CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-а Самуїлова

Розділ 5

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

Вторая хроника царств

Глава 5

1 Все роды Исраила пришли к Давуду в Хеврон и сказали: – Мы – твоя плоть и кровь.

2 Даже прежде, когда нашим царём был Шаул, ты водил исраильтян в бой. И Вечный сказал тебе: «Ты будешь пасти Мой народ Исраил и станешь его правителем».

3 Когда все старейшины Исраила пришли к царю Давуду в Хеврон, он заключил с ними в Хевроне соглашение перед Вечным, и они помазали Давуда в цари над Исраилом.

4 Давуду было тридцать лет, когда он стал царём, и правил он сорок лет.

5 В Хевроне он правил Иудеей семь лет и шесть месяцев, а в Иерусалиме он правил всем Исраилом и Иудеей тридцать три года.

6 Царь со своими людьми пошёл на Иерусалим против живших там иевусеев. Иевусеи сказали Давуду: – Ты не войдёшь сюда, тебя отгонят даже слепые и хромые. Они думали: «Давуд не сможет войти сюда».

7 Но Давуд захватил крепость Сион, что ныне Город Давуда.

8 В тот день Давуд сказал: – Пусть всякий, разящий иевусеев, проберётся к этим «хромым и слепым», которых ненавидит Давуд, через водопроводный туннель. (Поэтому и говорится: «Слепой и хромой не войдут в дом».)

9 Давуд обосновался в крепости и назвал её Городом Давуда. Он обстроил её кругом от Милло и внутри.

10 Давуд становился всё сильнее и сильнее, потому что с ним был Вечный, Бог Сил.

11 Хирам, царь Тира, отправил к Давуду послов, кедровые брёвна, а также плотников и каменщиков, которые построили Давуду дворец.

12 И Давуд понял, что Вечный утвердил его царём над Исраилом и вознёс его царство ради Своего народа Исраила.

13 Покинув Хеврон, Давуд взял себе в Иерусалиме ещё наложниц и жён, и у него родились ещё сыновья и дочери.

14 Вот имена детей, которые родились у него в Иерусалиме: Шаммуа, Шовав, Нафан, Сулейман,

15 Ивхар, Элишуа, Нефег, Иафия,

16 Элишама, Элиада и Элифелет.

17 Услышав о том, что Давуд помазан в цари над Исраилом, все филистимляне отправились искать его, но Давуд узнал об этом и спустился в крепость.

18 Филистимляне пришли и расположились в долине Рефаим.

19 И Давуд спросил Вечного: – Идти ли мне на филистимлян? Отдашь ли Ты их мне?Вечный ответил ему: – Иди, Я непременно отдам филистимлян в твои руки.

20 Давуд пошёл к Баал-Перациму и разбил их там. Он сказал: – Как вода прорывает запруду, так и Вечный разбил моих врагов. (Поэтому то место и было названо Баал-Перацим («господин прорыва»).)

21 Филистимляне бросили там своих идолов, а Давуд и его люди унесли их.

22 И снова филистимляне пришли и расположились в долине Рефаим.

23 Давуд спросил Вечного, и Тот ответил: – Не нападай на них отсюда, но обойди их с тыла и напади на них со стороны бальзамовых деревьев.

24 Как только ты услышишь в вершинах бальзамовых деревьев шум, как от шагов, тотчас же выступай – это будет значить, что Вечный пошёл перед тобой, чтобы разбить войско филистимлян.

25 Давуд сделал так, как повелел ему Вечный, и разил филистимлян всю дорогу от Гаваона до Гезера.

2-а Самуїлова

Розділ 5

Вторая хроника царств

Глава 5

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

1 Все роды Исраила пришли к Давуду в Хеврон и сказали: – Мы – твоя плоть и кровь.

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

2 Даже прежде, когда нашим царём был Шаул, ты водил исраильтян в бой. И Вечный сказал тебе: «Ты будешь пасти Мой народ Исраил и станешь его правителем».

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

3 Когда все старейшины Исраила пришли к царю Давуду в Хеврон, он заключил с ними в Хевроне соглашение перед Вечным, и они помазали Давуда в цари над Исраилом.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

4 Давуду было тридцать лет, когда он стал царём, и правил он сорок лет.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

5 В Хевроне он правил Иудеей семь лет и шесть месяцев, а в Иерусалиме он правил всем Исраилом и Иудеей тридцать три года.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

6 Царь со своими людьми пошёл на Иерусалим против живших там иевусеев. Иевусеи сказали Давуду: – Ты не войдёшь сюда, тебя отгонят даже слепые и хромые. Они думали: «Давуд не сможет войти сюда».

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

7 Но Давуд захватил крепость Сион, что ныне Город Давуда.

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

8 В тот день Давуд сказал: – Пусть всякий, разящий иевусеев, проберётся к этим «хромым и слепым», которых ненавидит Давуд, через водопроводный туннель. (Поэтому и говорится: «Слепой и хромой не войдут в дом».)

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

9 Давуд обосновался в крепости и назвал её Городом Давуда. Он обстроил её кругом от Милло и внутри.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

10 Давуд становился всё сильнее и сильнее, потому что с ним был Вечный, Бог Сил.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

11 Хирам, царь Тира, отправил к Давуду послов, кедровые брёвна, а также плотников и каменщиков, которые построили Давуду дворец.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

12 И Давуд понял, что Вечный утвердил его царём над Исраилом и вознёс его царство ради Своего народа Исраила.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

13 Покинув Хеврон, Давуд взял себе в Иерусалиме ещё наложниц и жён, и у него родились ещё сыновья и дочери.

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

14 Вот имена детей, которые родились у него в Иерусалиме: Шаммуа, Шовав, Нафан, Сулейман,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

15 Ивхар, Элишуа, Нефег, Иафия,

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

16 Элишама, Элиада и Элифелет.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

17 Услышав о том, что Давуд помазан в цари над Исраилом, все филистимляне отправились искать его, но Давуд узнал об этом и спустился в крепость.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

18 Филистимляне пришли и расположились в долине Рефаим.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

19 И Давуд спросил Вечного: – Идти ли мне на филистимлян? Отдашь ли Ты их мне?Вечный ответил ему: – Иди, Я непременно отдам филистимлян в твои руки.

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

20 Давуд пошёл к Баал-Перациму и разбил их там. Он сказал: – Как вода прорывает запруду, так и Вечный разбил моих врагов. (Поэтому то место и было названо Баал-Перацим («господин прорыва»).)

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

21 Филистимляне бросили там своих идолов, а Давуд и его люди унесли их.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

22 И снова филистимляне пришли и расположились в долине Рефаим.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

23 Давуд спросил Вечного, и Тот ответил: – Не нападай на них отсюда, но обойди их с тыла и напади на них со стороны бальзамовых деревьев.

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

24 Как только ты услышишь в вершинах бальзамовых деревьев шум, как от шагов, тотчас же выступай – это будет значить, что Вечный пошёл перед тобой, чтобы разбить войско филистимлян.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

25 Давуд сделал так, как повелел ему Вечный, и разил филистимлян всю дорогу от Гаваона до Гезера.