2-а хронiки

Розділ 35

1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.

3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.

4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.

5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.

6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.

7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.

8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.

9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.

10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.

11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.

13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.

14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.

15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.

16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.

17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.

18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.

19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.

20 По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“

22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...

24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.

25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.

26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,

27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.

Вторая книга Паралипоменон

Глава 35

1 Иосия устроил Пасху Господу в Иерусалиме, и в четырнадцатый день первого месяца закололи пасхального ягненка.

2 Он определил священникам их обязанности и ободрил их, чтобы им совершать служение в Господнем доме.

3 Он сказал левитам, наставникам всего Израиля, которые были посвящены Господу: — Поставьте священный ковчег в доме, который построил Соломон, сын царя Давида. Вам больше не нужно переносить его на своих плечах. Служите отныне Господу и Его народу, Израилю.

4 Приготовьтесь к службе в доме по вашим кланам, в соответствии с указаниями, данными царем Израиля Давидом и его сыном Соломоном.

5 Стойте во святилище с группами левитов. Сделайте это для каждого клана, чтобы вы могли помочь людям.

6 Заколите пасхальных ягнят, освятитесь и приготовьте ягнят для ваших соплеменников, исполняя все, что повелел через Моисея Господь.

7 Иосия дал всему народу, который был там, общим счетом тридцать тысяч голов мелкого скота, ягнят и козлят для пасхальных приношений и три тысячи голов крупного скота. Все это из имущества царя.

8 Его приближенные тоже добровольно жертвовали народу, священникам и левитам. Хелкия, Захария и Иехиил, ответственные за Божий дом, дали священникам для пасхальной жертвы две тысячи шестьсот голов мелкого скота и триста крупного.

9 Хонания со своими братьями Шемаей и Нафанаилом и вождями левитов Хашавией, Иеилом и Иозавадом дали левитам пять тысяч голов мелкого скота и пятьсот голов крупного.

10 Когда все было приготовлено к службе, священники встали на свои места, а левиты — по своим отделениям, как повелел царь.

11 Пасхальные ягнята были заколоты, и священники кропили переданной им кровью, пока левиты свежевали животных.

12 Они отложили предназначенное для всесожжения, чтобы потом раздать народу по семействам, для приношения Господу, как написано в книге Моисея. То же они сделали и с крупным скотом.

13 Они испекли пасхальную жертву над огнем, по обычаю, сварили священные жертвы в котлах и поспешно раздали всему народу,

14 а после приготовили для себя и для священников, потому что священники, потомки Аарона, были заняты, принося всесожжения и жир животных до самой ночи. Поэтому левиты приготовили и для себя, и для священников, потомков Аарона.

15 Музыканты, потомки Асафа, находились на местах, определенных им Давидом, Асафом, Еманом и царским провидцем Идутуном. Привратникам у каждых ворот не нужно было оставлять своих постов, потому что их собратья-левиты все приготовили для них.

16 Так вся Господня служба была исполнена в тот день, чтобы отпраздновать Пасху и принести всесожжения на жертвеннике Господа, как повелел царь Иосия.

17 Израильтяне, которые были там, праздновали в то время Пасху и семь дней отмечали праздник Пресных хлебов.

18 Такой Пасхи, как эта, не праздновали в Израиле со дней пророка Самуила; и никто из царей Израиля не праздновал такой Пасхи, как праздновал Иосия со священниками, левитами и всем народом Иудеи и Израиля, который был там с жителями Иерусалима.

19 Эта Пасха отмечалась на восемнадцатом году правления Иосии.

20 После всего этого, когда Иосия привел дом Божий в порядок, Нехо, царь Египта, пошел войной на Каркемиш на Евфрате, и Иосия выступил, чтобы сразиться с ним.

21 Но Нехо послал к нему вестников, говоря: — Что за распря у нас с тобой, царь Иудеи? Я сегодня иду не на тебя, но на дом, с которым враждую. Бог велел мне торопиться, так что не противься Богу, Который со мною, иначе Он погубит тебя.

22 Но Иосия не ушел, а переоделся, чтобы сразиться с ним. Он не послушал того, что Нехо сказал по повелению Бога, но пошел сразиться с ним на равнине Мегиддо.

23 Лучники попали в Иосию, и он сказал своим слугам: — Уведите меня, я тяжело ранен.

24 Они взяли его из его колесницы, положили в другую колесницу, которая у него была, привезли в Иерусалим, и там он умер. Его похоронили в гробницах его предков, и вся Иудея и Иерусалим оплакивали его.

25 Иеремия сложил плач по Иосии, и до сегодняшнего дня певцы и певицы вспоминают об Иосии в плачах. Они вошли в Израиле в обиход и записаны в «Книге плачей».

26 Прочие события правления Иосии и его добрые дела, совершенные по написанному в Господнем Законе, —

27 все события от первых до последних записаны в «Книге царей Израиля и Иудеи».

2-а хронiки

Розділ 35

Вторая книга Паралипоменон

Глава 35

1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

1 Иосия устроил Пасху Господу в Иерусалиме, и в четырнадцатый день первого месяца закололи пасхального ягненка.

2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.

2 Он определил священникам их обязанности и ободрил их, чтобы им совершать служение в Господнем доме.

3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.

3 Он сказал левитам, наставникам всего Израиля, которые были посвящены Господу: — Поставьте священный ковчег в доме, который построил Соломон, сын царя Давида. Вам больше не нужно переносить его на своих плечах. Служите отныне Господу и Его народу, Израилю.

4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.

4 Приготовьтесь к службе в доме по вашим кланам, в соответствии с указаниями, данными царем Израиля Давидом и его сыном Соломоном.

5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.

5 Стойте во святилище с группами левитов. Сделайте это для каждого клана, чтобы вы могли помочь людям.

6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.

6 Заколите пасхальных ягнят, освятитесь и приготовьте ягнят для ваших соплеменников, исполняя все, что повелел через Моисея Господь.

7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.

7 Иосия дал всему народу, который был там, общим счетом тридцать тысяч голов мелкого скота, ягнят и козлят для пасхальных приношений и три тысячи голов крупного скота. Все это из имущества царя.

8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.

8 Его приближенные тоже добровольно жертвовали народу, священникам и левитам. Хелкия, Захария и Иехиил, ответственные за Божий дом, дали священникам для пасхальной жертвы две тысячи шестьсот голов мелкого скота и триста крупного.

9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.

9 Хонания со своими братьями Шемаей и Нафанаилом и вождями левитов Хашавией, Иеилом и Иозавадом дали левитам пять тысяч голов мелкого скота и пятьсот голов крупного.

10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.

10 Когда все было приготовлено к службе, священники встали на свои места, а левиты — по своим отделениям, как повелел царь.

11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

11 Пасхальные ягнята были заколоты, и священники кропили переданной им кровью, пока левиты свежевали животных.

12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.

12 Они отложили предназначенное для всесожжения, чтобы потом раздать народу по семействам, для приношения Господу, как написано в книге Моисея. То же они сделали и с крупным скотом.

13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.

13 Они испекли пасхальную жертву над огнем, по обычаю, сварили священные жертвы в котлах и поспешно раздали всему народу,

14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.

14 а после приготовили для себя и для священников, потому что священники, потомки Аарона, были заняты, принося всесожжения и жир животных до самой ночи. Поэтому левиты приготовили и для себя, и для священников, потомков Аарона.

15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.

15 Музыканты, потомки Асафа, находились на местах, определенных им Давидом, Асафом, Еманом и царским провидцем Идутуном. Привратникам у каждых ворот не нужно было оставлять своих постов, потому что их собратья-левиты все приготовили для них.

16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.

16 Так вся Господня служба была исполнена в тот день, чтобы отпраздновать Пасху и принести всесожжения на жертвеннике Господа, как повелел царь Иосия.

17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.

17 Израильтяне, которые были там, праздновали в то время Пасху и семь дней отмечали праздник Пресных хлебов.

18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.

18 Такой Пасхи, как эта, не праздновали в Израиле со дней пророка Самуила; и никто из царей Израиля не праздновал такой Пасхи, как праздновал Иосия со священниками, левитами и всем народом Иудеи и Израиля, который был там с жителями Иерусалима.

19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.

19 Эта Пасха отмечалась на восемнадцатом году правления Иосии.

20 По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

20 После всего этого, когда Иосия привел дом Божий в порядок, Нехо, царь Египта, пошел войной на Каркемиш на Евфрате, и Иосия выступил, чтобы сразиться с ним.

21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“

21 Но Нехо послал к нему вестников, говоря: — Что за распря у нас с тобой, царь Иудеи? Я сегодня иду не на тебя, но на дом, с которым враждую. Бог велел мне торопиться, так что не противься Богу, Который со мною, иначе Он погубит тебя.

22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

22 Но Иосия не ушел, а переоделся, чтобы сразиться с ним. Он не послушал того, что Нехо сказал по повелению Бога, но пошел сразиться с ним на равнине Мегиддо.

23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...

23 Лучники попали в Иосию, и он сказал своим слугам: — Уведите меня, я тяжело ранен.

24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.

24 Они взяли его из его колесницы, положили в другую колесницу, которая у него была, привезли в Иерусалим, и там он умер. Его похоронили в гробницах его предков, и вся Иудея и Иерусалим оплакивали его.

25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.

25 Иеремия сложил плач по Иосии, и до сегодняшнего дня певцы и певицы вспоминают об Иосии в плачах. Они вошли в Израиле в обиход и записаны в «Книге плачей».

26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,

26 Прочие события правления Иосии и его добрые дела, совершенные по написанному в Господнем Законе, —

27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.

27 все события от первых до последних записаны в «Книге царей Израиля и Иудеи».