ДiїРозділ 1 |
1 |
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся. |
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав. |
4 |
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“ |
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“ |
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй. |
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“. |
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й. |
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них, |
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“ |
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня. |
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів. |
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. |
15 |
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в, |
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв. |
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось. |
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови. |
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“. |
21 |
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“. |
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я. |
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав, |
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“. |
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів. |
Деяния апостоловГлава 1 |
1 |
2 до того дня, когда, дав через Святого Духа повеления избранным Им апостолам, Он вознесся на небеса. |
3 После Своего страдания Он представал перед этими людьми живым со многими доказательствами. Иисус являлся им в течение сорока дней и говорил о Божьем Царстве. |
4 Однажды, обедая вместе с ними, Он велел им не покидать Иерусалима, но ждать обещанного Отцом. |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 Придя, они поднялись в верхнюю комнату и там оставались — Петр и Иоанн, Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков, сын Алфея, Симон Зилот и Иуда, сын Иакова. |
14 Все они единодушно пребывали в молитве. С ними были и несколько женщин, а также мать Иисуса Мария и Его братья. |
15 |
16 и сказал: |
17 Иуда был одним из нас и принимал участие в нашем служении. |
18 (На деньги, полученные за совершенное им зло, он купил поле, но, упав вниз головой, он разбился, и его внутренности вывалились наружу. |
19 Об этом узнали все жители Иерусалима и прозвали поле, на своем языке Акелдама, то есть «Кровавое поле».) |
20 Ведь в книге Псалмов написано: |
21 |
22 начиная от крещения Иоанна и до того дня, когда Иисус был взят от нас. Он, как и мы, должен быть свидетелем Его воскресения. |
23 |
24 И помолились: |
25 на это служение: быть Твоим апостолом вместо Иуды, который ушел, куда ему суждено. |
26 |
ДiїРозділ 1 |
Деяния апостоловГлава 1 |
1 |
1 |
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся. |
2 до того дня, когда, дав через Святого Духа повеления избранным Им апостолам, Он вознесся на небеса. |
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав. |
3 После Своего страдания Он представал перед этими людьми живым со многими доказательствами. Иисус являлся им в течение сорока дней и говорил о Божьем Царстве. |
4 |
4 Однажды, обедая вместе с ними, Он велел им не покидать Иерусалима, но ждать обещанного Отцом. |
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“ |
5 |
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“ |
6 |
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй. |
7 |
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“. |
8 |
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й. |
9 |
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них, |
10 |
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“ |
11 |
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня. |
12 |
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів. |
13 Придя, они поднялись в верхнюю комнату и там оставались — Петр и Иоанн, Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков, сын Алфея, Симон Зилот и Иуда, сын Иакова. |
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. |
14 Все они единодушно пребывали в молитве. С ними были и несколько женщин, а также мать Иисуса Мария и Его братья. |
15 |
15 |
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в, |
16 и сказал: |
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв. |
17 Иуда был одним из нас и принимал участие в нашем служении. |
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось. |
18 (На деньги, полученные за совершенное им зло, он купил поле, но, упав вниз головой, он разбился, и его внутренности вывалились наружу. |
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови. |
19 Об этом узнали все жители Иерусалима и прозвали поле, на своем языке Акелдама, то есть «Кровавое поле».) |
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“. |
20 Ведь в книге Псалмов написано: |
21 |
21 |
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“. |
22 начиная от крещения Иоанна и до того дня, когда Иисус был взят от нас. Он, как и мы, должен быть свидетелем Его воскресения. |
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я. |
23 |
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав, |
24 И помолились: |
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“. |
25 на это служение: быть Твоим апостолом вместо Иуды, который ушел, куда ему суждено. |
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів. |
26 |