1 А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;

2 або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або па́дла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незна́не їй, то вона — нечиста й завини́ть;

3 або коли доторкнеться нечистости люди́ни, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незна́не їй, а вона довідається, то завини́ть;

4 або коли хто присягне́, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє люди́на в прися́зі, і буде це незна́не йому́, а він довідається, що завини́в одним із цих, —

5 то станеться, що завинить одним із цих, і ви́знає, чим він згрішив у тому.

6 І приведе він Господе́ві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, — вівцю́ або козу́ — на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха́ його.

7 А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві го́рлиці або двоє голубенят Господе́ві, — одне на жертву за гріх, а одне на цілопа́лення.

8 І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.

9 І покро́пить із крови жертви за гріх на стіну́ жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, — це жертва за гріх.

10 А другого зробить цілопа́ленням за уставом. І очистить його священик від гріха́ його, що згрішив той, — і буде про́щено йому.

11 А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи[1] пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, — бо вона жертва за гріх.

12 І принесе її до священика, а священик ві́зьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господе́ві, — вона жертва за гріх.

13 І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому про́щений; і буде вона для священика, як жертва хлібна“.

14 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

15 „Коли хто пере́ступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, — безвадного барана́ з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.

16 А те, що згрішив проти святощів, пове́рне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його барано́м жертви за гріх, — і буде про́щено йому.

17 А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх за́повідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,

18 то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за по́милку його, що нею помилився, бо він не знав, — і буде про́щена йому.

19 Це жертва за провину: він справді завинив Господе́ві“.

20 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

21 „Коли хто згрішить і переступом спроневі́риться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо да́ного на схо́вок, щодо даного в за́клад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,

22 або зна́йде яку́сь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне́ неправдиво на одне зо всього, що́ робить люди́на, і згрішить тим,

23 то станеться, коли він згрішить і завини́ть, — нехай пове́рне грабу́нок, що заграбував, або ви́мушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,

24 або все, що присяг про нього неправдиво, — і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому́, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.

25 І він приведе Господе́ві до священика жертву за провину свою, — безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оці́нкою на жертву за провину.

26 І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому про́щено все до одно́го, що́ і він зробив на провину“.