1-е до коринтян

Розділ 15

1 Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.

2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.

3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,

4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,

5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.

6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.

7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.

8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.

9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.

10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.

11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?

13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!

14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,

18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!

19 Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!

20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.

21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.

22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.

24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.

25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“

26 Як ворог останній - смерть зни́щиться,

27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.

28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.

29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?

30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“

33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!

34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!

35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“

36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.

39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.

40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.

41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!

42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,

43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,

44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.

46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.

48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.

50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —

52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!

53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!

55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́?

56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!

Первое Послание коринфянам

Глава 15

1 Братья, хочу еще раз напомнить вам Радостную Весть, которую я вам возвещал, которую вы приняли и в которой вы утвердились.

2 Она спасительна для вас, если только твердо придерживаетесь того, что я вам возвещал, а иначе ваша вера напрасна.

3 Самое важное, что я получил, я передал вам: Христос умер за наши грехи согласно Писаниям.

4 Он был погребен и был воскрешен на третий день согласно Писаниям.

5 Он явился Кифе и потом двенадцати ученикам.

6 После этого Он явился еще более чем пятистам братьям одновременно. Большинство из них еще живы, а некоторые уже умерли.

7 Затем Он явился Иакову, потом всем апостолам,

8 и последнему из всех явился мне, жалкому недоноску.

9 Ведь я самый наименьший из апостолов и даже не заслуживаю чести называться апостолом, потому что я преследовал церковь Божью.

10 Но по благодати Божьей я есть тот, кто я есть, и Его благодать во мне была не напрасной: я трудился больше, чем все остальные, впрочем, не я, а благодать Божья, которая со мной.

11 Не имеет значения, кто возвещает: я или они. Главное — вы поверили в то, что мы возвещаем.

12 Скажите мне, если о Христе возвещается, что Он был воскрешен из мертвых, то как это некоторые из вас могут утверждать, что нет воскресения мертвых?

13 Если воскресения мертвых нет, то и Христос не был воскрешен.

14 А если Христос не воскрес, то и все, что мы возвещаем, не имеет смысла, равно как и ваша вера.

15 Мы сами в таком случае оказываемся лжесвидетелями о Боге, так как мы засвидетельствовали о том, что Бог воскресил Христа, Которого Он не воскрешал, если, конечно, мертвых вообще нельзя воскресить.

16 Ведь если мертвых нельзя воскресить, то и Христос не был воскрешен.

17 А если Христос не был воскрешен, то и вера ваша напрасна и ваши грехи по-прежнему на вас.

18 Тогда и те, кто умер во Христе, погибли.

19 Если мы надеемся на Христа лишь в этой жизни, то мы находимся в более жалком положении, чем все прочие люди.

20 Но Христос действительно воскрес из мертвых! Он — первый плод среди тех, кто умер.

21 И как смерть пришла в этот мир через одного человека, так через одного Человека пришло и воскресение мертвых.

22 Как все умирают в Адаме, так все будут оживлены во Христе.

23 Но каждый в своем порядке: вначале Христос, а потом, когда Он вернется, будем воскрешены и мы, принадлежащие Ему.

24 И потом наступит конец, когда Он, уничтожив всякое начальство, всякую власть и силу, передаст Царство Богу Отцу.

25 Христу предназначено царствовать до тех пор, пока Бог не повергнет всех врагов к Его ногам.

26 Последний враг, который будет уничтожен, — это смерть.

27 Ведь Бог «все подчинил под ноги Его». Когда говорится, что «все подчинил», то, конечно же, это «все» не включает в себя Того, Кто и подчинил Ему все.

28 Когда же все будет Ему подчинено, тогда и Сам Сын будет подчинен Тому, Кто все подчинил Ему, чтобы Бог был все во всем.

29 Что же тогда делают те, кто принимает крещение за мертвых? Если мертвых нельзя воскрешать, зачем люди принимают крещение за них?

30 Зачем и нам каждый час рисковать своей жизнью?

31 Я каждый день стою перед лицом смерти. Это верно, братья, как и то, что я хвалюсь вами перед Иисусом Христом, нашим Господом!

32 Если я только из человеческих побуждений боролся с дикими зверями в Эфесе, то что я этим приобрел? Если мертвые не воскресают, тогда что же: «Давайте будем есть и пить, потому что завтра умрем»?

33 Смотрите, чтобы вам не оказаться обманутыми: «Плохая компания развращает добрые нравы».

34 Отрезвитесь, как вам и должно, и перестаньте грешить, ведь некоторые из вас не знают Бога, — я говорю это к вашему стыду.

35 Может, кто-то спросит: «Как воскреснут мертвые? Какое у них тогда будет тело?»

36 Спрашивать об этом неразумно. Ведь каждому семени для того, чтобы прорасти, надо сначала умереть!

37 Когда ты сеешь, ты же сеешь не само растение, а лишь семя, пшеничное или какое-либо другое.

38 А Бог по Своему усмотрению дает ему тело — каждому семени свое.

39 Не все тела одинаковы: у людей не такое тело, как у зверей, у зверей не такое, как у птиц, а у птиц не такое, как у рыб.

40 Есть тела небесные и тела земные. У небесных тел своя красота, и у земных тел своя.

41 У солнца тоже свое сияние, у луны свое, у звезд свое. Звезды, в свою очередь, тоже отличаются по яркости друг от друга.

42 Так же будет и при воскресении мертвых. Тело сеется в тлении, а воскресает нетленное.

43 Сеется бесславно, а воскресает славно. Сеется в слабости, а воскресает в силе,

44 сеется физическое тело, а воскресает — духовное. Если есть тело физическое, то есть и тело духовное.

45 Писание говорит, что первый человек, Адам, стал живым существом, но последний Адам — духом животворящим.

46 Сначала приходит не духовное, а физическое, и лишь потом — духовное.

47 Первый человек был сотворен из праха земного, а второй Человек — это Человек с небес.

48 Земные люди подобны первому земному человеку, а небесные будут такими же, как Человек, пришедший с небес.

49 И как сейчас мы носим образ земного человека, точно так же мы будем похожи на Человека небесного.

50 Я говорю вам, братья, что плоть и кровь не могут стать наследниками Божьего Царства; ничто тленное не может стать наследником нетленного.

51 Послушайте, я открою вам тайну: мы не все умрем, но все будем изменены,

52 внезапно, во мгновение ока, когда прозвучит последняя труба. По сигналу трубы мертвые воскреснут нетленными, а мы будем изменены.

53 Все тленное должно превратиться в нетленное, и все смертное — в бессмертное.

54 Когда тленное облечется в нетленное и смертное — в бессмертное, тогда исполнятся слова: «Смерть поглощена победой!»

55 «О смерть, где твоя победа? О смерть, где твое жало?»

56 Жало смерти — грех, а сила греха — Закон.

57 Но благодарение Богу! Он дает нам победу через нашего Господа Иисуса Христа!

58 Поэтому, мои любимые братья, стойте твердо. Ничто не должно вас поколебать. Всегда отдавайте себя полностью на служение Господу и знайте, что ваш труд для Господа не напрасен.

1-е до коринтян

Розділ 15

Первое Послание коринфянам

Глава 15

1 Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.

1 Братья, хочу еще раз напомнить вам Радостную Весть, которую я вам возвещал, которую вы приняли и в которой вы утвердились.

2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.

2 Она спасительна для вас, если только твердо придерживаетесь того, что я вам возвещал, а иначе ваша вера напрасна.

3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,

3 Самое важное, что я получил, я передал вам: Христос умер за наши грехи согласно Писаниям.

4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,

4 Он был погребен и был воскрешен на третий день согласно Писаниям.

5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.

5 Он явился Кифе и потом двенадцати ученикам.

6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.

6 После этого Он явился еще более чем пятистам братьям одновременно. Большинство из них еще живы, а некоторые уже умерли.

7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.

7 Затем Он явился Иакову, потом всем апостолам,

8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.

8 и последнему из всех явился мне, жалкому недоноску.

9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.

9 Ведь я самый наименьший из апостолов и даже не заслуживаю чести называться апостолом, потому что я преследовал церковь Божью.

10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.

10 Но по благодати Божьей я есть тот, кто я есть, и Его благодать во мне была не напрасной: я трудился больше, чем все остальные, впрочем, не я, а благодать Божья, которая со мной.

11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

11 Не имеет значения, кто возвещает: я или они. Главное — вы поверили в то, что мы возвещаем.

12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?

12 Скажите мне, если о Христе возвещается, что Он был воскрешен из мертвых, то как это некоторые из вас могут утверждать, что нет воскресения мертвых?

13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!

13 Если воскресения мертвых нет, то и Христос не был воскрешен.

14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

14 А если Христос не воскрес, то и все, что мы возвещаем, не имеет смысла, равно как и ваша вера.

15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

15 Мы сами в таком случае оказываемся лжесвидетелями о Боге, так как мы засвидетельствовали о том, что Бог воскресил Христа, Которого Он не воскрешал, если, конечно, мертвых вообще нельзя воскресить.

16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

16 Ведь если мертвых нельзя воскресить, то и Христос не был воскрешен.

17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,

17 А если Христос не был воскрешен, то и вера ваша напрасна и ваши грехи по-прежнему на вас.

18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!

18 Тогда и те, кто умер во Христе, погибли.

19 Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!

19 Если мы надеемся на Христа лишь в этой жизни, то мы находимся в более жалком положении, чем все прочие люди.

20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.

20 Но Христос действительно воскрес из мертвых! Он — первый плод среди тех, кто умер.

21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.

21 И как смерть пришла в этот мир через одного человека, так через одного Человека пришло и воскресение мертвых.

22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

22 Как все умирают в Адаме, так все будут оживлены во Христе.

23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.

23 Но каждый в своем порядке: вначале Христос, а потом, когда Он вернется, будем воскрешены и мы, принадлежащие Ему.

24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.

24 И потом наступит конец, когда Он, уничтожив всякое начальство, всякую власть и силу, передаст Царство Богу Отцу.

25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“

25 Христу предназначено царствовать до тех пор, пока Бог не повергнет всех врагов к Его ногам.

26 Як ворог останній - смерть зни́щиться,

26 Последний враг, который будет уничтожен, — это смерть.

27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.

27 Ведь Бог «все подчинил под ноги Его». Когда говорится, что «все подчинил», то, конечно же, это «все» не включает в себя Того, Кто и подчинил Ему все.

28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.

28 Когда же все будет Ему подчинено, тогда и Сам Сын будет подчинен Тому, Кто все подчинил Ему, чтобы Бог был все во всем.

29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?

29 Что же тогда делают те, кто принимает крещение за мертвых? Если мертвых нельзя воскрешать, зачем люди принимают крещение за них?

30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?

30 Зачем и нам каждый час рисковать своей жизнью?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

31 Я каждый день стою перед лицом смерти. Это верно, братья, как и то, что я хвалюсь вами перед Иисусом Христом, нашим Господом!

32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“

32 Если я только из человеческих побуждений боролся с дикими зверями в Эфесе, то что я этим приобрел? Если мертвые не воскресают, тогда что же: «Давайте будем есть и пить, потому что завтра умрем»?

33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!

33 Смотрите, чтобы вам не оказаться обманутыми: «Плохая компания развращает добрые нравы».

34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!

34 Отрезвитесь, как вам и должно, и перестаньте грешить, ведь некоторые из вас не знают Бога, — я говорю это к вашему стыду.

35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“

35 Может, кто-то спросит: «Как воскреснут мертвые? Какое у них тогда будет тело?»

36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.

36 Спрашивать об этом неразумно. Ведь каждому семени для того, чтобы прорасти, надо сначала умереть!

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,

37 Когда ты сеешь, ты же сеешь не само растение, а лишь семя, пшеничное или какое-либо другое.

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.

38 А Бог по Своему усмотрению дает ему тело — каждому семени свое.

39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.

39 Не все тела одинаковы: у людей не такое тело, как у зверей, у зверей не такое, как у птиц, а у птиц не такое, как у рыб.

40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.

40 Есть тела небесные и тела земные. У небесных тел своя красота, и у земных тел своя.

41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!

41 У солнца тоже свое сияние, у луны свое, у звезд свое. Звезды, в свою очередь, тоже отличаются по яркости друг от друга.

42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,

42 Так же будет и при воскресении мертвых. Тело сеется в тлении, а воскресает нетленное.

43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,

43 Сеется бесславно, а воскресает славно. Сеется в слабости, а воскресает в силе,

44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

44 сеется физическое тело, а воскресает — духовное. Если есть тело физическое, то есть и тело духовное.

45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.

45 Писание говорит, что первый человек, Адам, стал живым существом, но последний Адам — духом животворящим.

46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

46 Сначала приходит не духовное, а физическое, и лишь потом — духовное.

47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.

47 Первый человек был сотворен из праха земного, а второй Человек — это Человек с небес.

48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

48 Земные люди подобны первому земному человеку, а небесные будут такими же, как Человек, пришедший с небес.

49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.

49 И как сейчас мы носим образ земного человека, точно так же мы будем похожи на Человека небесного.

50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

50 Я говорю вам, братья, что плоть и кровь не могут стать наследниками Божьего Царства; ничто тленное не может стать наследником нетленного.

51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —

51 Послушайте, я открою вам тайну: мы не все умрем, но все будем изменены,

52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!

52 внезапно, во мгновение ока, когда прозвучит последняя труба. По сигналу трубы мертвые воскреснут нетленными, а мы будем изменены.

53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

53 Все тленное должно превратиться в нетленное, и все смертное — в бессмертное.

54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!

54 Когда тленное облечется в нетленное и смертное — в бессмертное, тогда исполнятся слова: «Смерть поглощена победой!»

55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́?

55 «О смерть, где твоя победа? О смерть, где твое жало?»

56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.

56 Жало смерти — грех, а сила греха — Закон.

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

57 Но благодарение Богу! Он дает нам победу через нашего Господа Иисуса Христа!

58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!

58 Поэтому, мои любимые братья, стойте твердо. Ничто не должно вас поколебать. Всегда отдавайте себя полностью на служение Господу и знайте, что ваш труд для Господа не напрасен.