РутРозділ 3 |
1 |
2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́. |
3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити. |
4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“. |
5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“. |
6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її. |
7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла. |
8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його! |
9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“. |
10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті. |
11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна! |
12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене. |
13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“. |
14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“. |
15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста. |
16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік. |
17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“. |
18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“. |
РуфьГлава 3 |
1 |
2 Вооз подходит для этого. Он — наш близкий родственник, и ты работала с его служанками. Этой ночью он будет работать на гумне. |
3 Вымойся, оденься в нарядную одежду и пойди на гумно, но не показывайся Воозу, пока он не закончит свой ужин. |
4 Когда он закончит есть, то ляжет отдохнуть, а ты проследи за тем, где он ляжет. Пойди туда, сними покрывало с его ног и ложись рядом. Он скажет тебе всё, что нужно делать». |
5 Руфь ответила: |
6 Она пошла на гумно и сделала так, как говорила свекровь. |
7 Вооз наелся и напился, и был очень доволен. Он пошёл и лёг спать возле скирды, а Руфь тихонько подошла к нему, сняла покрывало с его ног и легла рядом. |
8 |
9 Вооз спросил: |
10 Тогда Вооз сказал: |
11 И теперь, дочь моя, не бойся. Я сделаю всё, о чём ты меня просила. Все в нашем городе знают, что ты очень добродетельная женщина. |
12 Это правда, что я близкий родственник, но здесь есть человек, который ближе тебе по родству. |
13 Переночуй сегодня здесь, а утром мы узнаем, поможет ли он тебе. Если он решит тебе помочь, пусть так и будет. Если же он откажется помочь, то, видит Бог, я женюсь на тебе и выкуплю для тебя земли, принадлежавшие Елимелеху. А пока спи здесь до утра». |
14 |
15 Принеси мне свой плащ и раскрой его». |
16 |
17 Она сказала: |
18 Ноеминь сказала: |
РутРозділ 3 |
РуфьГлава 3 |
1 |
1 |
2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́. |
2 Вооз подходит для этого. Он — наш близкий родственник, и ты работала с его служанками. Этой ночью он будет работать на гумне. |
3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити. |
3 Вымойся, оденься в нарядную одежду и пойди на гумно, но не показывайся Воозу, пока он не закончит свой ужин. |
4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“. |
4 Когда он закончит есть, то ляжет отдохнуть, а ты проследи за тем, где он ляжет. Пойди туда, сними покрывало с его ног и ложись рядом. Он скажет тебе всё, что нужно делать». |
5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“. |
5 Руфь ответила: |
6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її. |
6 Она пошла на гумно и сделала так, как говорила свекровь. |
7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла. |
7 Вооз наелся и напился, и был очень доволен. Он пошёл и лёг спать возле скирды, а Руфь тихонько подошла к нему, сняла покрывало с его ног и легла рядом. |
8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його! |
8 |
9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“. |
9 Вооз спросил: |
10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті. |
10 Тогда Вооз сказал: |
11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна! |
11 И теперь, дочь моя, не бойся. Я сделаю всё, о чём ты меня просила. Все в нашем городе знают, что ты очень добродетельная женщина. |
12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене. |
12 Это правда, что я близкий родственник, но здесь есть человек, который ближе тебе по родству. |
13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“. |
13 Переночуй сегодня здесь, а утром мы узнаем, поможет ли он тебе. Если он решит тебе помочь, пусть так и будет. Если же он откажется помочь, то, видит Бог, я женюсь на тебе и выкуплю для тебя земли, принадлежавшие Елимелеху. А пока спи здесь до утра». |
14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“. |
14 |
15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста. |
15 Принеси мне свой плащ и раскрой его». |
16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік. |
16 |
17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“. |
17 Она сказала: |
18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“. |
18 Ноеминь сказала: |