使徒行傳

第19章

1 亞波羅在哥林多時、保羅經上游、至以弗所、遇數徒、問曰、

2 爾曹信後、曾受聖神否、曰、聖神降否、我未之聞也、

3 曰、然則爾受誰之洗、曰、約翰、

4 保羅曰、約翰施悔改之洗、謂民當信後至者耶穌基督也、

5 衆聞此、則以主耶穌名受洗、

6 保羅按手、聖神臨之、得言諸國方言、及未來事、

7 約十有二人、

8 保羅入會堂、侃侃而言、三月辯論、勸人信上帝國之道、

9 有數人剛愎不信、當衆前詆誹其道、保羅離之、亦令門徒別其黨、日在推喇奴書塾辯論、

10 如是二年、亞西亞居民、無論猶太、希利尼人、悉聞主耶穌道矣、

11 上帝以保羅行希有之異能、

12 或自其身取巾及襜衣、加諸病者、疾病除、邪神出、〇

13 有猶太邪術方士、遇惡神所憑諸人、呼主耶穌名曰、我藉保羅所傳之耶穌、令爾出、

14 猶太祭司長士基瓦七子亦效之、

15 惡神曰、我知耶穌、識保羅、爾曹誰耶、

16 惡神所憑之人、躍伏克之、使裸而受傷、逃出其室、

17 居以弗所之猶太、希利尼人、皆知之、衆懼、大稱主耶穌名、

18 信者多至、自言其罪、自訴所行、

19 素行異術者、集己書、焚衆前、其値五萬金、

20 主道盛行而遠播、有如此、〇

21 旣竟此事、保羅定意行遊馬其頓、亞該亞、往耶路撒冷、曰、至耶路撒冷後、我欲觀羅馬矣、

22 乃遣從者提摩太以拉都二人、往馬其頓、而己暫留亞西亞、

23 時因斯道、騷動不少、

24 有金工名底米丟、素作亞氐米金龕者、使其徒獲利甚鉅、

25 底米丟集其徒、與類其業者、曰、爾衆知我儕藉此業獲利、

26 保羅乃惑衆、言手所作者非上帝、不第於以弗所殆徧亞西亞矣、此爾曹所見所聞也、

27 如是、不特我業危、爲人所忽、卽大上帝亞氐米殿、亦歸烏有、且徧亞西亞、及天下所奉亞氐米之顯赫將滅矣、

28 衆聞此、怒甚、呼曰、大哉、以弗所人之亞氐米也、

29 舉邑擾攘、執保羅之同行者、馬其頓人該由、亞哩達古、一心蜂擁、入觀劇所、

30 保羅欲入見、衆門徒不許、

31 亞西亞宗伯數人、與保羅爲友、遣人勸之、勿入觀劇所、

32 衆譁不一、會衆紛亂、多不知何爲而集、

33 猶太人推亞力山大出衆前、亞力山大搖手、示民欲自訴、

34 衆知其爲猶太人、同聲呼曰、大哉以弗所人之亞氐米也、如此者約一時、

35 司書撫衆曰、以弗所人、孰不知我邑、亦拜大上帝亞丘米自天所降之像乎、

36 此事旣不能詰、則宜靖息、不可造次、

37 况此人未攘竊殿物、讟爾上帝、爾竟曳之至此、

38 若底米丟與其徒、或興詞訟、自有聽訟之期、且有方伯、彼此質成、可也、

39 若問他事、可於法律會堂决斷、

40 蓋我與爾危甚、誠以今日擾亂之故、一被鞫、恐無辭解此粉聚也、

41 言竟、則散其衆、

Дiї

Розділ 19

1 І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,

2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“ А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“

3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“ Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.

4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.

5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.

6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!

7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.

8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.

9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.

10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.

11 І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,

12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.

13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“

14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.

15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“

16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.

17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.

18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.

20 Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!

21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.

22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.

23 І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.

24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,

25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.

26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.

27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.

28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“

29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.

30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.

31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.

32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.

33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.

34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“

35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?

36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.

37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.

38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.

39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.

40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“. І, промовивши це, розпустив він громаду.

41

使徒行傳

第19章

Дiї

Розділ 19

1 亞波羅在哥林多時、保羅經上游、至以弗所、遇數徒、問曰、

1 І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,

2 爾曹信後、曾受聖神否、曰、聖神降否、我未之聞也、

2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“ А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“

3 曰、然則爾受誰之洗、曰、約翰、

3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“ Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.

4 保羅曰、約翰施悔改之洗、謂民當信後至者耶穌基督也、

4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.

5 衆聞此、則以主耶穌名受洗、

5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.

6 保羅按手、聖神臨之、得言諸國方言、及未來事、

6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!

7 約十有二人、

7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.

8 保羅入會堂、侃侃而言、三月辯論、勸人信上帝國之道、

8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.

9 有數人剛愎不信、當衆前詆誹其道、保羅離之、亦令門徒別其黨、日在推喇奴書塾辯論、

9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.

10 如是二年、亞西亞居民、無論猶太、希利尼人、悉聞主耶穌道矣、

10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.

11 上帝以保羅行希有之異能、

11 І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,

12 或自其身取巾及襜衣、加諸病者、疾病除、邪神出、〇

12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.

13 有猶太邪術方士、遇惡神所憑諸人、呼主耶穌名曰、我藉保羅所傳之耶穌、令爾出、

13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“

14 猶太祭司長士基瓦七子亦效之、

14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.

15 惡神曰、我知耶穌、識保羅、爾曹誰耶、

15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“

16 惡神所憑之人、躍伏克之、使裸而受傷、逃出其室、

16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.

17 居以弗所之猶太、希利尼人、皆知之、衆懼、大稱主耶穌名、

17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.

18 信者多至、自言其罪、自訴所行、

18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

19 素行異術者、集己書、焚衆前、其値五萬金、

19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.

20 主道盛行而遠播、有如此、〇

20 Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!

21 旣竟此事、保羅定意行遊馬其頓、亞該亞、往耶路撒冷、曰、至耶路撒冷後、我欲觀羅馬矣、

21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.

22 乃遣從者提摩太以拉都二人、往馬其頓、而己暫留亞西亞、

22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.

23 時因斯道、騷動不少、

23 І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.

24 有金工名底米丟、素作亞氐米金龕者、使其徒獲利甚鉅、

24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,

25 底米丟集其徒、與類其業者、曰、爾衆知我儕藉此業獲利、

25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.

26 保羅乃惑衆、言手所作者非上帝、不第於以弗所殆徧亞西亞矣、此爾曹所見所聞也、

26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.

27 如是、不特我業危、爲人所忽、卽大上帝亞氐米殿、亦歸烏有、且徧亞西亞、及天下所奉亞氐米之顯赫將滅矣、

27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.

28 衆聞此、怒甚、呼曰、大哉、以弗所人之亞氐米也、

28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“

29 舉邑擾攘、執保羅之同行者、馬其頓人該由、亞哩達古、一心蜂擁、入觀劇所、

29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.

30 保羅欲入見、衆門徒不許、

30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.

31 亞西亞宗伯數人、與保羅爲友、遣人勸之、勿入觀劇所、

31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.

32 衆譁不一、會衆紛亂、多不知何爲而集、

32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.

33 猶太人推亞力山大出衆前、亞力山大搖手、示民欲自訴、

33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.

34 衆知其爲猶太人、同聲呼曰、大哉以弗所人之亞氐米也、如此者約一時、

34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“

35 司書撫衆曰、以弗所人、孰不知我邑、亦拜大上帝亞丘米自天所降之像乎、

35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?

36 此事旣不能詰、則宜靖息、不可造次、

36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.

37 况此人未攘竊殿物、讟爾上帝、爾竟曳之至此、

37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.

38 若底米丟與其徒、或興詞訟、自有聽訟之期、且有方伯、彼此質成、可也、

38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.

39 若問他事、可於法律會堂决斷、

39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.

40 蓋我與爾危甚、誠以今日擾亂之故、一被鞫、恐無辭解此粉聚也、

40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“. І, промовивши це, розпустив він громаду.

41 言竟、則散其衆、

41