CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Хр. 16
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-а хронiки

Розділ 16

1 Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.

2 І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

3 „Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.

4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.

5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.

7 А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.

8 Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“

10 І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.

11 І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

12 І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.

13 І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.

14 І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.

2-я Летопись

Глава 16

1 В тридцать шестой год царствования Асы на Иудею напал Вааса, израильский царь. Захватив Раму, он начал укреплять этот город, чтобы помешать Асе свободно входить и выходить из Иудейской земли, отправляясь в военные походы.

2 Аса взял всё серебро и золото, оставшиеся в сокровищницах храма Господа и царского дворца, и отправил послов к Венададу, сирийскому царю, жившему в Дамаске. Посланники Асы сказали:

3 «Венадад, да будет союз между мной и тобой, как был между моим отцом и твоим отцом. Вот, я посылаю тебе в дар серебро и золото. Расторгни свой союз с Ваасой, израильским царём, чтобы он оставил меня в покое».

4 Венадад согласился с царём Асой и послал свою армию против израильских городов. Тогда они атаковали города Ийон, Дан и Авел-Маим, а также все города в земле Неффалима, где хранились сокровища.

5 Когда Вааса услышал о нападениях на города Израиля, он приостановил перестройку Рамы в крепость и вернулся в Фирцу.

6 Царь Аса собрал вместе весь народ Иудеи. Они отправились в Раму и унесли оттуда камни и дерево, которые Вааса использовал для строительства крепости. Аса и народ Иудеи укрепили этими камнями и деревом Геву и Мицфу.

7 В то время провидец Ханани пришёл к Асе, иудейскому царю, и сказал ему: «Аса, ты понадеялся на помощь сирийского царя, а не на Господа, Бога твоего, на Которого ты должен был уповать; потому войско сирийского царя и спаслось от тебя.

8 Аса, разве ты забыл, что у эфиопов и ливийцев было очень большое и сильное войско, а также много колесниц и колесничих? Но ты надеялся, что Господь поможет тебе разбить это большое и сильное войско, и Он на самом деле позволил тебе победить их.

9 Глаза Господа осматривают всю землю в поисках людей, которые преданы Ему, чтобы сделать их сильными. Аса, ты поступил неразумно, и поэтому отныне тебя будут преследовать войны».

10 Аса разгневался на Анания за то, что он сказал. Царь был так зол, что заключил Анания в тюрьму. В то время Аса и с другими людьми обходился так же грубо и жестоко.

11 Все прочие дела Асы, от первого до последнего, описаны в книге «Летописи иудейских и израильских царей».

12 На тридцать девятом году царствования у Асы стали болеть ноги. Заболевание было очень тяжёлым, но он не искал помощи у Господа, а советовался только с врачами.

13 Аса умер на сорок первом году своего царствования и почил со своими предками.

14 Асу похоронили в гробнице, которую он построил для себя в городе Давида. Его положили на ложе, которое было наполнено специями и разными ароматными маслами. Народ разжёг большой костёр в честь Асы.

2-а хронiки

Розділ 16

2-я Летопись

Глава 16

1 Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.

1 В тридцать шестой год царствования Асы на Иудею напал Вааса, израильский царь. Захватив Раму, он начал укреплять этот город, чтобы помешать Асе свободно входить и выходить из Иудейской земли, отправляясь в военные походы.

2 І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

2 Аса взял всё серебро и золото, оставшиеся в сокровищницах храма Господа и царского дворца, и отправил послов к Венададу, сирийскому царю, жившему в Дамаске. Посланники Асы сказали:

3 „Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.

3 «Венадад, да будет союз между мной и тобой, как был между моим отцом и твоим отцом. Вот, я посылаю тебе в дар серебро и золото. Расторгни свой союз с Ваасой, израильским царём, чтобы он оставил меня в покое».

4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.

4 Венадад согласился с царём Асой и послал свою армию против израильских городов. Тогда они атаковали города Ийон, Дан и Авел-Маим, а также все города в земле Неффалима, где хранились сокровища.

5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

5 Когда Вааса услышал о нападениях на города Израиля, он приостановил перестройку Рамы в крепость и вернулся в Фирцу.

6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.

6 Царь Аса собрал вместе весь народ Иудеи. Они отправились в Раму и унесли оттуда камни и дерево, которые Вааса использовал для строительства крепости. Аса и народ Иудеи укрепили этими камнями и деревом Геву и Мицфу.

7 А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.

7 В то время провидец Ханани пришёл к Асе, иудейскому царю, и сказал ему: «Аса, ты понадеялся на помощь сирийского царя, а не на Господа, Бога твоего, на Которого ты должен был уповать; потому войско сирийского царя и спаслось от тебя.

8 Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

8 Аса, разве ты забыл, что у эфиопов и ливийцев было очень большое и сильное войско, а также много колесниц и колесничих? Но ты надеялся, что Господь поможет тебе разбить это большое и сильное войско, и Он на самом деле позволил тебе победить их.

9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“

9 Глаза Господа осматривают всю землю в поисках людей, которые преданы Ему, чтобы сделать их сильными. Аса, ты поступил неразумно, и поэтому отныне тебя будут преследовать войны».

10 І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.

10 Аса разгневался на Анания за то, что он сказал. Царь был так зол, что заключил Анания в тюрьму. В то время Аса и с другими людьми обходился так же грубо и жестоко.

11 І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

11 Все прочие дела Асы, от первого до последнего, описаны в книге «Летописи иудейских и израильских царей».

12 І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.

12 На тридцать девятом году царствования у Асы стали болеть ноги. Заболевание было очень тяжёлым, но он не искал помощи у Господа, а советовался только с врачами.

13 І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.

13 Аса умер на сорок первом году своего царствования и почил со своими предками.

14 І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.

14 Асу похоронили в гробнице, которую он построил для себя в городе Давида. Его положили на ложе, которое было наполнено специями и разными ароматными маслами. Народ разжёг большой костёр в честь Асы.