ковчег в дом, который построил Соломон, сын Давидов, царь Израильский; нет вам нужды носить его на раменах; служите теперь Господу, Богу вашему, и народу Его Израилю. |
4 Установитесь по поколениям своим, по чередам своим, как предписано Давидом, царем Израильским, и как предписано Соломоном, сыном его. |
5 И стойте во святилище, по распределениям поколений для братьев ваших, для народа, каждое отделение поколения левитского. |
6 И заколите Пасху, после того, как освятитесь, и приготовляйте для братьев ваших, поступая согласно с словом Господа, сказанным чрез Моисея. |
7 |
8 И князья его по усердию давали дары народу, священникам и левитам. Хелкия, Захария и Иехиил, начальствующие в доме Божием, дали священникам две тысячи шестьсот пасхальных агнцев и триста волов. |
9 Ханания, и Шемаия, и Нафанаил, братья его, и Хашавия, Иеиил и Иозавад, начальники левитов, подарили левитам пасхальных агнцев пять тысяч и пятьсот волов. |
10 Так устроено было служение: священники стали на свое место и левиты по чередам своим, по царскому повелению. |
11 И закололи Пасху, и кропили священники кровью из рук их, а левиты сдирали кожу. |
12 И распределили назначенное для всесожжения, что следовало дать из него каждому из народных поколений для того, чтоб они представляли Господу по предписанному в книге Моисеевой. То же сделали и с волами. |
13 И сжарили Пасху на огне по уставу, и священные жертвы сварили в котлах, горшках и кострюлях, и проворно раздали всему народу. |
14 А после приготовили для себя и для священников: поелику священники, сыновья Аароновы, заняты были приношением всесожжения и туков до самой ночи; то поэтому и готовили левиты для себя и для священников, сыновей Аароновых. |
15 И певцы, сыновья Асафовы, оставались на местах своих, по установлению Давида, Асафа, Емана и Идифума, прозорливца царского, и привратников у каждых ворот; не для чего было им отходить от служения своего, потому что для них готовили братья их, левиты. |
16 Так устроено было все служение Господу в тот день, когда совершена Пасха, и принесены всесожжения на жертвеннике Господа, по повелению царя Иосии. |
17 И праздновали сыны Израилевы, находившиеся там, Пасху в то время, и праздник в течении семи дней. |
18 Не была совершаема такая Пасха у Израиля от дней пророка Самуила; и из всех царей Израилевых ни один не праздновал Пасху так, как отпраздновал Иосия, и священники, и левиты, и все Иудеи и Израильтяне, там находившиеся, и жители Иерусалима. |
19 Пасха сия совершена в восемнадцатый год царствования Иосии. |
20 После всего того, как Иосия устроил дом Божий, Египетский царь, Нехо шел на войну к Кархемису на Ефрат, и вышел против него Иосия. |
21 Он послал к нему послов сказать: что между мною и тобою, царь Иудейский? Я не против тебя теперь иду, но туда, где у меня война. И Бог велел мне поспешать; не препятствуй Богу, Который со мною, чтоб Он не погубил тебя. |
22 Но Иосия не отсторонился от него, а искал случая сразиться с ним, и не слушал слов Нехо, из уст Божиих, и выступил на сражение на долину Мегиддон. |
23 И выстрелили стрельцы в царя Иосию, и сказал царь рабам своим: возьмите меня; потому что тяжело ранен. |
24 И сняли его рабы его с колесницы, и посадили его в другую повозку, которая была у него, и отвезли его в Иерусалим. И умер он, и похоронен в гробницах отцев своих. И вся Иудея и Иерусалим оплакали Иосию. |
25 И Иеремия оплакал Иосию в плачевной песне, и все певцы и певицы говорили об Иосии в плачевных песнях своих, известных до сего дня, и передали их в употребление у Израиля, и вот они вписаны в книгу плачевных песней. |
26 |
27 Деяния первые и последние, описаны в книге царей Израильских и Иудейских. |
2-а хронiкиРозділ 35 |
2-я книга ПаралипоменонГлава 35 |
1 |
1 |
2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому. |
2 Он поставил священников на места их, и убеждал их совершить служение в доме Господа; |
3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві. |
3 И сказал левитам - наставникам всех Израильтян, посвященных Господу: поставьте святый ковчег в дом, который построил Соломон, сын Давидов, царь Израильский; нет вам нужды носить его на раменах; служите теперь Господу, Богу вашему, и народу Его Израилю. |
4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона. |
4 Установитесь по поколениям своим, по чередам своим, как предписано Давидом, царем Израильским, и как предписано Соломоном, сыном его. |
5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів. |
5 И стойте во святилище, по распределениям поколений для братьев ваших, для народа, каждое отделение поколения левитского. |
6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“. |
6 И заколите Пасху, после того, как освятитесь, и приготовляйте для братьев ваших, поступая согласно с словом Господа, сказанным чрез Моисея. |
7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого. |
7 |
8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі. |
8 И князья его по усердию давали дары народу, священникам и левитам. Хелкия, Захария и Иехиил, начальствующие в доме Божием, дали священникам две тысячи шестьсот пасхальных агнцев и триста волов. |
9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень. |
9 Ханания, и Шемаия, и Нафанаил, братья его, и Хашавия, Иеиил и Иозавад, начальники левитов, подарили левитам пасхальных агнцев пять тысяч и пятьсот волов. |
10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя. |
10 Так устроено было служение: священники стали на свое место и левиты по чередам своим, по царскому повелению. |
11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру. |
11 И закололи Пасху, и кропили священники кровью из рук их, а левиты сдирали кожу. |
12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою. |
12 И распределили назначенное для всесожжения, что следовало дать из него каждому из народных поколений для того, чтоб они представляли Господу по предписанному в книге Моисеевой. То же сделали и с волами. |
13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу. |
13 И сжарили Пасху на огне по уставу, и священные жертвы сварили в котлах, горшках и кострюлях, и проворно раздали всему народу. |
14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам. |
14 А после приготовили для себя и для священников: поелику священники, сыновья Аароновы, заняты были приношением всесожжения и туков до самой ночи; то поэтому и готовили левиты для себя и для священников, сыновей Аароновых. |
15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм. |
15 И певцы, сыновья Асафовы, оставались на местах своих, по установлению Давида, Асафа, Емана и Идифума, прозорливца царского, и привратников у каждых ворот; не для чего было им отходить от служения своего, потому что для них готовили братья их, левиты. |
16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії. |
16 Так устроено было все служение Господу в тот день, когда совершена Пасха, и принесены всесожжения на жертвеннике Господа, по повелению царя Иосии. |
17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день. |
17 И праздновали сыны Израилевы, находившиеся там, Пасху в то время, и праздник в течении семи дней. |
18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму. |
18 Не была совершаема такая Пасха у Израиля от дней пророка Самуила; и из всех царей Израилевых ни один не праздновал Пасху так, как отпраздновал Иосия, и священники, и левиты, и все Иудеи и Израильтяне, там находившиеся, и жители Иерусалима. |
19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха. |
19 Пасха сия совершена в восемнадцатый год царствования Иосии. |
20 |
20 После всего того, как Иосия устроил дом Божий, Египетский царь, Нехо шел на войну к Кархемису на Ефрат, и вышел против него Иосия. |
21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“ |
21 Он послал к нему послов сказать: что между мною и тобою, царь Иудейский? Я не против тебя теперь иду, но туда, где у меня война. И Бог велел мне поспешать; не препятствуй Богу, Который со мною, чтоб Он не погубил тебя. |
22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо. |
22 Но Иосия не отсторонился от него, а искал случая сразиться с ним, и не слушал слов Нехо, из уст Божиих, и выступил на сражение на долину Мегиддон. |
23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“... |
23 И выстрелили стрельцы в царя Иосию, и сказал царь рабам своим: возьмите меня; потому что тяжело ранен. |
24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії. |
24 И сняли его рабы его с колесницы, и посадили его в другую повозку, которая была у него, и отвезли его в Иерусалим. И умер он, и похоронен в гробницах отцев своих. И вся Иудея и Иерусалим оплакали Иосию. |
25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“. |
25 И Иеремия оплакал Иосию в плачевной песне, и все певцы и певицы говорили об Иосии в плачевных песнях своих, известных до сего дня, и передали их в употребление у Израиля, и вот они вписаны в книгу плачевных песней. |
26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні, |
26 |
27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. |
27 Деяния первые и последние, описаны в книге царей Израильских и Иудейских. |