1-а Самуїлова

Розділ 27

1 І сказав Давид у серці своїм: „Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу́ до филистимського кра́ю, — і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу́ від руки його“.

2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.

3 І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка.

4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.

5 А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“

6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня.

7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.

8 І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.

9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша.

10 І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“ А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“.

11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“.

12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: „Справді обри́днув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!“

1-я книга Царств

Глава 27

1 Но Давид подумал: «Когда-нибудь я попаду в руки Саула. Самое лучшее для меня — бежать в Филистимскую землю. Тогда Саул перестанет искать меня по всей земле Израиля, и я спасусь от него».

2 И отправился Давид и шестьсот человек, бывших с ним, к Анхусу, сыну Маоха, царю гефскому.

3 Давид, его люди и их семьи жили у Анхуса в Гефе. С Давидом были две его жены: Ахиноама изреелитянка и Авигея кармелитянка, вдова Навала.

4 Когда Саулу донесли, что Давид убежал в Геф, он перестал его искать.

5 Давид сказал Анхусу: «Если я нашёл благоволение в твоих глазах, то дай мне место в одном из твоих малых городов. Я всего лишь твой слуга и не должен жить в царском городе, вместе с тобой».

6 Тогда Анхус отдал во власть Давиду город Секелаг. Поэтому Секелаг и принадлежит иудейским царям до сих пор.

7 Давид прожил в Филистимской стране один год и четыре месяца.

8 Давид выходил со своими людьми и нападал на гессурян, гизеян и амаликитян, которые издавна населяли эту землю Телен от Сура до Египта. Люди Давида покорили эти народы и завладели их богатством.

9 Когда Давид нападал на них, то не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, но забирал всех овец и крупный рогатый скот, ослов, верблюдов и одежду, а потом пригонял всё это к Анхусу.

10 Когда Анхус спрашивал Давида, где он сражался и откуда принёс всё это, Давид отвечал ему, что нападал на южную часть Иудеи, Иерахмеела или Кенеи.

11 Давид никогда не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин и не приводил их в Геф. Он думал: «Если я оставлю кого в живых, то он может донести на нас Анхусу и рассказать ему, что я делаю». Так он поступал всё время, пока жил в Филистимской стране.

12 И Анхус доверился Давиду. Он думал: «Сами израильтяне возненавидели Давида, и теперь он будет моим слугой навеки». Давид говорил так, чтобы Анхус думал, что Давид воюет против своего же народа — израильтян.

1-а Самуїлова

Розділ 27

1-я книга Царств

Глава 27

1 І сказав Давид у серці своїм: „Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу́ до филистимського кра́ю, — і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу́ від руки його“.

1 Но Давид подумал: «Когда-нибудь я попаду в руки Саула. Самое лучшее для меня — бежать в Филистимскую землю. Тогда Саул перестанет искать меня по всей земле Израиля, и я спасусь от него».

2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.

2 И отправился Давид и шестьсот человек, бывших с ним, к Анхусу, сыну Маоха, царю гефскому.

3 І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка.

3 Давид, его люди и их семьи жили у Анхуса в Гефе. С Давидом были две его жены: Ахиноама изреелитянка и Авигея кармелитянка, вдова Навала.

4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.

4 Когда Саулу донесли, что Давид убежал в Геф, он перестал его искать.

5 А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“

5 Давид сказал Анхусу: «Если я нашёл благоволение в твоих глазах, то дай мне место в одном из твоих малых городов. Я всего лишь твой слуга и не должен жить в царском городе, вместе с тобой».

6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня.

6 Тогда Анхус отдал во власть Давиду город Секелаг. Поэтому Секелаг и принадлежит иудейским царям до сих пор.

7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.

7 Давид прожил в Филистимской стране один год и четыре месяца.

8 І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.

8 Давид выходил со своими людьми и нападал на гессурян, гизеян и амаликитян, которые издавна населяли эту землю Телен от Сура до Египта. Люди Давида покорили эти народы и завладели их богатством.

9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша.

9 Когда Давид нападал на них, то не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, но забирал всех овец и крупный рогатый скот, ослов, верблюдов и одежду, а потом пригонял всё это к Анхусу.

10 І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“ А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“.

10 Когда Анхус спрашивал Давида, где он сражался и откуда принёс всё это, Давид отвечал ему, что нападал на южную часть Иудеи, Иерахмеела или Кенеи.

11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“.

11 Давид никогда не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин и не приводил их в Геф. Он думал: «Если я оставлю кого в живых, то он может донести на нас Анхусу и рассказать ему, что я делаю». Так он поступал всё время, пока жил в Филистимской стране.

12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: „Справді обри́днув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!“

12 И Анхус доверился Давиду. Он думал: «Сами израильтяне возненавидели Давида, и теперь он будет моим слугой навеки». Давид говорил так, чтобы Анхус думал, что Давид воюет против своего же народа — израильтян.