Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Марка

Розділ 15

1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.

2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.

3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.

4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“

5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.

7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.

8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.

9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.

11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.

12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“

13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“

14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“

15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.

16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.

18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.

20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.

21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.

23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.

24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.

25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.

26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.

27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.

28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“

29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —

30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“

31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!

32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.

33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.

34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“

35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“

36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“

37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!

38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.

39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“

40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,

41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —

43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.

44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.

45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.

46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.

47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.

Евангелие от Марка

Глава 15

1 Рано утром первосвященники, старейшины, учители Закона и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Иисуса, отвели и передали Его Пилату.

2 Пилат спросил Его: — Ты — Царь иудеев? — Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.

3 Первосвященники выдвигали против Иисуса много обвинений,

4 и Пилат опять спросил Его: — Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.

5 Но, к удивлению Пилата, Иисус и на это ничего не отвечал.

6 На Пасху Пилат обычно отпускал одного из заключенных, по выбору народа.

7 В это время в заключении находился человек по имени Варавва, который вместе со своими сообщниками совершил убийство во время бунта.

8 Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.

9 — Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»? — спросил Пилат.

10 Он знал, что первосвященники предали Иисуса из зависти.

11 Первосвященники же подговорили толпу просить, чтобы отпустил лучше Варавву.

12 — Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царем иудеев? — спросил Пилат.

13 — Распни Его! — закричала толпа.

14 — За что? Какое зло сделал Он? — спросил Пилат. Однако толпа кричала все громче: — Распни Его!

15 Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Варавву, а Иисуса отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.

16 Солдаты отвели Иисуса во двор резиденции наместника и созвали весь полк.

17 Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.

18 — Да здравствует Царь иудеев! — приветствовали они.

19 Они били Его тростью по голове и плевали на Него, падали перед Ним на колени и кланялись Ему.

20 Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.

21 По дороге они остановили человека, шедшего с поля, — это был Симон из Кирены, отец Александра и Руфа, — и заставили его нести крест.

22 Иисуса привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место» ).

23 Солдаты дали Ему вино, смешанное со смирной, но Он не стал пить.

24 Они распяли Иисуса, а Его одежду разделили между собой, бросая жребий, кому что взять.

25 Когда Его распяли, был третий час.

26 Надпись, указывавшая Его вину, гласила: «царь иудеев».

27 Вместе с Ним распяли и двух разбойников, одного по правую, другого по левую сторону от Него.

28 И исполнилось Писание, где говорится: «И был причислен к преступникам».

29 Проходившие мимо бранили Его. Качая головами, они говорили: — Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!

30 Спаси Себя, сойди с креста!

31 Первосвященники и учители Закона тоже насмехались над Иисусом: — Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!

32 Христос, Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, чтобы мы увидели и поверили. Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.

33 В шестом же часу по всей земле стало темно, и это продолжалось до девятого часа.

34 В девятом часу Иисус громко крикнул: — Элои, Элои, лема савахтани? — (что означает: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?» )

35 Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: — Слышите, Илию зовет!

36 Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил ее на палку и дал Ему пить. — Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.

37 Громко вскрикнув, Иисус испустил дух.

38 И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу.

39 Стоявший напротив Иисуса сотник, увидев, как Он испустил дух, сказал: — Этот Человек действительно был Сыном Бога!

40 Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Мария Магдалина, Мария, мать Иакова младшего и Иосии, и Саломия.

41 Они следовали за Иисусом, когда Он был в Галилее, и прислуживали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.

42 Был день приготовления к субботе. Вечером

43 Иосиф из Аримафеи, влиятельный член Совета, который и сам был из числа ожидавших Божьего Царства, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Иисуса.

44 Пилат удивился, услышав, что Иисус так скоро умер. Он позвал сотника и спросил, давно ли Иисус умер.

45 Узнав от сотника, что Иисус действительно мертв, он отдал тело Иосифу.

46 Иосиф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале гробницу. Ко входу в гробницу он привалил камень.

47 А Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда Он был положен.

Вiд Марка Розділ 15	Евангелие от Марка Глава 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.	1 Рано утром первосвященники, старейшины, учители Закона и весь Высший Совет приняли решение. Они, связав Иисуса, отвели и передали Его Пилату.
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.	2 Пилат спросил Его: — Ты — Царь иудеев? — Ты сам так говоришь, — ответил Иисус.
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.	3 Первосвященники выдвигали против Иисуса много обвинений,
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“	4 и Пилат опять спросил Его: — Ты ничего не отвечаешь? Видишь, как много против Тебя обвинений.
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.	5 Но, к удивлению Пилата, Иисус и на это ничего не отвечал.
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.	6 На Пасху Пилат обычно отпускал одного из заключенных, по выбору народа.
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.	7 В это время в заключении находился человек по имени Варавва, который вместе со своими сообщниками совершил убийство во время бунта.
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.	8 Толпа стала просить у Пилата, чтобы он сделал то, что обычно делал для них.
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“	9 — Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»? — спросил Пилат.
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.	10 Он знал, что первосвященники предали Иисуса из зависти.
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.	11 Первосвященники же подговорили толпу просить, чтобы отпустил лучше Варавву.
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“	12 — Что же мне тогда делать с Тем, Кого вы называете Царем иудеев? — спросил Пилат.
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“	13 — Распни Его! — закричала толпа.
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“	14 — За что? Какое зло сделал Он? — спросил Пилат. Однако толпа кричала все громче: — Распни Его!
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.	15 Пилат, чтобы удовлетворить толпу, освободил им Варавву, а Иисуса отдал на распятие, приказав сперва бичевать Его.
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.	16 Солдаты отвели Иисуса во двор резиденции наместника и созвали весь полк.
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.	17 Они одели Его в пурпурную мантию и, сплетя венок из терновника, надели на Него.
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“	18 — Да здравствует Царь иудеев! — приветствовали они.
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.	19 Они били Его тростью по голове и плевали на Него, падали перед Ним на колени и кланялись Ему.
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.	20 Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него пурпурную мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.	21 По дороге они остановили человека, шедшего с поля, — это был Симон из Кирены, отец Александра и Руфа, — и заставили его нести крест.
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.	22 Иисуса привели на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место» ).
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.	23 Солдаты дали Ему вино, смешанное со смирной, но Он не стал пить.
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.	24 Они распяли Иисуса, а Его одежду разделили между собой, бросая жребий, кому что взять.
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.	25 Когда Его распяли, был третий час.
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.	26 Надпись, указывавшая Его вину, гласила: «царь иудеев».
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.	27 Вместе с Ним распяли и двух разбойников, одного по правую, другого по левую сторону от Него.
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“	28 И исполнилось Писание, где говорится: «И был причислен к преступникам».
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —	29 Проходившие мимо бранили Его. Качая головами, они говорили: — Ну что? Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его!
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“	30 Спаси Себя, сойди с креста!
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!	31 Первосвященники и учители Закона тоже насмехались над Иисусом: — Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может!
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.	32 Христос, Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, чтобы мы увидели и поверили. Также оскорбляли Его и распятые вместе с Ним.
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.	33 В шестом же часу по всей земле стало темно, и это продолжалось до девятого часа.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“	34 В девятом часу Иисус громко крикнул: — Элои, Элои, лема савахтани? — (что означает: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?» )
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“	35 Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: — Слышите, Илию зовет!
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“	36 Один из них подбежал и, пропитав губку кислым вином, насадил ее на палку и дал Ему пить. — Подождите, давайте посмотрим, придет Илия снять Его или нет, — сказал он.
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!	37 Громко вскрикнув, Иисус испустил дух.
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.	38 И завеса в храме разорвалась надвое сверху донизу.
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“	39 Стоявший напротив Иисуса сотник, увидев, как Он испустил дух, сказал: — Этот Человек действительно был Сыном Бога!
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,	40 Там были и женщины, которые издали наблюдали за происходящим. Среди них была Мария Магдалина, Мария, мать Иакова младшего и Иосии, и Саломия.
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.	41 Они следовали за Иисусом, когда Он был в Галилее, и прислуживали Ему. Там было много и других женщин, которые пришли с Ним в Иерусалим.
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —	42 Был день приготовления к субботе. Вечером
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.	43 Иосиф из Аримафеи, влиятельный член Совета, который и сам был из числа ожидавших Божьего Царства, осмелился пойти к Пилату и попросить тело Иисуса.
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.	44 Пилат удивился, услышав, что Иисус так скоро умер. Он позвал сотника и спросил, давно ли Иисус умер.
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.	45 Узнав от сотника, что Иисус действительно мертв, он отдал тело Иосифу.
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.	46 Иосиф купил льняное полотно, снял тело, обернул его полотном и положил в вырубленную в скале гробницу. Ко входу в гробницу он привалил камень.
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.	47 А Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда Он был положен.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Марка

Розділ 15

Евангелие от Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Евангелие от Марка

Глава 15

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Марка

Розділ 15

Евангелие от Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Евангелие от Марка

Глава 15

Старий
завіт

Новий
завіт