耶利米書第44章 |
1 有猶大人居於埃及之密奪、答比匿、挪弗諸邑、八羅四境、耶利米奉萬有之主、以色列族之上帝耶和華命、告之曰、我降災於耶路撒冷、猶大諸邑、今日彼地荒蕪、無人居處、爾所目覩。 |
2 |
3 彼蹈愆尤、焚香服事他上帝、列祖與彼皆所未識、故干我震怒。 |
4 我遣僕先知、誨爾諄諄不已、我所痛疾者、爾莫行之、 |
5 彼不傾耳以聽、焚香服事他上帝、怙惡不悛。 |
6 故我震怒、降災於猶大諸邑、耶路撒冷逵衢、使之荒蕪傾圮、今日之事爲證。 |
7 萬有之主以色列族之上帝耶和華曰、何爲蹈此罪愆、使猶大男女、孩提、以及乳哺、爲我所絶、靡有孑遺。 |
8 何爲於所居埃及之地、造作偶像、焚香奉事他上帝、干我震怒、爲我棄絶、爲列邦人咒詛、凌侮、皆由自取。 |
9 昔於猶大國耶路撒冷逵衢、爾列祖作惡、猶大王與后亦然、爾與爾妻、更無不然、爾豈忘之乎。 |
10 至於今日、爾猶不知寅畏、不自怨艾、我所命列祖及爾之律例法度、不復遵從。 |
11 故我萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、我必罰汝、殲滅猶大族、 |
12 凡猶大遺民、其志已定、往居埃及、我將滅之、自尊逮卑、戮以鋒刃、因以饑饉、爲人咒詛駭異、受人凌侮嗟訝、 |
13 昔我罰耶路撒冷居民、戮之以鋒刃、因之以饑饉、重之以疫癘、我加刑乎居埃及者、亦若是、 |
14 猶大遺民、思暫居埃及而後圖歸、卒不可得、其獲返者數人而已。 |
15 居埃及、八羅之猶大人、男女衆多、咸至耶利米所、中有男子、知婦女焚香服事他上帝、告耶利米曰、 |
16 爾藉耶和華名、傳諭於我、我不聽從。 |
17 我所欲者我必爲之、昔我列祖王公、在猶大諸邑、耶路撒冷逵衢焚香灌奠、奉事天后、當時咸得果腹、所遇亨通、不遘患難、 |
18 我不焚香灌奠奉事天后、我則缺乏、又遇鋒刃饑饉而亡。 |
19 諸婦女曰、昔我焚香、灌奠、爲餅、以事天后、豈非我夫所許乎。 |
20 耶利米告諸男女庶民曰、 |
21 爾列祖王公庶民、爰及爾躬、焚香於猶大諸邑、耶路撒冷逵衢、耶和華鑒察、憶念之、 |
22 見爾作惡、深堪痛疾、不能復忍、故使爾土荒蕪、無人居處、爲人詛咒駭異、今日之事爲證。 |
23 然爾焚香、獲罪於耶和華、不聽命令、不遵律例、不守法度、不奉禮儀、故今遭殃。 |
24 耶和華又告庶民、及衆婦女、曰、猶大衆人、居埃及者、宜聽耶和華言。 |
25 萬有之主以色列族之上帝耶和華云、爾與婦女、欲行之事、已出於口、曰、我曾發願、焚香灌奠、奉事天后、必償我願、必行所欲。 |
26 今爾曹宜聽我耶和華言、我指己而誓、必不使居埃及之猶大人崇事我、稱我大名、 |
27 我意已定、降災爾躬、居埃及之猶大人、使戮於鋒刃、亡於饑饉、滅之殆盡、 |
28 其得脫於鋒刃、自埃及復歸猶大者、寥寥無幾、厥後猶大遺民、欲往居埃及者必知所應、何人之言、彼歟抑我歟。 |
29 耶和華又曰、我必罰爾、使爾知我言必有效驗、有兆堪徵。 |
30 我耶和華以埃及王法老哈拉、付於敵手、如前日我以猶大王西底家、付於敵巴比倫王、尼布甲尼撒手。 |
ЄремiяРозділ 44 |
1 |
2 „Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спрова́див на Єрусалим та на всі Юдині міста́, — і ось вони цього дня руїна, і немає в них ме́шканця. |
3 Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гніви́ти Мене, ходячи кадити, служити іншим бога́м, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки́. |
4 І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридли́вої речі, яку Я знена́видив! |
5 Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим бога́м. |
6 І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запала́в він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пусти́нею, як бачите цього дня. |
7 А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: На́що ви робите велике зло своїм ду́шам, вигу́блюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля́ з-серед Юди, щоб не залиши́лася вам решта? |
8 На́що ви робите, щоб гніви́ти Мене чи́нами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському кра́ї, куди ви прийшли чужи́нцями заме́шкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокля́ттям та га́ньбою серед усіх людів землі? |
9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному кра́ї та на вулицях Єрусалиму? |
10 Не були вони впоко́рені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Зако́ном Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батька́м. |
11 Тому́ так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну́ обличчя Своє на вас вам на зло, щоб ви́коренити всього Юду! |
12 І візьму́ Я за́лишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужи́нцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському кра́ї, — попа́дають від меча та від голоду, погинуть від мало́го й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбо́ю, застра́шенням, і прокля́ттям та га́ньбою. |
13 І покараю замешкалих в єгипетському кра́ї, як покарав Я Єрусалим, — мечем, голодом та морови́цею. |
14 І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужи́нцями замешкати там в єгипетському кра́ї, щоб вернутися до Юдиного кра́ю, куди вони бажають усією душею своєю верну́тися й оселитися там. Але не ве́рнуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі́!“ |
15 І відповіли́ Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки́ ка́дять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там у великий збір, і ввесь наро́д, що сидів в єгипетському кра́ї в Патросі, говорячи: |
16 „Щодо сло́ва, що ти говорив до нас Господнім Ім'я́м, ми не слухаємо тебе. |
17 Бо напевно ви́конаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, — щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки́ наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І наси́чувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили. |
18 А відколи́ перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду! |
19 А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без ві́дома наших чоловіків ми робимо для неї жерто́вні калачі́ з її зобра́женням, і ллємо́ їй литі жертви?“ |
20 І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, гово́рячи: |
21 „Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, — хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його? |
22 І не зміг Господь більше зне́сти зла ваших чи́нів, та ті гидо́ти, що ви наробили, — тому́ став ваш край руїною, і застра́шенням та прокля́ттям, так що немає ме́шканця, як бачите цього дня“. |
23 За те, що кадили ви, і що грішили Господе́ві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Зако́ном Його й Його правом та свідо́цтвами Його, тому спітка́ло вас оце зло, як бачите цього дня“. |
24 І сказав Єремія до всього наро́ду та до всіх жіно́к: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському кра́ї! |
25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки́ говорили своїми уста́ми й своїми руками виконували, кажучи: „Конче виконаємо свої прися́ги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви,“ тому напевно здійсні́те ваші прися́ги, і конче виконайте обі́тниці ваші. |
26 Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському кра́ї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'я́м, — говорить Господь, — що не буде вже Ім'я́ Моє кликатися устами жодного юде́янина, кажучи: „Живий Господь Бог!“ у всьому єгипетському кра́ї. |
27 Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юде́янин, що в єгипетському кра́ї, від меча та від голоду, аж до їх скону. |
28 А врятовані від меча ве́рнуться з єгипетського кра́ю до кра́ю Юдиного нечисле́нними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського кра́ю чужи́нцями замешкати там, чиє слово ви́конається: Моє чи їхнє? |
29 А оце вам той знак, — говорить Господь, — що Я відві́даю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче спра́вдяться Мої слова на вас на зло. |
30 Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоно́сора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!“ |
耶利米書第44章 |
ЄремiяРозділ 44 |
1 有猶大人居於埃及之密奪、答比匿、挪弗諸邑、八羅四境、耶利米奉萬有之主、以色列族之上帝耶和華命、告之曰、我降災於耶路撒冷、猶大諸邑、今日彼地荒蕪、無人居處、爾所目覩。 |
1 |
2 |
2 „Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спрова́див на Єрусалим та на всі Юдині міста́, — і ось вони цього дня руїна, і немає в них ме́шканця. |
3 彼蹈愆尤、焚香服事他上帝、列祖與彼皆所未識、故干我震怒。 |
3 Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гніви́ти Мене, ходячи кадити, служити іншим бога́м, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки́. |
4 我遣僕先知、誨爾諄諄不已、我所痛疾者、爾莫行之、 |
4 І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридли́вої речі, яку Я знена́видив! |
5 彼不傾耳以聽、焚香服事他上帝、怙惡不悛。 |
5 Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим бога́м. |
6 故我震怒、降災於猶大諸邑、耶路撒冷逵衢、使之荒蕪傾圮、今日之事爲證。 |
6 І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запала́в він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пусти́нею, як бачите цього дня. |
7 萬有之主以色列族之上帝耶和華曰、何爲蹈此罪愆、使猶大男女、孩提、以及乳哺、爲我所絶、靡有孑遺。 |
7 А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: На́що ви робите велике зло своїм ду́шам, вигу́блюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля́ з-серед Юди, щоб не залиши́лася вам решта? |
8 何爲於所居埃及之地、造作偶像、焚香奉事他上帝、干我震怒、爲我棄絶、爲列邦人咒詛、凌侮、皆由自取。 |
8 На́що ви робите, щоб гніви́ти Мене чи́нами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському кра́ї, куди ви прийшли чужи́нцями заме́шкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокля́ттям та га́ньбою серед усіх людів землі? |
9 昔於猶大國耶路撒冷逵衢、爾列祖作惡、猶大王與后亦然、爾與爾妻、更無不然、爾豈忘之乎。 |
9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному кра́ї та на вулицях Єрусалиму? |
10 至於今日、爾猶不知寅畏、不自怨艾、我所命列祖及爾之律例法度、不復遵從。 |
10 Не були вони впоко́рені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Зако́ном Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батька́м. |
11 故我萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、我必罰汝、殲滅猶大族、 |
11 Тому́ так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну́ обличчя Своє на вас вам на зло, щоб ви́коренити всього Юду! |
12 凡猶大遺民、其志已定、往居埃及、我將滅之、自尊逮卑、戮以鋒刃、因以饑饉、爲人咒詛駭異、受人凌侮嗟訝、 |
12 І візьму́ Я за́лишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужи́нцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському кра́ї, — попа́дають від меча та від голоду, погинуть від мало́го й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбо́ю, застра́шенням, і прокля́ттям та га́ньбою. |
13 昔我罰耶路撒冷居民、戮之以鋒刃、因之以饑饉、重之以疫癘、我加刑乎居埃及者、亦若是、 |
13 І покараю замешкалих в єгипетському кра́ї, як покарав Я Єрусалим, — мечем, голодом та морови́цею. |
14 猶大遺民、思暫居埃及而後圖歸、卒不可得、其獲返者數人而已。 |
14 І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужи́нцями замешкати там в єгипетському кра́ї, щоб вернутися до Юдиного кра́ю, куди вони бажають усією душею своєю верну́тися й оселитися там. Але не ве́рнуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі́!“ |
15 居埃及、八羅之猶大人、男女衆多、咸至耶利米所、中有男子、知婦女焚香服事他上帝、告耶利米曰、 |
15 І відповіли́ Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки́ ка́дять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там у великий збір, і ввесь наро́д, що сидів в єгипетському кра́ї в Патросі, говорячи: |
16 爾藉耶和華名、傳諭於我、我不聽從。 |
16 „Щодо сло́ва, що ти говорив до нас Господнім Ім'я́м, ми не слухаємо тебе. |
17 我所欲者我必爲之、昔我列祖王公、在猶大諸邑、耶路撒冷逵衢焚香灌奠、奉事天后、當時咸得果腹、所遇亨通、不遘患難、 |
17 Бо напевно ви́конаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, — щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки́ наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І наси́чувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили. |
18 我不焚香灌奠奉事天后、我則缺乏、又遇鋒刃饑饉而亡。 |
18 А відколи́ перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду! |
19 諸婦女曰、昔我焚香、灌奠、爲餅、以事天后、豈非我夫所許乎。 |
19 А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без ві́дома наших чоловіків ми робимо для неї жерто́вні калачі́ з її зобра́женням, і ллємо́ їй литі жертви?“ |
20 耶利米告諸男女庶民曰、 |
20 І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, гово́рячи: |
21 爾列祖王公庶民、爰及爾躬、焚香於猶大諸邑、耶路撒冷逵衢、耶和華鑒察、憶念之、 |
21 „Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, — хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його? |
22 見爾作惡、深堪痛疾、不能復忍、故使爾土荒蕪、無人居處、爲人詛咒駭異、今日之事爲證。 |
22 І не зміг Господь більше зне́сти зла ваших чи́нів, та ті гидо́ти, що ви наробили, — тому́ став ваш край руїною, і застра́шенням та прокля́ттям, так що немає ме́шканця, як бачите цього дня“. |
23 然爾焚香、獲罪於耶和華、不聽命令、不遵律例、不守法度、不奉禮儀、故今遭殃。 |
23 За те, що кадили ви, і що грішили Господе́ві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Зако́ном Його й Його правом та свідо́цтвами Його, тому спітка́ло вас оце зло, як бачите цього дня“. |
24 耶和華又告庶民、及衆婦女、曰、猶大衆人、居埃及者、宜聽耶和華言。 |
24 І сказав Єремія до всього наро́ду та до всіх жіно́к: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському кра́ї! |
25 萬有之主以色列族之上帝耶和華云、爾與婦女、欲行之事、已出於口、曰、我曾發願、焚香灌奠、奉事天后、必償我願、必行所欲。 |
25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки́ говорили своїми уста́ми й своїми руками виконували, кажучи: „Конче виконаємо свої прися́ги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви,“ тому напевно здійсні́те ваші прися́ги, і конче виконайте обі́тниці ваші. |
26 今爾曹宜聽我耶和華言、我指己而誓、必不使居埃及之猶大人崇事我、稱我大名、 |
26 Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському кра́ї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'я́м, — говорить Господь, — що не буде вже Ім'я́ Моє кликатися устами жодного юде́янина, кажучи: „Живий Господь Бог!“ у всьому єгипетському кра́ї. |
27 我意已定、降災爾躬、居埃及之猶大人、使戮於鋒刃、亡於饑饉、滅之殆盡、 |
27 Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юде́янин, що в єгипетському кра́ї, від меча та від голоду, аж до їх скону. |
28 其得脫於鋒刃、自埃及復歸猶大者、寥寥無幾、厥後猶大遺民、欲往居埃及者必知所應、何人之言、彼歟抑我歟。 |
28 А врятовані від меча ве́рнуться з єгипетського кра́ю до кра́ю Юдиного нечисле́нними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського кра́ю чужи́нцями замешкати там, чиє слово ви́конається: Моє чи їхнє? |
29 耶和華又曰、我必罰爾、使爾知我言必有效驗、有兆堪徵。 |
29 А оце вам той знак, — говорить Господь, — що Я відві́даю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче спра́вдяться Мої слова на вас на зло. |
30 我耶和華以埃及王法老哈拉、付於敵手、如前日我以猶大王西底家、付於敵巴比倫王、尼布甲尼撒手。 |
30 Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоно́сора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!“ |