CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Повт. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Повторення Закону

Розділ 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

Второзаконие

Глава 1

1 Сии суть слова, которые говорил Моисей всем Израильтянам за Иорданом в пустыне на равнине близ Суфа, между Фараном, и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом и Дизагавом,

2 В расстоянии одиннадцати дней пути от Хорива, на дороге от горы Сеир к Кадес-Варни.

3 Сорокового года, одиннадцатого месяца, в первый [день] месяца говорил Моисей [всем] сынам Израилевым все, что повелел ему Господь сказать им.

4 По убиении Сигона, царя Аморрейского, который жил в Есевоне, и Ога, царя Васанского, который жил в Аштерофе в Едреи,

5 За Иорданом, в земле Моавитской, начал Моисей изъяснять закон сей, и сказал:

6 Иегова, Бог наш, говорил нам на Хориве и сказал: полно вам жить на горе сей,

7 Обратитесь, отправьтесь в путь и подите на гору Аморрейскую и во все соседственные с нею земли, на равнину, на гору, на низкие места и на южный край и к берегам моря, в землю Ханаанскую и к Ливану, даже до реки великой, реки Евфрата.

8 Вот, Я даю вам землю сию, подите возьмите в наследие землю, которую Господь с клятвою обещал дать отцам вашим, Аврааму, Исааку и Иакову, им и потомкам их.

9 И я сказал вам в то время: не могу один носить вас;

10 Иегова, Бог ваш, размножил вас, и вот, вы ныне многочисленны, как звезды небесные;

11 (Иегова, Бог отцев наших, да умножит вас в тысячу крат против того, сколько вас теперь, и да благословит вас, как Он говорил вам!)

12 Как же мне одному носить тягости ваши, бремена ваши и распри ваши?

13 Изберите себе по коленам вашим мужей мудрых, разумных и испытанных, и я поставлю их начальниками вашими.

14 Вы отвечали мне и сказали: хорошее дело велишь ты сделать.

15 И взял я главных из колен ваших, мужей мудрых, [разумных] и испытанных, и сделал их начальниками над вами, тысяченачальниками, стоначальниками, пятидесятиначальниками, десятиначальниками и надзирателями по коленам вашим.

16 И дал я повеление судьям вашим в то время, и сказал: выслушивайте братьев ваших и судите справедливо, как брата с братом, так и пришельца его.

17 Не различайте лиц на суде, как малого, так и великого выслушивайте, не бойтесь лица человеческого; ибо это суд Божий; а дело, которое для вас трудно, доводите до меня, я выслушаю его.

18 Таким образом я дал вам в то время повеления обо всем, что надлежало делать.

19 И отправились мы от Хорива и шли по всей оной великой и страшной пустыне, которую вы видели, направляя путь к горе Аморрейской, как повелел Иегова, Бог наш, и пришли в Кадес-Варне.

20 И сказал я вам: вы пришли к горе Аморрейской, которую Иегова, Бог наш, дает нам.

21 Вот, Иегова, Бог твой, предает тебе землю сию, иди, возьми в наследие, как говорил тебе Иегова, Бог отцев твоих, не бойся и не ужасайся.

22 Но вы все подошли ко мне, и сказали: пошлем перед собою людей, чтоб они исследовали нам землю и принесли нам ответ, какою дорогою идти нам и в какие города идти нам.

23 Слово сие мне понравилось, и Я взял из вас двенадцать человек, по одному человеку от [каждого] колена.

24 Они пошли, взошли на гору и дошли до долины Есхол и обозрели ее.

25 И взяли в руки свои плодов земли и доставили нам, и принесли нам ответ, и сказали: земля, которую Иегова, Бог наш, дает нам, хороша.

26 Но вы не захотели идти и воспротивились повелению Иеговы, Бога вашего,

27 И роптали в шатрах ваших и говорили: Иегова, по ненависти к нам, вывел нас из земли Египетской, чтоб отдать нас в руки Аморреев и истребить нас,

28 Куда мы идем? Братья наши расслабили сердце наше, говоря: народ тот более, [многочисленнее] и выше нас, города там большие и с укреплениями, возвышающимися до небес, да и сынов Енаковых видели мы там.

29 Тогда сказал я вам: не страшитесь и не бойтесь их

30 Иегова, Бог ваш, идет перед вами. Он будет сражаться за вас, так как он сие делал с вами в Египте, пред глазами вашими,

31 И в пустыне сей, где, как ты видел, Иегова, Бог твой, носил тебя, как человек носит сына своего, на всем пути, которым вы проходили, до самого пришествия вашего на сие место.

32 Но несмотря на сие вы не веровали Иегове, Богу вашему,

33 Который шел перед вами путем искать вам места, где остановиться вам, ночью в огне, чтоб указывать вам дорогу, по которой идти, а днем в облаке.

34 Господь [Бог] услышал слова ваши и вознегодовал, и поклялся, говоря:

35 Никто из людей сих, из сего злого рода, не увидит доброй оной земли, которую Я клялся дать отцам вашим.

36 Только Халев, сын Иефонниин, увидит ее, ему дам Я землю, по которой он проходил, и сынам его, за то, что он совершенно повиновался Господу.

37 И на меня прогневался Господь за вас, говоря: и ты не войдешь туда.

38 Иисус, сын Навин, который предстоит тебе, он войдет туда, его утверди; ибо он разделит ее на уделы Израилю.

39 Дети ваши, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, и [все] сыновья ваши, которые не знают ныне ни добра ни зла, они войдут туда, им дам ее, и они получат ее в наследие;

40 А вы возвратитесь и отправьтесь в пустыню к Чермному морю.

41 Вы отвечали тогда и сказали мне: согрешили мы пред Иеговою, [Богом нашим,] пойдем и сразимся, как повелел нам Иегова, Бог наш, и препоясались каждый ратным оружием своим и безрассудно взошли на гору.

42 Но Господь сказал мне: скажи им: не всходите и не сражайтесь, потому что нет Меня среди вас, чтоб не поразили вас враги ваши.

43 Я вам говорил, но вы не послушали и воспротивились повелению Господню, и по упорству своему взошли на гору.

44 И выступил против вас Аморрей, живущий на горе той, и гнались за вами так, как делают пчелы, и били вас на Сеире до самой Хормы.

45 Возвратившись, вы плакали пред Господом, но Господь не услышал вопля вашего и не внял вам.

46 Таким образом пробыли вы в Кадесе много времени, сколько времени вы там были.

Повторення Закону

Розділ 1

Второзаконие

Глава 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

1 Сии суть слова, которые говорил Моисей всем Израильтянам за Иорданом в пустыне на равнине близ Суфа, между Фараном, и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом и Дизагавом,

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

2 В расстоянии одиннадцати дней пути от Хорива, на дороге от горы Сеир к Кадес-Варни.

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

3 Сорокового года, одиннадцатого месяца, в первый [день] месяца говорил Моисей [всем] сынам Израилевым все, что повелел ему Господь сказать им.

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

4 По убиении Сигона, царя Аморрейского, который жил в Есевоне, и Ога, царя Васанского, который жил в Аштерофе в Едреи,

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

5 За Иорданом, в земле Моавитской, начал Моисей изъяснять закон сей, и сказал:

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

6 Иегова, Бог наш, говорил нам на Хориве и сказал: полно вам жить на горе сей,

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

7 Обратитесь, отправьтесь в путь и подите на гору Аморрейскую и во все соседственные с нею земли, на равнину, на гору, на низкие места и на южный край и к берегам моря, в землю Ханаанскую и к Ливану, даже до реки великой, реки Евфрата.

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

8 Вот, Я даю вам землю сию, подите возьмите в наследие землю, которую Господь с клятвою обещал дать отцам вашим, Аврааму, Исааку и Иакову, им и потомкам их.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

9 И я сказал вам в то время: не могу один носить вас;

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

10 Иегова, Бог ваш, размножил вас, и вот, вы ныне многочисленны, как звезды небесные;

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

11 (Иегова, Бог отцев наших, да умножит вас в тысячу крат против того, сколько вас теперь, и да благословит вас, как Он говорил вам!)

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

12 Как же мне одному носить тягости ваши, бремена ваши и распри ваши?

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

13 Изберите себе по коленам вашим мужей мудрых, разумных и испытанных, и я поставлю их начальниками вашими.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

14 Вы отвечали мне и сказали: хорошее дело велишь ты сделать.

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

15 И взял я главных из колен ваших, мужей мудрых, [разумных] и испытанных, и сделал их начальниками над вами, тысяченачальниками, стоначальниками, пятидесятиначальниками, десятиначальниками и надзирателями по коленам вашим.

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

16 И дал я повеление судьям вашим в то время, и сказал: выслушивайте братьев ваших и судите справедливо, как брата с братом, так и пришельца его.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

17 Не различайте лиц на суде, как малого, так и великого выслушивайте, не бойтесь лица человеческого; ибо это суд Божий; а дело, которое для вас трудно, доводите до меня, я выслушаю его.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

18 Таким образом я дал вам в то время повеления обо всем, что надлежало делать.

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

19 И отправились мы от Хорива и шли по всей оной великой и страшной пустыне, которую вы видели, направляя путь к горе Аморрейской, как повелел Иегова, Бог наш, и пришли в Кадес-Варне.

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

20 И сказал я вам: вы пришли к горе Аморрейской, которую Иегова, Бог наш, дает нам.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

21 Вот, Иегова, Бог твой, предает тебе землю сию, иди, возьми в наследие, как говорил тебе Иегова, Бог отцев твоих, не бойся и не ужасайся.

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

22 Но вы все подошли ко мне, и сказали: пошлем перед собою людей, чтоб они исследовали нам землю и принесли нам ответ, какою дорогою идти нам и в какие города идти нам.

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

23 Слово сие мне понравилось, и Я взял из вас двенадцать человек, по одному человеку от [каждого] колена.

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

24 Они пошли, взошли на гору и дошли до долины Есхол и обозрели ее.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

25 И взяли в руки свои плодов земли и доставили нам, и принесли нам ответ, и сказали: земля, которую Иегова, Бог наш, дает нам, хороша.

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

26 Но вы не захотели идти и воспротивились повелению Иеговы, Бога вашего,

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

27 И роптали в шатрах ваших и говорили: Иегова, по ненависти к нам, вывел нас из земли Египетской, чтоб отдать нас в руки Аморреев и истребить нас,

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

28 Куда мы идем? Братья наши расслабили сердце наше, говоря: народ тот более, [многочисленнее] и выше нас, города там большие и с укреплениями, возвышающимися до небес, да и сынов Енаковых видели мы там.

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

29 Тогда сказал я вам: не страшитесь и не бойтесь их

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

30 Иегова, Бог ваш, идет перед вами. Он будет сражаться за вас, так как он сие делал с вами в Египте, пред глазами вашими,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

31 И в пустыне сей, где, как ты видел, Иегова, Бог твой, носил тебя, как человек носит сына своего, на всем пути, которым вы проходили, до самого пришествия вашего на сие место.

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

32 Но несмотря на сие вы не веровали Иегове, Богу вашему,

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

33 Который шел перед вами путем искать вам места, где остановиться вам, ночью в огне, чтоб указывать вам дорогу, по которой идти, а днем в облаке.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

34 Господь [Бог] услышал слова ваши и вознегодовал, и поклялся, говоря:

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

35 Никто из людей сих, из сего злого рода, не увидит доброй оной земли, которую Я клялся дать отцам вашим.

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

36 Только Халев, сын Иефонниин, увидит ее, ему дам Я землю, по которой он проходил, и сынам его, за то, что он совершенно повиновался Господу.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

37 И на меня прогневался Господь за вас, говоря: и ты не войдешь туда.

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

38 Иисус, сын Навин, который предстоит тебе, он войдет туда, его утверди; ибо он разделит ее на уделы Израилю.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

39 Дети ваши, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, и [все] сыновья ваши, которые не знают ныне ни добра ни зла, они войдут туда, им дам ее, и они получат ее в наследие;

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

40 А вы возвратитесь и отправьтесь в пустыню к Чермному морю.

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

41 Вы отвечали тогда и сказали мне: согрешили мы пред Иеговою, [Богом нашим,] пойдем и сразимся, как повелел нам Иегова, Бог наш, и препоясались каждый ратным оружием своим и безрассудно взошли на гору.

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

42 Но Господь сказал мне: скажи им: не всходите и не сражайтесь, потому что нет Меня среди вас, чтоб не поразили вас враги ваши.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

43 Я вам говорил, но вы не послушали и воспротивились повелению Господню, и по упорству своему взошли на гору.

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

44 И выступил против вас Аморрей, живущий на горе той, и гнались за вами так, как делают пчелы, и били вас на Сеире до самой Хормы.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

45 Возвратившись, вы плакали пред Господом, но Господь не услышал вопля вашего и не внял вам.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

46 Таким образом пробыли вы в Кадесе много времени, сколько времени вы там были.