Єремiя

Розділ 1

1 Слова́ Єремі́ї, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анато́ті, у Веніяминовому кра́ї,

2 що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння.

3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці.

4 „І прийшло мені слово Господнє, гово́рячи:

5 Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам!

6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к!

7 Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́.

8 Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь!

9 І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої!

10 Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!

11 І було мені слово Господнє, гово́рячи: Що́ ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдале́ву галу́зку.

12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно.

13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь.

14 І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі.

15 Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х.

16 І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук.

17 А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!

18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі.

19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“

Книга пророка Иеремии

Глава 1

1 Слова Иеремии, сына Хелкии, одного из священников Анатота, что в земле Вениамина.

2 Слово Господа было к нему в тринадцатом году правления Иосии, сына Амона, царя Иудеи.

3 Господь продолжал возвещать ему Свое слово во времена правления Иоакима, сына Иосии, царя Иудеи, до пятого месяца одиннадцатого года правления Цедекии, сына Иосии, царя Иудеи, когда жители Иерусалима были уведены в плен.

4 И было ко мне слово Господне:

5 — Прежде чем Я образовал тебя во чреве, Я уже знал тебя, прежде чем ты вышел из утробы, Я избрал тебя; Я назначил тебя пророком для народов.

6 Я ответил: — О Владыка Господь! Я не умею говорить, ведь я слишком молод.

7 Но Господь сказал мне: — Не говори: «Я еще молод». Ты пойдешь ко всем, к кому Я пошлю тебя, и будешь говорить все, что Я повелю тебе.

8 Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, — сказал Господь.

9 Господь простер руку, коснулся моих уст и сказал мне: — Вот, Я вложил слова Мои в твои уста.

10 Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать.

11 И было ко мне слово Господне: — Что ты видишь, Иеремия? — Вижу ветку миндального дерева, — ответил я.

12 — Верно разглядел, — сказал мне Господь, — ведь Я бодрствую над Моим словом, чтобы его исполнить.

13 Вновь было ко мне слово Господне: — Что ты видишь? — Вижу кипящий котел — он движется с севера, — ответил я.

14 — С севера хлынет беда на всех, кто живет в этой стране, — сказал мне Господь. —

15 Ведь Я призываю все народы северных царств, — возвещает Господь. — Они придут и поставят свои престолы у ворот Иерусалима, вокруг всех окружающих его стен, у всех городов Иудеи.

16 Я оглашу приговор им за все их злодеяния: они оставили Меня, и возжигали благовония чужим богам, и поклонялись делам своих рук.

17 Соберись! Встань и скажи им все, что Я тебе повелю. Не бойся их, не то Я сокрушу тебя перед ними.

18 Сегодня Я сделал тебя укрепленным городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле — царям Иудеи, ее вельможам, священникам и народу этой страны.

19 Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, — возвещает Господь.

Єремiя

Розділ 1

Книга пророка Иеремии

Глава 1

1 Слова́ Єремі́ї, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анато́ті, у Веніяминовому кра́ї,

1 Слова Иеремии, сына Хелкии, одного из священников Анатота, что в земле Вениамина.

2 що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння.

2 Слово Господа было к нему в тринадцатом году правления Иосии, сына Амона, царя Иудеи.

3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці.

3 Господь продолжал возвещать ему Свое слово во времена правления Иоакима, сына Иосии, царя Иудеи, до пятого месяца одиннадцатого года правления Цедекии, сына Иосии, царя Иудеи, когда жители Иерусалима были уведены в плен.

4 „І прийшло мені слово Господнє, гово́рячи:

4 И было ко мне слово Господне:

5 Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам!

5 — Прежде чем Я образовал тебя во чреве, Я уже знал тебя, прежде чем ты вышел из утробы, Я избрал тебя; Я назначил тебя пророком для народов.

6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к!

6 Я ответил: — О Владыка Господь! Я не умею говорить, ведь я слишком молод.

7 Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́.

7 Но Господь сказал мне: — Не говори: «Я еще молод». Ты пойдешь ко всем, к кому Я пошлю тебя, и будешь говорить все, что Я повелю тебе.

8 Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь!

8 Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, — сказал Господь.

9 І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої!

9 Господь простер руку, коснулся моих уст и сказал мне: — Вот, Я вложил слова Мои в твои уста.

10 Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!

10 Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать.

11 І було мені слово Господнє, гово́рячи: Що́ ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдале́ву галу́зку.

11 И было ко мне слово Господне: — Что ты видишь, Иеремия? — Вижу ветку миндального дерева, — ответил я.

12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно.

12 — Верно разглядел, — сказал мне Господь, — ведь Я бодрствую над Моим словом, чтобы его исполнить.

13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь.

13 Вновь было ко мне слово Господне: — Что ты видишь? — Вижу кипящий котел — он движется с севера, — ответил я.

14 І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі.

14 — С севера хлынет беда на всех, кто живет в этой стране, — сказал мне Господь. —

15 Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х.

15 Ведь Я призываю все народы северных царств, — возвещает Господь. — Они придут и поставят свои престолы у ворот Иерусалима, вокруг всех окружающих его стен, у всех городов Иудеи.

16 І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук.

16 Я оглашу приговор им за все их злодеяния: они оставили Меня, и возжигали благовония чужим богам, и поклонялись делам своих рук.

17 А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!

17 Соберись! Встань и скажи им все, что Я тебе повелю. Не бойся их, не то Я сокрушу тебя перед ними.

18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі.

18 Сегодня Я сделал тебя укрепленным городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле — царям Иудеи, ее вельможам, священникам и народу этой страны.

19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“

19 Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, — возвещает Господь.