До галатiвРозділ 1 |
1 |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
6 |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
13 |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |
Послание галатамГлава 1 |
1 |
2 и от всех братьев, находящихся со мной. |
3 |
4 Который по воле нашего Бога и Отца отдал Себя Самого за наши грехи, чтобы избавить нас от этого мира зла. |
5 Ему пусть будет слава во веки веков, аминь! |
6 |
7 Но иной Радостной Вести не существует, а просто есть люди, которые смущают вас, желая исказить Радостную Весть о Христе! |
8 Но если бы даже мы сами или ангел с неба стали возвещать вам не ту Радостную Весть, что мы возвещали вам сначала, то пусть такие вестники будут навеки прокляты! |
9 И еще раз повторяю: мы уже говорили об этом, и вы знаете, что если кто-либо будет возвещать вам что-то противное той Радостной Вести, которую вы приняли, то пусть они будут навеки прокляты! |
10 |
11 |
12 Я не был научен ей людьми и не получил ее от людей, но я получил ее через откровение Иисуса Христа. |
13 Вы слышали о моем прежнем образе жизни в иудаизме. Я изо всех сил гнал Церковь Божью и пытался уничтожить ее. |
14 В иудаизме я преуспевал больше многих моих сверстников. Я был исключительно ревностен, защищая традиции наших предков. |
15 Но когда Бог, избравший меня еще до моего рождения и призвавший меня Своей благодатью, захотел |
16 открыть мне Сына Своего, чтобы я возвещал о Нем язычникам, я ни с кем из людей не советовался. |
17 Я не ходил в Иерусалим, чтобы встретиться с апостолами, призванными до меня, а сразу же пошел в Аравию и затем возвратился в Дамаск. |
18 |
19 Я не видел больше никого из апостолов кроме Иакова, брата Господа. |
20 Заверяю вас перед Богом в том, что все, что я пишу вам, это не ложь. |
21 Потом я пошел в Сирию и Киликию, |
22 а лично христианские церкви в Иудее тогда меня еще не знали. |
23 До них лишь доходили слухи о том, что тот, кто раньше преследовал их, сейчас возвещает веру, которую он сам когда-то хотел истребить. |
24 И они прославляли Бога за меня. |
До галатiвРозділ 1 |
Послание галатамГлава 1 |
1 |
1 |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
2 и от всех братьев, находящихся со мной. |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
3 |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
4 Который по воле нашего Бога и Отца отдал Себя Самого за наши грехи, чтобы избавить нас от этого мира зла. |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
5 Ему пусть будет слава во веки веков, аминь! |
6 |
6 |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
7 Но иной Радостной Вести не существует, а просто есть люди, которые смущают вас, желая исказить Радостную Весть о Христе! |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
8 Но если бы даже мы сами или ангел с неба стали возвещать вам не ту Радостную Весть, что мы возвещали вам сначала, то пусть такие вестники будут навеки прокляты! |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
9 И еще раз повторяю: мы уже говорили об этом, и вы знаете, что если кто-либо будет возвещать вам что-то противное той Радостной Вести, которую вы приняли, то пусть они будут навеки прокляты! |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
10 |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
11 |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
12 Я не был научен ей людьми и не получил ее от людей, но я получил ее через откровение Иисуса Христа. |
13 |
13 Вы слышали о моем прежнем образе жизни в иудаизме. Я изо всех сил гнал Церковь Божью и пытался уничтожить ее. |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
14 В иудаизме я преуспевал больше многих моих сверстников. Я был исключительно ревностен, защищая традиции наших предков. |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
15 Но когда Бог, избравший меня еще до моего рождения и призвавший меня Своей благодатью, захотел |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
16 открыть мне Сына Своего, чтобы я возвещал о Нем язычникам, я ни с кем из людей не советовался. |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
17 Я не ходил в Иерусалим, чтобы встретиться с апостолами, призванными до меня, а сразу же пошел в Аравию и затем возвратился в Дамаск. |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
18 |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
19 Я не видел больше никого из апостолов кроме Иакова, брата Господа. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
20 Заверяю вас перед Богом в том, что все, что я пишу вам, это не ложь. |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
21 Потом я пошел в Сирию и Киликию, |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
22 а лично христианские церкви в Иудее тогда меня еще не знали. |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
23 До них лишь доходили слухи о том, что тот, кто раньше преследовал их, сейчас возвещает веру, которую он сам когда-то хотел истребить. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |
24 И они прославляли Бога за меня. |