1-а СамуїловаРозділ 5 |
|
1 |
|
2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на. |
|
3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце. |
|
4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому. |
|
5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня. |
|
6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його. |
|
7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“ |
|
8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога. |
|
9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки. |
|
10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“ |
|
11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́. |
|
12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба! |
Первая хроника царствГлава 5 |
|
1 |
|
2 Затем они внесли сундук в храм Дагона и поставили около статуи Дагона. |
|
3 Когда жители Ашдода встали на другой день рано утром, Дагон, упавший лицом на землю, лежал перед сундуком Вечного! Они подняли статую Дагона и вернули на прежнее место. |
|
4 Но на следующее утро, когда они встали, Дагон опять лежал лицом на земле, перед сундуком Вечного! Его голова и руки были отломаны и валялись на пороге, целым осталось лишь туловище. |
|
5 Вот почему до сегодняшнего дня ни жрецы Дагона, ни входящие в его храм в Ашдоде не наступают на порог, где он лежал. |
|
6 Вечный сурово наказал жителей Ашдода и его окрестностей, наслав на них опустошение и поразив их наростами. |
|
7 Когда жители Ашдода увидели то, что происходит, они сказали: |
|
8 Они созвали всех филистимских правителей и спросили их: |
|
9 Но после того, как они переправили его, рука Вечного обратилась и против этого города, приведя его в великий ужас. Вечный поразил жителей города, молодых и старых, наростами. |
|
10 И они отослали сундук Всевышнего в Экрон. |
|
11 Они созвали всех филистимских правителей и сказали: |
|
12 Те, кто не умер, были поражены наростами, и вопль города доходил до небес. |
1-а СамуїловаРозділ 5 |
Первая хроника царствГлава 5 |
|
1 |
1 |
|
2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на. |
2 Затем они внесли сундук в храм Дагона и поставили около статуи Дагона. |
|
3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце. |
3 Когда жители Ашдода встали на другой день рано утром, Дагон, упавший лицом на землю, лежал перед сундуком Вечного! Они подняли статую Дагона и вернули на прежнее место. |
|
4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому. |
4 Но на следующее утро, когда они встали, Дагон опять лежал лицом на земле, перед сундуком Вечного! Его голова и руки были отломаны и валялись на пороге, целым осталось лишь туловище. |
|
5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня. |
5 Вот почему до сегодняшнего дня ни жрецы Дагона, ни входящие в его храм в Ашдоде не наступают на порог, где он лежал. |
|
6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його. |
6 Вечный сурово наказал жителей Ашдода и его окрестностей, наслав на них опустошение и поразив их наростами. |
|
7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“ |
7 Когда жители Ашдода увидели то, что происходит, они сказали: |
|
8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога. |
8 Они созвали всех филистимских правителей и спросили их: |
|
9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки. |
9 Но после того, как они переправили его, рука Вечного обратилась и против этого города, приведя его в великий ужас. Вечный поразил жителей города, молодых и старых, наростами. |
|
10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“ |
10 И они отослали сундук Всевышнего в Экрон. |
|
11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́. |
11 Они созвали всех филистимских правителей и сказали: |
|
12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба! |
12 Те, кто не умер, были поражены наростами, и вопль города доходил до небес. |