ЮдаРозділ 1 |
1 |
2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься! |
3 |
4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа. |
5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував. |
6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня. |
7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, — |
8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави. |
9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“ |
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються. |
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я! |
12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені; |
13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік. |
14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих, |
15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“. |
16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску! |
17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа, |
18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“. |
19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають. |
20 |
21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя. |
22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві, |
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла! |
24 |
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь. |
Послание ИудыГлава 1 |
1 |
2 милость вам и мир и любовь да умножатся. |
3 |
4 Ибо вкрались некоторые люди, издавна предназначенные на этот суд, нечестивые, превращающие благодать Бога нашего в распутство и отвергающие единого Владыку и Господа нашего Иисуса Христа. |
5 |
6 и ангелов, не сохранивших первоначального состояния, но покинувших свое жилище, Он сохранил под стражею в узах вечных, во мраке, на суд великого Дня; |
7 так Содом и Гоморра и окрестные города, которые подобным образом предались блуду и пошли за плотью иною, поставлены как пример, подверженные наказанию огнем вечным. |
8 |
9 Когда же Михаил архангел спорил с диаволом и препирался о теле Моисея, он не посмел произнести оскорбительного суда, но сказал: да накажет тебя Господь. |
10 Они же всё, чего не знают, то хулят, а всем, что знают по естеству, как бессловесные животные, тем растлеваются. |
11 Горе им, потому что они пошли путем Каина, и за мзду совершенно предались заблуждению, как Валаам, и в восстании, как Корей, погибли. |
12 Это они — пятно на ваших вечерях любви, когда пиршествуют с вами без страха, самих себя упитывая; они — безводные облака ветром носимые; они — деревья осенние, бесплодные, дважды умершие, вырванные с корнем; |
13 они — бурные волны морские, вздымающие пену своих срамот; они — звёзды блуждающие, которым мрак тьмы сбережён навек. |
14 |
15 сотворить суд над всеми и обличить всех нечестивых во всех делах нечестия их, которые они нечестиво совершили, и во всех дерзких словах, которые сказали против Него нечестивые грешники. |
16 Это — ропщущие, недовольные судьбой; они ходят по своим похотям, уста их изрекают надутые слова, они льстят ради выгоды. |
17 |
18 они говорили вам, что в последнее время будут насмешники, поступающие по своим нечестивым похотям. |
19 Это они производят разделения; они — душевные, Духа не имеющие. |
20 Вы же, возлюбленные, устрояя самих себя на святейшей вашей вере, молясь в Духе Святом, |
21 сохраните себя в любви Божией, ожидая милость Господа нашего Иисуса Христа к жизни вечной. |
22 И к одним будьте милостивы, когда они сомневаются; |
23 спасайте их, исторгая из огня; к иным же будьте милостивы со страхом, гнушаясь даже одеждой, оскверненной плотью. |
24 |
25 единому Богу Спасителю нашему, чрез Иисуса Христа, Господа нашего, слава, величие, держава и власть прежде всех веков и теперь и во все веки, аминь. |
ЮдаРозділ 1 |
Послание ИудыГлава 1 |
1 |
1 |
2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься! |
2 милость вам и мир и любовь да умножатся. |
3 |
3 |
4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа. |
4 Ибо вкрались некоторые люди, издавна предназначенные на этот суд, нечестивые, превращающие благодать Бога нашего в распутство и отвергающие единого Владыку и Господа нашего Иисуса Христа. |
5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував. |
5 |
6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня. |
6 и ангелов, не сохранивших первоначального состояния, но покинувших свое жилище, Он сохранил под стражею в узах вечных, во мраке, на суд великого Дня; |
7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, — |
7 так Содом и Гоморра и окрестные города, которые подобным образом предались блуду и пошли за плотью иною, поставлены как пример, подверженные наказанию огнем вечным. |
8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави. |
8 |
9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“ |
9 Когда же Михаил архангел спорил с диаволом и препирался о теле Моисея, он не посмел произнести оскорбительного суда, но сказал: да накажет тебя Господь. |
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються. |
10 Они же всё, чего не знают, то хулят, а всем, что знают по естеству, как бессловесные животные, тем растлеваются. |
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я! |
11 Горе им, потому что они пошли путем Каина, и за мзду совершенно предались заблуждению, как Валаам, и в восстании, как Корей, погибли. |
12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені; |
12 Это они — пятно на ваших вечерях любви, когда пиршествуют с вами без страха, самих себя упитывая; они — безводные облака ветром носимые; они — деревья осенние, бесплодные, дважды умершие, вырванные с корнем; |
13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік. |
13 они — бурные волны морские, вздымающие пену своих срамот; они — звёзды блуждающие, которым мрак тьмы сбережён навек. |
14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих, |
14 |
15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“. |
15 сотворить суд над всеми и обличить всех нечестивых во всех делах нечестия их, которые они нечестиво совершили, и во всех дерзких словах, которые сказали против Него нечестивые грешники. |
16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску! |
16 Это — ропщущие, недовольные судьбой; они ходят по своим похотям, уста их изрекают надутые слова, они льстят ради выгоды. |
17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа, |
17 |
18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“. |
18 они говорили вам, что в последнее время будут насмешники, поступающие по своим нечестивым похотям. |
19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають. |
19 Это они производят разделения; они — душевные, Духа не имеющие. |
20 |
20 Вы же, возлюбленные, устрояя самих себя на святейшей вашей вере, молясь в Духе Святом, |
21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя. |
21 сохраните себя в любви Божией, ожидая милость Господа нашего Иисуса Христа к жизни вечной. |
22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві, |
22 И к одним будьте милостивы, когда они сомневаются; |
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла! |
23 спасайте их, исторгая из огня; к иным же будьте милостивы со страхом, гнушаясь даже одеждой, оскверненной плотью. |
24 |
24 |
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь. |
25 единому Богу Спасителю нашему, чрез Иисуса Христа, Господа нашего, слава, величие, держава и власть прежде всех веков и теперь и во все веки, аминь. |