Книга Суддiв

Розділ 17

1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я́ йому Миха́.

2 І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“

3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“.

4 Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́.

5 А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика.

6 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х.

7 І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько.

8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою.

9 І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“ А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“.

10 І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього,

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його.

12 І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі.

13 І сказав Миха́: „Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика“.

Книга Судей

Глава 17

1 Один человек по имени Миха из нагорий Ефрема

2 сказал своей матери: — Тысяча сто шекелей серебра, которые пропали у тебя и за которые ты при мне прокляла вора, — они у меня; это я его взял. Тогда его мать сказала: — Да благословит Господь моего сына!

3 Он вернул тысячу сто шекелей серебра своей матери, и она сказала: — Я посвящаю это серебро Господу за моего сына, чтобы сделать из него истукан и литого идола. Я отдаю его тебе.

4 И когда он вернул серебро своей матери, она взяла из него двести шекелей и отдала плавильщику, который сделал из них истукан и литого идола. Их поставили в доме Михи.

5 У этого человека, Михи, было святилище. Он сделал эфод и домашних богов и посвятил одного из своих сыновей, чтобы он был у него священником.

6 В те дни у Израиля не было царя, и каждый делал то, что считал правильным.

7 Один молодой левит из Вифлеема в Иудее, живший среди клана Иуды,

8 оставил свой дом и пошел искать, где бы ему поселиться. Странствуя, он пришел в дом Михи в нагорьях Ефрема.

9 Миха спросил его: — Откуда ты? — Я левит из Вифлеема в Иудее, — ответил он. — Я ищу, где мне поселиться.

10 Миха сказал ему: — Живи у меня и будь мне отцом и священником, а я буду давать тебе десять шекелей серебра в год, одежду и пропитание.

11 Левит согласился остаться у него и стал ему как один из его сыновей.

12 Миха посвятил левита, и юноша стал у него священником и жил в его доме.

13 Миха сказал: — Теперь я знаю, что Господь благоволит ко мне, раз этот левит стал моим священником.

Книга Суддiв

Розділ 17

Книга Судей

Глава 17

1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я́ йому Миха́.

1 Один человек по имени Миха из нагорий Ефрема

2 І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“

2 сказал своей матери: — Тысяча сто шекелей серебра, которые пропали у тебя и за которые ты при мне прокляла вора, — они у меня; это я его взял. Тогда его мать сказала: — Да благословит Господь моего сына!

3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“.

3 Он вернул тысячу сто шекелей серебра своей матери, и она сказала: — Я посвящаю это серебро Господу за моего сына, чтобы сделать из него истукан и литого идола. Я отдаю его тебе.

4 Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́.

4 И когда он вернул серебро своей матери, она взяла из него двести шекелей и отдала плавильщику, который сделал из них истукан и литого идола. Их поставили в доме Михи.

5 А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика.

5 У этого человека, Михи, было святилище. Он сделал эфод и домашних богов и посвятил одного из своих сыновей, чтобы он был у него священником.

6 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х.

6 В те дни у Израиля не было царя, и каждый делал то, что считал правильным.

7 І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько.

7 Один молодой левит из Вифлеема в Иудее, живший среди клана Иуды,

8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою.

8 оставил свой дом и пошел искать, где бы ему поселиться. Странствуя, он пришел в дом Михи в нагорьях Ефрема.

9 І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“ А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“.

9 Миха спросил его: — Откуда ты? — Я левит из Вифлеема в Иудее, — ответил он. — Я ищу, где мне поселиться.

10 І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього,

10 Миха сказал ему: — Живи у меня и будь мне отцом и священником, а я буду давать тебе десять шекелей серебра в год, одежду и пропитание.

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його.

11 Левит согласился остаться у него и стал ему как один из его сыновей.

12 І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі.

12 Миха посвятил левита, и юноша стал у него священником и жил в его доме.

13 І сказав Миха́: „Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика“.

13 Миха сказал: — Теперь я знаю, что Господь благоволит ко мне, раз этот левит стал моим священником.