1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, святим, що в Ефе́сі, і вірним у Христі Ісусі, —

2 нехай буде вам благода́ть та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благослове́нням духовним у небесах,

4 так як вибрав у Ньому Він нас перше зало́ження світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові,

5 призна́чивши напере́д, щоб нас усинови́ти для Себе Ісусом Христом, за вподо́банням волі Своєї,

6 на хвалу́ слави благода́ті Своєї, якою Він обдарував нас в Улю́бленім,

7 що маємо в Ньому відку́плення кров'ю Його, про́щення провин, через багатство благода́ті Його,

8 яку Він намно́жив у нас у всякій премудрості й розва́жності,

9 об'явивши нам таємни́цю волі Своєї за Своїм уподо́банням, яке постановив у Самому Собі,

10 для уря́дження ви́повнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, — що на небі, і що́ на землі.

11 У Нім, що в Нім стали ми й спадкоє́мцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,

12 щоб на хвалу́ Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.

13 У Ньому й ви, як почули були слово правди, Єва́нгелію спасі́ння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обі́тниці,

14 Який є завда́ток нашого спа́дку, на викуп здобутого, на хвалу́ Його слави!

15 Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,

16 не перестаю за вас дя́кувати, і в моли́твах своїх за вас згадую,

17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та об'явлення для пізна́ння Його,

18 просвітив очі вашого серця,[1] щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спа́док у святих,

19 і яка безмірна ве́лич Його сили в нас, що віруємо за ви́явленням поту́жної сили Його,

20 яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі право́руч Себе,

21 вище від усякого уря́ду, і вла́ди, і сили, і панува́ння, і всякого йме́ння, що на́зване не тільки в цім віці, але й у майбу́тньому.

22 І все впокорив Він під ноги Йому́, і Його дав найвище за все — за Голову Церкви,

23 а вона — Його тіло, по́вня Того, що все всім наповня́є!