耶利米書

第13章

1 耶和華謂我曰、當取麻帶、勿浸於水、以束於腰、

2 我遵耶和華諭、取帶束腰。

3 耶和華復告我曰、

4 取束腰之帶、往百辣河、藏於磐隙。

5 我遂往、藏之於百辣、遵耶和華命。

6 歷日旣久、耶和華告我曰、我昔諭爾、藏帶於百辣、今往取之。

7 我往百辣、於所藏之所、掘磐取帶、帶已糜爛無益。

8 耶和華告我曰、

9 猶大及耶路撒冷汰侈已甚、我耶和華將敗之、與此無異。

10 惡民不聽我言、輒自縱恣、崇事他上帝、服事崇拜之、必使之無益、有如此帶。

11 耶和華曰、帶附人身、如此我使以色列族猶大家附我、爲我民、聲名播揚、榮譽昭著、惟彼不聽。

12 爾當以我以色列族之上帝耶和華命傳之、曰、衆革囊必盛以酒、彼將曰、我豈不知之耶。

13 爾可復傳我命曰、我必使繼大闢爲王者、祭司先知、及耶路撒冷居人、遍地之民、俱醉於酒、沉酣不起、

14 互相顛擠、父子咸蹶其趾、不加矜憫、滅之務盡。

15 耶利米曰、耶和華旣言、宜傾耳以聽、毋驕乃志。

16 爾之上帝耶和華、宜虔共寅畏、否則使爾幽暗、顛躓於晦冥之岡、爾所望之光、變爲陰翳昏黑。

17 如爾志傲不聽、我於暗室、爲爾傷心見耶和華羣民被虜、我目潸然出涕。

18 當告王與后云、卑以自牧、退居下位、蓋上帝必使爾棄其冕旒、減其容光。

19 南方之邑、將閉不啟、猶大遍地、民人被虜、靡有孑遺。

20 昔有羣民、上帝付爾、爾以自詡、而今安在、爾舉目觀瞻、見民至自北方、

21 爾素尊之爲君長、及遭其難、尚有何詞、豈非劬勞、若婦臨產。

22 如爾問何爲遭難、則爾當知、罪惡衆多、故裸爾體、跣爾足。

23 古實之人豈能革其面、豹豈能改其斑、則習於惡者可學爲善乎。

24 耶和華曰、我必使斯民離散、如狂風飄草芥、爾曹棄我、所恃妄誕、故我罰爾、必若是。

25 併於上節

26 我必去爾帷裳、以加爾首、使爾蒙羞。

27 耶路撒冷人歟、爾縱欲無度、貪人妻女、若馬鳴嘶、爾陟山岡、行平原、惟作惡事、深堪痛惡、我鑒察之、禍必不遠、願爾自潔、何時可成。

Єремiя

Розділ 13

1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!

11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.

14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!

15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.

17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!

18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!

20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?

21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?

22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!

23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!

24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:

25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!

26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:

27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“

耶利米書

第13章

Єремiя

Розділ 13

1 耶和華謂我曰、當取麻帶、勿浸於水、以束於腰、

1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.

2 我遵耶和華諭、取帶束腰。

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.

3 耶和華復告我曰、

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

4 取束腰之帶、往百辣河、藏於磐隙。

4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.

5 我遂往、藏之於百辣、遵耶和華命。

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

6 歷日旣久、耶和華告我曰、我昔諭爾、藏帶於百辣、今往取之。

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.

7 我往百辣、於所藏之所、掘磐取帶、帶已糜爛無益。

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!

8 耶和華告我曰、

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

9 猶大及耶路撒冷汰侈已甚、我耶和華將敗之、與此無異。

9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

10 惡民不聽我言、輒自縱恣、崇事他上帝、服事崇拜之、必使之無益、有如此帶。

10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!

11 耶和華曰、帶附人身、如此我使以色列族猶大家附我、爲我民、聲名播揚、榮譽昭著、惟彼不聽。

11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!

12 爾當以我以色列族之上帝耶和華命傳之、曰、衆革囊必盛以酒、彼將曰、我豈不知之耶。

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“

13 爾可復傳我命曰、我必使繼大闢爲王者、祭司先知、及耶路撒冷居人、遍地之民、俱醉於酒、沉酣不起、

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.

14 互相顛擠、父子咸蹶其趾、不加矜憫、滅之務盡。

14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!

15 耶利米曰、耶和華旣言、宜傾耳以聽、毋驕乃志。

15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!

16 爾之上帝耶和華、宜虔共寅畏、否則使爾幽暗、顛躓於晦冥之岡、爾所望之光、變爲陰翳昏黑。

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.

17 如爾志傲不聽、我於暗室、爲爾傷心見耶和華羣民被虜、我目潸然出涕。

17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!

18 當告王與后云、卑以自牧、退居下位、蓋上帝必使爾棄其冕旒、減其容光。

18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

19 南方之邑、將閉不啟、猶大遍地、民人被虜、靡有孑遺。

19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!

20 昔有羣民、上帝付爾、爾以自詡、而今安在、爾舉目觀瞻、見民至自北方、

20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?

21 爾素尊之爲君長、及遭其難、尚有何詞、豈非劬勞、若婦臨產。

21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?

22 如爾問何爲遭難、則爾當知、罪惡衆多、故裸爾體、跣爾足。

22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!

23 古實之人豈能革其面、豹豈能改其斑、則習於惡者可學爲善乎。

23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!

24 耶和華曰、我必使斯民離散、如狂風飄草芥、爾曹棄我、所恃妄誕、故我罰爾、必若是。

24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:

25 併於上節

25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!

26 我必去爾帷裳、以加爾首、使爾蒙羞。

26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:

27 耶路撒冷人歟、爾縱欲無度、貪人妻女、若馬鳴嘶、爾陟山岡、行平原、惟作惡事、深堪痛惡、我鑒察之、禍必不遠、願爾自潔、何時可成。

27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“