2-а Самуїлова

Розділ 5

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

2-я книга Царств

Глава 5

1 Все колена Израиля пришли к Давиду в Хеврон и обратились к нему с такими словами: «Мы с тобой — одна семья!

2 Даже когда Саул царствовал над нами, ты водил нас на битву и приводил Израиль домой с войны. Господь сказал тебе: „Ты будешь пастухом Моего народа, Израиля, и будешь править над ним”».

3 Все вожди Израиля пришли к царю Давиду в Хеврон, и царь заключил там с ними соглашение перед Господом. Затем вожди помазали Давида на царствование в Израиле, сделав по слову Господа, которое Он изрёк через Самуила.

4 Давиду было тридцать лет, когда он стал царём, и царствовал он сорок лет.

5 В Хевроне он царствовал над Иудеей семь лет и шесть месяцев, а в Иерусалиме царствовал тридцать три года над всем Израилем и Иудеей.

6 Царь и его армия пошли на Иерусалим против иевусеев, живших там. Иевусеи сказали Давиду: «Ты не войдёшь в наш город. Даже наши слепые и хромые могут отбить твоё наступление». Они говорили так, потому что думали, что Давид не сможет вступить в их город.

7 Но Давид захватил крепость Сион, и она стала городом Давида.

8 В тот день Давид сказал своим людям: «Когда вы будете сражаться с иевусеями, то убивайте их прямым ударом в горло». Давид дал такое наставление, потому что не хотел, чтобы после битвы оставались в живых слепые и покалеченные люди. Поэтому говорится: «Слепой и хромой не войдёт в храм».

9 Давид поселился в крепости и назвал её городом Давида. Он построил город вокруг крепости от Милло, двигаясь по направлению к центру.

10 Давид становился всё сильнее и сильнее потому, что Господь, Бог Всемогущий, был с ним.

11 Тирский царь Хирам отправил к Давиду послов, а также послал ему кедровые деревья, плотников и каменщиков, и они построили для Давида дом.

12 Тогда Давид увидел, что Господь действительно сделал его царём Израиля и возвысил его царство ради Своего народа — Израиля.

13 Давид пришёл из Хеврона в Иерусалим и там взял себе ещё наложниц и жён. И родились у Давида ещё сыновья и дочери.

14 Вот имена детей, родившихся у Давида в Иерусалиме: Шаммуй, Совав, Нафан, Соломон,

15 Ивхар, Елисуа, Нефег, Иафиа,

16 Елишама, Елиада и Елифелет.

17 Когда филистимляне услышали, что Давид был помазан на царство над Израилем, они все вместе вышли на поиски Давида, чтобы убить его. Однако он узнал об этом и укрылся в Иерусалимской крепости.

18 А филистимляне пришли и расположились лагерем в долине Рефаимов.

19 Тогда Давид спросил Господа: «Должен ли я пойти и сразиться с филистимлянами? Поможешь ли Ты мне разбить их?» И ответил Господь Давиду: «Иди, так как Я позволю тебе одолеть филистимлян».

20 Давид пошёл в Ваал-Перацим и разбил там филистимлян. Он сказал: «Как вода прорывает разбитую плотину, так и Господь прорвался сквозь моих врагов». Поэтому то место было названо Ваал-Перацим.

21 Филистимляне оставили в этом городе своих идолов, а Давид со своими людьми забрали их себе.

22 Затем филистимляне снова пришли и расположились лагерем в долине Рефаимов.

23 Давид обратился к Господу, и Господь ответил ему: «Не выходи им навстречу. Обойди их и зайди с тыла, а потом атакуй их возле тутовой рощи.

24 Когда ты услышишь шум шагов на вершинах деревьев, то действуйте быстро, так как это значит, что Господь пошёл перед вами, чтобы разбить филистимское войско».

25 Давид сделал, как повелел ему Господь. Он разбил филистимлян, преследовал и убивал их на всём пути от Гаваона до Газера.

2-а Самуїлова

Розділ 5

2-я книга Царств

Глава 5

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

1 Все колена Израиля пришли к Давиду в Хеврон и обратились к нему с такими словами: «Мы с тобой — одна семья!

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

2 Даже когда Саул царствовал над нами, ты водил нас на битву и приводил Израиль домой с войны. Господь сказал тебе: „Ты будешь пастухом Моего народа, Израиля, и будешь править над ним”».

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

3 Все вожди Израиля пришли к царю Давиду в Хеврон, и царь заключил там с ними соглашение перед Господом. Затем вожди помазали Давида на царствование в Израиле, сделав по слову Господа, которое Он изрёк через Самуила.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

4 Давиду было тридцать лет, когда он стал царём, и царствовал он сорок лет.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

5 В Хевроне он царствовал над Иудеей семь лет и шесть месяцев, а в Иерусалиме царствовал тридцать три года над всем Израилем и Иудеей.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

6 Царь и его армия пошли на Иерусалим против иевусеев, живших там. Иевусеи сказали Давиду: «Ты не войдёшь в наш город. Даже наши слепые и хромые могут отбить твоё наступление». Они говорили так, потому что думали, что Давид не сможет вступить в их город.

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

7 Но Давид захватил крепость Сион, и она стала городом Давида.

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

8 В тот день Давид сказал своим людям: «Когда вы будете сражаться с иевусеями, то убивайте их прямым ударом в горло». Давид дал такое наставление, потому что не хотел, чтобы после битвы оставались в живых слепые и покалеченные люди. Поэтому говорится: «Слепой и хромой не войдёт в храм».

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

9 Давид поселился в крепости и назвал её городом Давида. Он построил город вокруг крепости от Милло, двигаясь по направлению к центру.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

10 Давид становился всё сильнее и сильнее потому, что Господь, Бог Всемогущий, был с ним.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

11 Тирский царь Хирам отправил к Давиду послов, а также послал ему кедровые деревья, плотников и каменщиков, и они построили для Давида дом.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

12 Тогда Давид увидел, что Господь действительно сделал его царём Израиля и возвысил его царство ради Своего народа — Израиля.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

13 Давид пришёл из Хеврона в Иерусалим и там взял себе ещё наложниц и жён. И родились у Давида ещё сыновья и дочери.

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

14 Вот имена детей, родившихся у Давида в Иерусалиме: Шаммуй, Совав, Нафан, Соломон,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

15 Ивхар, Елисуа, Нефег, Иафиа,

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

16 Елишама, Елиада и Елифелет.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

17 Когда филистимляне услышали, что Давид был помазан на царство над Израилем, они все вместе вышли на поиски Давида, чтобы убить его. Однако он узнал об этом и укрылся в Иерусалимской крепости.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

18 А филистимляне пришли и расположились лагерем в долине Рефаимов.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

19 Тогда Давид спросил Господа: «Должен ли я пойти и сразиться с филистимлянами? Поможешь ли Ты мне разбить их?» И ответил Господь Давиду: «Иди, так как Я позволю тебе одолеть филистимлян».

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

20 Давид пошёл в Ваал-Перацим и разбил там филистимлян. Он сказал: «Как вода прорывает разбитую плотину, так и Господь прорвался сквозь моих врагов». Поэтому то место было названо Ваал-Перацим.

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

21 Филистимляне оставили в этом городе своих идолов, а Давид со своими людьми забрали их себе.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

22 Затем филистимляне снова пришли и расположились лагерем в долине Рефаимов.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

23 Давид обратился к Господу, и Господь ответил ему: «Не выходи им навстречу. Обойди их и зайди с тыла, а потом атакуй их возле тутовой рощи.

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

24 Когда ты услышишь шум шагов на вершинах деревьев, то действуйте быстро, так как это значит, что Господь пошёл перед вами, чтобы разбить филистимское войско».

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

25 Давид сделал, как повелел ему Господь. Он разбил филистимлян, преследовал и убивал их на всём пути от Гаваона до Газера.